Відсутність міжнаціональних логістичних систем товароруху приводить до багаторазових перевантажувальних операцій, тривалим затримкам вантажів і транспортних засобів на прикордонних станціях і, як наслідок, до порушення термінів постачання, тобто негативно впливає на кон'юнктуру збуту.
Створення логістичних міжнародних систем товароруху зв'язано з дорогими заходами. Товарний ринок багатономенклатурної продукції вимагає створення мережі регіональних проміжних розподільних центрів у різних країнах. Фахівцями підраховано, що збитки унаслідок відомої автономії і завзятого захисту економічного суверенітету в країнах ЄС до кінця 80-х рр. складали близько 400 млрд. дол. у рік.
До основних бар'єрів у логістичних системах товароруху відносяться прикордонні переходи. В умовах Загального ринку практично скасовується прикордонний контроль, скорочуються витрати за рахунок зменшення штату прикордонних служб, знижуються витрати, обумовлені затримками вантажів у процесі виконання прикордонних процедур. Сумарна економія від цих заходів складає до 15 млрд. дол. у рік.
При побудові логістичних систем товароруху в рамках загального економічного простору гармонізуються технологічні і технічні системи в сфері перевезень. До них відносяться: граничні навантаження і довжина вагонів, автомобілів, контейнерів, піддонів, провізні спроможності залізничних і автомобільних магістралей.
Таким чином, при побудові міжнародних логістичних систем зважуються наступні питання:
створення вільного ринку перевезень без утруднень у відношенні його місткості і загрузки;
застосування тарифів, що плавають, рекомендованими органами загального ринку;
розробка правил, здатних захищати загальний транспортний ринок;
лібералізація транспортних процедур при переході вантажів через границі держав-учасників Загального ринку;
узгодження провізної спроможності магістрального транспорту і продуктивності залізничних і складських пристроїв;
розвиток логістичних послуг у сфері перевезень вантажів, у тому числі при комісуванні, упакуванню, маркіруванню, збереженні, оформленні замовлень і т.п.;
здійснення в наднаціональному масштабі правил, форм і стандартів, обов'язкових для членів співтовариства.
В області міжнародної логістики першорядного значення набувають проблеми регіонального поділу інвестицій.
У залежності від призначення і способу експлуатації міжнародні інфраструктури можна класифікувати в такий спосіб:
інфраструктури, що є міжнародними за своїм характером. В основному, це спорудження, що служать як сполучні ланки між національними системами автомобільних чи залізниць (тунелі, мости і т.д.). Ці спорудження завжди зводяться на основі двосторонньої угоди між державами, і звичайно фінансуються цими країнами;
об'єкти інфраструктури, що перетинають території двох чи більш країн. Цілком природно, що будь-яка транспортна інфраструктура використовується для місцевих перевезень, перевезень на невеликі відстані і міжнародні перевезення. Фінансування спорудження таких інфраструктур звичайно здійснюється на основі спеціально розроблених систем для кожного випадку окремо;
об'єкти міжнародної інфраструктури є спорудженнями, що знаходяться на території того самого держави, забезпечують значний обсяг міжнародних перевезень. Так, аеропорт, у якому змушені здійснювати проміжних посадку літаки при далеких перельотах, є об'єктом інфраструктури, що представляє інтерес на міжнародному рівні. Будівництво таких об'єктів найчастіше здійснюється на основі міжнародних проектів;
деякі транспортні інфраструктури можуть вважатися міжнародними за своїм характером чи в зв'язку з політичним значенням, що додається ним, навіть якщо вони служать для забезпечення лише незначної частини міжнародних перевезень. До цієї категорії можна віднести внутріконтинентальні автомагістралі (Панамериканська, Транс'європейська, Транссахарська і т.д.). Фінансування будівництва таких об'єктів здійснюється зацікавленими країнами і міжнародними організаціями.
1. Гаджинский А. М. Основы логистики. — М.: Информационно-внедренческий центр «Маркетинг», 1995.
2. Дегтяренко В. Н. Основы логистики и маркетинга. -Ростов-на-Дону, 1992.
3. Залманова М. Е. Управление системами переработки, хранения и доставки продукции. Логистическая концепция : Учеб. пособие. - Саратов : СПИ, 1990.
4. Кальченко А.Г. Основи логістики. – К., 2000.
5. Родников А. М. Логистика: Терминологический словарь. — М. : Экономика, 1995.
6. Рынок и логистика / Под ред. М. П. Гордона - М. : Экономика, 1993.
7. Смелов А. А. Введение в логистику. - М. : Транспорт, 1993.
8. Смелов А. А. Логистика. - М. : Знание, 1990.