Розрахунок та конструювання двосхилих дощатоклеєних балок (стр. 2 из 2)
;b – ширина поперечного перерізу балки, b = 12,5 см.
Жорсткість балки
,
де lef – розрахунковий проліт балки, lef=16,9м;
Іred,х – приведений момент інерції поперечного перерізу в середині прольоту балки,
;к- коефіцієнт, який враховує зміну поперечного перерізу балки по довжині,
.Прийнятий поперечний переріз задовольняє умовам міцності, жорсткості та стійкості.
.Площа арматури, яка відповідає
- 
. Приймаємо по всій довжині балки 2 стержні 
з 
. Для розміщення арматури в 2 крайніх дошках вибираємо пази шириною 42 мм та глибиною 21мм. В пази перед пресуванням пакету заливається епоксидний клей з наповнювачем і вкладається арматура .5.ТЕП
| № | Найменування | Елемент | Вартість за одиницю | Об’єм | Всього, грн |
| 1 | Дощатоклеєнабалка | ДошкиКлейРазом | 723грн/м380грн/л | 2,5м320л | 180816003408 |
| 2 | Дощатоклеєна армована балка | ДошкиКлейАрматураРазом | 723грн/м380грн/л1987грн/т | 1,95м315л0,17т | 141012003382948 |
Специфікація деревини та металу
| № поз | Позначення | Найменування | Кількість | Маса, од. кг | Примітка |
| 1 | ГОСТ 8486-86 | Дошки 40×125, l = 2000 | 296 | 5 | |
| 2 | ГОСТ 8486-86 | Дошки 40×125, l = 900 | 72 | 2,25 | |
| 3 | ГОСТ 8486-86 | Дошки 40×125, l = 2100 | 10 | 5,25 | |
| 4 | ГОСТ 8486-86 | Дошки 40×125, l = 4500 | 12 | 11,25 | |
| 5 | ГОСТ 8486-86 | Дошки 40×125, l = 3200 | 14 | 8 | |
| 6 | ГОСТ 8486-86 | Дошки 40×125, l = 700 | 9 | 1,75 | |
| 7 | ГОСТ 8486-86 | Дошки 40×125, l = 4000 | 5 | 10 | |
| 8 | ГОСТ 5781-82 | Арматура d40 А-ІІ l =16900 | 2 | 165,28 |
6. Захист деревини від вогню та гниття
Вогнестійкість конструкцій залежить від тривалості часу, протягом якого в умовах пожежі вони не втрачають несучої здатності і стійкості. Вогнестійкість конструкцій із деревини відносно висока в порівнянні з металевими конструкціями, але менше ніж в залізобетонних. Під дією вогню деревина обвуглюється із швидкістю 0,6÷1мм за хвилину. В результаті обвуглення переріз деревини зменшується, внаслідок підвищення температури, міцність, що призводить до руйнування конструкції.
Стійке горіння деревини проходить при нагріванні її до 250÷3000С і наявності кисню.
Конструктивні заходи: використання масивних цільних перерізів без гострих ребер, відсутність щілин і тріщин. Не можна використовувати горючі утеплювачі, металеві деталі необхідно захищати вогнетривким покриттям. Будівлі з конструкціями із деревини повинні бути поділені протипожежними діафрагмами, які розміщуються поперек з кроком не більше 6м. Огороджуючи конструкції покриття теж поділяються на відсіки діафрагмами із негорючих матеріалів. Крім того, поверхня елементів захищається азбоцементними або гіпсовими листами, штукатуркою.
Хімічний захист застосовують тоді, коли потрібно підвищити ступінь вогнестійкості будівлі. Хімічний захист залежить від умов експлуатації, типу конструкцій, вогнестійкості будівель і споруд, глибини захисту.
Вогнезахисті речовини при нагріванні розкладаються з виділенням великої кількості негорючих газів, збільшуються в об’ємі і захищають місце горіння від кисню, без якого воно неможливе. Просочення деревини може бути поверхневим і глибинним під тиском в автоклавах.
Такі антипірени, як ОФП-9, ВПД, МС1:1, ТХЕФ підвищують межу вогнестійкості дерев’яних конструкцій перерізом 120х120мм на 5х6, зменшують межу розповсюдження вогню і переводять деревину в групу важкогорючих матеріалів.
Гниття деревини – біологічний процес, який приводить до її руйнування. Збуджують гниття гриби, які живляться живими або мертвими рослинами.
Гниття деревини в конструкціях починається із зволоженням, а продовжується при виділенні вологи з деревини, що гниє. При цьому поступово руйнуються клітини, дерево розпадається на куски.
Гниття добре розвивається при вологості від 20 до 70% і температурі від 15 до 300С, наявності кисню, без якого гриб не росте. Змінюючи ці умови, можна запобігти гниттю.
Зниження температури зупиняє ріст гриба, але не вбиває його. Нагрів до 800С вбиває грибницю, при температурі 1200С гинуть спори, що не заперечую повторного зараження дерева.
Основним у боротьбі з гниттям є підтримання його вологи до 20%.
Конструктивні заходи захисту обов’язкові завжди. Хімічний захист деревини використовують, коли вологість більша 20%. Антисептики використовують водорозчинні і масляні.
До водорозчинних антисептиків відносять: фтори натрію, кремпефторид натрію в суміші з фтористим натрієм.
До масляних антисептиків відносять: кам’яновугільне креозотове і атроценове масло, деревинний дьоготь, деревинну смолу, сланцеве масло, дерев’яний креозот.
На будівельних майданчиках захист ведуть розчинами антисептиків або пастами марок М200, М100, які наносять пензлями в один або два шари.
Використана література
1. А.П. Погореляк, В.В. Романюк, В.С. Чорнолоз, О.А. Погореляк. Конструкції з деревини та пластмас: Навчальний посібник. – Рівне: РДТУ, 2001.
2. СНиП 2.01.07 – 85. Нагрузки и воздействия.
3. Конструкции из дерева и пластмасс. Примеры расчёта и конструирования: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Проф. Иванова В.А. – 3-е изд., перераб. и доп. – Киев : Вища школа, Головное изд-во , 1981 .