Смекни!
smekni.com

Методи улаштування гідроізоляції під плиткове покриття (стр. 2 из 2)

3. Місця примикання підлог до стіп округляють під кутом 45° шаром цементного розчину, який складається з цементу і піску в масових частинах 1: 3.

4. Вирівняну поверхню очищають від сміття та пилу металевими щітками або стисненим повітрям.

5. Потім основу покривають (оґрунтовують) гарячою або холодною бітумною мастикою, щоб закріпити верхній шар основи і забезпечити міцніше зчеплення з ним килима обклеювальної ізоляції. Ґрунтовку наносять суцільним шаром за допомогою щітки або пензля, починаючи від найвіддаленішого боку приміщення, прийомом "на себе".


6. Руберойд, склоруберойд та інші матеріали з мінеральною насипкою розгортають і протирають ганчіркою, змоченою в соляровому мастилі. При цьому знімають зайву мінеральну насипку, рулонні матеріали внаслідок цього набувають еластичності, що зміцнює зчеплення з основою при наклеюванні.

7. Полотнища витримують у розгорнутому стані протягом доби, щоб не було здутин і хвилястості під час наклеювання. Потім на верстаку або бійці полотнища розкроюють па заготовки потрібної довжини, які закачують (зворотним боком всередину) у рулони і доставляють до місця роботи.

8. Перед наклеюванням рулон розгортають і розмічають місце для наклеювання полотнищ. Місце розміщення першого полотнища позначають крейдою.

9. Гарячою бітумною мастикою промазують нижній бік рулону (кінець довжиною 60-70 см) й основу.


10. Намазаний кінець рулону наклеюють до основи і притирають шпателем спочатку уздовж осі, потім від осі до краю (під кутом 30-35°), а потім уздовж пружка полотнища, щоб не було складок і здуття.

11. Рулонний килим наклеюють двоє робітників. Один промазує мастикою ділянку основи довжиною 50-60 см за допомогою щітки перед рулоном. Другий розгортає рулон і притирає до основи.

12. Кожне наступне полотнище з'єднують з попереднім у поздовжніх і поперечних стиках внапусток, ширина не менше 100 мм.

13. При відхиленні наклеюваного рулону від заданого напряму полотнище відрізають і, надавши йому правильного напряму, продовжують наклеювання.

14. Полотнище накочують до основи згг допомогою ручного катка. Виявлені пухирі розрізають хрестоподібно ноже\ Підрізані краї відтинають, промазують мастикою і знову приклеюють, ретельн розгладжуючи їх шпателем.

15. У місцях переходу горизонтальної ізоляції на вертикальну поверхню спочатку обклеюють смугами рулонного матеріалу і покривають шаром бітумної мастики.

16. Після цього горизонтальний килим гідроізоляції заводять на стіну на висоту не менше 20 см.

Верхній шар рулонного килима покривають суцільним шаром гарячої бітумної мастики і присипають крупним піском для міцнішого зчеплення з вирівнювальною цементно-піщаною стяжкою, яку укладають па гідроізоляцію.

Для гідроізоляції можна використовувати сухі суміші "Ceresii" (CR). Наприклад:

розчинні суміші CR65 використовують для противологового і противодного ущільнення міцних основ - таких, як бетон, цементна підлога, цементні стіни або інші мінеральні основи.

Використовують їх для обштукатурювання всередині басейнів чи резервуарів з питною водою за висоти водяного стовпчика до 5 м (товщина шару має бути 5 мм);

розчинні суміші для гідроізоляції використовують за тих самих умов, що і попередні, але ще можна поправити штукатурками або облицювати керамічною 11 плиткою.

7. Організація робочого місця

Продуктивність праці робітника залежить від правильної організації його робочого місця. Робочим місцем робітника-опоряджувальника називають ділянку, у межах якої він працює і може доцільно розміщувати потрібні для роботи пристрої, інструменти і матеріали.

Робочі місця можуть бути стаціонарними і пересувними. На будівництві майже немає стаціонарних робочих місць. Робітник разом з пристроями і матеріалами під час виконання роботи пересувається з однієї ділянки приміщення на іншу.

Бригадир і кожен член бригади мають заздалегідь турбуватися про підготовку робочого місця, щоб не було простоїв. Кожний робітник повинен виконувати роботу на своїй ділянці так, щоб не заважати працювати іншому робітникові.

Механізми, пристрої, інструменти і матеріали на робочому місці розміщують так, щоб під час роботи не доводилось робити зайвих рухів. Ручний інструмент, який беруть правою рукою, повинен лежати справа, а той, що беруть лівою рукою, - зліва. Якщо для роботи потрібен столик, то його встановлюють так, щоб з цього місця можна було виконати якнайбільший обсяг робіт.

На робочому місці не повинно бути будівельного сміття, зайвих матеріалів, які заважатимуть пересуванню робітників. Під час роботи слід користуватись лише справними інструментами та пристроями і якісними матеріалами.

Для виконання робіт на висоті потрібно встановити на робочому місці необхідні пристрої, а на них у зручних для роботи місцях - ящики для розчину, інструменти тощо.

Велике значення в організації робіт має своєчасна підготовка потрібних матеріалів і подавання їх на робоче місце. Тому у спеціально відведених приміщеннях заздалегідь сортують плитки, розкроюють лінолеум, приготовляють розчини і мастики. Підготовлені матеріали в процесі роботи ритмічно подають на робочі місця.

Під час виконання робіт обов'язково слід дотримуватись усіх правил техніки безпеки і виробничої санітарії. Працювати на висоті можна лише при справних пристроях.

Робоче місце опоряджувальника має бути добре освітлене природним світлом. Для роботи з сумішами, що виділяють шкідливі для здоров'я людини леткі пари розчинників, слід забезпечити штучну або природну (через відкриті вікна) вентиляцію приміщень. Вентиляція повинна забезпечити протягом години не менше ніж дворазовий обмін повітря в приміщенні. Після закінчення роботи треба прибрати своє робоче місце, вимити і сховати у шафу інструменти, вимкнути струм, підведений до електроустаткування, закрити пускові пристрої на замок.

Список використаної літератури

1. A. M. Власенко, B. C. Плохін, В.М. Аніщенко „Лицювальник - плиточник";

2. Карапузов Є.К., Соха В.Г., Остапченко Т. Є. Матеріали і технології в сучасному будівництві: Підручник. - К.: Вища освіта, 2005. - 495с.: іл.

3. Добровольский Г.М. Штукатурні і облицювальні роботи: Підручник для учнів проф. - техн. навч. закладів освіти. - К.: Техніка, 1997. - 304с.: іл.