Смекни!
smekni.com

Технологія влаштування гідроізоляції камяних конструкцій (стр. 5 из 8)

Тимчасові тепломережі залежно від рівня залягання ґрунтових вод можуть бути наземними або підземними з відповідною теплоізоляцією, їх улаштовують для опалення тимчасових будівель, гарячого водопостачання та інших виробничих потреб. Труби укладають з уклоном 0,02...0,03 % для стікання конденсату. Для отримання гарячої води та пару використовують (якщо немає можливості отримати ці енергоресурси від постійних котелень) пересувні котельні установки на мазутному або на твердому паливі.

Для забезпечення виробничих потреб стисненим повітрям улаштовують стаціонарні або розміщують пересувні компресорні установки, а для забезпечення киснем і ацетиленом за потреби — кисневі й ацетиленогенераторні станції. Від стаціонарних установок до виробничих споживачів стиснене повітря підводять сталевими трубами, а від тимчасових — гумовими шлангами діаметром 20...40 мм. Для відведення конденсату зі сталевих трубопроводів їх укладають з уклоном 0,005...0,01 % у напрямку руху повітря. Газ подають прогумованими шлангами (на відстань не більш як 20 м), розміщеними у відкритих дерев'яних коробах.

Розміщення тимчасових будівель. Для обслуговування будівельного виробництва і робітників на будівельному майданчику розміщують культурно-побутові (їдальні, душові, медпункти, приміщення для обігрівання робітників тощо), адміністративно-господарські (контори, пожежні, прохідні) й виробничі (майстерні, навіси, склади тощо) тимчасові будівлі.

Потребу в кількості та площі таких будівель визначають розрахунком. Для улаштування їх доцільно використовувати інвентарні контейнерні, збірно-розбірні та пересувні типи тимчасових будівель серійного виробництва, що знижує трудовитрати встановлення й обладнання їх. Тип інвентарних будівель вибирають залежно від обсягу, терміну виконання, організаційних і технологічних особливостей основних будівельно-монтажних робіт. Пересувні будівлі, обладнані на автомобілях або причепах, особливо доцільні при великій розгалуженості об'єктів будівництва і зведенні лінійних споруд.

Відкриті складські майданчики для конструкцій, матеріалів, устаткування і напівфабрикатів розміщують у зоні роботи монтажних механізмів, причому ближче до них мають бути розміщені штабелі важких і громіздких виробів.

Закриті склади розташовують об'єднаною групою в зоні складського господарства.

Майданчики укрупнення конструкцій мають бути в таких місцях, які забезпечують простий і безпечний спосіб переміщення їх у проектне положення.

Механізовані установки розміщують поза зоною роботи монтажного крана.

Бажано, щоб культурно-побутові та адміністративно-господарські будівлі були поблизу входу до будівельного майданчика.

Улаштування тимчасових доріг. Тимчасовими є дороги, призначені для під'їздів до будівельних майданчиків та для переміщення по самих майданчиках.

Найпоширенішими на будівельному виробництві є автомобільні та залізничні шляхи. Автомобільні тимчасові дороги доцільно влаштовувати по трасах постійних доріг, передбачених генеральним планом майбутнього об'єкта. Такі дороги прокладають без верхнього покриття, яке влаштовують потім, перед здачею об'єкта в експлуатацію. При забудові житлових масивів та кварталів краще влаштовувати тимчасові дороги по території будівельних майданчиків, оскільки конструкція, ширина та радіус заокруглення доріг та проїздів, які проектуються на період експлуатації житлових масивів, не розраховані на переміщення великовантажних автомобілів та автопоїздів.

Дороги на будівельних майданчиках можуть бути тупиковими та кільцевими. В кінці тупикових мають бути майданчики для розвороту транспорту. Виходячи з нормативного габариту автомобіля (прямокутник завширшки 2,5 м і заввишки 3,8 м), ширина покриття автомобільної дороги при переміщенні транспорту по одній смузі має бути не менше ніж 3,5 м, а при переміщенні по двох смугах — 5,5 м. Проте слід мати на увазі, що фактичні розміри деяких засобів автомобільного транспорту перевищують вказані як по ширині, так і по висоті. Автомобільні шляхи споруджують відповідно до вимог та призначення. Конструктивно автомобільні шляхи включають земляне полотно та шляховий одяг, який складається з підстильного піщаного шару, основи і покриття.

Для зниження вартості робіт при улаштуванні тимчасових шляхів застосовують залізобетонні конструкції багаторазового використання з суцільних або ґратчастих плит колійного типу.

Залізничні дороги складаються із земляного полотна та верхньої споруди. Земляне полотно має бути стійким до впливу різних навантажень, розмивання водою, а також досить міцним. Верхня будова складається з баластного шару, шпал та рейок. Призначення баластного шару — сприймати, розподіляти та передавати навантаження від поїзда на нижню основу шляху.

Залежно від ширини колії залізнична дорога може бути нормальної ширини (1524 мм) або вузькою (завширшки 750 мм). Нормальна дорога може бути одно- або двоколійною.

3.5 Розробка котлована і влаштування основи

При спорудженнi котловану геодезичнi роботи виконуються при його розбивцi i контролi за установкою обносок i відриванням котловану, при зачищеннi дна i укосiв, передачi осей i висот в котлован, виконавчих зйомках вiдритого котловану.

Проектування котловану виконується на топографiчному планi великого масштабу. В процесi проектування визначається розташування котловану на мiсцевостi по вiдношенню до мiсцевих предметiв, планове положення внутрiшньої i зовнiшньої кромки котловану, способи розбивочних робiт.

Передача осей в котлован виконується за допомогою теодолiта iз створних точок або висками вiд точок перетину осей, фіксованих дротами, натягнутими на обноску. Висоти в котлован передаються нiвелiром безпосередньо на дно або складним нiвелюванням по вiдкосах. В глибокi котловани з крутими стiнками вiдмiтки передаються за допомогою вертикально пiдвiшеної рулетки i двох нiвелiрiв.

Розбивка осей фундаментiв виконується вiд осей будiвлi, закрiплених на обносцi або переданих у котлован. Контроль за висотою фундаментiв ведеться геометричним нiвелюванням.

При визначеннi видiв геодезичних знакiв i складаннi схеми закрiплення осей i реперiв необхiдно виходити з конкретних умов i вимог нормативiв.

Для закрiплення пунктiв геометричної розбивочної основи застосовуються типи знакiв, передбаченi Iнструкцiєю з урахуванням мiсцевих геологiчних i гiдрологiчних умов.

Конструкцiя i глибина закладання знакiв повинна забезпечувати їх стiйкiсть, щоб можливi їх змiни в планi i по висотi були меншими допускiв на розбивочнi i монтажнi роботи.

Мiсце розташування знакiв повинно забезпечувати їх зберігання i бути зручним для виконання вимiрювань. Розмiщення, конструкцію i глибину закладання їх необхiдно проектувати з урахуванням розташування споруд i iнженерних комунiкацiй, органiзацiї виробництва, технологiї будiвельно-монтажних робiт, топографiчних, iнженерно-геологiчних i гiдрологiчних умов дiлянки будiвництва.

Постiйнi знаки планової i висотної основи повиннi бути розташованi в мiсцях, що не пiдлягають деформацiї земної поверхнi, за межею земляних робiт (траншей, котлованiв). Ближнi (тимчасовi) знаки розташовуються не менше 5 м вiд контуру будiвлi, споруди.

Для тривалого зберiгання грунтовi знаки огороджують дерев'яною або металевою обноскою.

Основнi знаки закрiплюються знаками - не менше чотирьох на кожну вiсь. Основнi знаки розмiщуються за межами розробки котловану i закрiплюються в мiсцях, вiльних вiд тимчасових i постiйних споруд, складiв будiвельних матерiалiв, установки механiзмiв i устаткування. Мiсця закладки осьових знакiв визначаються на основi будiвельного генерального плану i узгоджуються з головним iнженером будiвництва.

Осi транспортних i iнженерних внутрiшньомайданчикових комунiкацiй закрiплюються знаками на кутах повороту i прямих дiлянках не менше нiж через 100 м.

Висотна основа на територiї будiвництва закладається з таким розрахунком, щоб передачу висот можна було зробити не бiльш нiж з трьох станцiй нiвелiрного ходу.

При побудовi планової розбивочної основи на вихiдному i монтажному горизонтi можуть застосовуватись знаки в виглядi насічок на металевих закладних деталях, приварених до арматури пластин (або пристрiляних до бетону), i позначок олiйними фарбами на металевих, бетонних, дерев'яних або iнших частинах постiйних i тимчасових споруд. В деяких випадках осi споруд можуть закріплюватись знаками у виглядi марок, рiзноманiтної форми скоб, металевих зайоршених стержнiв, мiцно закрiплених у бетон, цегляну кладку або в дерев'янi частини.

За обмежених умов роботи в якостi планової розбивочної основи необхiдно максимально використовувати знаки настiнної полiгонометрiї i настiнної розбивочної основи. Подiбнi знаки, що закрiплюються на колонах, значно полегшують проведення робiт всерединi цехiв промислових споруд.

Знаки планової i висотної основи закладенi на території будiвництва, пiдлягають здачi за актом пiд нагляд на зберігання замовнику.


3.6 Монтаж фундаментів

До початку монтажних робіт необхідно перевірити правильність розбиття осей будівлі - цю роботу виробляють геодезисти або інженер-будівельник. Розбиття осей - це перенесення осей з креслення на підставу, призначену для пристрою фундаменту. З дерев'яних кілочків і рейок виконується обноска (2), натягаються струни осей (3) і схилами (7) визначають точки пересічення осей (4) на дні котловану. За допомогою крапок, що визначилися раніше, заміряють проектні розміри фундаменту і закріплюють їх металевими штирями (6), аби не змістилися. Причалювання (5) повинне знаходитися на 2-3 мм далі за бічну грань стрічкового фундаменту. Фундаменти під колони і стовпи владнують так само, як і стрічкові, але, крім того, розмічають грані і кути фундаментів.