виконання просторових і атрибутивних запитів;
вимірювання відстаней;
можливість пошуку;
Але це далеко неповний перелік можливостей клієнтської частини запропонованої ГІС системи, яка при необхідності може бути додатково функціонально розширена.
Вважаємо, що створення туристичних інформаційних систем на базі ГІС/ДЗЗ технологій з можливістю доступу в мережі Інтернет є перспективним варіантом використання ГІС в сфері туризму. Зростаючий у нашому суспільстві попит на довідкову інформацію не задовольняється повною мірою паперовими виданнями й електронними довідниками в Інтернет. Основним недоліком цих ресурсів є відірваність даних, які описують об'єкт, від його географічного положення, що значно звужує область їхнього використання. Довідково-інформаційна система в Інтернет з картографічним інтерфейсом здатна поєднувати в собі всі переваги ГІС й Інтернет-довідника й слугувати для комп'ютеризованої частини населення оптимальною формою довідкової системи. Використання таких систем дає змогу оперативно отримувати найбільш об’єктивну інформацію та набагато точніше орієнтуватися на місцевості.
2.1 Можливості супутникових технологій в сфері туризму
Україна володіє потужними рекреаційними ресурсами, які забезпечує її природна складова, і тому туризм є однією з пріоритетних галузей національної економіки, бізнесу, культурного й духовного життя країни.. В Державній програмі розвитку туризму на 2002-2010 роки підкреслюється, що важливим напрямом туризму є активізація просування регіонального туристичного продукту на внутрішньому і на міжнародному ринках туристичних послуг, підвищення якості та ефективності інформаційно-комунікаційної інфраструктури. Слід зазначити, що за Указом Президента України «Про заходи щодо розвитку туризму і курортів України», 2008 рік оголошений роком туризму і курортів.
Враховуючи просторовий аспект цієї діяльності, дуже перспективним є застосування сучасних Web/ГІC/ДЗЗ – технологій. При цьому значну роль відіграють картографічні матеріали для потреб туризму, як просторові, образно-знакові моделі туристично-рекреаційних ресурсів території.
У ДНВЦ «Природа» створені ГІС туристичних атракцій (об’єктів туристичного відвідування) на територію м. Чортків Тернопільської обл., м. Кам’янець-Подільський Хмельницької обл., м. Херсон і м. Генічеськ Херсонської обл., а також Київської та Житомирської областей. При їх створенні були використанні програмні комплекси Erdas Imagine та ArcGIS і матеріали ДЗЗ.
Не менш цікавою з туристичної точки зору є і Чернігівська область. Культурно-мистецьке життя Чернігівщини формують 4 театри, обласний філармонійний центр фестивалів та концертних програм, 772 публічних бібліотек, 806 закладів культури клубного типу, 29 музеїв державної та комунальної форм власності, 39 початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів, Ніжинське училище культури і мистецтв ім. М.Заньковецької, Чернігівське музичне училище ім. Л.Ревуцького. В області діє близько 3 тис. колективів художньої самодіяльності, працюють 300 народних майстрів та умільців, на території області знаходиться понад 4,5 тис. пам’яток історії та культури. В музеях області зберігається близько 350 тис. експонатів. Широко відомі своїми раритетами обласний історичний музей ім. В.В.Тарновського, літературно-меморіальний музей-заповідник М.М.Коцюбинського, обласний художній музей, Сосницький літературно-меморіальний музей О.Довженка, Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній», Новгород-Сіверський державний історико-культурний музей-заповідник «Слово о полку Ігоревім», Батуринський історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця», Національний історико-культурний заповідник «Качанівка».
Інформаційна компонента ГІС складається з географічних даних і туристичних атракцій (пам‘ятки, музеї, театри, церкви) та об’єктів туристичної інфраструктури (готелі, заклади харчування, транспорт, лікарні, аптеки, органи управління тощо) з можливістю детальної довідникової інформації по цим об’єктам. Завдяки використанню космічних зображень високого розрізнення місцевість легше «впізнається» та сприймається природно. Використання космічних знімків, разом з географічними даними, дає змогу отримувати найбільш об’єктивну інформацію про сучасний стан місцевості та зміни, що відбулися, а також під час маршруту приймати більш обґрунтовані рішення в орієнтуванні. Збір інформації, що становить основу довідкової бази даних, проводився з різних джерел, в тому числі з друкованих видань, ресурсів Інтернет та вивчення об‘єктів на місцевості й уточнення їх місце знаходження. Інформація розбита по тематичним категоріям, у кожній з яких представлені декілька шарів з можливістю ідентифікації об’єкта й одержання додаткової інформації з нього. Всі туристичні атракції класифіковані наступним чином:
Пам’ятки архітектури та містобудування:
пам’ятки фортифікаційного зодчества (земляні вали та рови, фортеці, замки);
культові споруди (релігійні споруди різних конфесій: костьоли, церкви, монастирі, собори, синагоги);
архітектурна спадщина громадського призначення (адміністративні будівлі, палаци, садибні будівлі, адміністративні будинки, ратуші, палаци, маєтки).
Археологічні пам’ятки (городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів).
Історичні пам’ятки: будинки, споруди, їхні комплекси (ансамблі), окремі поховання та некрополі, визначні місця пов’язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів.
Мистецькі об’єкти (театри, палаци, будинки та центри культури, музеї, школи мистецтв, філармонії).
Природо-заповідний фонд:
природні території та об’єкти: заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи (печери, як пам’ятки природи), заповідні урочища;
штучно створені об’єкти: ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.
Об’єкти туристичної інфраструктури:ul>
готелі, мотелі;
заклади харчування (кафе , ресторани);
транспортні об’єкти ( залізничний вокзал, автостанція, автозаправні станції, автомобільні стоянки, станція технічного обслуговування автомобілів, каси попереднього продажу авіаційних квитків);
адміністративні установи (органи управління, народний суд, правоохоронні органи);
об’єкти інформаційного туристичного сервісу (міжміський телефонний переговорний пункт, головпоштамт, бібліотеки, туристичні заклади);
медичні заклади;
банкомати та відділення банків.
Такі туристичні ГІС створені на базі використання технологій ESRI ArcGIS Server. Система складається з клієнтського інтерфейсу та серверного рівня. Клієнтська частина ГІС реалізована засобами Internet браузерів. Клієнти обробляють тільки функції клієнтського інтерфейсу, а всі дані відправляють на ArcGIS Server. Результати відпрацьовування запитів інтерпретуються браузером і відображається на екрані.
Реалізовані такі функції:
відображення об‘єктів, маршрутів, регіонів;
переміщення по карті, зміна масштабу відображення;
підключення та відключення даних до набору відображення;
підключення космічних знімків для відображення;
друк обраного фрагменту карти;
відображення даних по окремому об‘єкту та детальної довідникової інформації;
виконання просторових і атрибутивних запитів;
вимірювання відстаней;
можливість пошуку;
Але це далеко неповний перелік можливостей клієнтської частини запропонованої ГІС системи, яка при необхідності може бути додатково функціонально розширена.
Про значні можливості використання Web/ГІC/ДЗЗ – технології свідчить зарубіжний досвід.
GIS-технології є базовими при складанні туристичних карт на іноземних англомовних сайтах. Головна перевага таких карт зосереджена в їх функціональній компактності: на дуже маленькій карті може бути подана величезна кількість інформації, що видається поступово (в залежності від інтересів користувача). Це перевірені технології, які можна сміливо використовувати для повноцінного висвітлення усієї туристичної інформації обраної території.
2.2 Використання сучасних інформаційних технологій у туристичній галузі Криму
Сучасне суспільство характеризується швидким розповсюдженням нових інформаційних технологій і радикальними змінами соціально-економічного життя під впливом цих процесів. Останнє десятиріччя ознаменувалося стійкою тенденцією розвитку інформатизації процесів управління підприємствами туристичної сфери. Туризм сьогодні – це глобальний комп’ютеризований бізнес, у якому беруть участь великі авіакомпанії, готелі та туристичні корпорації всього світу. Активне впровадження сучасних інформаційних технологій у діяльність туристичних підприємств є необхідною умовою їх успішної роботи, оскільки точність, надійність, оперативність і висока швидкість обробки та передачі інформації визначає ефективність операційних та управлінських рішень у цій сфері. Великі капітальні вкладення в нові технології приведуть до вертикальної, горизонтальної та діагональної інтеграції туристичних підприємств. Інформаційні технології забезпечують значне зростання продуктивності у сфері послуг, а також у туризмі. Туризм у Криму – одна з найбільш перспективних індустрій. Гальмівним фактором для розвитку туризму в Криму є низька інформаційна грамотність та слабкі комунікації. Саме тому питання розвитку інформаційних технологій у туризмі актуальне для кримських туристичних фірм в умовах глобалізації економіки.
Глобалізація у сфері туризму – один із основних напрямків в індустрії міжнародних великих компаній. Ці компанії, крім економії у великих масштабах, мають можливості розподіляти ризик між різними ринками, застосовувати сучасні маркетингові схеми доступу на міжнародний ринок праці, а також виграють від активного використання нових технологій.