Смекни!
smekni.com

Сучасний стан транспортного флоту України (стр. 6 из 6)

Таблиця 5. Динаміка транзиту в МТП України за 2008-2009рр. (тис. т)

Назви портів 2009 р. % до 2008 р.
Бердянський………………….Белгород-Дністровський 86,6 32,8
9,5 54,6
Евпаторійський…………….Ізмаїльський……………….Іллічівський……………….Керченський………………….Маріупольський……………Миколаївський………………Одеський…………………….«Октябрьский»…………….Ренійський……………………Севастопольський………….Скадовський………………….Феодосійський…………….Херсонський………………….Південний…………………….Разом…………………………. 164,4 92,9
1430,4 64,8
3628,9 77,9
2921,2 87,4
1627,3 54,1
3095 67,7
11003,5 63,3
27,9 45,4
1777,5 71,9
27,9 22,9
119,6 79,2
1560 132
242,2 43,2
8576 78
36287,5 70,9

За розрахунками Мінекономіки України, введення таких знижок робить дешевшими перевантажувальні роботи з транзитними вантажами: зерновими – на 10-24%, металопродукцією – на 30-40%, вугіллям – на 42-47%, продукцією хімічної промисловості – майже вдвічі. Між іншим, такі знижки встановлені лише для 9 портів, що суперечить умовам здійснення економічної конкуренції.

Таблиця 6. Зміни в структурі транзитних перевезень, перероблених в МТП України за 2006-2009 рр. (тис. т)

Показники Роки 2009 р. В % до 2006 р.
2006 2007 2008 2009
Вантажі (всього)………..вугілля…………………...питома вага (%)………... 43455,3 51943,2 51357,2 36287,5 83,5
12476,2 12178,7 11629,0 8062,4 64,6
28,7 23,4 22,6 22,2 -6,5 п. п.
нафта……………………питома вага (%)……….. 8368,0 10612,2 10443,0 5517,4 65,9
19,3 20,4 20,3 15,2 -4,1 п. п.
нафтопродукти………...питома вага (%)……….. 1493,6 2794,3 5916,8 5158,2 345,4
3,4 5,4 11,5 14,2 10,8 п. п.
хімічні…………………..питома вага (%)………. 7519,0 8339,2 6332,3 4645,7 61,8
17,3 16,1 12,3 12,8 -4,5 п. п.
руда…………………….питома вага (%)………. 4173,7 4864,8 3162,5 3905,0 93,6
9,6 9,4 6,2 10,8 1,2 п. п.
чорні метали…………..питома вага (%)………. 4115,6 4013,1 4884,3 3529,3 85,8
9,5 7,7 9,5 9,7 0,2 п. п.
зернові………………….питома вага (%)………. 1593,6 3249,4 2687,9 2088,8 131,1
3,7 6,3 5,2 5,8 2,1 п. п.
інші……………………..питома вага (%)………. 3715,8 5891,5 6301,4 3380,7 91,0
8,6 11,3 12,3 9,3 0,7 п. п.

Слід також відмітити, що наша держава втрачає не лише об'єми переробки транзитних вантажів, але й все більше поступається своїми позиціями на ринку транспортних послуг в цілому, про що свідчать випереджувальні темпи збільшення імпорту транспортних послуг по морським вантажним перевезенням в порівнянні з їх експортом, а також співвідношення цих показників, в якому вже в 2008 р. імпорт перевищив експорт (див. табл. 7).

Таблиця 7. Динаміка експорту та імпорту транспортних послуг вантажним морським транспортом України за 2000-2008 рр.

Роки Експорт Частка в загально-му експорті транс-портних послуг (%) Імпорт Частка в загально-му імпорті транс-портних послуг (%) Співвідношенняекспорту та імпорту транспортных послуг
2000 79,96 2,74 19,44 7,69 4,11:1
2001 43,18 1,46 7,39 3,24 5,84:1
2002 60,19 1,78 9,49 3,57 6,34:1
2003 71,50 2,03 3,59 1,10 19,92:1
2004 64,22 1,59 3,78 0,83 16,99:1
2005 59,2 1,32 39,2 6,25 1,51:1
2006 59,5 1,11 27,6 3,50 2,16:1
2007 65,9 1,08 19,5 0,44 3,38:1
2008 57,7 0,76 73,5 4,43 0,78:1
Темп (%) 72,2 -1,98 п. п. 378,1 -3,26 п. п. X

Аналізуючи наведені дані, можна стверджувати про практично повну втрату Україною ролі морської держави, оскільки у неї відсутній власний морський флот, а те, що від нього залишилось, не може конкурувати з сучасними суднами провідних країн. Загальний рівень зношеності рухомого складу вітчизняних транспортних компаній становить майже 70%. Що стосується вітчизняних суден, то близько 80% їх загального складу експлуатуються понаднормовий термін, їх середній вік перевищує 25 років.

Переважаюча частина флоту, що контролюється українськими судновласниками, зареєстрована в іноземних суднових реєстрах, що загрожує незалежності транспортного забезпечення зовнішньої торгівлі нашої держави. На сьогодні судна під українським прапором перевозять лише 5-6% вантажів, що перероблюються в вітчизняних портах.

В 2009 р. в державних МТП України було оброблено 17306 суден (або 76% порівняно з 2008 р.), з них під іноземними прапорами – 13502, тобто 78% (або 78,8 порівняно з 2008 р.). Таким чином, кількість суден під національним прапором скорочується швидше, ніж загальна кількість суден, що обробляються в українських МТП.

Вітчизняне суднобудування не працює на власні потреби, а виконує переважно експортні замовлення, та в більшості випадків будує лише каркаси, які наповняються іноземним обладнанням самими замовниками. Це викликано, насамперед тим, що технологічна, технічна, випробувальна та наукова бази українського суднобудування відстали від світових досягнень, тобто морально застаріли.

Потенційні можливості наших портів суттєво обмежуються незадовільним технічним станом близько третини причального фронту. Майже 70% площі відкритих складських майданчиків потребують ремонту або реконструкції. Більшість технологічного оснащення в портах морально застаріла або фізично зносилася. Відчуваються диспропорції в розвитку найважливіших сфер діяльності МТП України та дефіцит допоміжного портового флоту. За відсутності необхідного державного фінансування та при недостатніх інвестиціях портове господарство не встигає за потребами в обробці вітчизняних та транзитних вантажів. Сьогодні близько 40% перевалок вантажів здійснюється на морських терміналах комерційної форми власності, що не мають статусу порту. Одночасно в великих МТП і терміналах України все активніше проявляються наміри російських компаній встановити власну монополію на операції з вантажами, і насамперед – транзитними з Російської Федерації.

В галузі транзиту вантажів в Україні штучно створені умови, за яких вітчизняні експортери та імпортери не зацікавлені в найвигіднішому транспортуванні вантажу. Україна економічно не приваблива для транзиту вантажів через її МТП, внутрішні водні шляхи та автомобільні шляхи, внаслідок чого транзитні перевезення не лише зменшуються в об'ємах, але і погіршуються за структурою в бік постійного збільшення частки дешевих та шкідливих речовин.


ВИСНОВКИ

Дослідивши дану тему, можна зробити висновок, що Україна дуже стрімко втрачає свої позиції в світових транспортних перевезеннях. Сьогоднішній стан морського та річкового українського торгівельного флоту характеризується цілим рядом негативних тенденцій: скорочення кількості торговельних суден, в тому числі під національним прапором; зменшення валютних надходжень, одержаних від роботи флоту, і, відповідно, скорочення податкових відрахувань; активне застарівання флоту, що, в свою чергу, призводить до обмеження кількості заходів вітчизняних судів до іноземних портів.

Втрачено позиції морського флоту України не лише як міжнародного перевізника, але і на внутрішніх лініях.

Україна практично повністю втратила роль морської держави, оскільки у неї відсутній власний морський флот, а те, що від нього залишилось, не може конкурувати з сучасними суднами провідних країн. Загальний рівень зношеності рухомого складу вітчизняних транспортних компаній становить майже 70%.

Переважаюча частина флоту, що контролюється українськими судновласниками, зареєстрована в іноземних суднових реєстрах, що загрожує незалежності транспортного забезпечення зовнішньої торгівлі нашої держави.