Така методика застосовна як для самооцінки фізичної працездатності, так і для контролю в організованих групах. Для визначення ФР 170/кг необхідно виконати 3-4 навантаження різної величини.
Більш точно величину ФР 170 / кг можна встановити, використовуючи спеціальні таблиці.
Коефіцієнти для визначення ФР 170/кг
| ЧСС після навантаження | ЧСС до навантаження | ||||||||
| 50 | 55 | 60 | 65 | 70 | 75 | 80 | 85 | 90 | |
| 190 | 0,86 | 0,85 | 0,85 | 0,84 | 0,83 | 0,83 | 0,82 | 0,81 | 0,8 |
| 185 | 0,89 | 0,89 | 0,88 | 0,88 | 0,87 | 0,87 | 0,86 | 0,85 | 0,84 |
| 180 | 0,92 | 0,92 | 0,92 | 0,91 | 0,91 | 0,9 | 0,9 | 0,89 | 0,88 |
| 175 | 0,96 | 0,96 | 0,96 | 0,96 | 0,95 | 0,95 | 0,95 | 0,95 | 0,94 |
| 170 | 1,0 | 1,0 | 1,0 | 1,0 | 1,0 | 1,0 | 1,0 | 1,0 | 1,0 |
| 165 | 1,05 | 1,05 | 1,06 | 1,06 | 1,07 | 1,07 | 1,08 | 1,08 | 1,09 |
| 155 | 1,15 | 1,16 | 1,17 | 1,18 | 1,19 | 1,20 | 1,22 | 1,23 | 1,25 |
| 150 | 1,20 | 1,21 | 1,22 | 1,24 | 1,25 | 1,26 | 1,28 | 1,31 | 1,33 |
Обсяг рухової активності, що рекомендується, залежно від фізичної працездатності
| ФР 170 /кг | Обсяг рухової активності, км/сут | Кількість занять у тиждень | Тривалість занять, хв | |
| Загальний | Інтенсивний | |||
| До 9,0 | 8-11 | 1-1,5 | 3 | 20-30 |
| 9-12,9 | 9-13 | 1, 5-2 | 3 | 35 |
| 13-15,9 | 12-15 | 1, 5-2,5 | 3-4 | 40 |
| 16-18,9 | 14-17 | 2, 5-3,0 | 3-4 | 50 |
| 19,0 і більше | Більше 16 | 3, 0-4,5 | 4 | 70 |
Виконавши одне навантаження, необхідно знайти в таблиці значення коефіцієнта, що відповідає частоті серцевих скорочень до й після фізичного навантаження. Отримане значення множиться на значення навантаження, отримане з таблиць.
Залежно від величини ФР 170 /кг складається режим спортивних тренувань. Найбільш загальні рекомендації зі складання режиму тренувань із обліком індивідуального фізичного розвитку наведені в таблиці.
Створення умов для формування людини, що гармонічно сполучить у собі духовне багатство, моральну чистоту й фізичну досконалість, є однієї з актуальних проблем.
Заняття фізичними вправами мають величезне виховне значення - сприяють зміцненню дисципліни, підвищенню почуття відповідальності, розвитку наполегливості в досягненні поставленої мети. Включення в навчальний план Вузів дисципліни «Фізична культура» обумовлена завданнями підготовки кваліфікованих фахівців, що мають високий рівень як спеціальної, так і фізичної підготовки.
Багато студентів недостатньо ясно уявляють собі мети й завдання фізичного утворення, спорту й рухової реабілітації. Все це ускладнює процес їхньої адаптації до специфічних форм навчання у Вузі. Тому питання про те, як навчити студентів Вузів регулярно застосовувати різні форми й методи фізичної культури в повсякденному житті, є актуальним.
Наше століття - вік значних соціальних, технічних і біологічних перетворень. НТР внесла в спосіб життя людини поряд із прогресивними явищами й ряд несприятливих факторів, у першу чергу гіподинамію й гіпокинезію (недолік обсягу рухової діяльності), нервові й фізичні перевантаження, стреси професійного й побутового характеру. Все це приводить до порушення обміну речовин в організмі, схильності до серцево-судинних захворювань, надлишковій масі тіла й ін. вплив несприятливих факторів на стан здоров'я молодого організму настільки велике й об'ємно, що внутрішні захисні функції організму не в змозі з ними впоратися. Досвід десятків тисяч людей, що випробували на собі вплив такого роду несприятливих факторів, показує, що кращою протидією їм є регулярні заняття фізичними вправами, які допомагають відновленню й зміцненню здоров'я, адаптації організму до умов зовнішнього середовища.
Варто помітити, що навіть самостійні заняття фізичними вправами при чіткому плануванні фізичного навантаження й відпочинку дають високий ефект. У цей час спостерігається ріст кількості людей різних віків і професій, що прилучаються до щоденних занять фізичними вправами. Це не данина моді й не виконання чиїхось вказівок і наказів, а швидше за все веління часу, результат усвідомленої необхідності. Не випадково замічене, що здоров'я, життєвий тонус, настрій людей залежать не від однієї лише медицини. Тому просто необхідно займатися фізичною культурою постійно.
На закінчення скажемо кілька слів про профілактику захворювань засобами фізичної культури.
Відомо, що здоров'я людини визначається на 20% генетичною схильністю, на 20% екологічними факторами, на 10% рівнем медичного забезпечення й на 50% - способом життя людини. Саме на цьому напрямку можна чекати найбільш ефективного прориву в рішенні проблем відновлення й збереження здоров'я.
Досвід розвинених країн показує, що шлях збільшення інвестицій у відбудовну медицину є тупиковим. Так, в економічно благополучних США середня тривалість життя збільшилася до 70-80 років, а вкладення в охорону здоров'я вже досягли 12% валового національного доходу. При такій тенденції неможливе досягнення максимальної тривалості життя людини ( 120-140 років). Багато більше перспективним виявилося вкладення засобів у профілактичну медицину й програми загального оздоровлення населення. Так, систематична робота із профілактики паління дозволяє протягом 5 років на 20% скоротити кількість курящих і на 5% захворюваність, непрацездатність і смертність від основних неінфекційних захворювань (у країнах Східної Європи 25% чоловіків умирає від наслідків паління). Зниження вживання алкоголю (у Росії не менш 20% населення є побутовими п'яницями) і наркотиків (у Росії не менш 1,5 млн. чоловік систематично вживають наркотики) на 15% дозволять зменшити втрати від тимчасової непрацездатності, на 25% знизити захворювання, обумовлені токсичними ефектами алкоголю й наркотиків, забезпечивши також зниження травматизму на 10%. Збільшення рухової активності дозволить істотно збільшити рівень здоров'я, знизити захворюваність.
Численними дослідженнями показано, що однієї з основних причин хвороб серця й посудин, що становлять в індустріально розвинених країнах до 58% смертності, є такі особливості способу життя, як неправильний характер харчування, шкідливі звички, низький рівень рухової активності.
1. Анищенко В.С. Фізична культура: Методико-практичні заняття студентів: Навчальний посібник. - М.: Изд-У РУДН,2006;
2. Богатирьов В.С. Методика розвитку фізичних якостей юнаків: Навчальний посібник. - Кіров, 2005 р.
3. Ильинчина В.И. Фізична культура студента. М. 1999.
4. Ковалів В.С., Холодів Ж.К. Теорія й методика фізичного виховання й спорту. М.: Академія. 2006.
5. Куценко Г. И., Новиков Ю. В. Книга про здоровий спосіб життя. Спб., 2007.
6. Лещинский Л. А. Бережіть здоров'я. М., «Фізкультура й спорт», 2005.
7. Матвєєв Л.П. Теорія й методика фізичної культури.-М.: Фис,2001;
8. Настільна книга вчителя фізичної культури. Під ред. Л. Б. Кофмана. М., «Фізкультура й спорт», 2000.
9. Фізичне виховання студентів і учнів / За редакцією Петрова Н.Я., Соколова В.А. ( Мінськ: Полум'я, 2005.
10. Царик А.В. Про культуру фізичної й духовної. ( М.: Знання, 1989.
11. Царфис П.Г. Фізичні методи профілактики захворювань. ( М.: Знання, 2002. ( 96 с.
12. Черноусов О.Г. Фізична культура: Навчальний посібник. - Томськ: ТМЦДО, 2004.