Смекни!
smekni.com

Соціальна система та її структура (стр. 7 из 7)

Ці міркування припускають, що технологія входить у комплекс територіальних відносин, поряд з місцем проживання. Дійсно, вона відділилася від комплексу місця проживання тільки на пізніх щаблях соціальної еволюції. Тут головне - розташування "виробництва". Оскільки персонал виконує диференційовані професійні або сервісні ролі, люди повинні працювати там, де їхні послуги потрібні, хоча це місце повинне бути скоординоване з місцем проживання. Проте місце розташування повинне також залежати від можливостей доступу до матеріалів, устаткуванню й розподілу продукту. Виробництво, у точному значенні слова, представляє собою випадок, у якому розглянуті економічні міркування мають першорядне значення. Але проблеми розміщення адміністративного керування або спеціалізованого релігійного персоналу можуть бути проаналізовані багато в подібних термінах.


Висновок

У висновку хотялося б відмітити критичне відношення Т.Парсонса до власної теорії і непридатность деяких його постулатів до сьогодення. Для його теорїї були характерні абстракція і формалізм. Парсонс пов’язував це з розвитком сучасних суспільств, особливо з тенденціями американського суспільства, і вважав, що його теореми можуть запропонувати альтернативну інтерпритацію цих явищ. Після кількох десятиліть різкої критики і заперечення в кінці 80-х років знову з’явився інтерес до його теорії, з одного боку, з особливо історичної точки зору, з другого – з метою модифікувати і розвинути його теорію далі. На сьогодні більшість провідних соціологів визнають велику роль Парсонса і його теорій на формування науки вцілому.

Парсонс у своїй науковій діяльності описав і вивчив фундаментальну теоретичну будову, що пояснює найбільш загальні соціальні процеси. На основі викладеного матеріал уможна сказати, що Парсонс досліджував суспільство на макросоціологічному рівні. Він уявляв суспільство як систему і зміна елемента цієї системи розглядається як зміна системи вцілому. Поряд з соціальною системою існують інші системи.

Соціальна система - система дій з одним або більшим числом діячів (індивідами або колективами), причому для кожного діяча ситуація визначається існуванням інших діячів і відбуваються взаємозалежні дії, які "концентруються" залежно від того, наскільки велике згода щодо загальних цілей, цінностей, нормативних і когнітивних очікувань.

Система особистості - система, що складається із сукупності дій індивідуального діяча, причому дії індивіда визначаються структурою його потреб і організацією цілей і цінностей. Система культури - організація цінностей, норм і символів, які визначають дії діячів; це не емпірична система, як особистість або соціальна система, а якась абстракція їхніх елементів; зразки культури складаються із взаємозалежних елементів, які творять системи цінностей, системи вірувань і системи символів. Вони інституціоналізованів соціальних системах і інтерналізовані в системах особистості. Особистість, соціальна система й система культури являє собою перспективу й об'єкт соціологічного аналізу. У центрі цього перебуває орієнтація діячів - емпіричних систем дії, це можуть бути індивіди й групи, у ситуації, що охоплює велику кількість учасників. Понятійна схема займається зв'язками між "складовими частинами" дії в інтерактивній ситуації, що виникають структурами й процесами. Отже, різні елементи соціальної системи, згідно з Парсонсом, виявляються похідними від умов соціальної дії й взаємодії.

Парсонс вважав основною задачею соціології дати рекомендації з стабілізації суспільства, тобто підтриманню рівноваги. Рівновага підтримується соціальнимим системами, які, в свою чергу, мають у своєму складі соціальні інститути. Соціальні інститути безпосередньо пов’язані з діяльністю індивіда. Таким чином, чітко можна простежити структурно-функціональний аналіз, який був основним базисом теорії Толкотта Парсонса.


Список використаної літератури

1. Американская социологическая мысль. М.: МГУ, 1994. - Раздел <Структурно-функциональный анализ>

2. Ашин Г.К., Кравченко С.А., Лозанский Э.Д. Социология политики. Сравнительный анализ российских и американских политических реалий. М.: Экзамен, 2001. - Тема 3 <Современный структурный функционализм: социальныйпорядок, политическая инновация и адаптация к ней>

3. История социологии в Западной Европе и США // Ответственный редактор академик РАН Г.В. Осипов. - М.: Издательская группа: НОРМА-ИНФРА · М, 1999. -глава 14

4 . Классики теоретической социологии ХХ века: Рабочая тетрадь по истории социологии. М.: ГУ ВШЭ, 2001, 343-344с.

5 .Ковалев А.Д. Формирование теории действия Толкотта Парсонса. - История теоретическойсоциологии. - Т. 3. - М.: Канон, 1998. - Главы шестая и седьмая.

6. Парсонс Т. Современное состояние и перспективы систематической теории всоциологии // Современная западная теоретическая социология. Т. Парсонс. М.:ИНИОН РАН, 1994

7.Система современных обществ Парсонс Т.. /Пер. с англ. Л.А. Седова иА.Д. Ковалёва. - М.: Аспект-Персс, 1998

8. Под редакцией Ю.Г. Волкова. Социология. Курс лекций.:Ростов- на-Дону. 1999 г.

9. А.И. Кравченко. Соціологія: М., 1999 р.

10. В. Харчева. Основи соціології. Навч.посібник: К., 1999 р. 112с.