Смекни!
smekni.com

Заняття туризмом, як метод загартування (стр. 7 из 7)

Заняття на місцевості. Біг у колоні по одному по пересіченій місцевості, біг по сходам, біг "серпантином", стрибки в довжину і висоту. Біг з перешкодами. Спортивні (у тому числі народні) гри.

2. Психолого-педагогічна і лікарсько-медична діагностика функціонального і фізичного розвитку і тестування що займаються

Вхідне тестування і діагностика (проводиться восени)

Розповідь дітей про своїх друзів і свої родини "Я и моя родина". Виявлення психолого-педагогічного портрета оточення що займаються. Режим дня, фізичний розвиток і підготовленість, самоконтроль учнів.

Практичне заняття. Малювання дітей на тему "Моя родина". Проведення тестів з метою виявлення темпераменту, уяви, типу пам'яті й ін.

Заняття на місцевості. Проведення в ігровий (змагальній) формі тестів з метою визначення (виявлення) загального фізичного і функціонального рівня розвитку вихованців.

Констатуюче тестування, і діагностика (проводиться навесні)

Практичне заняття. Організація самоконтролю за дотриманням режиму дня, ведення (разом з батьками вихованців) щоденника спостережень за параметрами фізичного розвитку організму що займаються.

Заняття на місцевості. Проведення в ігровий (змагальній) формі контрольних тестів з метою констатації динаміки загального фізичного і функціонального рівня розвитку вихованців за рік.

Висновок

На сучасному етапі розвитку туризму дитячо-юнацький туризм знаходиться на досить непоганому рівні організації. Функціонує достатня кількість організацій, які займаються питаннями організації туристичних походів. Туризм досить добре впливає на стан організму і цілому, несе в собі оздоровче спрямування.

Зміст загартовування полягає в тому, що під впливом зовнішніх подразників організм пристосовується до змін умов життя — дощу, вітру, снігу, коливань зовнішньої температури тощо. Загартована людина значно легше переносить негоду, відзначається високою працездатністю.

Почати загартовування ніколи не пізно, але найкраща пора для цього - літо, коли можна використати весь комплекс загартовуючих факторів: сонце, повітря, воду. Процедури слід проводити регулярно, адже загартовування — умовно-рефлекторна функція організму, в її основу покладено тренування, тобто багаторазовий, систематичний вплив загартовуючих факторів. Загартувальні процедури мають міцно увійти до режиму дня людини, органічно поєднуватися із звичайними щоденними обов'язками.

Система загартувальних процедур, передбачає повітряні та сонячні ванни, а також водні процедури — обтирання тіла холодною водою, обливання і купання, ходіння босоніж. Вельми важливо поєднувати процедури загартовування з різними фізичними вправами. Завдяки цьому ефективність загартовування, як одного із засобів фізичного виховання, значно підвищується.

В своїй роботі ми наводимо характеристику та основний зміст програми оздоровчо-пізнавального туризму.

Література

1. Абаскалова Н.П. Теорія і практика формування здорового способу життя учнів і студентів у системі «школа-вуз»: Автореф. докт. дис. Барнаул, 2000. — 48 с.

2. Больсевич В.К., Лубишева Л.І. Фізична культура: молодь і сучасність //Теор. і практ. фіз. культ., 1995, № 4, с. 2-7.

3. Волков Л.В. Физическое воспитание учащихся: Пособие для учителей. – М., 1988. – 360 с.

4. Даценко І.І. Гігієна і екологія людини: Навчальний посібник. – Львів: Афіша, 2000. – 248 с.

5. Драгачев С.П. Туризм и здоровье. – М.: Знание, 1984. – 96 с.

6. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни. / За ред. Є. Г. Гончарука. – К., 1995.

7. Єрмолаєва В. Виховання фізично здорових дітей природними засобами загартування. // Початкова школа. – 2004. - № 5. – С. 56 – 57.

8. Леонов О. Оздоровчі засоби загартування. // Початкова школа. – 2004. - № 12. – С. 60 – 62.

9. Назарук М.М. Основи екології та соціоекології. – Лівів, 2000.

10. Новосельский В.Ф. Азбука физической закалки детей. – К., 1991.

11. Методика физического воспитания школьников./ Под ред. Г.Б. Мейксона, Л.Е. Любомирского. – М.: Просвещение, 1989. – 143 с.

12. Павлова И.В. Удосконалювання валеологического утворення студентів фізкультурного вузу; Автореф канд. дис. Омськ, 1999. - 20 с.

13. Никишин Л.Ф., Коструб А.А. Туризм и здоровье. – К.: Здоровье, 1991. – 223 с.

14. Свириденко С. Дбаємо про здоров’я дітей: Програма основ здорового способу життя. Початкова школа, - 1998, №9.

15. Теория и методика физического воспитания: Учедное пособие для студентов./ под ред. Б.А.Ашмарина. – М.: Просвещение, 1979. – 360 с.

16. Трещева О.Л. Програмно-методические основы обучения здоровому образу жизни учащихся. Теория и практика физической культуры. 2000. № 10.

17. Физкультурно-оздоровительная работа в школе: Пособие для учителя. /Под ред. А.М.Шлемина. – М., 1988.

18. Федотов Ю.Н., Востоков И.Е. Спортивно-оздоровительный туризм. – М.: Совертский спорт, 2002. – 361 с.