Підсумки виборів у конгрес були приголомшуючими, особливо на тлі ще пам'ятного всім фіаско-1948. Згідно із прогнозом демократична партія винна була набрати 51% голосів виборців, республіканці - 49%. Помилка склала менш одного відсотка. По підрахунках Перрі виходило, що демократи будуть мати в конгресі на 28 місць більше, ніж їхні опоненти; прогноз повністю виправдався.
В 1950-х роках Перрі, залишаючись віце-президентом Інституту вивчення аудиторії, очолив статистичний відділ «Gallup Poll». В 1958 році він перемінив Геллапа на пості президента The Gallup Organi-zation і залишався в цій посаді до відходу у відставку в 1979 році.
Протягом багатьох років Перрі провівши цілеспрямовані методичні дослідження з метою вдосконалювання процедури побудови електорального прогнозу. Зокрема: а) тестувалися різні формулювання питань для визначення електоральних переваг; б) перевірялися різні схеми виявлення стійкості установок щодо кандидатів; в) розроблялися методи співвіднесення підсумків вивчення електоральних установок, отриманих на качану виборчих кампаній і напередодні дня голосування; г) систематично проводилися постелекторальні зондажі для визначення валідності різних шкал виміру електоральних переваг.
Перрі був відповідальним за проведення електоральних опитувань і побудова прогнозів у всіх загальнонаціональних виборах з 1950-го по 1976 рік. В 14 моніторингах виборчих кампаній, що контролювалися їм, середня погрішність була 1,5 відсотка. Всі президентські прогнози були «на вірній стороні», і середня погрішність прогнозу виборів за 1956-1976 р. склала 1,3% (табл. 1).
Всі свої інструментальні знахідки Перрі ретельно описував у статтях, що публікувалися в «Public Opinion Quarterly». Він прагнув до того, щоб його методичний досвід максимально широко й ефективно використався іншими аналітиками суспільної думки. Важко сказати, яке число полстеров, що пізніше стали відомими в цьому професійному цеху, починали свою роботові під керівництвом Перрі.
Перший - Роберт Курсен (Robert Denton Coursen, 1921-2002). Після служби на флоті в Другові світову війну він в 1947 році одержавши ступінь бакалавра по математиці в одному з найстарших американських університетів - Університеті Ратджерса (Rutgers University), штат Нью-Джерсі, і в 1949 році почав працювати в Геллаповском інституті суспільної думки. Курсен допомагав Перрі аналізувати заподій невірного прогнозу 1948 долі й разом з їм удосконалював технологію вибірки й процедури побудови електоральних прогнозів. В 1956 році він почав працювати в «Minnesota Poll» - однієї з перших у країні регіональних служб вивчення суспільної думки, а в 1964 році - очолив цю організацію. Курсеном було багато чого зроблене у всіх напрямках удосконалювання технології виміру суспільної думки.
Другий - Ірвинг Креспі (Irving Crespi, 1926-2004), здійснив значний внесок у теорію, методологію й практику аналізу суспільної думки й досліджень ринку, автор великої кількості книг, що обирався президентом двох асоціацій дослідників суспільної думки: американської й всесвітньої. В 1955 році Креспі одержавши докторський ступінь по соціології й в 1956 році був прийнятий в Інститут Геллапа, де його наставником ставши Перрі.
Перрі й Креспі розробили регресійний метод оцінки показника участі виборців у виборах. Залежною величиною була процентна частка виборців, які будуть брати доля в голосуванні, а незалежними - інтерес виборців до виборів і дані про голосування в останній виборчій кампанії.
Через тридцять років підсумки багаторічного вивчення установок і поводження виборців Креспі узагальнив у своїй відомій книзі по джерелах погрішностей у пределекторальних опитуваннях [18]. Зокрема, у цій роботі подань досвід Перрі.
В 1983 році заслуги Перрі в області електорального прогнозування були відзначені вищою нагородою Американської асоціації дослідників суспільної думки (American Association of Public Opinion Research, AAPOR).
Джо Белден - батько регіональних опитувань
Становлення Перрі, Курсена й Креспі як аналітиків суспільної думки відбувалося в організації Геллапа й при прямих контактах з нім. Джозеф - частіше Джо - Белден (Joseph «Joe» Belden, 1915-2005) починав свій дослідницький шлях самостійно, але, за його словами, будучи натхненним досвідом Геллапа. У відомому змісті в особистій долі Белдена відбилися багато чого з того, що властиво опитуванням суспільної думки як області журналістики.
Белден народився в техаському містечку Голка-Пас (Eagle Pass) у родині збіднілої мексиканської аристократії. Раннє дитинство він провів у Мексиці й лише в дев'ять років почав учити англійську мову. Закінчивши в Голка-Пас школу, він вступив в Університет Техаса (University of Texas), вибравши Школу журналістики (School of Journalism).
Опитування привернули увагу Белдена в 1935-1937 роках, особливо в ході виборчої кампанії 1936 долі. Спочатку він скептично ставився до тверджень про те, що підсумки виборів можуть бути визначені по півтори тисячам інтерв'ю. «Я добро пам'ятаю, - говорив Белден у своєму інтерв'ю Франкович, - що не міг повірити в те, що людина по імені Геллап здатний це зробити... згадуючи ядро опитувань, думаєш в основному про Геллапа, але й про Роупере й Кроссли теж» [22, p. 4]. Дивно, що двадцятилітній студент, журналіст, що живе далеко від центрів вивчення суспільної думки, уже в найперших вибіркових опитуваннях розпізнав їх внутрішній, нерозривний зв'язок з журналістикою. У ході інтерв'ю це було чітко сформульоване: «Засоби масової інформації тісно пов'язані з опитуваннями, принаймні, у цій країні»
В 1937 році Белден проводити опитування в студентському кампусе, через рік - загальамериканські зондажі думок студентів; свої опитування він представляв як новий напрямок журналістики. Белден згадував: «Геллап культивував (fostered) цю ідею.
Дітище Белдена - «The Student Opinion Surveys of America» - було системою студентських референдумів, що базувалися на наукових принципах формування вибірки. Опитування планувалися й організовувалися так, щоб вивчати думку студентів країни; особисті інтерв'ю проводилися в кампусах, було опитано не більше 60 чоловік. Роботові інтерв'юерів-добровольців (як правило, це були студенти-журналісти) контролювали редактори більше 80 студентських газет. Вибірка представляла думки майже півтора мільйона студентів, і її обсяг варіювався від 2 до 3,5 тисяч. Якість вибірки контролювалося на основі даних статистики: ураховувалися не тільки вік і кількість років навчання в університеті, але, при необхідності, і дані про батьківщину, релігійну приналежність й інші показники. Зібрана інформація відправлялася поштою в університет і там оброблялася. Звіти висилалися редакторам, і щоп'ятниці газети публікували підсумки зондажів.
В 1939 році Белден завершивши утворення, одержавши спеціальність журналіста; через рік він відкрив фірму по вивченню ринку «Belden Associates», першу в цій індустрії на Півдні й Південно-Заході країни, і тоді ж організував першу в Америці систему вивчення думок населення окремого штату - «Texas Poll».
У своїх спогадах Белден відзначив дуже важливий для історії момент: «Коли я вирішив проводити опитування студентів, я написавши Геллапу й запитав його: “Як ви проводите опитування?”». Відповідь була отримана від Геллапа і його співробітника Джона Малоуни (John «Jack» F. Maloney, ? - 1997). Вони надіслали невідомому їм студентові інструкцію на двох сторінках. Зі слів Малоуни Белден додає: «Спочатку обговорили, чи варто розповідати мені про проведення опитувань, адже я міг статі їхнім конкурентом... і вирішили допомогти колезі». Цей маленький епізод допомагає зрозуміти механізми швидкого поширення в США новій технології вивчення думок.
Власники й редактори найбільших газет штату знали про опитування журналу «Fortune», про зондажі Кроссли для синдикату Херста й діяльності Геллапа, що фінансувалася багатьма провідними газетами країни, алі не розуміли, чим опитування населення штату можуть бути їм корисні. Белден згадував, що фінансист газети «Dallas News», підписуючи контракт, сказавши: «Сто двадцять п'ять доларів на місяць! Що діється у світі?». Проте, спочатку «The Dallas Morning News», а потім інші газети Техаса підтримали ідею Белдена, і в 1940 році він організував «Texas Poll». Незабаром «Texas Poll» ставши еталоном для створення регіональних структур по вивченню суспільної думки й інтересів місцевої читацької аудиторії.
Початок виявився не простимо, але успішним. У тім році в Техасі були губернаторські вибори, на яких губернатор-демократ Уилберт О'даньел (Wilbert Lee O'Daniel, 1890-1969), що займав цей пост із 1938 долі, боровся за переобрання; він не був популярний, і в його переможу мало хто вірив. На початок виборчої кампанії йому протистояв інший видний політичний діяч від демократичної партії, Эрнест Томпсон (Ernest Othmer Thompson, 1892-1966). За кілька днів до первинних виборів Белден провів опитування й прийшов до висновку, що переможе О'даньел. Белден розумів, що провідні політики штату й видавці газет не повірять його прогнозу, тому він завірив отримані результати в нотаріуса й пред'явив їх лише після виборів. Помилка склала три десятих відсотки; це був кращий з його електоральних прогнозів. Після цього випадку газети стали купувати результати його опитувань.