Соціальні установки щодо ставлення до людей з особливими потребами (стр. 3 из 7)

Подальші дослідження виявили зв'язок між установками і тенденціями в поведінці людини. На поведінку впливає багато чинників: погода, самопочуття, взаємини з близькими людьми на конкретний момент та ін. Було з'ясовано, що формування та зміна соціальних установок може відбуватися у процесі реальної поведінки, а цілеспрямований вплив на поведінку людини зумовлює зміну її соціальних установок.

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕНЯ СОЦІАЛЬНИХ УСТАНОВОК СТАВЛЕННЯ ДО ЛЮДЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

2.1 Образ інваліда в свідомості жінок

У цьому розділі необхідно застосувати наведені вище аттитюди досліджень для визначення способу інваліда у свідомості жінок і зіставлення офіційних даних, оцінюють психологічний, соціоперцептивний образ інваліда, як негативний, з даними, отриманими в ході досліджень.

У дослідженні беруть участь 12 жінок, при чому шість з них є працівниками медичної сфери, інші шість - представниці інших професій і видів діяльності.

Середній вік жінок складає 37 років. Наймолодшій учасниці 19 років, найбільш літній - 65 років. Представлені жінки, що проводять різний спосіб життя, представниці майже всіх категорій: студентка, працюючі, домогосподарки і пенсіонерка.

Дослідження проводиться в спеціальному приміщенні. Роздатковий матеріал представляють тексти із завданнями і бланки протоколів.

2.2 Проведення дослідження образу інваліда у свідомості жінок за методикою СОЛ

Початок досліджень за методикою СОЛ структури образу людини включає модифіковану методику «20 визначень». Жінкам видається папір і перед ними ставиться завдання пояснити значення слова «інвалід» простими або складними словами, визначеннями з декількох слів. Так, щоб кожне визначення розкривало лише одну властивість інваліда. Учасницям дослідження необхідно пояснити, що відповіді пишуться швидко, розташовуються в тому порядку, в якому в них подумки виникають.

Час виконання завдання не повинно перевищувати п'яти хвилин.

Обробка відповідей за методикою «20 визначень» здійснюється методом контент-аналізу. У структурі уявлень про інваліда потрібно виділити кілька груп характеристик, в базовому варіанті методики включають дев'ять категорій визначень інваліда:

- Конвенціональні, загальноприйняті характеристики (людина, сестра, чоловік і т.п.) - умовне позначення «до»;

- Тілесно-фізичні характеристики (кволий, слабкий, худий і т.п.) - умовне позначення «т»;

- Емоційно-особистісні характеристики (сумний, веселий, недоброзичливий і т.п.) - умовне позначення «е»;

- Особистісно-вольові характеристики (завзятий, посидющий, цілеспрямований і т.п.) - умовне позначення «в»;

- Характеристики інтелектуально-творчої сфери особистості (допитливий, уважний і т.п.) - умовне позначення «і»;

- Характеристики особливостей поведінки особистості як суб'єкта взаємодії (скаржник, агресивний і т.п.), соціальні характеристики - умовне позначення «з»;

- Характеристики особливостей поведінки особистості як суб'єкта цілеспрямованої діяльності (трудівник, ледар, акуратний і т.зв.), діяльнісні характеристики - умовне позначення «д»;

- Характеристики особливостей поведінки особистості, що проявляються у діяльності, не пов'язаної з взаємодією (пасивний, обережний і т.п.), поведінкові характеристики - умовне позначення «п».

- Метафоричні характеристики (ніч, поранений звір і т.п.) - умовне позначення – «м».

Одну характеристику можна віднести до кількох (звичайно не більше ніж до трьох) категоріям, наприклад: завзятий трудівник - «в», «д».

Виходячи з конкретних особливостей дослідження, можна додатково формувати й інші категорії, наприклад:

- Гендерні (маскулінні, фемінні, Андрогінні),

- Математичні,

- Матеріальні і т.д.

Характеристиками кожної групи, привласнюється своя модальність, позитивна, негативна або амбівалентна (Табл. 2.1). Результати досліджень фіксуються в протоколах (Додатки В - П).

Таблиця 2.1

Модальність характеристик психологічного образу

Модальна	Позитивна	Негативна	Амбівалентна
Приклад	Володіє силою волі, терплячий, благородний, тонко відчуває, що має надію.	Хворий, дратівливий, емоційно нестійкий, викликає огиду, пригноблений, і ін.	Чоловік, який потребує уваги, спокійний, читає,вимагає лікування
Умовне позначення	+	-	*

Форма протоколу вільна, але в ньому обов'язково повинні бути присутня дата, організація (підприємство), належність об'єкта досліджень тієї чи іншої структурної одиниці (група, клас, відділ і т.д.), ім'я об'єкта (прізвище, ім'я, по батькові), його посада (учень, викладач, старший касир і т.д.). У протоколі можуть бути зафіксовані інші відомості про об'єкт, важливі для подальшої інтерпретації.

Після заповнення визначень учасницями в протоколах, проводиться первинна обробка записів. Визначається група характеристик і її модальність. Для прикладу, наведемо першу частину бланку першого протоколу (Табл. 2.2).

Таблиця 2.2

П.І.Б. - Іванова А.А.

Дата тестування - 11 червня 2010 року.

Професія - лікар-педіатр. Інші дані - 39 років, заміжня, двоє дітей.

№ п / п	Визначення	Група характеристик	Модальність
1	2	3	4
1	Чоловік	к, мускулінні	*
2	Сильний	т, в	+
3	Нездоровий	т	-
4	Бореться з хворобою	в	+
5	Володіє силою волі	в	+
6	Долає випробування	в	+
7	Може сприйматися близькими як тягар	с	-
8	Заздрісний	э	-
9	Потребує уваги	с, в	*
10	Дратівливий	э	-
11	Емоційно нестійкий	э	-
12	Огрядний	т	*
13	Пересувається на милицях	п	-
14	Проходить медкомісію	с	*
15	Отримує допомогу	с	*
16	Викликає гидливість	с	-
17	Викликає жалість	с	-
18	Провокує зневагу	с	-
19	Вчить терпінню оточуючих	с	+
20	Може бути благородним	в, э	+

Отже, можна переконатися, що за результатами першого протоколу переважає негативноно-амбівалентна модальність. У протоколах № 2, 3, 4, 5,8 спостерігається схожа ситуація. Але, протоколи № 6, 7, 9, 11, 12 дають позитивний «словесний портрет».

Далі у другій частині протоколу складається «психогеометричний портрет».

Жінкам, учасницям дослідження, пропонується послідовно намалювати п'ять геометричних фігур: коло, квадрат, прямокутник, зигзаг і трикутник. При цьому кожній геометричній фігурі відповідають уявні риси образу інваліда.

В інструкції жінкам необхідно пояснити, що фігура висловлює не зовнішню схожість, а внутрішню сутність людей-інвалідів. У першу чергу малюється та фігура, яка найбільш відповідає психологічному портрету інваліда, далі та, яка менше підходить до цього образу і так далі. Остання геометрична фігура, на думку учасниці, буде найменш відповідати характеру інваліда в її уяві.

Приклад заповнення другої частини бланку методики СОЛ показано в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Індивідуальні психогеометричні образи інваліда у свідомості жінок

Номер фігури	1	2	3	4	5
Результат	3	2	4	5	1

З таблиці видно, що учасниця Іванова першим для побудови портрета інваліда поставила прямокутник, який стоїть під номером три, потім квадрат, під номером два, зигзаг, під номером чотири, трикутник, під номером п'ять і коло, що під номером один.

Виходячи з цього в портрет інваліда, складеному Іванової на першому місці непослідовність, непередбачуваність, старанність, витривалість і стриманість. Менш значимі для неї в структурі образу розвинене мислення, уява, інтуїція, енергійність, цілеспрямованість. Такі якості як доброзичливість і гармонійні міжособистісні взаємини, згідного даного портрета, відсутні або слаборозвинені у інваліда.

У зведеній таблиці проставляються прізвища учасниць і номери обраних ними фігур у послідовному порядку (Табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Індивідуальні психогеометричні образи інваліда

Учасниці	Результати
Іванова А.А.	3 2 4 5 1
Сидорова Б.Б.	1 2 5 3 4
Семенова В.В.	1 2 4 3 5
Петрова Г.Г.	3 4 5 2 1
Сергєєва Д.Д.	1 2 4 3 5
Андрєєва І.І.	1 4 5 2 3
Максимова К.К.	1 2 5 3 4
Александрова Л.Л.	2 3 5 4 1
Богданова М.М.	5 1 2 3 4
Миколаєва М.М.	1 3 2 4 5
Пантелєєва О.О.	2 3 4 1 5
Михайлова П.П.	2 1 4 3 5

При складанні словесного портрета образу інваліда у свідомості жінок обробка «сирих» даних оформляється вигляді у таблиці, в яку заносяться кількість визначень, що потрапляють в кожну класифікаційну групу (таблиця 2.5).