Загальні властивостi будiвельних матеріалів (стр. 4 из 12)

бетону

.

Таблиця 1.5

Зразок	Ескіз	Розрахункова формула	Матеріал	Розмір стандартного зразка, см
Призма,цегла(в натурі)	При згині	Цемент	4´4´16, l=10
		Цегла	12´6,5´25, l=20
Призма		Бетон	15´15´60, l=45
		Деревина	2´2´30, l=24
Стержень, "вісімка",призма	При осьовому розтязі	Бетон	5´5´50, 10´10´80
		Сталь	d=1; l=5; l≥10d
Циліндр	При розтязі розколюванням	Бетон	d=l=15

31. Зразок цегли при випробовуванні зруйнувався при показі манометра Р=40 МПа. Коефіцієнт розм'якшення цегли k_ц=0,9. Площа зразка S_o в два рази більша площі поршня гідравлічного преса S_п. Визначити межу міцності цегли на стиск в насиченому водою стані.

Допустиме навантаження F=P×S_п=40×S_п

Міцність цегли в сухому стані R_с=F/S_o=40×S_n/S_o=20 МПа.

Міцність цегли в насиченому водою стані R_н=k_р×R_с=0,9×20= =18 МПа.

32. Залізобетонна квадратна плита розміром 4´4´0,4 м опирається по краям на чотири цегляних стовпа перерізом 0,51´0,51 м кожний. Висота стовпів h=6,5 м. На залізобетонну плиту по її центру поставили баддю з бетоном. Маса бадді без бетону m_б=87 кг, а об’єм бетону в бадді v_б.с.=0,85 м³. Визначити, який тиск на цегельні стовпи на рівні їх фундаменту.

Середня густина цегляної кладки r_о.к= 750 кг/м³ ; залізобетону r_о.з=2500 кг/м³; бетонної суміші r_о.б=2400 кг/м³.

Маса залізобетонної плити m_п=2500×4×4×0,4=16000 кг.

Маса бетонної суміші m_б.с.=v_б.с×r_о.б=0,85×2400=2040 кг.

Маса плити з вантажем

М=m_п+m_б.с.+m_б=16000+2040+87=18127 кг.

Навантаження на кожний цегельний стовп

F=M/4=18127/4==4600 кг=46 кН.

Навантаження, що створюється власною вагою цегельного стовпа,

F_ц.с.=S×h×r=0,51×0,51×6,5×1750=3000 кг=30 кН,

де S – площа перерізу цегляного стовпа.

Загальне навантаження на фундамент кожного стовпа

F₀=F+F_к.с.=46+30=76 кН.

Тиск , що здійснюється на цегельні стовпи на рівні фундаменту,

P=F_o/S=76×10³/(0,51×0,51)=304×10³ Н/м²=0,3 МПа

33. Протягом 7 діб два рази за зміну при 2–змінній роботі відбирали проби бетонної суміші на марку 200. Результати досліджень наведені нижче:

№п/п	Ri, МПа	№п/п	Rі, МПа
1	22,5	8	22,2
2	22,7	9	21,3
3	21,5	10	20,8
4	20,8	11	21,7
5	22,1	12	21,9
6	20,9	13	20,4
7	21,8	14	28,3

Визначити середнє квадратичне відхилення і коефіцієнт варіації міцності.

Коефіцієнт варіації (мінливості) міцності бетону є критерієм його однорідності. Його вираховують за формулою:

,

де s – середнє квадратичне відхилення окремих результатів досліджень від середньої міцності:

,

– середня міцність бетону, що дорівнює середньому арифметичному межі міцності окремих зразків R_i:

.

Середнє квадратичне відхилення

.

Коефіцієнт варіації міцності бетону c_v=1,92/22,06×100»9%.

34. Знайти коефіцієнт конструктивної якості ряду матеріалів, значення меж міцності яких на стиск R і середньої густини r_о наведені нижче:

Матеріал	R, МПа	rо, кг/м3
Граніт	150	2700
Вапняк	60	1800
Важкий бетон	60	2300
Легкий бетон	20	1200
Цегла керамічна	15	1800
Сосна (вздовж волокон)	95	500
Скло віконне	600	2550
Сталь	400	7850

Коефіцієнт конструктивної якості матеріалів знаходиться як відношення межі міцності до середньої густини. Для граніту він дорівнює 150/2700=0,056, вапняку – 60/1800=0,033, важкого бетону 60/2300= =0,026, легкого бетону 20/1200=0,017, керамічної цегли 15/1800= =0,008, сосни 90/500=0,18, віконного скла 600/2550=0,24, сталі 400/7850=0,051.

35. Випробуванню на стиранність підлягали зразки–куби розміром 7,07´7,07´7,07 см із граніту, вапняку, шлакоситалу. Якою стала маса зразків після випробувань, якщо стираність (Ст) граніту 0,04; вапняку – 0,8; шлакоситалу – 0,02 г/см³? Середня густина граніту 2700 кг/м³, вапняку 1800 кг/м³, шлакоситалу 2650 кг/м³?

Масу зразків після випробувань m₁=m–Ст×S,

де m – маса зразка до стирання, г; S – площа стирання.

Маса зразків до стирання, г: граніту – m=2,7×353,5=954,5; вапняку – m=1,8×353,5=636,3; шлакоситалу – m=2,65×353,5=936,8.

Площа стирання S=7,07×7,07=50 см².

Маса зразків після випробувань, г: граніту – m₁=954,5–2=952,5; вапняку – m₁=636,3–40=596,3; шлакоситалу – m₁=936,8–1=935,8.

36. Визначити твердість по Бринеллю підшипникового сплаву, якщо при стандартному випробуванні глибина відбитку стальної кульки діаметром d=5 мм становила h=0,1 мм.

Число твердості по Бринеллю НВ визначається як тиск, який припадає на одиницю площі сферичної поверхні відбитку.

Площу сферичної поверхні відбитку знаходимо за формулою

S=p×d×h=3,14×5×0,1×10^–6=1,57×10^–6 м².

Між навантаженням F, H і діаметром шарика, мм, існує певна залежність. Так, як для чорних металів F=300×d², для міді, бронзи і латуні F=100×d² , алюмінію і підшипникових сплавів F=25×d² .

Навантаження на шарик F=25×25=625 Н;

Число твердості НВ=F/S=625×10⁶/1,57=398 МПа.

37. Зразок природного каменя у вигляді циліндра діаметром D=40 мм і висотою h=65 мм випробовується на удар під лабораторним копром. Вага падаючої баби F=20 Н.Руйнування каменя відбулося при 12–м ударі баби. Розрахувати міцність каменя при ударі.

Міцність матеріалу при ударі розцінюється роботою руйнування, віднесеною до одиниці об’єму зразка.

Об’єм циліндра:

Робота руйнування дорівнює добутку ваги баби на шлях при падінні. При цьому останній удар до уваги не береться:

А=20(1+2+3+…+11)=13,2 Н×м.

Міцність природного каменя при ударі:

R_y =А/v=13,2×10⁶/81=0,163 МПа.

1.5. Деформативні властивості

38. Зразки–призми перерізом 40´40 мм і довжиною l_o=160 мм із цементного тіста, містить 45 і 75% заповнювача, по мірі тверднення відбулася усадка. Вона склала при видаленні 10, 20 і 30% води для зразків із цементного тіста відповідно 1×10^–3, 2×10^–3 і 2,8×10^–3; зразків із вмістом 45% заповнювача: 0,3×10^–3, 0,55×10^–3 і 1×10^–3; зразків з вмістом 75% заповнювача: 0,05×10^–3, 0,07×10^–3 і 0,15×10^–3. Знайти зміну довжини зразків, мкм, по мірі висихання.

Для розрахунку зміни довжини зразків Dl по мірі висихання використовуємо розрахункову формулу для визначення лінійної деформації e_ус. При усадці:

Dl=l₁–l_o=e_ус×l_o.

При видаленні 10, 20 і 30% води Dl зразків із цементного тіста повинно відповідно скласти: Dl₁=160×10³×1×10^–3=160 мкм; Dl₂=160×10³×2××10^–3=320 мкм; Dl₃=160×10³×2,8×10^–3 = 448 мкм.

Аналогічно отримаємо для зразків із вмістом 45% заповнювача: Dl₁=480 мкм, Dl₂=93,5 мкм, Dl₃=160 мкм; для зразків із вмістом 75% заповнювача: Dl₁=8 мкм, Dl₂=11,2 мкм, Dl₃=24 мкм.

39. Який діаметр повинен мати стальний стержень довжиною l_o.=2,5 м, якщо потрібно утримувати вантаж m=6 т (F=60 кН). Розрахувати абсолютне граничне видовження стержня Dl. Допустима напруга на розтяг для сталі s =160 МПа, модуль пружності Е=2×10⁵ МПа.

Із виразу для напруги знайдемо площу перерізу S, а потім і діаметр стержня d:

;

.

Подовження стального стержня можна знайти із закону Гука

Е=s/e, де s =F/S, а e =Dl/l.

Абсолютне видовження стального стержня

.

40. Порівняти значення початкового модуля пружності важкого і легкого бетонів з межею міцності при стиску R_ст.=25 МПа. Середня густина легкого бетону r_о=1200 кг/м³ .

Початковий (миттєвий) модуль пружності бетону Е_б відповідає навантаженню бетону до таких напруг, при яких виникають тільки пружні деформації.

Його можна вирахувати з достатньою точністю по емпіричним формулам:

для важкого бетону

;

для бетону на пористому заповнювачі

.