За останні двадцять років багато фірм на Заході значно скоротили обсяги товарних запасів. Вони використовують сучасні системи постачань (just-in-time), які допомагають виробникам і торговельним фірмам підтримувати низькі товарні запаси (на кілька днів). Запаси поповнюються лише тоді, коли це необхідно, а не накопичуються на складі. При цьому скорочуються витрати на зберігання.
4. Транспортування.
На організацію процесу товароруху впливає ряд факторів: а) виробничі:
• розміщення виробництва;
• спеціалізація виробничих підприємств;
• сезонність виробництва окремих товарів. Наближення виробничих підприємств до джерел сировини
призводить до нерівномірного розподілу їх по території країни, віддалення від районів споживання. Це, у свою чергу, ускладнює процес товароруху, викликає необхідність перевезення товарів на великі відстані, сповільнює їх доведення від виробництва до споживачів.
Значний вплив мае також спеціалізація виробничих підприємств на випуску вузького асортименту товарів. Дрібні магазини не в змозі одержувати їх без попереднього сортування на підприємствах оптової торгівлі. Товар проходить одну або більше ланок оптової торгівлі.
Сезонність виробництва окремих товарів уповільнює процес товароруху. Товари повинні накопичуватися на оптових підприємствах і потім рівномірно відпускатися протягом усього року (наприклад, сільськогосподарська продукція);
б) транспортні фактори:
• стан транспортних шляхів сполучення;
• види транспорту, що використовуються для перевезення товарів.
в) соціальні фактори:
• розселення населення;
• рівень грошових доходів населення;
• статево-віковий склад населення, в) торгові фактори:
• розміри, спеціалізація і розміщення підприємств торгівлі;
• ступінь складності асортименту товарів та їх властивості;
• рівень організації товаропостачання роздрібної мережі (форми і ланковість товароруху).
У торговельній практиці застосовують дві форми товароруху: транзитну і складську. Транзитна форма полягає в завезенні товарів у роздрібну торговельну мережу безпосередньо з виробничих підприємств. Вона застосовується переважно для товарів простого асортименту, які не потребують підсортування. Складська форма товароруху вважається ефективною в основному для доставки в роздрібну торговельну мережу товарів складного асортименту: товари з метою їх підсортування направляються в складські ланки.
Існують одноланкова і багатоланкова складські форми товароруху. Для визначення складської ланковості використовують спеціальний коефіцієнт. Він розраховується як відношення суми оптово-складського і роздрібного товарообороту до роздрібного.
Як зазначалося, матеріальний потік утворюється в результаті сукупності певних дій з матеріальними об'єктами. Ці дії називаються логістичними операціями. Але поняття логістичної операції не обмежується діями лише з матеріальними потоками.
Для управління матеріальним потоком необхідно приймати, обробляти і передавати інформацію, що відповідає цьому потоку. Виконувані при цьому дії також зараховують до логістичних операцій.
У цілому логістичні операції визначають як сукупність дій, які спрямовані на перетворення матеріального і/чи інформаційного потоків.
До логістичних операцій з матеріальним потоком можна зарахувати навантаження, транспортування, розвантаження, комплектування, складування, упакування й інші операції. Логістичні операції з інформаційним потоком — це, як зазначалося, збір, обробка і передача інформації, яка супроводжує матеріальний потік. Слід зазначити, що витрати на виконання логістичних операцій з інформаційними потоками становлять істотну частину логістичних витрат.
Виконання логістичних операцій з матеріальним потоком, що надходить чи залишає логістичну систему, відрізняється від виконання таких самих операцій усередині логістичної системи. Це пояснюється переходом права власності на товар і переходом страхових ризиків з одного суб'єкта господарювання на інший. За цією ознакою всі логістичні операції поділяють на односторонні та двосторонні.
Деякі логістичні операції є, власне кажучи, продовженням технологічного виробничого процесу, наприклад, розфасовка. Ці операції можуть здійснюватися як у сфері виробництва, так і у сфері обігу, наприклад, у фасувальному цеху оптового підприємства.
Логістичні операції, що виконуються в процесі постачання підприємства чи збуту готової продукції (в процесі "спілкування логістичної системи з зовнішнім світом"), належать до категорії зовнішніх логістичних операцій. Логістичні операції, що виконуються усередині логістичної системи, називають внутрішніми. Невизначеність навколишнього середовища насамперед позначається на характері виконання зовнішніх ло-гістичних операцій.
Інформаційний потік — це сукупність циркулюючих у логістичній системі, між логістичною системою і зовнішнім середовищем повідомлень, необхідних для управління і контролю логістичних операцій. Інформаційний потік відповідає матеріальному і може існувати у вигляді паперових і електронних документів.
У логістиці виокремлюють кілька видів інформаційних потоків. Інформаційний потік може випереджати матеріальний, бути разом з ним, йти за ним. Інформаційний потік може бути спрямований як в одному напрямку з матеріальним, так і в протилежному.
Випереджальний інформаційний потік у зустрічному напрямку містить, як правило, відомості про замовлення на товари, продукцію.
Випереджальний інформаційний потік у прямому напрямку — це, наприклад, попередні повідомлення про прибуття вантажу.
Одночасно з матеріальним потоком йде інформація в прямому напрямку про кількісні та якісні параметри матеріального потоку.
Відразу за матеріальним потоком у зустрічному напрямку може йти інформація про результати приймання вантажу за кількістю чи якістю, претензії, підтвердження прибуття вантажу.
Шлях, по якому рухається інформаційний потік, може не збігатися з маршрутом руху матеріального потоку.
Як приклад розглянемо структуру загального обсягу інформації великого магазину продовольчих товарів. Основну частину загального обсягу інформації (60 %) становить інформація, що надходить від постачальників. Це, як правило, документи, що супроводжують товар, який надходить у магазин (товарно-супровідні документи). Відповідно до вищенаведених визначень вони утворюють вхідний логістичний інформаційний потік.
Частка інформації, утворена всередині магазину, становить решту 40 %, причому всередині магазину використовується 25 %, а за його межами — 15 % обсягу інформації.
Таким чином, 75 % загального обсягу оброблюваної в цьому магазині інформації становить інформація, необхідна для управління і контролю зовнішніх логістичних операцій.
Діяльність у сфері логістики має кінцеву мету, якої завжди можна досягти, дотримуючись "шести правил логістики":
1) вантаж — потрібний товар;
2) якість — необхідної якості;
3) кількість — у необхідній кількості;
4) час — слід доставити в потрібний час;
5) місце — у потрібне місце;
6) витрати — з мінімальними витратами.
Мета логістичної діяльності вважається досягнутою, якщо всі шість умов виконано, тобто потрібний товар необхідної якості у необхідній кількості доставлено в потрібний час, у потрібне місце та з мінімальними витратами.
У процесі управління матеріальними потоками в економіці вирішується безліч різноманітних завдань:
• прогнозування попиту і виробництва, а отже, й обсягу перевезень;
• визначення оптимальних обсягів і напрямків матеріальних потоків;
• організація складування, пакування, транспортування тощо.
Матеріальні потоки утворюються в результаті діяльності різних підприємств і організацій, що виробляють і споживають ту чи іншу продукцію, надають або користуються тими чи інпіими послугами. Ключову роль в управлінні матеріальними потоками відіграють такі підприємства й організації:
• транспортні підприємства загального користування, різні експедиційні фірми;
• підприємства оптової торгівлі;
• підприємства роздрібної торгівлі;
• підприємства-виробники, чиї склади готової продукції виконують різноманітні логістичні операції.
Силами цих підприємств і організацій формуються матеріальні потоки, безпосередньо здійснюється і контролюється процес товароруху.
Кожний з перелічених учасників логістичного процесу спеціалізується на здійсненні певної групи логістичних функцій. При цьому під терміном "функція" мають на увазі сукупність дій, однорідних за метою. Функція помітно відрізняється від іншої сукупності дій, що мають також певну мету.
Логістична функція — це укрупнена група логістичних операцій, спрямованих на реалізацію цілей логістичної системи.
Кожна з функцій являє собою однорідну за метою сукупність дій. Наприклад, кінцевою метою всіх заходів щодо формування комерційних зв'язків є налагоджування відносин ділового партнерства між різними учасниками логістичного процесу.
Взаємозв'язок логістики з іншими видами діяльності торговельного підприємства
Планування, управління, контроль і здійснення логістичної діяльності тісно переплітаються з іншими видами діяльності на підприємстві. Найчастіше логістична функція розподіляється за різними службами. Наприклад, один підрозділ оптового підприємства займається закупівлею товарів, інший — підтриманням запасів, третій — реалізацією. При цьому цілі всіх підрозділів можуть не збігатися з цілями раціональної організації сукупного матеріального потоку, що проходить через підприємство.