Глава 5МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО З ПИТАНЬ МИТНОЇ СПРАВИСтаття 34. Участь України у міжнародному співробітництвіз питань митної справиУкраїна бере участь у міжнародному співробітництві з питаньмитної справи.У митній справі Україна додержується загальновизнаних уміжнародній практиці систем класифікації та кодування товарів,митних режимів, митної статистики, інших загальноприйнятих усвітових митних відносинах норм і стандартів, а також забезпечуєвиконання міжнародних договорів України з питань митної справи,укладених в установленому законом порядку.Стаття 35. Міжнародна діяльність спеціально уповноваженогоцентрального органу виконавчої влади в галузімитної справиМіжнародна діяльність спеціально уповноваженого центральногооргану виконавчої влади в галузі митної справи спрямовується ікоординується Президентом України та Кабінетом Міністрів України.Проведення переговорів та консультативної роботи, пов'язаноїз підготовкою міждержавних, міжурядових і міжвідомчих угод зпитань митної справи, може здійснюватися спеціально уповноваженимцентральним органом виконавчої влади в галузі митної справи задорученням Президента України, Кабінету Міністрів України в обсязінаданих відповідно до закону повноважень.Стаття 36. Зв'язки спеціально уповноваженого центральногооргану виконавчої влади в галузі митної справи зміжнародними митними організаціямиСпеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади вгалузі митної справи представляє Україну у Всесвітній митнійорганізації, інших міжнародних митних організаціях.Міжнародне співробітництво в галузі митної справиздійснюється спеціально уповноваженим центральним органомвиконавчої влади в галузі митної справи за погодженням зМіністерством закордонних справ України.Стаття 37. Міжнародне співробітництво в галузі митноїсправиВідповідно до міжнародних договорів, укладених вустановленому законом порядку, митними органами України спільно змитними органами суміжних держав може здійснюватися:1) створення спільних пунктів пропуску на митному кордоніУкраїни;2) проведення спільного контролю у пунктах пропуску намитному кордоніУкраїни;3) узгоджене застосування процедур митного контролю, митногооформленнята взаємне визнання документів, що використовуютьсямитними органами дляздійснення митних процедур;4) проведення спільних заходів, спрямованих на запобігання,виявлення і припинення контрабанди та порушень митних правил;5) проведення інших спільних одноразових чи постійних заходівз питань, що відповідно до цього Кодексу та інших актівзаконодавства України належать до компетенції митних органів.Стаття 38. Підтримання оперативного зв'язку між митнимиорганами України і митними органами суміжнихіноземних державЗ метою вирішення невідкладних питань щодо пропуску товарів ітранспортних засобів, виявлення та припинення контрабанди іпорушення митних правил, забезпечення законності і правопорядку впунктах пропуску через митний кордон України керівникурегіональної митниці, керівнику митниці та їх заступникамнадається право проведення робочих зустрічей з представникамимитного органу суміжної іноземної держави.Про час, умови і мету таких зустрічей керівник митного органуабо його заступник інформує керівника відповідного органу охоронидержавного кордону України.Порядок проведення таких зустрічей визначається положенням,затвердженим Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбаченоміжнародним договором України, укладеним в установленому закономпорядку.Стаття 39. Взаємодія митних органів України з митними таіншими органами іноземних держав, а також зміжнародними організаціямиВзаємодія митних органів України з митними та іншимиуповноваженими органами іноземних держав, а також з міжнароднимиорганізаціями з питань, пов'язаних з провадженням у справах проконтрабанду та порушення митних правил, здійснюється митнимиорганами України в порядку, передбаченому міжнародними договорамиУкраїни, укладеними в установленому законом порядку.
Джерела митного права — різноманітні зовнішні форми вираження норм митного права, які встановлюють загальні правила поведінки суб'єктів у митній сфері. У зв'язку з тим, що здебільшого митні відносини є владовідносинами, то основне регулятивне навантаження припадає на нормативні акти. Це пояснюється тим, що при здійсненні митної справи митні органи та їх посадові особи повинні керуватися виключно нормами права.