Смекни!
smekni.com

Розрахунок та обслуговування моноблочних кондиціонерів пасажирських вагонів (стр. 5 из 12)

2. По номінальній продуктивності по теплу всі три установки мають однакові параметри.

3. В УКВ – 31 і «Україна» використовується холодоагент R-134а, який має коефіцієнт руйнування озону ОДР=0,0 і потенціал глобального потепління GWP=1300. А в УКВ – 30 використовується холодоагент R-22, який буде використовуватись до 2030 року. Цей холодоагент має потенціал глобального потепління ОДР=1700, а коефіцієнт руйнування озону ОДР=0,05.

4. Установка кондиціонування повітря «Україна» має найбільший надлишковий статичний тиск на виході з установки, що краще впливає на холодопродуктивність холодильної машини. В кондиціонері «Україна» надлишковий статичний тиск більший, ніж в кондиціонері УКВ – 31 на 45%, і на 27% більше, ніж у кондиціонері АВК – 30.

5. Установки кондиціонування повітря УКВ – 31, АВК – 30 і «Україна» мають приблизно однакову масу.

6. У кондиціонері УКВ – 31 всі апарати робочих систем змонтовані на рамі моноблоку. Частина апаратів робочих систем кондиціонера АВК – 30 монтується не на рамі моноблока, а в конструкції вагону:

- на рамі моноблоку змонтовані апарати двох самостійних холодильних машин, каплевідділювач, електрокалорифер та центробіжний вентилятор для подачі повітря у вагон;

- в конструкції вагону змонтовані повітряні фільтри і водяний калорифер.

У кондиціонері «Україна» також частина апаратів робочих систем монтується не на рамі, а в конструкції вагону:

- на рамі моноблоку змонтовані апарати холодильної машини, електронагрівач і два центробіжні вентилятори для подачі повітря у вагон;

- в конструкції вагону змонтовані повітряні фільтри та водяний калорифер.

7. У системі кондиціонування повітря УКВ – 31 компресор гвинтовий герметичний, який ремонту не підлягає. У системі кондиціонування повітря «Україна» компресор гвинтовий герметичний із ступінчатим регулюванням продуктивності 100% і 50% за рахунок перепускання холодоагенту, ремонту не підлягає. Кондиціонер АВК – 30 має компресор спіральний герметичний, який також не підлягає ремонту.

4 ТЕПЛОТЕХНІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ЦИКЛІВ ХОЛОДИЛЬНИХ МАШИН УСТАНОВОК КОНДИЦІОНУВАННЯ ПОВІТРЯ

4.1 Розрахунок циклу холодильної машини на холодоагент R – 134а

Площа теплопередавальних поверхонь огорожі кузова вагона визначається згідно з геометричними розмірами та плануванням вагона. Геометричні розміри та планування вагона ми беремо з 68 – ми місних вагонів міжобласного сполучення.

Рисунок 4.1 Поперечний переріз вагона

Кут а, що обмежує дугу даху, визначається конструктивними параметрами за формулою:

(4.1)

де В – зовнішня ширина вагона, В=3,106м;

R – радіус даху у середній частині, R = 3,65м;

R – радіус даху у бічних стін, r = 0,45м.

Площа теплопередавальних поверхонь підлоги пасажирського вагона визначається, не враховуючи площу підлоги тамбурів, м2:

Fn = B · L1 (4.2)

де L1 – довжина кузова вагона, не враховуючи довжину тамбурів, м.

Рисунок 4.2 План пасажирського вагона

Площа теплопередавальних поверхонь підлоги пасажирського вагона,

Fn = 3,106(23,6 – 1,8) = 67,71м2

Площа теплопередавальних поверхонь бічних стін пасажирського вагона знаходиться за формулою:

Fбс = Fбс1 + Fбс2 (4.3)


де Fбс1, Fбс2 – площа теплопередавальних поверхонь кожної бічної стінки вагона без врахування площі вікон, м2.

Fбс1 = HL1 - Σ Fвік1 (4.4)

Fбс2 = HL1 - Σ Fвік2 (4.5)

де Н – висота стінки вагона, м, Н = 2,43 м.

Σ Fвік1, Σ Fвік2 – сумарна площа вікон бічної стінки вагона, м2.

Σ Fвікі = Σ аі ві пі(4.6)

де аі– ширина вікна, м2;

ві– висота вікна, м2;

пі – кількість однакових вікон бічної стінки вагона.

Fвік1 = Fвік2 = 9·0,993·0,884 + 4·0,713·0,884 = 10,42 м2

Fбс1 = Fбс2 = 2,43·21,8- 10,42 = 42,55 м2

Fбс = 42,55·2 – 85,1 м2

Площа теплопередавальних поверхонь даху, м2:

(4.7)

Площа теплопередавальних поверхонь бічних стін, м2:

(4.8)

Сумарна площа теплопередавальних поверхонь огорожі кузова вагона, м2.

Fсум =Fп + Fбс + Fд + Fтс (4.9)

Fсум = 67,71 + 85,1 + 79,48 + 18,26 = 250,55м2

4.2 Розрахунок зведеного коефіцієнта теплопередачі огорожі кузова вагона

Основним показником теплотехнічної якості кузова вагона є коефіцієнт теплопередачі.

Коефіцієнт теплопередачі багатошарової плоскої стінки визначається за формулою, Вт/м2·К:

(4.10)

де К – коефіцієнт теплопередачі, Вт/м2·К;

а3 – коефіцієнт тепловіддачі від зовнішнього повітря до зовнішньої поверхні стінки, Вт/м2·К;

δі – товщина і-го шару стінки, м;

λі – коефіцієнт теплопровідності і-го шару стінки, Вт/м2·К;

аВ – коефіцієнт тепловіддачі від внутрішньої поверхні стінки до повітря в середині приміщення вагона, Вт/м2·К.

Коефіцієнт тепловіддачі від зовнішнього повітря до зовнішньої поверхні стінки вагона визначається за формулою, Вт/м2·К:

(4.11)

де V – швидкість поїзда, м/с (V=33м/с);

L – довжина кузова вагона, м.

Вт/м2·К

Коефіцієнт тепловіддачі від внутрішньої поверхні стінки до повітря в середині приміщення вагона, приймаємо аВ =10 Вт/м2·К.

Теплотехнічні характеристики огорожі кузова пасажирського вагона

Рисунок 4.3 Переріз підлоги

Таблиця 4.1

Матеріал шару підлоги та його характеристика

№ позиції Матеріал δ, м λ, Вт/м·К
1 2 3 4 Лінолеум Деревоволокниста плита Пелополістирол Сталевий лист 0,003 0,019 0,080 0,005 0,190 0,055 0,023 58,150

Рисунок 4.4 Переріз бічної стінки

Таблиця 4.2

Матеріал шару бічної стінки та його характеристика

№ позиції Матеріал δ, м λ, Вт/м·К
1 2 3 4 5 Сталевий лист Мастика Пінополіуретан Фанера Склопластик 0,002 0,001 0,082 0,008 0,0015 58,150 0,230 0,023 0,300 0,350

Рисунок 4.5 Переріз даху


Таблиця 4.3

Матеріал шару даху та його характеристика

№ позиції Матеріал δ,м λ, Вт/м·К
1 2 3 4 Сталевий лист Мастика Пінополіуретан Фанера 0,0015 0,001 0,065 0,010 58,150 0,230 0,023 0,300

Рисунок 4.6 Переріз торцевої стіни

Таблиця 4.4

Матеріал шару торцевої стіни та його характеристика

№ позиції Матеріал δ, м λ, Вт/м·К
1 2 3 4 5 Склопластик Фанера Пінополістирол Фанера Склопластик 0,0015 0,008 0,082 0,008 0,0015 0,350 0,300 0,023 0,300 0,350