Колективний відпочинок буває різноманітним:
· Колективний відпочинок на природі;
· Свята під відкритим небом;
· Колективні ігрові програми;
· Колективні дні народження та ювілеї;
· Корпоративні вечірки;
· Групові поїздки вихідного дня;
· Екскурсійні заходи колективом;
· Активний відпочинок колективом.
В останній час дуже популярним стає колективний активний відпочинок. Це може бути колективний вихід на ковзанку, або гра у футбол. Активний відпочинок за своєю суттю — розвага, отримання нового або збагачення досвіду. Активний відпочинок дає можливість, будучи в похідних або комфортних умовах, обрати заняття яке подобається з усіх можливих. Якщо люди люблять активно відпочивати, то їм не важливо де «отримувати адреналін». [6, 128-129]
Туризм походить від французького “tourisme” – прогулянка подорож – подорожі у вільний час пов’язані з від’їздом за межі постійного проживання , один з видів активного відпочинку, який поєднує відновлення продуктивних сил людини з оздоровчими, пізнавальними , спортивними та культурними розважальними цілями. В міжнародній практиці до туристів відносять осіб, які тимчасово і добровільно змінили місце проживання з будь – якою метою, крім діяльності, яка винагороджується в місці тимчасового перебування. [3, 2-3]
Туризм також може бути колективний. Туризм залежно від мети подорожі поділяється на спортивний, пізнавальний (екскурсійний), діловий, любительський (мисливський, рибальський), релігійний та інші, залежно від засобів пересування пішохідний, лижний, автобусний, автомобільний, авіаційний, велосипедний, водний, залізничний, комбінований.
Виділяють також внутрішній (національний) та іноземний (міжнародний) туризм. Туризм з активними (веслові судна, плоти, велосипед та інші) і пасивними (морські та річкові круїзи, подорожі на автобусах тощо) засобами пересування, організований та самодіяльний. [3, 17]
Різні форми туризму віддають перевагу засобам організації раціонального дозвілля, активного відпочинку і прояву здорового способу життя для широких верст населення різних вікових категорій.
Туристична діяльність пов’язана з переміною місць, організується при любій погоді і пред’являє людині різноманітні вимоги. Одночасно діють три важливі фактори: чергування оточуючого середовища (обстановка), кліматичних умов і видів діяльності.
Регулярна туристична діяльність і участь в туристичних змаганнях являється ефективною компенсацією праці, викликають у людини радість життя, служить загартуванням і збільшують фізичну життєдіяльність організму.
Під час своїх мандрівок і походів, як в межах своєї країни і за кордоном люди знайомляться з країною і її людьми, їхнім життям, знайомляться з національною культурою. Вони розширюють і поглиблюють свої знання в області ботаніки, зоології, геології, географії, метереології, астрономії, сільського і лісного господарства, історії культури і мистецтва.
Туризм надає велику допомогу у вивченні історії і формування світогляду, веде до поваги і активного захисту природних багатств. Оскільки туристична діяльність проводиться більшою частиною в колективі, коли один залежить від іншого і в обов’язковому порядку вимагається тактичність, уважне відношення один до одного, коли особисті інтереси не можна ставити вище інтересів колективу, то все це формує такі риси характеру як воля, витримка, самостійність, рішучість і готовність прийти на допомогу. [3, 39-41]
Під колективним туризмом можна розуміти теорію і практику різного роду походів, сходження на гори і подорожі з метою спортивного суперництва, активного відпочинку, освіти і виховання. Для подорожей у відпустку з використанням громадського або особистого транспорту, в яких головне місце займають розмови і відпочинок, також підходить словосполучення колективний туризм.
Колективний туризм складає частину фізичної культури і спорту, оскільки він служить проявом здорового способу життя, розвитку, досконалістю і збереженням фізичної працездатності і всесторонньої підготовки. В туристичній діяльності в центрі уваги знаходяться різні форми планомірних і організованих колективних туристичних походів, вело туризм, подорожей на човні і лижних походів. Крім того, туризм пов’язаний з культурними цінностями.
Особливо важливе значення колективного туризму заключається в організації дозвілля для молоді. Створюються молодіжні табори відпочинку та молодіжні туристичні бази – це державні організації з приміщеннями для ночівлі, перебування і харчування, а також установи для культурної, спортивної і туристичної діяльності. Тут молоді люди знаходяться протягом певного часу, де існують свої правила та традиції. В таких установах молодь вчиться спілкуватися, культурно збагачуватися, знаходити ключі до розуміння один одного, які знадобляться їм у дорослому житті.
Колективний туризм – це екскурсії, походи і подорожі в яких відпочинок поєднується з пізнавальними і освітніми цілями. По призначенню і формами проведення колективний туризм поділяється на плановий (екскурсійний) і самодіяльний. [3, 56]
При плановому туризмі учасники подорожують на автобусах, літаках, теплоходах, у поїздах по наперед намічених маршрутах, зупиняються в готелях або на турбазах, де їм надається ночівля, харчування і екскурсовод.
В самодіяльному туризмі подорож будується повністю або частково на самообслуговуванні. Тут туристи самі намічають маршрути і спосіб пересування, забезпечують собі харчування, нічліг і місце відпочинку, намічають місця для екскурсій.
Колективні свята. У чому їхня суть. А суть їх у тому, що торжество це стосується строго певного кола осіб, колективу. Типові приклади колективного свята - весілля, ювілей. Дуже тісне поняття колективного свята переплітається з поняттям свят сімейних. Розглянемо причини появи й розвитку колективних свят. Перше — сімейні події, святкові дати, традиції. Друге — пам'ятні дати, зустрічі попросту колективу друзів, однодумців.
Перша група колективних свят це свята сімейні, іменини, хрестини, весілля та ін. Інша група колективних свят – зустрічі старих друзів, випускників, дні народження. Третя група колективних свят — банкети, торжества корпоративні вечірки, свята зв’язані з роботою.
Колективний відпочинок необхідний. Але колективний відпочинок не повинен бути банальним застіллям. Такий вид відпочинку дає унікальну можливість членам великого колективу познайомитися в неформальній обстановці, а деяким його членам - виявити кращі особисті якості. Саме тому справжній колективний відпочинок - активний, діяльний.
Колективний відпочинок має бути організованим, адже не секрет, що при недостатньо чіткій організації, відпочинок може мати негативний ефект і може залишити у людини почуття глибокої незадоволеності. Прагнення колективу до відпочинку або свята, ще не є сам відпочинок. Його обов’язково потрібно організувати, створити, зробити це тонко та розумно. Це особливо важливо сьогодні, коли збільшується потреба у колективному відпочинку.
Колективний відпочинок не повинен бути випадковим, в ньому завжди повинні бути ціль і прагнення до чогось. Зміни в сфері колективного відпочинку повинні бути направлені на перехід від простих до більш складних потреб: від фізичних — до духовних, від пасивної діяльності — до активної і т.д.
Список використаної літератури
1. Бабарицька В. К., Любіцева О. О. Організація туризму. Навч. посібник. Част. I. - К.: КУ, 1998;
2. Бабарицька В. К., Любіцева О. О., Федорченко В. К. Організація туризму. Учбово-метод. посібник. - К.: ІТЕІП, 1994;
3. Квартальнов В. А. Туризм: Учебник. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 320 с.;
4. Ткаченко Т.І., Ведмідь Н.І. Організація дозвілля в туристичній індустрії. – К., КНТЕУ, 2002;
5. Туризм на порозі XXI століття: освіта, культура, екологія.: Матеріали Міжнародної наук-практичн. конф. - К.: КІТЕП, 1999. - 268 с.;
6. Туристично-краєзнавчі дослідження. Матеріали III Всеукр. наук. - практичної конференції «Туризм в Україні: економіка і культура». - К.: ФП України, Ін-т туризму, 1998, ч. ІІ.