Всього на території області 438 заповідних територій та об’єктів загальною площею 186,5 тис. га, відсоток заповідності – 13,4 і є одним з кращих на Україні.
Одним з найвідоміших заповідних об’єктів області є Карпатський національний природний парк – перший в Україні, створений в 1980 р. як природно – рекреаційний комплекс, площа якого складає 50,3 тис. га.
Завдяки оптимальним кліматичним умовам, біогеографічній оригінальності території, етнографічним традиціям, територія парку традиційно використовується для рекреаційних та туристичних цілей ще з початку століття [6;111].
Карпатський національний природний парк – це храм природи, який дарує всім відпочинок і радість.
Перлиною Карпат називають Косівщину, відомою своєю мальовничістю і багатством природи. Це осередок самобутніх звичаїв, побуту і культури гуцулів, їх декоративно-прикладного мистецтва, високий рівень якого відомий за межами України. Крім цього, це традиційний, дуже популярний край туризму. Тут на території 32,2 тис. га створений національний природний парк “Гуцульщина”. Звідусіль видно таємничу, манливу стіну гір. Це хребти Покутських Карпат, досить стрімкі, вкриті переважно мішаними лісами, з переважанням бука, граба.
Унікальні природні комплекси Горган, відомі своєю мальовничістю, сильно розчленованим рельєфом, конусоподібними вершинами, цікавим і багатим рослинним покривом та тваринним світом охороняються тепер природному заповіднику “Горгани”. В Горганах збереглося багато незайманих куточків живої природи. Заповідна територія площею 5344,2 га розташована в басейні ріки Бистриця Надвірнянська. Значна частина території заповідника (84,4%) вкрита смерековими, буково-ялицевими, ялицево-смерековими лісами. Вершини гір, узбіччя та плоскогір’я вкриті кам’янистими розсипами, на яких ростуть килими гірської сосни-жерепу, переліски-садки із сосни кедрової європейської, виду, занесеного до Червоної книги України.
З реліктом третинного періоду – тисом ягідним, видом, занесеним до Червоної книги України, деревом, оспіваним в піснях і легендах, можна зустрітися в ботанічному заказнику “Княждвірський”, що в Коломийському районі. Тут на площі 208 га зараз зростає близько 10 тис. дерев тису, яке народ називає “негний-деревом” за незвичайну якість деревини. Тис росте у ялицево-буковому пралісі. Могутні ялиці і буки утворюють перший ярус, а невисокі (4-8 м.) деревця тису – під їхніми шатами.
Однією з найвідоміших серед туристів пам’яток природи є “Скелі Довбуша”, розташовані в Горганах біля с. Бубнище в Долинському районі[4;20]. Овіяні легендами, рідкісні для Карпат за геологічною будовою, скелі розташовані на фоні мальовничого пейзажу, серед букових змішаних лісів, які в народі пов’язують з легендарним іменем Олекси Довбуша. Біля скель простяглась рівна площадка, обмежена штучним ровом. У скелях видовбані печери, добре відшліфовані, різні за формою та розмірами. Вважають, що печери в скелях використовувались людьми для різних цілей: були місцем для відправи язичних обрядів, захищали місцеве населення від набігів татар, служили пристанищем для народних месників – опришків.
Печерний комплекс в с. Бубнище є унікальним об’єктом, що має історичну, ландшафтну та археологічну цінність, по якому необхідно здійснити грунтовні комплексні наукові дослідження та надати йому статус пам’ятки світового значення.
У самій гущі Карпатських Горган розташований ботанічний заказник “Скит Манявський”. Один з найбільш мальовничих ландшафтів Прикарпаття з ялицевими, смереково-буково-ялицевими лісами, єдиним місцем зростання в Івано–Франківській області насадженням модрини польської, красивим лісовим озером, унікальними скельними утворами. В народі модрину польську називають хвойним дубом.
Зважаючи на значний рекреаційний потенціал та популярність природи області, серед туристів, в останні роки створені заповідні об’єкти поліфункціонального призначення – регіональні ландшафтні парки, які поєднують в собі функції збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та об’єктів, а також створення умов для ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах. Найбільш відомим є Дністровський регіональний ландшафтний парк, який займає площу 19 тис. га вздовж р. Дністер. Тут неначе в природничому музеї зібрані геологічні, ботанічні, археологічні, гідрологічні пам’ятки природи. Ландшафт Дністра постійно змінюється. Рівнинний рельєф поступово переходить у гірський, представлений унікальними відшаруваннями юрського періоду. На Танутинській горі можна спостерігати гірські породи мезозойської ери – відклади нижньої юри. Вони представлені переважно жовтувато-білими вапняками, мають відбитки кількох видів унікальних морських водоростей і різноманітний комплекс викопної фауни. Другого такого немає в Європі. Важко уявити, що на місці цих скелястих виступів колись, понад 150 млн. років тому, вирувало справжнє море. Ліві притоки Дністра, глибоко врізуючись у Подільське плато, утворюють мальовничі каньйоноподібні долини. Серед них величаво підносять свої куполоподібні вершини Велика і Мала Говди, та Червона гора, що виникли в процесі горотворення в Карпатах. Вершини скель Червоної гори здіймаються на 150 м. над Дністром, вкриті рідкісною наскальною і степовою рослинністю. За переказами, каміння гори має особливий магнетизм, що звільняє людину від негативних емоцій та нещасть. Та справжнім дивом каньйону є Червоногірський водоспад – один з найпотужніших на Поділлі. Тут р. Джурин з оглушливим шумом скидає свої води з висоти майже 16 м., розсипаючи їх вологим казковим маривом. А ще чудові сосново-смерекові ліси, що майже впритул у деяких місцях підступають до ріки, створюють неповторний пейзаж, заворожуючи своєю красою і величністю.
На Івано-Франківщині багато й інших заповідних об’єктів, які вражають своєю красою та неповторністю і збереження яких є головним завданням природоохоронних служб, громадськості, формувати світогляд, поведінку і діяльність населення з метою формування екологічної свідомості та залучення людей до збереження природної спадщини.
Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон. Висока лісистість і мальовничість ландшафтів, наявність унікальних ділянок незайманої природи, багатство рослинного і тваринного світу, різноманітність форм рельєфу, значна кількість річок, чистота природних вод визначають особливу цінність рекреаційних ресурсів Івано-Франківської області, яка відноситься до найбільш перспективних рекреаційних районів України. Так, на території області сформовані Косівський та Шешорський рекреаційні райони. Кожен із них є своєрідним з широкою гамою неповторних природних комплексів.
Зараз в області є 5 курортних територій і діє 11 санаторіїв, 5 туристичних, 7 спортивних баз, 7 будинків відпочинку, 7 таборів відпочинку. Діють зони відпочинку “Воротищі”, “Женець”, “Ребровач”, “Трамплін” та ін. По території парку прокладено понад 400 км. туристичних та науково-пізнавальних маршрутів: “На озеро Несамовите”, “Погорілець – Шешурська – Марічейка”, “На гору Говерла”.
Серед курортів — низькогірні Косів, Татарів, Яремче, Ворохта і бальнеогрязевий передгірний курорт Черче.
Природні умови Карпаського НПП сприятливі для розвитку гірського спорту. У Ворохті щороку відбуваються змагання з біатлону, стрибків з трампліну, лижних гонок і двоборства, тут також проводяться зимові спартакіади. На ворохтянських трамплінах можна тренуватись цілий рік. Вони обладнані штучним покриттям, працюють підйомники для гірськолижників. Для розвитку цих захоплюючих видів спорту споруджені лижні бази “Авангард”, “Україна”, “Заросляк”.
Варто відзначити, що останнім часом в Івано-Франківській області приділяється чимала увага покращенню стану і розвитку рекреаційних і туристичних ресурсів. Так, за останні роки була проведена робота з масштабної реконструкції найвизначніших пам’яток історії і культури даного регіону. До того ж в області останнім часом спостерігається стійка тенденція до зростання кількості туристичних фірм і збільшується кількість туристів.
Як бачимо на території Івано-Франківської області налічується значна кількість об’єктів природно-заповідного фонду, серед них: заповідники (3), ботанічні резервати та пам’ятки природи (40), зоологічних заказників (5), ландшафтні парки та ландшафтно-естетичні тераси (7).
До історико-культурних ресурсів відносять історичні, археологічні, архітектурні пам’ятки, твори монументального мистецтва, етнографічні особливості території, фольклор, центри прикладного мистецтва та ремесел, музеї, виставки, театри тощо.
Історико-культурна спадщина та її значення для формування територіально-рекреаційного комплексу. Івано-Франківщина багата на культурну спадщину. За кількістю пам’яток архітектури і містобудування область, одна з найменших за територією і населенням, займає третє місце в Україні. В даний час в області під охороною держави знаходиться 1360 пам’яток архітектури, в тому числі 87 пам’яток національного значення, переважна більшість яких – це пам’ятки дерев’яної і мурованої архітектури, та пам’ятки житлового і громадського будівництва, зосередженого, в основному, в історичних містах.
Такі давні і цінні пам'ятки як церква Пантелеймона під Галичем (XII ст.), церква Святого Духа з мистецьким іконостасом в Рогатині (XVI ст.), Манявський Скит (XVII ст.), дерев'яні гуцульські і бойківські храми відомі далеко за межами України.
В області є п'ять міст, що згадуються в давньоруських літописах. Серед них Тисмениця (1143), Снятин (1158), Тлумач (1213), Коломия (1240). Та найдавнішим є Галич, перша згадка про який відноситься до 898 року[7;460]. Пізніше він став столицею могутнього Галицького князівства і Галицько-Волинської держави. На базі пам'яток княжого Галича створений національний заповідник "Давній Галич". З тих давніх часів землі, що ділили спільну долю: Івано-Франківська, Львівська та Тернопільська області — мають історичну назву — Галичина.