Не пізніше 15 днів, що вираховуються з останнього дня фактичного переміщення об’єму газу, заявленого у ЗВМД, декларант має подати митниці ВМД, оформлену відповідно до заявленого у ЗВМД митного режиму.
Для митного оформлення газу за ВМД потрібні такі документи.
У режимі імпорту:
- зовнішньоекономічний договір (контракт);
- акт прийняття-передання газу, підписаний у пунктах прийому газу в систему газопроводів України українським та іноземним перевізниками;
- акт прийняття-передання газу, підписаний сторонами договору (контракту) й завірений українським перевізником;
- рахунок-фактура (інвойс) на об’єм газу, що декларується;
- сертифікат якості на партію газу, що декларується;
- копія довідки про декларування валютних цінностей;
- копія облікової картки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності;
- документ, що засвідчує особу декларанта.
У режимі експорту:
- зовнішньоекономічний договір (контракт);
- акт прийнятгя-передання газу, підписаний українським перевізником та перевізником країни, першої на шляху переміщення газу в країну експорту (в разі експорту газу українського походження);
- акт прийняття-передання газу, підписаний сторонами договору (контракту) і завірений українським перевізником;
- рахунок-фактура (інвойс) на об’єм газу, що декларується;
- платіжне доручення на загальну суму всіх установлених законодавством платежів;
- копія довідки про декларування валютних цінностей;
- копія облікової картки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності, документ, що засвідчує особу декларанта.
У разі, коли експортер не є видобувником газу, подаються такі документи про походження газу:
- договір (контракт) між експортером та видобувником газу;
- акт прийняття-передання, підписаний експортером та видобувником газу;
- сертифікат про походження газу.
У режимі транзиту:
- зовнішньоекономічний договір (контракт);
- акт прийняття-передання газу, підписаний українським та іноземним перевізниками в пунктах приймання газу в систему газопроводів України;
- акт прийняття-передання газу, підписаний українським та іноземним перевізниками в пунктах передачі газу в країни Західної Європи;
- сертифікат якості партії газу, що декларується;
- копія довідки про декларування валютних цінностей;
- платіжне доручення на загальну суму всіх установлених законодавством платежів;
- копія облікової картки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності;
- документ, що засвічує особу декларанта.
У режимі тимчасового ввезення газу:
- зовнішньоекономічний договір (контракт) про закачування газу в ПСГ для тимчасового зберігання та про його відбір;
- акт про прийняття-передання газу, підписаний іноземним та українським перевізниками в пунктах прийняття газу в систему газопроводів України;
- рахунок-фактура (інвойс) на об’єм газу, що декларується;
- сертифікати якості на партії газу, що декларуються;
- платіжне доручення на загальну суму всіх установлених Законодавством платежів;
- копія довідки про декларування валютних цінностей;
- копія облікової картки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності;
- документ, що засвідчує особу декларанта.
У разі зворотного вивезення газу:
- зовнішньоекономічний договір (контракт);
- акт про прийняття-передання газу, підписаний іноземним та українським перевізниками в пунктах прийняття газу в систему газопроводів України;
- акт про прийняття-передання газу, підписаний українським та іноземним перевізниками в пунктах передання газу з газотранспортної системи України;
- рахунок-фактура (інвойс) на об’єм газу, що декларується;
- сертифікати якості природного газу;
- платіжне доручення на суму всіх установлених законодавством платежів;
- копія ВМД, за якою об’єми газу були оформлені в режимі тимчасового ввезення;
- копія довідки про декларування валютних цінностей;
- копія облікової картки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності;
- документ, що засвідчує особу декларанта.[18]
Сплата митних платежів під час митного оформлення газу, що переміщується через митний кордон України, здійснюється на загальних підставах відповідно до законодавства України.
Фактичні об’єми газу, що ввозиться на митну територію України (вивозиться за її межі), не повинні перевищувати об’єми, які заявлені в ЗВМД.
У разі нездійснення фактичного ввезення (вивезення) газу за оформленою ЗВМД така ЗВМД анулюється.
У разі ввезення (вивезення) газу в кількості, меншій заявленої в ЗВМД, оформлення ВМД здійснюється на фактично переміщувану кількість газу.
Тобто, порядок здійснення митного контролю та митного оформлення природного газу є складною процедура, що для митного оформлення газу за ВМД, зокрема, вимагає велику кількість документації в залежності від заявленого режиму.
1.3.3 Особливості фактичного контролю природного газу
Найбільш важливим питанням у процесі здійснення митного контролю та оформлення природного газу є його фактичний контроль.[19]
Фактичний контроль – це комплекс заходів, спрямованих на:
- запобігання несанкціонованого доступу до приладів вимірювання кількості та якості встановлених на ПППГ, за допомогою яких здійснюється прийом-передача газу;
- здійснення обліку кількості газу та контролю за його якістю;
- здійснення контролю за документацією пунктів вимірювання втрати газу.
Запобігання несанкціонованому доступу досягається:
- здійсненням контролю за веденням обліку кількості газу та контролю за
його якістю під час передачі-прийому на ПППГ;
- здійсненням контролю за веденням документації ПППГ.
Фактичний контроль здійснюється посадовими особами митниць у зонах митного контролю газу, що розташовані в зонах діяльності цих митниць.
Фактичний контроль газу здійснюється згідно з чинним митним законодавством відповідно до порядку, розробленого митною службою.
З метою впорядкування митного контролю та митного оформлення природного газу, що імпортується або переміщується транзитом через територію України Кабінетом Міністрів України було видане розпорядження митним органам України (від 26 липня 1999 року № 726-р) здійснювати митний контроль за переміщенням природного газу через митний кордон України трубопровідним транспортом безпосередньо на газовимірювальних і газорозподільних станціях, обладнаних відповідною апаратурою обліку та контролю параметрів газу. Державній митній службі України доручалось визначити перелік відповідних ГВС і ГРС, а також розробити графік обладнання їх відповідною апаратурою.
Це розпорядження було реалізовано спільним наказом НАК “Нафтогаз України” та ДМСУ (від 25.01.2000 № 21/37). Одночасно цим наказом було введено в дію Тимчасову інструкцію щодо здійснення фактичного контролю природного газу, який переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом, затверджену ДМСУ та Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України”.[20]
Інструкція розроблена відповідно до Митного кодексу України, законів України, Порядку митного контролю та митного оформлення природного газу, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом, та інших нормативних документів. Вона встановлює єдиний порядок здійснення фактичного контролю природного газу, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом, та визначає обов’язки посадових осіб митних органів під час його здійснення і не змінює існуючого технологічного процесу транспортування природного газу та порядку його обліку.
Інструкцією визначено, що зони митного контролю газу встановлюються Державною митною службою України на території ПППГ.
Пункти пропуску газу визначаються Центральною енергетичною митницею, узгоджуються з керівництвом газотранспортного підприємства та затверджуються Державною митною службою України.
До здійснення фактичного контролю газу допускаються виключно посадові особи митного органу, які призначені наказом керівника цього митного органу.
Співробітники митних органів, яких призначено для здійснення фактичного контролю газу, в обов’язковому порядку проходять ознайомлення з Правилами безпеки під час експлуатації об’єктів та пожежної безпеки, що діють на підприємствах газопостачального комплексу.
Усі працівники митного органу перед початком роботи на газовому об’єкті проходять інструктаж з газової безпеки з урахуванням особливостей об’єкта, на якому їм доведеться працювати.
Підготовку робочого органу і допуск до роботи на газових об’єктах працівників митного органу здійснюють працівники експлуатаційних організацій.
Періодичність здійснення фактичного контролю встановлюється Центральною енергетичною митницею окремо для кожного ПВВГ та доводиться до відома керівництва ПППГ.
Фактичний контроль газу здійснюється посадовими особами митних органів у присутності відповідальних осіб ПППГ у такому порядку:
- перевірка цілісності митного забезпечення, накладеного на ГВП та засувну арматуру;
- контроль за веденням вимірювань кількості і якості газу та перевірка достовірності інформації про кількість та якість газу в документації ПППГ;
- накладання митного забезпечення у вигляді штампу “Під митним контролем” на документації ПВВГ;
- накладання митного забезпечення у вигляді пломб на ГВП та засувну арматуру в порядку, передбаченому цією Інструкцією.
При цьому під митним забезпеченням розуміють - засвідчення митними органами проведення митного оформлення товарів та інших предметів, відносно яких установлено відповідний митний режим, яке включає проставляння уповноваженими особами митниці номерного штампа “Під митним контролем”, особистої номерної печатки тощо, а також пломбування транспортних засобів, тари та інших ємностей, у яких переміщується товар.