Етичної основою усякого «шкільного» утворення в середньовічному Китаю залишалося навчання Конфуція (Кун-цзи, 6-5 ст. до н.е.). Конфуціанство принесло у свідомість народів Далекого Сходу непорушні моральні норми. Це насамперед так звані «п'ять сталістів» або «п'ять чеснот»: людинолюбство, почуття боргу, благопристойність, розумність і правдивість.
1.4 Гнучкість в ушу
В старадавньому Китаї зародились двi форми нацiональної гимнастики пiд загальною назвою - ушу.Кожна з них мала своє найминовиння.
Перша форма ушу-солiн, носила явно виражену вiйськову направленiсть,її засобамиiметодами використовувались для розвитку м`зовой сили,сприткостii витривалостi.Цi якостi були необхiднi для успiшного оволдiння прийомами борьби,бойовими дiями з коп`ьом, мiчом, щiтом в захiстii нападi.Для вивчення преодолювання наземних припятствiй використовувались щiти, канати, драбини iiнщi пiдсобнi предмети. Широко применялися стрибки безопорнi,опорнi i в глибину,лазання,перелазання,подлазання,ходьба i бiг.
В гiмнастицi солiн всi рухи виконувались з максимальним напруженням загальних групп м`язiв.При цьому навантаженню пiдвергались як би «зовнiшня оболочка» людського тiла.Окремi вправи об`єднувались у комплекси,в яких кожна послiдуюча вправа вiддiлялась вiд предидущого короткою паузой до 1с.Перевод рук,нiг,тiла в наступне положення проходило швидко,поштовхообразно,ривком,кiстi обоїх рук крiпко стискалися в кулаки.
Друга форма ушу - тай-цзi –сохранилося до наших днiв, її називають стиль мянь-цюань,або «внутрiшня».Вона носила явно гiгієничний характер,використовувалась для лiкування хвороб i лiквiдацiї дефектов осанки.Вправи тай-цзi робились частiше по утрам,рекомендувались також i заняття два раза в день.
Ушу,як не ординарне явлення культури Китаю,виникло на стикi
медицини,фiлософiї,iскуства,фiзичної культури i воєної науки.Iсторiя ушу iзобiлюя перiодами росквiту i упадка,бурного розвитку i жестокихгоненiй,високих творчих пiдьйомов i навязливого вихолащiвання,насильтственого обмеження iскустно созданими рамками.Ушу змiнювалось,збагачувалось,розподiлялось на рiзнi види,стилi i направлення,обростало легендами,мiфами i слухами,непреривно вдосконалювалось,пiдiймаясь все до нових вершин майстерностi.
З годом,вирвавшись за рамки обичної системи рукопашного бою i засобiв оволодiння рiзними видами зброї,ушу,вобравше мудрiсть, досвiт,многогранiсть зародiвшої його цивiлiзацiї,перетворилось в iнтереснiйший i не iсчерпаємий по своїм можливостям феномен Китайскої i мiровой культури.
Спортивно гiмнастичний роздiл ушу-Таолу на сьогоднiшнiй день представляє собою одну з найбiльш ефективних систем,дозволяющiх гармонiчно розвивати рiзноманiтнi двiгательнi способностi-гнучкостi , силу,витривалiсть,спритнiсть,а також сприятствовати формiрованню моральних i вольових якостей-смiливостi,винахiдливостi.Саме завдяки перелiкованим якостям,а також можливостi придбати елементарнi навики самозахисту, глибже занюритись в мiр традицiйної кiтайскої культури,обрести здоров`є i впевненiсть у приватних силах, ушу-таолу получило заслужене признання в якостi засобу всесторонього фiзичного, естетичного i духовного розвитку, яке вiдмiно зарекомендувало себе прi роботi з дiтьми i пiдростками.
В Запорiжжi у 1988 роцi була створена Запорiзька міська федерацiя ушу.В 1992 роцi при Федерацiї була створена школа ушу «Велика межа».За часiснування школи пiдготовлено не мало талановитих спортсменiв,чемпiонiв iпризерiв чемпiонатiв України, кандидатiв i майстрiв спорту. Регулярно проводяться внутрiшньо – міськi змагання з ушу, вихованьцi школи приймають участь в змаганнях рiзного рiвня по всiй Українi.
У теперишнiй час Школа ушу «Велика межа» отримав широку популярнiсть в городi завдяки сучасной ефективной методики,багаторівневої i довгострокової системи пiдготовки, високої квалiфiкацiї тренерско-виховательного складу, уважному i доброзичлевому вiдношенню до учнiв, профеciоналiзму i якостi роботи.
Можно сказати,що одним з головнiших фiзичних якостей в ушу,є гнучкiсть.
В силу своєї специфiки,обумовленю присутнiстю великої кiлькостi широкоамплiтудних, важко корденацiйних рухiв,заняття ушу представляють повишенi умови к такому параметру пiдготовки спортсмена, як гнучкiсть. Гнучкiсть – комплексне поняття,яке включає в себе еластичнiсть м`язiв i зв`язок, рухливість суглобiв i властивiсть м`язiв - антогоністівдо миттєвого розслаблення i напруження в ходi виконання вправи. В спортивному ушу використовуються важкi акробатичнi стрибки з приземленням у шпагат,гнучкiсть спортсмена повинна бути вiдмiною.Особовою смугою роботи над гнучкiстю в ушу є присутнiсть в арсналi рухiв спецiальних вправ для розвитку гнучкостi – жоугун-вiдсутнiх в iнших видах спорту. Цi вправи склались iз спецефiчних вправ для розвитку гнучкостi, які використовуються в «сiцюй угун» (акробатичної пiдготовки Пекiнскої музикальної драми, бiльш вiдомою пiд назвою Пекiнська опера),системи роботи над гнучкiстю традецiйних шкiл ушу i вправ для розвитку гнучкостi китайского цирку.Не меньш специфiчними є вимоги до рухливостi окремих групп суглобiв,що приймаються в ходi виконання вправ.Так, наприклад, розвиток рухливостi тазостегневого суглобу основоно на принцепi «втягування» стегна – при виконанi нахилах, махiв ногами в рiзних плоскостях, шпагатiв, тазостегневий суглоб розвиртається перпендикулярно вирямленiй нозi. Таким чином,при виконаннi маха вперед носок витянутой ноги знаходиться на уровнi голови.Така технiка требує особой еластичностi м`язiв задньої поверхнi стегна i слiдуючи принципу «Сань чжи i гоу»-три прямих, один крюк (даний принцип пiдразумивається випрамленiй нозi, до якої виконується нахил у колiному суглобi, випрямлення позвоночника, випрямлення опорної ноги в колiному суглобii вiдтягування носка ноги, до якої ппроiзводитья нахил,на себе ).
При роботi над гнучкiстю в ушу треба дотримуватися трьох загальних принципів:
1)Послiдовнiсть,яка дотримується умови поетапного зростання складностi вправ i збiльшення навантаженя.
2)Регулярнiсть,яка дотримується умови щоденного виконання вправ на гнучкiсть в продовж часу в перiод розвитку гнучкостi i 30 хвилин в перiод пiдтримання гнучкостi.
3)Комплексний пiдхiд до розвитку гнучкостi,який передбачає рiвномiрний розвиток рухливостi усiх м`язiв i зв`язок,задiянихв виконаннi вправ ушу.
Вправи для роботи над гнучкістю подiляються на наступнi групи:
1.Цзяньбу жоугун-розвиток гнучкостi плечевого поясу.
2.Туйбу жоугун-розвиток гнучкостi тазостегневого суглобу.Роздiл туйбу жоугун (в буквальному перекладi «робота над гнучкiстю вiдiлу нiг») включаючи бiльщiсть вправ на збiльшення рухливостi тазостегневого суглобу i еластичностi м`язiв нiг, в особливостi -м`язiв задньої поверхнi стегна. Характарною чертою багатьох рухiв ногами в ушу- є «втягування стегна»-утримання тазостегневого суглобу в перпендикулярному,по вiдношенню к пiднятой нозi положеню.При такiй технiцi виконання вправ, спортсмен як би «складається» в двiчи, що позволяє досягти оптимальної пропрацювання еластичностi м`зiв задньої поверхнi стегна,що в свою чергу, забиспечує велику амплiтуду руху в тазостегневому суглобi пiдчас виконання махiв i ударiв ногами.
3.Яобу жоугун –розвиток гнучкостi поясничного вiдiллу позвоночника. Цей роздiл жоугун є одним з самих важливих.В давнiх приказках ушу так говориться о ролi поясницi: «I яо вей чжоу» (посниця – стержень тiла), «чжу цзай юй яо»(поясниця-хозяїн руху).Дiйсно , майжи рухи ушу генерирують поясничним вiдiлом позвонка. Тому гнучкiсть цього вiдiлу є головною умовою для росту рiвня майстерностi (гунфу) спортсмена. На жаль,багато тренерiв роблять акцент на розвитку гнучкостi тазостегневого суглобу,практично не придiляючи увагу пояснічному вiдiлу.Результатом цього є недостатня для якiстного виконання бiльшостi рухiв цзибень-гун гнучкiсть, i , як наслiдок неправильне виконання вправ. Тому слiд пом`ятати о тому ,що яобу жоугун –один iз самих важливих роздiлiв роботи над гнучкiстю, займающийся пиблизно 30% загального часу,удiляйому жоугун.
4.Сюнбейбу жоугун –розвиток гнучкостi грудного вiдiллу позвоночника.Розвиток рухливостi грудного вiдiлу позвонка тiсно зв`язано з реалiзацiєю в рухах ушу принципа кай-хе- «вiдкриття i закриття». Пiд вiдкриттям пiдразумиваїмо випрямлення позвонка,витягування рук.Рухи на розкриття зазвичай дiляться на вдохi. Закриття (хе) навпаки предполога опускання плечового поясу,опускання рук i видох.Практично кожний Рух ушу подiляється на фази розкриття i закриття.Наприклад ся яо-це Рух розкриття,фу яо-закриття,баоцюань (кулаки до поясу) –розкриття,чуньцюань (удар кулаком)-закриття.Особливо характерно цей принцип проявлюється в таких стилях ушу як пiгуацюань i тунбейцюань.
Виконання рухiв на розкриття i закриття потребує певної рухомостi сюнбейбу-грудного вiдiлу позвонка.Так Рух в грудному вiдiлi позвонка неякисне людському органiзму, виконання цих вправ на етапi вивчення може визвати у займающихся певної важкостi, однак по мірi їх освоєння i придбання необхiдних навикiв руху, стануть справжнiми.
5.Ваньбу жоугун-розвиток гнучкостi зяпясток. Одним iз загальних видiв рухiв руками в ушу є рiзноманiтнi технiчнi дiї кулаком i ладонню (цюаньфа i чжанфа). Для правильного виконання таких техничних дiй, тяочжан (вспаривающа ладонь), лянччжан (накривающа ладонь), аньчжан (блокуюча ладонь), цзи чжан, дуйцюань, гоушоу (оволодiння крюком) iiнших необхiдна предварительна пiдготовка лучезапястного суглоба, з метою збiльшення його рухливостi. Закрiплення областi запясток необхiдно i з метою пiдготовки суглоба до специфiчних навантажень,при виконанi ударiв,по снарядам (лапа,мiшок,дерев`яний манекен).
6.Цзухуайбу жоугун-розвиток рухливостi гомiлкостопу.Вправи для розвитку рухливостi гомiлковостопового суглобу важливi з двох причин:
1)Рухливий гомiлкостоп дозволяє бiльш якicтно виконувати технiчнi елементи,наприклад позицiї сюйбу (пустий шаг),пубу(простилающий шаг),удари дентуй(п`ятою),чаньтуй(носком),цечуайтуй(боковий).