| Марка а/м | q н, т | Q р, т | Qден, т | N заг, їзд. | n ї, їзд. | A с., од. |
| ЗІЛ 133ГЯ | 10 | 15000 | 60 | 6 | 1 | 6 |
| КамАЗ 53212 | 10 | 30000 | 120 | 12 | 2 | 6 |
| МАЗ 500А | 8 | 12000 | 48 | 6 | 1 | 6 |
| МАЗ 504В+МАЗ 5205А | 20 | 65000 | 260 | 13 | 1 | 13 |
| КамАЗ 5410+ОдАЗ 9370 | 14,2 | 53250 | 213 | 15 | 1 | 15 |
| МАЗ 504А + МАЗ 5245 | 13,5 | 101250 | 405 | 30 | 1 | 30 |
| КамАЗ 5511 | 10 | 25000 | 100 | 10 | 2 | 5 |
| МАЗ 503 А | 8 | 2000 | 8 | 1 | 1 | 1 |
| ЗІЛ-ММЗ-554М | 5,5 | 8250 | 33 | 6 | 2 | 3 |
| Всього: | - | 311750 | 1247 | 99 | 12 | 85 |
1. Часові показники використання АТП.
Час роботи за календарний період характеризується числом днів (для однієї одиниці) або автомобіле-днів (для парка) експлуатації рухомого складу на лінії. Впродовж робочого дня кожний автомобіль (автопоїзд) певний час знаходиться в наряді, тобто, працюючи на лінії, виконує перевезення вантажу.
Час перебування в наряді:
Час перебування в наряді Т н визначається кількістю годин з моменту виїзду рухомого складу з АТП до моменту його повернення за винятком годин, які відводяться водію на обід та відпочинок у відповідності з трудовим законодавством. Значення Т н характеризує використання рухомого складу в часі протягом доби.
Т н = Т рух + t н-р , (1.6)
де Т рух – час руху, год.
Тоді розрахуємо Т н для всіх автомобілів по кожній марці:
1). Т н = 4 + 3 = 7 год; (ЗІЛ 133ГЯ)
2). Т н = 5 + 1 = 6 год; (КамАЗ 53212)
3). Т н = 4,85 + 1,5 = 6,35 год; (МАЗ 500А)
4). Т н = 5,8 + 2 = 7,8 год; (МАЗ 504В+МАЗ 5205А)
5). Т н = 5,15 + 1,5 = 6,65 год; (КамАЗ 5410+ОдАЗ 9370)
6). Т н = 5 + 2 = 7 год; (МАЗ 504А + МАЗ 5245)
7). Т н = 7,63 + 0,5 = 8,13 год; (КамАЗ 5511)
8). Т н = 5,75 + 0,25 = 6 год; (МАЗ 503 А)
9). Т н = 7,64 + 0,5 = 8,14 год; (ЗІЛ-ММЗ-554М)
Т н = Тн.д. .
Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).
Час їздки:
Час їздки рівний:
t ї = 2×t рух + t н-р , (1.7)
де t рух – час на рух за їздку, год. Отже:
1). t ї = 2×120 + 180 = 420 хв. (7 год); 6). t ї = 7 год;
2). t ї = 2×66 + 30 = 162 хв. (3 год); 7). t ї = 4,07 год;
3). t ї = 6,35 год; 8). t ї = 6 год;
4). t ї = 7,8 год; 9). t ї = 4,07 год;
5). t ї = 6,65 год;
Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).
Число календарних днів:
Для кожної одиниці парку рухомого складу число календарних днів становить:
Д к = Д е + Д р + Д пр, (1.8)
де Д е – дні в експлуатації, дн.;
Д р – дні в ТО і ремонтах, дн.;
Д пр – дні в простої в готовому до експлуатації стані, дн.
Д к = 250 + 24 + 91 = 365 днів.
Число автомобіле-днів:
Для визначення днів експлуатації, ремонту або простою парку рухомого складу використовують складний показник автомобіле-дні. Спискове число автомобіле-днів АДк парку автомобілів за календарний період Д:
АДк = АДе + АДр + АДпр, (1.9)
де АДе, АДр, АДпр – відповідно автомобіле-дні експлуатації, ТО і ремонту, а також простою.
АДе = 85×250 = 21250 авт.-днів;
АДр = 0×24 = 0 авт.-днів;
АДпр = 5×91 = 455 авт.-днів;
АДк = 21250 + 0 + 455 = 21705 авт.-днів;
Число автомобіле-годин: Для визначення часу роботи парку на лінії за календарний період використовують показник автомобіле-години АГ.
АГ = А j×Т н (1.10)
де А j – кількість автомобілів j-ої марки, од.
Звідси:
1). АГ = 7×6 = 42 авт.-год; 6). АГ = 7×30 = 210 авт.-год;
2). АГ = 6×6 = 36 авт.-год; 7). АГ = 8,13×5 = 40,65 авт.-год;
3). АГ = 6,35×6 = 38,1 авт.-год; 8). АГ = 6×1 = 6 авт.-год;
4). АГ = 7,8×13 = 101,4 авт.-год; 9). АГ = 8,14×3 = 24,42 авт.-год;
5). АГ = 6,65×15 = 99,75 авт.-год;
Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).
Середній час перебування в наряді:
Т н.ср = åАГ/Аа , (1.11)
Т н.ср = 598,32/85 = 7,04 год.
2. Техніко-експлуатаційні показники використання АТП.
Загальний пробіг автомобіля:
Загальний пробіг автомобіля, L заг :
L заг = L м + L н , (1.12)
де L м – пробіг, пов’язаний з виконанням транспортного процесу, км;
L н – нульовий пробіг, км.
Розрахуємо для одного автомобіля по кожній марці:
1). L заг = 180 + 0 = 180 км; 6). L заг = 225 км;
2). L заг = 220 + 30 = 250 км; 7). L заг = 210 км;
3). L заг = 182 + 12 = 194 км; 8). L заг = 200 км;
4). L заг = 204 км; 9). L заг = 210 км;
5). L заг = 180 км;
Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).
Середня довжина їздки по марках автомобілів:
Середня довжина їздки для автомобілів марки КамАЗ рівна:
l с. їзд. = (250+180+210)/3 = 213,3 км.
Середня довжина їздки для автомобілів марки МАЗ рівна:
l с. їзд. = (194+204+225+200)/4 = 205,8 км.
Середня довжина їздки для автомобілів марки ЗІЛ рівна:
l с. їзд. = (180+210)/2 = 195 км.
Обсяг перевезень вантажів: Загальний обсяг вантажів, що перевозяться всіма марками КамАЗ рівний:
Q р = 53250+30000+25000 = 108 250 т.
Загальний обсяг вантажів, що перевозяться всіма марками МАЗ рівний:
Q р = 65000+101250+12000+2000 = 180 250 т.
Загальний обсяг вантажів, що перевозяться всіма марками ЗІЛ рівний:
Q р = 15000+8250 = 23250 т.
Загальний річний обсяг перевезень по всьому АТП складає 311 750 тон.
Транспортна робота:
За кожну їздку автомобіль здійснює транспортну роботу, Р. Розрахуємо вантажооборот для кожної марки автомобілів.
Р = А с×n ї×q н×l в , (1.13)
де l в – довжина їздки з вантажем, км. Отже:
1). Р = 6×1×10×90 = 5400 ткм; 4). Р = 13×1×20×102 = 26520 ткм;
2). Р = 6×2×10×55 = 6600 ткм; 5). Р = 15×1×14,2×90 = 19170 ткм;
3). Р = 6×1×8×97 = 4656 ткм; 6). Р = 30×1×13,5×100 = 40500 ткм;
7). Р = 5×2×10×105 = 10500 ткм; 9). Р = 3×2×5,5×105 = 3465 ткм;
8). Р = 1×1×8×100 = 800 ткм;
Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).
Показники парку рухомого складу:
Під парком рухомого складу розуміють всі транспортні засоби автотранспортного підприємства. Списків (інвентарний) парк рухомого складу – це парк, який рахується на балансі АТП на даний період. За своїм технічним станом він поділяється на парк придатний до експлуатації А т та парк, який знаходиться в ТО та ремонтах А р:
А с = А т + А р , (1.14)
Частина парку А т використовується на перевезеннях, а друга частина знаходиться в простої:
А т = А е + А пр , (1.15)
де А е – кількість автомобілів на лінії, од;
А пр – кількість автомобілів в простої, од.
Звідси,
А с = А е + А пр + А р + А спец , (1.16)
А е = 85 од.;
А пр = 0 од.;
А р = 0 од.;
А спец = 5 од;
А с = 85 + 5 = 90 од.
Середня вантажопідйомність:
Середня вантажопідйомність по АТП складає:
q н ср = (10×6+10×6+8×6+20×13+14,2×15+13,5×30+10×5+8×1+5,5×3)/85 =13,2т.
Коефіцієнт випуску рухомого складу.
Використання рухомого складу за певний період за календарним часом, крім натуральних показників – автомобіле-днів експлуатації, характеризується також коефіцієнтом випуску рухомого складу. Для парку рухомого складу за Д календарних днів:
a в = АД е / АД к , (1.18)
Коефіцієнт випуску рухомого складу залежить від технічного стану рухомого складу, величини нормованих простоїв, дорожніх та кліматичних умов, сезонності перевезень, рівня організації роботи АТП.
a в = 21250/ 21705 = 0,98.
Коефіцієнт технічної готовності.
Технічний стан парку рухомого складу характеризується коефіцієнтом технічної готовності:
для одного автомобіля за Д календарних днів:
a т = Д т / (Д т + Д р), (1.19)
Тоді: a т = (250 + 91)/(250+91+24) = 0,93.
для парку рухомого складу за Д календарних днів:
a т = АД т / (АД т +А Д р), (1.20)
Звідси: a т = (21250+455) / (21250 + 455 + 0) = 1.
Коефіцієнти статичного та динамічного використання вантажопідйомності.
Використання вантажопідйомності рухомого складу характеризується статичним і динамічним коефіцієнтами.
Коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності, g с :
g с = Q ф / Q в , (1.21)
де Q ф – кількість фактично перевезеного вантажу, т;
Q в – кількість вантажу, який можна було б перевезти за вантажні їздки при повному завантаженні рухомого складу, т.
Середнє значення коефіцієнта статичного використання вантажопідйомності, gс.ср. :
gс.ср = 311750 / 311750 =1.
Коефіцієнт динамічного використання вантажопідйомності, g д :
g д = Р ф / Р в , (1.22)
де Р ф – кількість фактично виконаної транспортної роботи, ткм;
Р в – можлива транспортна робота при умові повного використання вантажопідйомності рухомого складу на відстань всього пробігу з вантажем, ткм.
На відміну від g с коефіцієнт динамічного використання враховує не тільки кількість перевезеного вантажу, але й відстань, на яку він перевозиться. Середнє значення коефіцієнта динамічного використання вантажопідйомності, g д. ср. :
g д. ср = 29402750 / 29402750 = 1.
Коефіцієнт використання пробігу.
На основі проведених розрахунків по визначенню загального пробігу (див. табл. 1.2) проводимо розрахунки коефіцієнтів використання пробігу, b :
b = L в / L заг , (1.23)
Розрахуємо для одного автомобіля по кожній марці:
1). b = 90 / 180 = 0,5; 6). b = 0,44;
2). b = 110 / 250 = 0,44; 7). b = 0,5;