Смекни!
smekni.com

Свобода совісті в процесі демократизації українського суспільства: соціально-філософський аналіз (стр. 2 из 5)

У процесі роботи використовувалися методи систематизації, порівняння, історизму, аналізу і синтезу, аналогій, узагальнення, прогнозування, а також структурно-функціональний метод. Метод систематизації забезпечив розуміння того, що свободу совісті треба розглядати, виходячи з уявлень про суспільство як єдину систему. Для виявлення взаємозв'язку свободи совісті і суспільства, аналізу взаємодії релігійних і суспільних інститутів використовується порівняльний метод. Для дослідження закономірностей розвитку релігійних і суспільних процесів обраний традиційний історичний метод, який дає можливість показати еволюцію проявів свободи совісті в суспільному житті. Завданням автора було не тільки розглянути еволюцію певних процесів, але й прогнозувати можливі напрями розвитку свободи совісті в Україні. З цією метою в роботі застосовується метод прогнозування. Різноманітність проявів свободи совісті в суспільному житті України зумовила вибір структурно-функціонального методу дослідження. Даний метод використовується при розгляді аспектів свободи совісті, за допомогою його також аналізуються різноманітні прояви свободи совісті як чинника суспільних процесів, що відбуваються на різних рівнях сучасного розвитку.

Як прийоми дослідження використовувалися поєднання теоретичного і емпіричного аналізу; порівняльний аналіз інформації, одержаної з різних джерел і на основі відмінних методик.

Основними ключовими поняттями, розглянутими в дисертації, є: свобода, совість, свобода совісті, права людини, громадянське суспільство, демократизація, релігійний плюралізм, свобода віросповідання, державно-церковні відносини.

Наукова новизна дослідження.

Наукова новизна дисертації обґрунтована як самою постановкою проблеми дослідження, так і запропонованими рішеннями конкретних її аспектів. Дисертація є одним із перших в українській соціально-філософській науці системним і цілісним науковим дослідженням особливостей розвитку і реалізації свободи совісті в демократичних процесах сучасної України. Конкретні інноваційні моменти дослідження полягають у тому, що:

Розроблена розгорнена концепція свободи совісті, яка забезпечила її структурне вивчення як філософської категорії в систематизованому і узагальненому вигляді. Введено поняття "структура свободи совісті". Цю структуру складають: релігійний плюралізм, толерантність і терпимість; свобода віросповідання; права і обов'язки між суб'єктами громадянського суспільства у сфері релігійних відносин.

Розглянутий процес культурно-історичної генези свободи совісті. Вперше виявлена і сформульована залежність розробки поняття про свободу совісті від фаз становлення і розвитку демократичних процесів у суспільстві:

фаза попередньої умови демократизації – ранньофілософський етап;

підготовча фаза в становленні демократизації – доктринально-єретичний етап;

фаза ухвалення рішень у сфері демократизації – етап реформації;

фаза звикання до функціонування демократії в сучасному розумінні – гуманістичний етап.

На основі аналізу парадигми постмодерну розкрита специфіка функціонування свободи совісті в епоху секуляризації та періоду розвитку "нової релігійності".

На основі доказу залежності між реалізацією принципів свободи совісті і закріпленням в суспільстві основних демократичних прав і свобод розроблене положення про стабілізуючу соціальну природу вільного світоглядного вибору.

Подальший розвиток і конкретизацію одержав аналіз механізмів здійснення свободи совісті в умовах демократизації суспільного життя сучасної України. Класифіковане і проаналізоване законодавство України про релігійні культи; обґрунтована актуальність вдосконалення принципів свободи совісті і реалізації їх на практиці для забезпечення гармонійного розвитку суспільства.

Теоретичне і практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що їх основні положення можуть бути використані при вирішенні сучасних складних конфесійних і соціально-політичних проблем в Україні.

Осмислення релігійних відносин в контексті демократизації суспільного життя в Україні може стати внеском не тільки в теоретичне дослідження свободи совісті, але й дати можливість відобразити достатньо повну картину здійснення свободи совісті в процесах розвитку і становлення громадянського суспільства. Проведене дослідження дає можливість розширити теоретичну і методологічну базу вивчення свободи совісті, розглянути взаємозв'язок проблем суспільного розвитку і державної політики з питань здійснення свободи совісті в Україні.

Результати проведених досліджень і висновки, сформульовані в дисертації, роблять дисертацію актуальною для релігієзнавців, філософів, соціологів, політологів, культурологів, правознавців. Матеріали проведеного дослідження можуть стати корисними при підготовці курсів лекцій із названих дисциплін, а також при читанні спецкурсів. До дисертаційного тексту можуть звернутися також представники державних установ, структур влади, церковні діячі і богослови при вирішенні актуальних конфесійних і громадянських проблем.

Апробація дослідження.

Апробація результатів дослідження проходила при участі дисертанта в міжнародних і всеукраїнських наукових конференціях "Проблеми духовності на прикінці ХХ сторіччя" і "Шляхи самопізнання людини у філософії, релігії, науці і культурі", які проводилися в м. Севастополі з 1994 р., а також в міжнародній молодіжній науково-практичній конференції "Християнство на межі тисячоліть" в м. Києві, в 2001 р., в міжнародній конференції "Екуменізм і проблеми міжконфесійних відносин в Україні" в м. Києві, в 2001 р., в Х-х наукових читаннях "Культура народів Причорномор'я з найдавніших часів до наших днів" в м. Сімферополі в 2002 р., в Шостому міжнародному симпозіумі "Проблеми інтеграції науково-освітнього, інтелектуального потенціалу в процесі створення державності" в м. Севастополі в жовтні 2007 року. Також дисертант регулярно бере участь в міжнародних конференціях, які проводяться в Інституті релігієзнавства (Філії Львівського музею історії релігії) в м. Львові з 2002 по 2008 рік.

Особистий внесок здобувача. Основні положення і результати дисертаційної роботи отримані автором самостійно.

Публікації. Отримані основні положення дисертації і результати досліджень, включені в дисертацію, відображені в 10 статтях загальним обсягом 4 друкарські аркуші; 9 з них опубліковані в наукових спеціалізованих виданнях, затверджених і зареєстрованих ВАК України.

Структура й обсяг дисертації обумовлені специфікою предмета, метою та завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків і списку використаної літератури. Загальний обсяг дисертації – 191 сторінка, з яких 173 – основний текст. Список літератури нараховує 213 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність вивчення теми, сформульована проблема, представлений зв'язок з науковими програмами і темою кафедри філософських і соціальних наук СевНТУ, виявлені об'єкт і предмет дослідження, сформульовані мета, завдання дослідження. Обґрунтована методологія, визначене теоретичне і практичне значення одержаних результатів, приведені дані про апробацію, публікації та структуру роботи. Сформульовані концептуальні положення дисертації, винесені на захист.

У першому розділі "Теоретико-методологічні аспекти свободи совісті" розробляється методологія дослідження, теоретико-методичні аспекти вивчення свободи совісті. У розділі визначається поняття "свобода совісті", виявляється його специфіка і взаємозв'язок з широким спектром суспільних відносин. У розділі також розглядається сукупність нових підходів до визначення поняття свободи совісті, виділяється специфічний характер свободи совісті як явища соціального і політичного життя.

У підрозділі 1.1 "Суть і специфіка понять "свобода", "совість" і "свобода совісті" розглядається одне з важливих завдань, яке стоїть перед суспільством, що знаходиться в перехідному етапі, – розробка світоглядних і методологічних проблем, пов'язаних із духовним світом особистості. Одним із найскладніших в зв'язку з цим залишається питання визначення поняття "свобода совісті", виявлення його специфіки і взаємозв'язку з широким спектром суспільних відносин. Досягнення свободи совісті – обов'язкова передумова створення демократичного суспільного устрою, оскільки демократія допускає захист громадянина від ідеологічного панування будь-яких учінь та існування світоглядного плюралізму.

У підрозділі 1.2 "Соціально-філософський аналіз проблем свободи совісті" даний феномен аналізується в різних сферах суспільних відносин і виділяються аспекти вивчення свободи совісті. Найсуттєвішими аспектами свободи совісті, на думку сучасних дослідників, є: правовий, економічний, етичний. До названих аспектів свободи совісті автор додає філософсько-етичний – при якому питання про свободу совісті розглядається у зв'язку з проблемою совісті взагалі, і загально-соціологічний – що враховує зв'язок проблеми свободи і свободи совісті. Розглядається гносеологічний аспект дослідження поняття свободи совісті, безпосередньо пов'язаний із світоглядними і суспільно-політичними підставами. На основі комплексного теоретичного аналізу свободи совісті робиться висновок, що найважливішими з аспектів свободи совісті є соціально-філософський і правовий.

У підрозділі 1.3 "Свобода совісті в епоху секуляризації та парадигми постмодерну" розглядається концепція свободи совісті у зв'язку з процесами секуляризації, які за своєю суттю є основою сучасного демократичного розвитку. Секуляризація стискається з ідеями вільнодумства і становленням антирелігійних переконань в розвитку світової історії. Початок постсекулярної епохи збігається з початком розвитку парадигми постмодерну. Потрібно признати посилення взаємодії процесів секуляризації та розвитку нової релігійності в сучасному суспільстві. Така взаємодія призводить до необхідності формування гарантій прав і свобод особистості у сфері релігійних відносин. Важливою проблемою в зв'язку з цим є проблема подолання розриву між правами і обов'язками членів політичного співтовариства. Правильний розподіл прав і обов'язків між суб'єктами громадянського суспільства у сфері релігійних відносин веде до вдосконалення реалізації свободи совісті.