Облік і аналіз витрат основної діяльності Дніпропетровської дистанції колії (стр. 15 из 17)
, (5.5)де ПД – середньоденна сума допомоги по тимчасовій непрацездатності.
6. Річна економія за рахунок зменшення рівня захворюваності (ЕРЗ):
, (5.6)де ЕЗ, ЕС, ЕСС – відповідно складові економії за рівнем захворюваності.
7. Річна економія за рахунок зменшення травматизму (ЕРТ):
, (5.7)де ЕЗ, ЕС, ЕСС – відповідно складові економії по травматизму, що розраховані за наведеними віще залежностями.
8. За необхідності розрахунку, економія від зменшення плинності кадрів (ЕПК) розраховується за формулою:
, (5.8)де ЧЗ1, ЧЗ2 – кількість працівників, що звільнилися за власним бажанням через несприятливі умови праці відповідно до і після запровадження комплексу працеохоронних заходів;
ДП – середня тривалість перерви в роботі звільненого при переході з одного підприємства на інше;
ЗВ – середньоденна вартість виробленої продукції на одного працівника промислово-виробничого персоналу.
9. Розрахунок економії від зменшення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах у зв'язку зі скороченням або повною відміною оплати за підвищеними тарифними ставками, надання додаткової відпустки та скороченого робочого дня визначається по кожному з перерахованих видів пільг шляхом зіставлення відповідних даних (кількість працівників, які користуються пільгами, розмір середньорічної або середньогодинної заробітної плати тощо) у базовому та плановому періодах.
10. Економія фонду заробітної плати в зв'язку з відміною скороченого робочого дня (ЕСД) розраховується за формулою:
, (5.9)де ЗГ - середня оплата однієї години роботи працівника;
ФД – кількість робочих днів (змін) на одного працівника за рік;
ЧIСД, ЧIIСД – чисельність працівників, які мають право на скорочений робочий день, відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці;
d1, d2 – кількість годин, на які скорочено робочий день через несприятливі умови праці, відповідно до і після запровадження заходів.
11. Економія фонду заробітної плати у зв'язку зі скороченням чи повною відміною додаткової відпустки (ЕДВ):
, (5.10)де ЗД - середньоденна оплата роботи одного працівника;
ЧСДI, ЧСДII – чисельність працівників, які мають право на додаткову відпустку, до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці;
ДВI, ДВII – середня тривалість додаткової відпустки одного працівника, що має на це право, відповідно до і після запровадження заходів.
12. Економія фонду заробітної плати у зв'язку зі скороченням чисельності працівників, що мають право на підвищення тарифу за роботу в важких, шкідливих, особливо важких і особливо шкідливих умовах праці (ЕТС):
, (5.11)де ФС - ефективний фонд робочого часу;
ЗГВ – середньогодинна тарифна ставка працівників при відрядній оплаті за працю в несприятливих умовах;
ЗГП – середньогодинна тарифна ставка працівників при погодинній оплаті за працю в несприятливих умовах;
ЧВI, ЧВII – чисельність працівників (при відрядній оплаті), які працюють у несприятливих умовах відповідно до і після запровадження працеохоронних заходів;
ЧПI, ЧПII – чисельність працівників (при погодинній оплаті), які працюють у несприятливих умовах, відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці.
13. Економія витрат за рахунок скорочення чисельності працівників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування (ЕЛП):
, (5.12)де gЛП – денна вартість лікувально-профілактичного харчування одного працівника;
ДППI, ДППII – кількість днів, в які надавалось лікувально-профілактичне харчування відповідно до і після запровадження заходів;
ЧППI, ЧППI – чисельність працівників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування, відповідно до і після запровадження заходів.
14. Економія витрат у зв'язку зі скороченням кількості працівників, які користуються правом на безкоштовне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів (ЕСХ):
, (5.13)де gСХ – денна вартість молока або інших рівноцінних харчових продуктів на одного працівника;
ЧСХI, ЧСХII – чисельність працівників, які користуються правом на безкоштовне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці.
15. Загальна (річна) економія витрат на пільги і компенсації працівникам за роботу в несприятливих умовах (ЕРПК):
ЕРПК = ЕСД + ЕДВ + ЕТС + ЕЛП + ЕХС. (5.14)
16. Річна економія підприємства від поліпшення умов праці за показниками, що базуються на визначенні основних соціальної економічних результатів ирацеохоронної діяльності на підприєм стві ЕР, визначається за формулою:
ЕР == ЕРЗ + ЕРТ + ЕРПК. (5.15)
За даними досліджень, комплекс заходів з поліпшення умов праці може забезпечити приріст продуктивності праці на 15-20%. Так, нормалізація освітлення робочих місць збільшує продуктивність праці па 6-13% та скорочує брак на 25%. Раціональна організація робочого місця підвищує продуктивність праці на 21 %, раціональне фарбування робочих приміщень – на 2-5%.
Висновки до розділу
Економічне життя в Україні характеризується переходом до законів ринкової економіки, основною рушійною силою якої є необхідність отримання прибутку від будь-якої підприємницької діяльності. Це вимагає ставитися з повагою і відповідальністю до розподілу прибутків і до витрачання коштів на різні потреби виробництва. Основні кошти на охорону праці підприємств складаються з витрат на загальне поліпшення умов праці, попередження нещасних випадків і професійних захворювань та на запобігання загальним захворюванням. На сьогодні кошти, які призначені для поліпшення умов праці та підвищення її безпеки не окуповують себе. У зв'язку з цим підприємства витрачають значні кошти на пільги, компенсації та відшкодування наслідків несприятливих умов праці.
Висновки
В умовах ринкової економіки функціонування підприємства актуалізує проблему раціонального витрачання ресурсів, докорінного поліпшення управління витратами для забезпечення конкурентоспроможності продукції (робіт, послуг). Витрати на виробництво продукції, робіт (послуг) є індикатором діяльності підприємства: збільшення витрат може означати як зміни ситуації на ринку, так і недоліки у процесі виробництва.
Чим економніше підприємство використовує матеріальні, трудові та фінансові реск\урси при виготовлені продукції, виконанні робіт та наданні послуг, тим ефективніше здійснюється виробничий процес, тим більше буде прибуток і рівень рентабельності продукції. Тобто собівартість є основним факором ціноутворення у формування прибутку.
В даній роботі були розглянуті особливості обліку, аналізу та контролю витрат Дніпропетровської дистанції колії та особливості ведення бухгалтерського та податкового обліку на залізничному транспорті.
В дипломній роботі були визначені роль і завдання аналізу в управлінні витратами підприємства. Пропонуються загальні рекомендації, які допомагають в управлінні витратами. По-перше, необхідно правильно визначати та достовірно оцінювати витрати підприємства. По-друге, правильно і повно документально оформлювати та своєчасно відображати в регістрах обліку витрат.
Аналіз техніко-економічних показників діяльності дистанції колії показує, що обсяг перевезень знизився на 11,5% в порівнянні з 2004 роком, експлуатаційні витрати скоротилист на 4644,6 тисячі гривень. У зв’язку з цим доходи від перевезень зменшились на 15,1% в порівнянні 2004-2005 рр. Прибуток від допои\міжнього виробництва у динаміці за 2004-2005 рр. складає 78%. Оскільки фонд заробітної плати щорічно росте, у зв’язку з підвищення кожні півроку до 20% тарифних ставок і окладів по всій мережі залізниць по наказах Укрзалізниці, в Дніпропетровській дистанції колії наблюдається зростання фонду оплати праці на 17,6% при незмінному контингенті за рахунок росту середньої ставки. Продуктивність праці знизилась за рахунок зменшення обсягу виробництва.
Економічний аналіз дозволяє виявити зміни в складі структури витрат, а також зміни за статтями. В структурі виробничих витрат найбільшу питому вагу в 2005 році займають витрати на оплату праці (32,5%) та інші витрати (14,8%). Частка витрат на оплату праці зросла порівняно з 2004 роком на 17,6%, що викликано збільшенням трудомісткості праці і зростанням ставок на її оплату. У 2005 році адміністративні витрати склали 1045,7 тисяч гривень, що на 21,7% більше ніж у 2004 році. Це обумовлено збільшенням витрат на електроенергію на 60% та інших витрат 43,3%, також зросли витрати фонду оплати праці та нарахування на соціальні нужди на 18,1% та 18,9% відповідно.