Смекни!
smekni.com

Організація тренувальних занять з гімнастики дітей шкільного віку (стр. 3 из 8)

Прийнято виділяти малі хвилі, що охоплюють і характеризують навантаження декількох тренувальних днів (мікроцикл тренування, див. мал. 183), середні хвилі, що підсумовують навантаження декількох мікроциклів і характеризують етап (мезоцикл) тренування [24]. Нарешті, великі хвилі, що виражають загальну тенденцію в динаміку навантажень на тривалому відрізку часу (піврічні і річні цикли).

Характерною рисою тренування, особливо гімнастів високої кваліфікації, є періодичне застосування високих навантажень, близьких до "стелі" можливостей.

Подібні тренування типові для сучасної гімнастики, але застосовувати їхній випливає епізодично у виді ударного мікроциклу тренування або у виді ударного тренування в ряді занять іншої спрямованості. Варто підкреслити, що виходи на максимум навантаження можливі завдяки систематичному нарощуванню тренованості в діапазоні оптимальних значень навантаження для даного гімнаста [24].

Хвилеподібність динаміки тренувальних навантажень не виключає моделі стрибкуватості навантаження, що представляється як окремий випадок у загальній закономірності і більш типовий для характеристики навантаження в короткі тимчасові інтервали (день, тиждень). Такий підхід може бути компромісом у суперечці прихильників хвилеподібної або стрибкоподібної моделі.

Підводячи підсумок усьому сказаному про загальні принципи тренування в гімнастиці, необхідно в першу чергу підкреслити єдність принципів. Ця єдність випливає із самої суті спортивної діяльності, різноманітної за формою і багатофакторної власне кажучи.

Єдність процесу навчання, виховання, підвищення функціональних можливостей варто розглядати і як єдність принципів тренування і єдність відомих дидактичних принципів свідомості й активності, систематичності, приступності, наочності, індивідуалізації, міцності.

Відповідно до основних принципів будується й одне заняття, і багаторічний процес тренування. Даними принципами варто керуватися на всіх етапах підготовки: і в роботі з початківцями, і з гімнастами високої кваліфікації [25].

1.2 Структура тренувального процесу в гімнастиці

Вихідні передумови планування тренувального процесу. Планування підготовки гімнастів у цілому побудовано за принципом чергування і розподілу в часі, структурних блоків: великих циклів, періодів, етапів, мікроциклів, тренувальних днів. Природно, ці блоки - різних масштабів, як і масштаби часу, ними охоплювані. Поряд з фактором часу, іншим істотним моментом планування є сам зміст роботи, "наповнювач" безперервного процесу підготовки гімнастів [24].

Зміст у концентрованому виді відбиває в наступних задачах, що вирішуються в процесі тренування на різних етапах:

· освоєння нових елементів, з'єднань, комбінацій;

· підвищення рівня фізичної підготовленості засобами ОФП, СФП, рівня спеціальної витривалості засобами СФП і технічної підготовки;

· підвищення рівня психологічної стійкості, підготовленості в зв'язку зі специфічними труднощами, подоланими в умовах тренування і змагань;

· удосконалювання виконавської майстерності, підвищення класу гімнаста;

· стабілізація техніки вправ, підвищення надійності їхнього виконання;

· організація безпосередньої підготовки до змагань і участь у них;

· застосування відбудовних заходів і засобів для переходу на новий рівень навантажень.

Кожна з задач може бути вирішена в різні відрізки часу, плануватися одночасно з іншими ("накладення") або більш послідовне, з акцентом на пріоритетну черговість рішення.

Та сама за змістом задача може носити загальний або більш конкретний характер. Приміром , загальна задача по оволодінню новими вправами може мати на увазі освоєння окремих елементів, зв'язувань і з'єднань.

Таким чином, тренер, виходячи з задач і відпущеного на їхнє рішення часу, пропонує учням план і програму тренування [25].

Планування та організація великих циклів підготовки. Власне, схема багаторічної підготовки гімнастів високої кваліфікації - це вже певною мірою план, де елементи структури (етапи підготовки) представлені в масштабі часу і у взаємозв'язку з програмою. По масштабах до цієї схеми наближається план олімпійської підготовки, орієнтований на підготовлений контингент гімнастів на 4 роки. У роботі з перспективним резервом доцільно мати довгостроковий план на 6-8 років ("передолімпійський" і "олімпійський"). Для орієнтації він погодиться з загальною схемою багаторічної підготовки. При цьому важливо в планах відзначити календар найбільш великих змагань як цільові орієнтири, "контрольні пункти" підготовки.

Олімпійський чотирирічний цикл не однорідний. Кожен річний цикл у ньому може мати свою спрямованість. Перший - "післяолімпийський" річний цикл - характерний розробкою моделей майбутнього [24]. Другий цикл - рік модернізації довільної програми, корекції планів олімпійської підготовки. Третій цикл - модельно-контрольний. Перевіряються техніко-тактичні варіанти завершального циклу, відбираються кандидати для олімпійської підготовки в складі збірної команди країни. Четвертий цикл - "олімпійський" - присвячений безпосередній підготовці до участі в Іграх Олімпіади.

Ця схема умовна. Основним змаганням може бути чемпіонат світу, Кубок Європи, регіональні ігри, турніри та ін. Але в кожному випадку доцільно вибрати девіз року, відобразивши в його назві основну задачу. При такому перспективному плануванні варто мати на увазі, що ті самі задачі можуть по-різному вирішуватися і представляти різний ступінь труднощів для ветеранів, досвідчених спортсменів або для вхідних в олімпійську орбіту молодих гімнастів.

Облік особливостей олімпійського чотириліття стосується не тільки членів збірних команд, еліти. Спрямованість олімпійських циклів знаходить висвітлення в змісті підготовки навіть гімнастів молодших розрядів. У зв'язку з новими тенденціями у світовій гімнастиці вносяться корективи в навчальні програми спортивних шкіл.

Періодизація підготовки. Річний цикл передбачає визначену періодизацію - підготовчий, змагальний і перехідний періоди. Логіка подібної періодизації уже відбита в назві. Весь процес підготовки підлеглий підведенню спортсменів до участі в змаганнях. У зв'язку з цим підготовчий період насичений учбово-тренувальною роботою, нагромадженням потенціалу.

Змагальний період характеризується відпрацьовуванням програми майбутніх змагань у цілому, фазою реалізації - участю в змаганнях.

Перехідний період планується і реалізується для відновлення організму після великих навантажень [24].

Режим активного і, що щадить, пасивного відпочинку, „втягуючих” навантажень загальпідготовчого характеру, що втягують, сприяє переходові від одного великого циклу до наступного.

У плануванні тренувальних навантажень гімнастів високої кваліфікації з урахуванням календаря змагань більш прийнятна модель піврічного тренувального циклу. Рік підготовки олімпійського чотириліття містить два піврічних цикли, кожний з яких закінчується серією змагань. У кожнім з піврічних циклів плануються, природно, підготовчий, змагальний і перехідний періоди. Подібне планування дозволяє в чотирирічному олімпійському циклі неодноразово перевірити модель передолімпійського завершального етапу підготовки (до 6-8 разів). Тим більше, що і календар великих міжнародних змагань усе більш наближається до наукового, а не вольовому підходові у визначенні термінів престижних стартів, що дає можливість розгорнути підготовку спортсменів, виходячи з концепції становлення і розвитку спортивної форми [6].

У тренуванні гімнастів, особливо на етапах початкової і спеціалізованої підготовки, коли потрібне тривалий час для освоєння навчальних програм, підготовчий період доцільно збільшити до 6-8 мес, і для такого контингенту типовий повний річний цикл підготовки. У роботі ж з підготовленими спортсменами можливий варіант розподілу року і на три цикли.

Організація та структура періодів підготовки. Кожний з періодів великого циклу тренування не однорідний за змістом. Численні задачі, типові для кожного з періодів, вирішуються найчастіше не одночасно, а послідовно, що визначає виділення в ньому окремих етапів (мезоциклів). Кількість етапів і їхню спрямованість залежать від педагогічних задач. У зв'язку з цим типовими для підготовчого періоду можуть бути етап оволодіння новими елементами, зв'язуваннями, з'єднаннями, етап модернізації довільної програми, етап підвищення рівня ОФП і СФП. Для змагального періоду характерний етап удосконалювання якості виконання програми, етап стабілізації техніки, надійності виконання програми, етап безпосередньої підготовки до змагань, етап реалізації - участі в змаганнях. Навіть у перехідний період можуть бути етапи пасивного й активного відпочинку, ОФП. Перехідний період більш короткий у порівнянні з двома іншими.

Тривалість етапів і періодів може бути різної. У випадку, приміром , коли підготовчий період повного річного циклу продовжується не менш напівроку, етапи можуть тривати до 2-3 мес. А якщо мова йде про піврічні цикли, підготовчий період скорочується до 2-3 мес, а етапи - до 1 -1,5 мес. Не виключене завершення підготовчого періоду й окремих його етапів контрольними перевірками, що підводять навчальними змаганнями [6].

Одним з розповсюджених варіантів побудови тренувального циклу є завершення його не одним, а поруч (серією) змагань, що відстоять друг від друга на термін від 1 тижня до 1 -1,5 мес. У цьому випадку немає необхідності і можливості розвертати між змаганнями роботу, типову для підготовчого періоду тренування. У цих умовах будується "здвоєний" або "зтроєний" змагальний період, коли після кожного змагання планується короткий відновний період (кілька днів - тиждень), а далі етап безпосередньої підготовки до наступного змагання (від одного до декількох мікроциклів).