По-друге, завдання ретельного відробітку проблеми прикладного дослідження в соціальній психології. Дослідження, що проводяться безпосередньо в різних ланках суспільного організму, вимагають не лише високої професійної майстерності, але і громадянської відповідальності дослідника. Спрямованість практичних рекомендацій і є та сфера, де соціальна психологія безпосередньо "вторгається" в суспільне життя. Отже, для соціального психолога дуже гостро коштує не лише питання про професійну етику, але і про формулювання своєї соціальної позиції. Французький соціальний психолог С. Моськовієй справедливо відмітив, що завдання для соціальної психології задає саме суспільство, воно диктує їй проблеми (Московієй, 1984). Але це означає, що соціальний психолог повинен розуміти ці проблеми суспільства, уміти чуйно уловлювати їх, усвідомлювати, якою мірою і в якому напрямі він може сприяти вирішенню цих проблем. "Академізм" і "професіоналізм" в соціальній психології повинні органічно включати і відому соціальну чуйність, розуміння суті соціальної "ангажованої" цієї наукової дисципліни.
У сучасному суспільстві розкриваються багаточисельні сфери застосування соціально-психологічних знань.
Специфіка соціальної психології, що склалася в нашій країні в конкретних історичних умовах, а саме в період існування соціалістичних буд, природно, породила і нову проблематику. Звичайно, багато хто із відкритих в традиційній соціальній психології явищ має місце в будь-якому типі суспільства: міжособові стосунки, комунікативні процеси, лідерство, згуртованість - все це явища, властиві будь-якому типу громадської організації. Проте, констатуючи цей факт, потрібно мати на увазі дві обставини. По-перше, навіть і ці, описані в традиційній соціальній психології, явища набувають в різних соціальних умовах деколи абсолютно іншого змісту. Формально процеси залишаються тими ж: люди спілкуються один із одним, у них формуються певні соціальні установки і так далі, але яке зміст різних форм їх взаємодії, якого роду установки виникають по відношенню до певних суспільних явищ - все це визначається змістом конкретних суспільних стосунків. Значить, аналіз всіх традиційних проблем набуває нових граней. Методологічний принцип приєднання саме змістовного розгляду соціально-психологічних проблем продиктований у тому числі і суспільними потребами.
По-друге, нова соціальна реальність народжує деколи і необхідність нових акцентів при дослідженні традиційних для даного суспільства проблем. Так, період радикальних економічних і політичних перетворень, що відбуваються сьогодні, вимагає особливої уваги, наприклад, до проблем етнічної психології (особливо у зв'язку із загостренням міжнаціональних конфліктів), психології підприємництва (у зв'язку із становленням нових форм власності) і ін. Ідея про те, що суспільство диктує проблеми соціальної психології, має бути доповнена ідеєю про те, що обов'язок соціального психолога - уміти виявити ці проблеми.
Окрім завдань загальнотеоретичного плану суспільство ставить перед соціальною психологією і конкретні прикладні завдання. Прикладні дослідження не можуть чекати вирішення теоретичних питань, вони висуваються буквально зі всіх сфер суспільного життя. Ряд найважливіших напрямів прикладних досліджень визначається сьогодні завданнями, пов'язаними з тими змінами в масовій свідомості, які обумовлені саме радикалізмом соціальних перетворень. Тут же кореняться і нові можливості для діяльності соціального психолога-практика.
2.4 Висновки розділу
Суспільство ставить перед соціальною психологією конкретні прикладні задачі. Прикладні дослідження не можуть чекати вирішення теоретичних питань, вони висуваються буквально зі всіх сфер суспільного життя. Ряд найважливіших напрямів прикладних досліджень визначається сьогодні задачами, пов'язаними з тими змінами в масовій свідомості, які обумовлені саме радикалізмом соціальних перетворень. Тут же кореняться і нові можливості для діяльності соціального психолога-практика. Тенденція розвитку соціальної психології пов'язана з розширенням і поглибленням властивих нею функцій, особливо ідеологічною.
Соціальна психологія, вставши на шлях самостійного розвитку, інтенсивно розробляє прикладні галузі: політичну психологію, економічну, психологію управління, психологію пропаганди і ін. Розробка прикладних галузей є в сучасних умовах однієї з тенденцій розвитку соціальної психології і важливим засобом її твердження як соціально-психологічній науки, одній і фундаментальних наук в системі сучасного суспільствознавства.
Висновок
Соціальна психологія - це важливий компонент підсистеми наук про духовне життя суспільства. Духовна сфера суспільного життя, пов'язана з виробництвом суспільної свідомості, його поширенням, засвоєнням духовних цінностей, обумовлює потреба в пізнанні такого компоненту свідомості суспільства, як суспільна психологія, у виявленні суспільних механізмів всієї духовної сфери, а отже, і в розробці соціальної психології як науки.
Тенденцією розвитку соціальної психології обумовлено всезростаючою роллю духовної сфери в житті суспільства. У міру розвитку всіх сфер духовного життя розвиватиметься і відповідна система обществознания, у тому числі і соціальна психологія.
Б.Ф. Поршнев був прав, відстоюючи ідею про те, що соціальна психологія не є психологією «другого порядку», що соціальній психології належить велике майбутнє!
Тенденція розвитку соціальної психології пов'язана з розширенням і поглибленням властивих нею функцій, особливо ідеологічною.
Соціальна психологія, вставши на шлях самостійного розвитку, інтенсивно розробляє прикладні галузі: політичну психологію, економічну, психологію управління, психологію пропаганди і ін. Розробка прикладних галузей є в сучасних умовах однієї з тенденцій розвитку соціальної психології і важливим засобом її твердження як соціально-психологічній науки, одній і фундаментальних наук в системі сучасного суспільствознавства.
Список використаних джерел
1. Андреева Г. М. Социальная психология. М.: Аспект Пресс. 2000.
2. Андреева Г.М.. Богомолов Н.Н. Петровская Л.А. Зарубежная социальная психология в XX столетии. М.. 2001.
3. Артемов В.А. Введение в социальную психологию. М., 1927.
4. Беккер Г., Босков А. Современная социологическая теория в ее преемственности и развитии. Пер. с англ. М., 1961.
5. Бехтерев В.М. Коллективная рефлексология // Избранные работы по социальной психологии. М, 1994.
6. Блонский П.П. Очерк научной психологии. М., 1924.
7. Будилова Е.Л. Философские проблемы в советской психологии. М., 1971.
8. Выготский Л.С. Исторический смысл психологического кризиса. Собр. соч. М., 1982, т. 1.
9. Выготский Л.С. История развития высших психических функций. Собр. соч. М., 1983, т. 3.
10. Ковалев А.Г. О предмете социальной психологии. "Вестник ЛГУ", 1959, № 11.
11. Mайерс Д. Социальная психология. СПб., 1997.
12. Московией С. Общество и теория в социальной психологии // Современная зарубежная социальная психология. Тексты. М., 1984.
13. Основы социально-психологической теории. М., 1995.
14. Парыгин Б.Д. Основы социально-психологической теории. М., 1971.
15. Парыгин Б.Д. Социальная психология. Проблемы методологии и теории. СПб., 1999.
16. Петровский А. В., М. Г. Ярошевский. "психология". Словарь. - м. : политиздат, 1990.
17. Пэнто Р., Гравитц М. Методы социальных наук. Пер. с франц. М., 1972.
18. Рейснер М.А. Проблемы социальной психологии. Ростов-на-Дону, 1925.
19. Социальная психология в трудах отечественных психологов. СПб.: Изд-во «Питер», 2000.
20. Социальная психология. / Под ред. Е.С. Кузьмина, В Е. Семенова. Л.: ЛГУ, 1975.
21. Социальная психология: саморефлексия маргинальности. Хрестоматия. М., 1995.