Смекни!
smekni.com

Технічне обслуговування пускового двигуна (стр. 2 из 4)

1 - маховик, 2 - шестірня проміжна, 3 - зубчастий вінець проміжної шестірні, 4 - шестірня электростартера, 5 - шестірня дублюючого ручного механізму пуску, 6 - пробка для видалення конденсату, 7 - картер, 8 - пробка оливозаливного отвору, 9 -шестірня привода магнето, 10 - шестірня колінчастого вала, 1 - шестірня привода регулятора, 12 - шестірня проміжна, 13 -блок шестерень привода редуктора, 14 -шестірня зчеплення редуктора


Із блоку циліндрів дизельного двигуна вода надходить у водяну сорочку пускового двигуна й прохолоджує його. Пусковий двигун може працювати під навантаженням, не перегріваючись, не більше 15 хв.

Система мащення. Пусковий двигун змащується оливою, що додається до палива й надходить у картер разом з горючою сумішшю. Шестірні пускового двигуна змащують дизельною оливою, через отвір із пробкою 8 у верхній частині картера.

Система живлення. Горюча суміш для пускового двигуна складається з палива (15 частин бензину А-72 і 1 частина дизельної оливи), змішаного з повітрям.

У систему живлення входить паливний бачок, карбюратор К-06 і регулятор. Паливо з паливного бачка надходить у карбюратор самопливом, тому що бачок розташований вище карбюратора.

Карбюратор — діафрагменного типу без поплавця. Він складається зі змішувальної камери 6 (Рис. 2.5.), дросельної й повітряної заслінок і спеціального механізму з діафрагмою 5.

Рис. 2.5. Карбюратор:

а - вид праворуч, б - вид ліворуч; 1 - повітряна заслінка,

2 - штуцер підведення палива, 3 - регулювальний гвинт системи холостого ходу, 4 - регулювальний гвинт обертів, 5 - діафрагма, 6 - змішувальна камера


Механізм із діафрагмою регулює надходження палива в карбюратор. Порожнина над діафрагмою служить камерою для палива, а порожнина під діафрагмою повідомляється з атмосферою. З паливного бака паливо надходить через штуцер 2, сітчастий фільтр і сідло клапана в порожнину над діафрагмою. Надходження палива регулюють клапаном на лівому кінці хитного важеля, що притиснутий до сідла пружиною. Правий кінець важеля впирається в центр діафрагми.

Головна дозуюча система в карбюраторі - жиклер-розпилювач 5 (Рис. 2.6.) і дифузор 1. Під час роботи двигуна повітря швидко проходить звужене місце змішувальної камери й над жиклером-розпилювачем створюється розрідження. Завдяки розрідженню паливо засмоктується через жиклер, розпилюється потоком повітря й змішується з ним, утворюючи горючу суміш, що надходить у картер двигуна. У міру витрати палива тиск у порожнині над діафрагмою знижується й вона прогинається нагору. Один кінець хитного важеля піднімається, а інший - опускається, відводячи клапан від сідла й відкриваючи доступ палива в карбюратор. Після того як порожнина над діафрагмою заповниться паливом, тиск по обидва боки діафрагми вирівнюється й вона вертається у вихідне положення, а клапан закриває отвір, по якому надходило паливо в карбюратор.

Під час роботи пускового двигуна повітряна заслінка постійно відкрита, а дросельна займає положення залежно від його навантаження. Під час роботи на малих обертах холостого ходу при прикритій дросельній заслінці в роботу вступає система холостого ходу.


Рис. 2.6. Схема роботи карбюратора:

1- дифузор, 2 - дросельна заслінка, 3 -паливний клапан, 4 - пружина, 5 - жиклер-розпилювач, 6 - клапан, 7 - утоплювач, 8 - канал системи холостого ходу, 9 - повітряний канал

Система холостого ходу. Вона складається з паливного каналу 8 із двома отворами, повітряного каналу 9 і регулювального гвинта. На малих обертах холостого ходу розрідження створюється не в дифузорі, а біля країв дросельної заслінки, і паливо попадає в канал холостого ходу з камери, минаючи жиклер-распилювач. Регулювальним гвинтом 3 (див. Рис. 2.5.) можна змінити склад горючої суміші на холостому ході. При закручуванні гвинта суміш збіднюється, при викручуванні - збагачується. Частоту обертання колінчастого вала двигуна на холостому ході регулюють упорним гвинтом 4, відкриваючи або закриваючи дросельну заслінку.

Під час роботи пускового двигуна на холостому ході в карбюраторі утвориться збіднена горюча суміш. Для збагачення її під час пуску холодного двигуна натискають на кнопку карбюратора, діафрагма прогинається нагору й паливний клапан 3 (див. Рис. 1.1.) відкривається. Паливо заповнює порожнина над діафрагмою й через жиклер-розпилювач попадає в змішувальну камеру.

Щоб під час пуску двигуна із прикритою повітряною заслінкою в дифузор не надходило багато палива, перед жиклером 5 (Рис. 2.6.) установлений пластинчастий клапан 6.

Повітряною заслінкою керують вручну, а дросельною - вручну й автоматично від відцентрового регулятора.

Регулятор. У пускового двигуна регулятор однорежимний (підтримує один швидкісний режим, дорівнює номінальній частоті обертання колінчастого вала двигуна). Всі деталі регулятора перебувають у корпусі 7 (Рис. 2.7.). Валик 9 регулятора обертається у двох кулькових підшипниках, одержуючи привод від шестірні 13, що пов'язана із шестірнею 14 колінчастого вала. На різьбову частину вала навернена державка із чотирма прорізами, у які вставлені сталеві кульки 11, З однієї сторони кульки впираються в плоску поверхню упорної шайби 12, а з іншого боку — у конічну поверхню ковзної муфти 10. Муфта вільно переміщується уздовж валика. У торець її вставлений насадок із завальцьованою кулькою 8. Цією кулькою муфта впирається у двуплечий важіль 5. Важіль 5 розташований на валику 6, на зовнішній стороні якого жорстко закріплений зовнішній важіль 2, з'єднаний тягою 1 із дросельною заслінкою. У верхню частину двуплечого важеля впирається пружина 3, що установлена на регулювальному гвинті 4.

Працює регулятор у такий спосіб. На непрацюючому двигуні важіль регулятора 2 пружиною відхилений праворуч: дросельна заслінка повністю відкрита. Після пуску двигуна валик регулятора набирає оберти, під дією зростаючої відцентрової сили кульок-тягарців 1 і муфта переміщається по валику вправо й повертає двуплечий внутрішній важіль проти годинникової стрілки, а зовнішній важіль 2 — ліворуч. У результаті дросельна заслінка прикривається, не допускаючи надмірного зростання частоти обертання колінчастого вала двигуна. Після з'єднання пускового двигуна з дизельним навантаження на пусковий двигун зростає, від чого частота обертання його зменшується. Зменшується й відцентрова сила вантажів, у результаті внутрішній двуплечий важіль повертається під дією пружини 3 за годинниковою стрілкою, а зовнішній переміщається праворуч й через тягу відкриває дросельну заслінку - пусковий двигун зберігає номінальну частоту обертання.

Номінальна частота обертання колінчастого вала пускового двигуна, підтримувана регулятором, залежить від сили стиску пружини 3. Якщо послабити контргайку й обертати регулювальний гвинт 4 викруткою проти годинникової стрілки, пружина буде стискуватися й підтримувати більше високу частоту обертання колінчастого вала пускового двигуна. Якщо гвинт ввертати в корпус, то сила стиску пружини зменшиться, що приведе до зниження частоти обертання вала, підтримуваної регулятором. Номінальну частоту обертання колінчастого вала пускового двигуна встановлюють на заводі, після чого пломбують регулювальний гвинт. Регулювати частоту обертання в польових умовах і зривати пломбу з регулятора не можна.

Тертьові деталі регулятора змазують оливою, заливаючи його в корпус до рівня заливного отвору (близько 100 г).

Система запалювання. Запалення робочої суміші в циліндрі пускового двигуна здійснюється системою запалювання, що містить у собі магнето М-124Б1, провод високої напруги й свічку запалювання.

Магнето (Рис. 2.7.) виробляє струм низької напруги й перетворить його в струм високої напруги. Воно складається з корпуса 3 із кришкою 1, трансформаторні котушки 2, ротора 6 і переривника.. У корпусі магнето змонтовані стійки 5, набрані зі сталевих листів. На стійки встановлено осердя 4 зі сталевих листів, на які намотана первинна 3 (Рис. 2.8.) і вторинна 2 обмотки. Один кінець первинної обмотки (товстого проводу) припаяний до осердя, а другий з'єднаний з переривником і початком вторинної обмотки. Вторинна обмотка (тонкий провід) має більше витків, ніж первинна. Вільний кінець вторинної обмотки приєднаний до контактної пластини, що з'єднана із проводом високої напруги 4 і із центральним електродом свічки запалювання.

Ротор являє собою двополюснй постійний магніт, закріплений на валу, що обертається на кулькових підшипниках.


Рис. 2.7. Пристрій регулятора:

1 - тяга, 2 - зовнішній важіль, 3 - пружина, 4 - регулювальний гвинт,

5 - двоплечий (внутрішній) важіль, 6 - валик важеля, 7-корпус, 8 -кулька, 9 -валик регулятора, 10 -муфта, 11-вантаж (кулька), 12 -упорна шайба,

Рис. 2.8. Пристрій магнето:

1 -кришка, 2 -трансформаторна котушка, 3-корпус, 4-осердя, 5 -стійка, 6 -ротор, 7 -кулачок, 8 -рухливий контакт переривника, 9- гвинт-ексцентрик, т,

11 -стопорний гвинт, 12 –кришка переривника

У переривника два контакти: рухомий 8 (див. рис. 2.8.) і нерухомий 10. Рухомий контакт з'єднаний з масою й притиснутий до нерухомого пластинчастою пружиною. Ізольований нерухомий контакт з'єднаний з кінцем первинної обмотки трансформаторної котушки. Кулачок 7 при обертанні вала ротора систематично розмикає контакти.

Працює магнето в такий спосіб. Двополюсний магніт, обертаючись між стійками, створює в них змінний магнітний потік. Магнітні силові лінії перетинають витки первинної обмотки, викликаючи в ній струм низької напруги. Струм низької напруги, проходячи по первинній обмотці, створює навколо неї сильне магнітне поле. Коли ланцюг низької напруги розмикається переривником, струм у первинній обмотці зникає, а разом з ним зникає й магнітне поле, що индукує у ланцюзі вторинної обмотки струм високої напруги, у результаті між електродами свічки запалювання проскакує іскра.