Смекни!
smekni.com

Технологія соціального захисту (стр. 2 из 2)

Принцип інтегративності системи повинен діяти на рівні держави, регіону, трудового колективу з чітким визначенням функцій, прав і відповідальності кожного з них. Бажано було б, щоб соціальні гарантії, передбачені на державному (вищому) рівні і на нижчих рівнях, доповнювалися та розвивалися, щоб трудові колективи в межах зароблених коштів встановлювали додаткові до державних гарантій пільги й переваги для своїх працівників та їхніх сімей щодо забезпечення житлом, дитячими дошкільними закладами, належними умовами для відпочинку, поліпшення умов праці, пенсійного та соціального забезпечення.

Принцип суттєвого збільшення ролі особистих доходів у підвищенні рівня життя населення та задоволенні соціально значущих потреб слід розуміти так, що активність людини у сфері праці, заповзятливість та ініціатива не можуть бути задіяні ринковими чинниками за збереження зрівнялівки в розподілі суспільних фондів споживання. Значну частку цих фондів мають отримувати переважно непрацездатні члени суспільства.


Висновок

У статті 46 Конституції України закріплене право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також по старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право, як зазначається в частині другій цієї статті, гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальна приватних закладів для догляду за непрацездатними. При цьому пенсії І інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Таким чином, згідно зі статтею 46 Конституції України можна стверджувати, що її норми в цілому встановлюють таке саме право, яке традиційно в міжнародній та вітчизняній юридичній практиці позначається спеціальним терміном „право на соціальне забезпечення". Це право насамперед складається з пенсійного права, права на соціальну допомогу та права на соціальний догляд. Право на соціальне забезпечення як одне з невід'ємних і невідчужуваних прав людини визнане світовим співтовариством і закріплене в таких міжнародно-правових актах,

Види та система соціального захисту в Україні

- пенсії (ПФ, ФСС);

- допомога по безробіттю (ФЗ);

- система короткотермінових грошових допомог при хворобі, при народженні дитини (ФСС, ПФ).

- Універсальні системи

- програма допомоги сім‘ям із дітьми (ПФ, ФСС, МБ+ДБ);

- державні програми дотацій і житлових субсидій (ДБ);

- допомога на поховання (ФСС, ПФ, ФЗ, МБ);

- державна система охорони здоров‘я (МБ, ДБ, ЧФ);

- державна система освіти(МБ, ДБ).

- соціальний захист осіб, котрі постраждали в результаті аварії на ЧАЕС


Література

1. Управління трудовим потенціалом Васильченко В.С., Гриненко А.М., Грішнова О., Керб Л.П. - Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 403 с.

2. Гайдуцький П.І., Подолєва О.Е. Фінансування соціальної політики. — К.: УАДУ, 1995.

3. Правознавство: Підручник / за ред. В.Ф. Опришко, Ф.П. Шульженко, С.І. Шимон та ін.; За заг. ред. В.Ф. Опришка, Ф.П. Шульженка. - К.: КНЕУ, 2003. - 767 с

4. Спікер П. Соціальна політика : теорії та підходи. – К.: Фелікс, 2000.-400с.

5. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування та пенсійне забезпечення : у цифрах і фактах – К.: Міністерство праці та соціальної політики України, пенсійний фонд України, 2002. – 45с