регистрация / вход

Проведення допідготовки водіїв автомобілів

Рекомендації щодо проведення допідготовки водіїв автомобільної служби. Перелік керівних документів, організаційні вказівки. Планування та організація допідготовки. Особливості організації та проведення підготовки до маршів на 70, 90 та 250 кілометрів.

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

щодо проведення допідготовки водіїв автомобілів

Зміст

1. Введення

2. Перелік керівних документів

3. Рекомендації щодо проведення допідготовки водіїв автомобілів

3.1 Організаційні вказівки

3.2 Планування та організація допідготовки

3.3 Маршева підготовка

3.3.1 Організація маршу на 70 км

3.3.2 Організація маршу на 90км

3.3.3 Організація денного маршу на 250 км

3.3.4 Особливості організації та проведення

1. Введення

Методичний посібник розроблений на підставі керівних документів по автомобільній службі він є збірником найбільш необхідної інформації для виконання наказів, директив та розпоряджень щодо проведення допідготовки водіїв автомобілів в з’єднаннях та військових частинах 13 армійського корпусу.

2. Перелік керівних документів

Наказ МО України від 10 січня 1997 р. № 5 “Про затвердження Положення по підготовці водіїв та інших фахівців автомобільної служби у Збройних Силах України та допуску їх до керування транспортними засобами”;

Збірник програм технічної підготовки водіїв (механіків водіїв) у Збройних Силах України затверджений начальником Центрального автомобільного управління Головного управління по технічному забезпеченню озброєння Збройних Сил України 1996 року (в новій редакції);

Методичний посібник „Технічна підготовка водіїв (механіків-водіїв) ” затверджений начальником Головного автомобільного управління Озброєння Міністерства оборони України 1998 року.

Навчальний посібник „Методика безпечного водіння автомобіля” 1994 року.

Курс водіння автомобілів і гусеничних транспортерів-тягачів (КВ-93), затверджений начальником автомобільного управління штабу озброєння Збройних Сил України 1993 року.

Настанова по автомобільній службі 1977 року.

3. Рекомендації щодо проведення допідготовки водіїв автомобілів

3.1 Організаційні вказівки

З усіма водіями, які призвані на дійсну військову службу та мають посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії C або B і C, механіками-водіями гусеничних машин та трактористами-машиністами на початку літнього та зимового періодів навчання проводиться місячна допідготовка (після опанування програми молодого солдата), у ході якої відпрацьовується Програма допідготовки водіїв автомобілів, механіків-водіїв гусеничних машин, трактористів-машиністів, затверджена начальником Центрального автомобільного управління Головного управління по технічному забезпеченню озброєння Збройних Сил України 1996 року (в новій редакції).

Допідготовка водіїв організовується у військових частинах, а у разі незначної кількості - у масштабі з'єднання (гарнізону) при одній з військових частин. Для корпусних при одній з військових частин, які мають сучасну навчально-матеріальну базу. Навчальні групи комплектуються по 20-30 чол. Залежно від марок машин, закріплених за водіями.

Перелік військових частин, на які покладається допідготовка водіїв, визначається у плані підготовки корпусу, у плані бойової підготовки - в бригаді.

Порядок підготовки і проведення збору щодо підготовки водіїв встановлюються наказом командира військової частини, з’єднання (гарнізону), який організовує допідготовку.

Під час організації зборів щодо підготовки водіїв необхідно забезпечити:

окреме розташування особового складу у суворій відповідності до вимог статутів;

необхідну навчально-матеріальну базу;

проведення практичних занять (відпрацювання нормативів) з технічного обслуговування і водіння машин тих марок, які закріплені за водіями, що навчаються;

швидку доставку водіїв за необхідністю до своїх підрозділів, військових частин;

проведення занять добре підготовленими офіцерами, прапорщиками, старшинами і сержантами.

Для керівництва зборами і проведення занять з водіями наказом командира військової частини, з’єднання (гарнізону) призначаються начальник збору та його заступник з технічної підготовки, виділяється необхідна кількість офіцерів, прапорщиків, старшин і сержантів, а також визначається порядок матеріального і технічного забезпечення збору. З особовим складом, що залучається для проведення занять, до їх початку проводяться одноденні методичні збори.

На спеціальну підготовку виділяється 26 навчальних днів на місяць. Тривалість навчального дня - 6 годин занять і 2 години самопідготовки. Тривалість навчальної години - 50 хвилин. Під час проведення маршів, занять з водіння, а також інших занять, пов’язаних з виходом у поле, тривалість навчального дня не регламентується.

У паркові та парко-господарчі дні водії проводять технічне обслуговування і ремонт закріпленої автомобільної техніки.

З технічної підготовки вивчаються будова і технічне обслуговування закріплених за водіями штатних транспортних засобів і Правила дорожнього руху, відпрацьовуються нормативи з технічної підготовки.

Основним методом навчання водіїв є практичні заняття в пунктах технічного обслуговування і ремонту, в спеціальних класах, на автодромах і в польових умовах. Головна увага приділяється відпрацюванню нормативів, прищепленню практичних навичок з водіння машин у складних умовах, виконанню робіт з їх технічного обслуговування, підготовці машин до здійснення маршів, виявленню і усуненню несправностей за допомогою інструменту водія та індивідуального комплекту ЗІП.

Практичні роботи, передбачені програмами, мають бути виконані в обов’язковому порядку кожним водієм на закріпленій машині.

Кількість навчальних (робочих) місць на занятті має забезпечити виконання слухачем усіх практичних робіт, передбачених змістом занять. Тривалість практичних занять - 4-6 годин.

З усіма водіями військових частин та установ, розташованих в усіх обласних і промислових центрах, додатково вивчаються особливості руху транспорту в цих містах і приймаються від водіїв заліки.

Підготовка до практичного водіння транспортних засобів планується рівномірно протягом усього збору.

На спеціально обладнаному майданчику з твердим або грунтовим покриттям розміром 100х200 м, призначеному для виконання спеціального комплексу вправ, практичне водіння транспортних засобів проводиться за Методикою навчання безпечному водінню автомобіля.

Для проведення практичних занять з водіння та маршів у період підготовки (допідготовки) водіїв від військових частин гарнізону виділяються у необхідній кількості автомобілі з інструкторами практичного водіння.

Заняття з водіння машин організовуються у комплексі з технічним обслуговуванням машин і вивченням Правил дорожнього руху і Правил водіння машин

Витрата моторесурсів на практичне водіння для водіїв автомобілів планується із розрахунку:

тренажерна підготовка - 3 години;

маневрування - 2 години та 20 км на одного водія;

після першого тижня навчання - денний марш на 70 км - 5 годин та 70 км на одного водія;

водіння по обмежених проїздах - 1 година та 20 км на одного водія;

подолання перешкод та загороджень - 1 година та 20 км на одного водія;

водіння по дорогах і в населених пунктах - 2 години та 40 км на одного водія;

після другого тижня навчання - нічний марш на 90 км - 6 годин та 90 км на одного водія;

водіння по місцевості - 1 година та 20 км на одного водія;

водіння в небезпечних дорожньо-транспортних ситуаціях - 1 година та 20 км на одного водія;

після закінчення допідготовки проводиться денний марш на 250 км - 8 годин та 250 км на одного водія.

ВСЬОГО: для водіїв автомобілів - 32 години та 570 км на одного водія.

Після виконання програми допідготовки комісія, призначена наказом командира військової частини, з'єднання або начальника гарнізону, приймає у водіїв екзамени з правил дорожнього руху, будови та технічного обслуговування транспортних засобів та водіння. Водії, які склали екзамени комісії військової частини, з'єднання або гарнізону, наказом командира військової частини допускаються до самостійного керування закріпленими за ними штатними транспортними засобами, про що робиться відмітка у військовому квитку водіїв у розділі "Особливі відмітки":

"Пройшов допідготовку з ___________ по ___________ 19__ року.

Допущений до керування машиною ________________.

(марка)

(Посада, військове звання, підпис, ініціал імені, прізвище командира, гербова мастикова печатка військової частини)".

Вивчення водіями спеціального обладнання, змонтованого на автомобільних базових шасі, а також порядку та особливостей перевезення спеціальних та розрядних вантажів організовується у процесі допідготовки і після її закінчення відповідними службами за окремими програмами.

3.2 Планування та організація допідготовки

Мета: вивчення особливостей будови та технічного обслуговування армійських машин, якими укомплектовані військові частини, прищеплення практичних навичок водіння машин у складних умовах, виконання робіт з їх технічного обслуговування, підготовка до здійснення маршів, виявлення та усунення несправностей за допомогою водійського інструменту і комплекту ЗІП.

При плануванні та організації допідготовки водіїв розробляються:

наказ по частині (з’єднанню) про проведення місячних зборів з водіями, що призвані у Збройні Сили України;

тематичний план допідготовки водіїв;

план проведення навчально-методичних зборів з особовим складом, що залучається до проведення занять з водіями;

план організації і проведення 250-км маршу;

наказ на проведення 250-км маршу;

наказ командира військової частини про допуск водіїв до самостійного керування автомобілями;

донесення про підсумки допідготовки.

Наказ про проведення місячних зборів з водіями розробляється штабом військової частини (з’єднання) за безпосередньою участю заступника з озброєння (начальника автомобільної служби).

Тематичний план допідготовки водіїв розробляється штабом військової частини (з’єднання) за участю начальника автомобільної служби частини (з’єднання). Необхідні дані для складання плану викладені у новій редакції Збірника програм технічної підготовки водіїв (механіків-водіїв) у Збройних Силах України.

Навчально-методичні збори особового складу, що залучається для навчання водіїв, проводяться для півищення знань керівників занять та їх методичної підготовки. Тематика зборів розробляється заступником командира з озброєння (начальником автомобільної служби).

До початку зборів для підтримання бойової готовності підрозділу наказом командира військової частини за водіями закріплюються штатні транспортні засоби, проводяться 2-денні практичні заняття для визначення рівня підготовки водіїв, одержаного в закладах профтехосвіти та навчальних організаціях ТСО України, на яких відпрацьовуються особливості керування машиною, порядок пуску двигуна, дії за тривлгою, при подачі машини під завантаження, рух в район збору та інші питання.

На збори залучаються водії, що призвані у Збройні Сили України, за якими наказом по частині закріплені машини, що мають посвідчення на право керування транспортним засобом.

На час проведення зборів водії зводяться у окремі підрозділи та звільнюються від несення нарядів та господарчих робіт. Навчальні групи, звичайно, комплектуються з водіїв, за якими закріплені машини однакових марок.

Під час організації допідготовки водіїв необхідно забезпечити:

укомплектування зборів добре підготовленими офіцерами, прапорщиками і сержантами, здатними методично правильно організовувати і проводити заняття;

розміщення водіїв в окремих приміщеннях;

виконання розпорядку дня у суворій відповідності з вимогами статутів;

проведення практичних робіт (відпрацювання нормативів0 з технічного обслуговування і водіння машин тих марок, які закріплені за особами, що навчаються;

можливість доставки водіїв (при необхідності) у свої підрозділи (частини);

необхідну навчально-матеріальну базу.

3.3 Маршева підготовка

Підготовка водіїв з водіння машин планується рівномірно протягом всього збору допідготовки.

З метою поліпшення маршевої підготовки водіїв проводяться:

після першого тижня навчання - дений марш на 70 км;

після другого тижня навчання - нічний марш на 90 км;

після закінчення допідготовки - денний марш на 250 км,

на яких відпрацьовуються такі елементи:

підготовка машин до тривалого маршу за складних умов вдень і в ночі;

виведення машин з парку за бойовою тривогою і збору в призначеному районі;

контрольні огляди машин на зупинках;

технічне обслуговування машин в польових умовах;

водіння машин у колонах в різних дорожніх умовах, вдень і вночі, на високих швидкостях;

усунення несправностей, дії водіїв під час виведення машин з ладу;

дії водіїв при застосуванні противником зброї масового ураження, під час нападу повітряного і наземного противника.

Марші здійснюються по шосейних, грунтових дорогах і поза дорогами на закріплених за водіями машинах.

3.3.1 Організація маршу на 70 км

Підготовка і проведення маршу складається з трьох основних періодів:

перший період - підготовка до маршу;

другий період - проведення маршу на 70 км;

третій період - виконання робіт з технічного обслуговування машин з постановкою їх на зберігання, розбір дій водіїв на марші.

Підготовка домаршу

(перший період )

Підготовка до маршу проводиться за 3-5 днів до його початку. Час проведення маршу - через тиждень після початку допідготовки. В цей період проводяться такі заходи:

вибір маршруту, визначення навчальних точок та навчальних питань, що відпрацьовуються з водіями під час маршу;

проведення розвідки маршруту;

розробка плану організації і проведення маршу та додатків до нього;

підготовка начальника колони (керівника заняття) і інструкторів водіння машин;

підготовка водіїв;

виховна робота з особовим складом;

підготовка машин і ремонтних майстерень;

перевірка готовності особового складу, машин і ремонтних майстерень.

Маршрут обирається круговий, довжиною 70 км, з них до 30 км - асфальтованого шосе, до 30 км - грунтові дороги, і до 10 км - бездоріжжя. Маршрут має виключати випадки перетинання руху колон, проїзд великих населених пунктів, забезпечувати відпрацювання навчальних питань за планом керівника заняття та рух колон без вимушених зупинок.

Привали, а також відпрацювання навчальних питань планувати та організовувати поза населеними пунктами, в місцях, що забезпечують потайне розташування підрозділів.

Вибір маршруту, визначення навчальних точок, навчальних питань і рекогносцирування маршруту проводять начальник колони (керівник занять) і начальник групи регулювання.

Під час проведення розвідки маршруту уточнюються:

характер маршруту та його особливості;

питання регулювання руху;

заходи щодо забезпечення безпеки руху;

середні швидкості на різних ділянках руху та інші питання.

Після закінчення розвідки маршруту та затвердження його командиром частини (з’єднання) розробляється на карті масштабу 1: 100000. До нього додаються:

план проведення інструкторсько-методичних занять з особовим складом, що проводить заняття з водіями під час маршу;

список водіїв-інструкторів, що залучаються на марш.

Після затвердження плану організації і проведення маршу командир частини (з’єднання) віддає наказ про проведення маршу з водіями.

Начальником колони призначається один з офіцерів штабу або начальник автомобільної служби частини (з’єднання). Він відповідає за організацію маршу, його матеріальне забезпечення, дотримання заходів безпеки і якість відпрацювання водіями всіх навчальних питань за планом маршу. Згідно з цими вимогами він організовує свою особисту підготовку до маршу.

Начальник колони зобов’язаний:

вивчити керівні документи, і обміркувати методику відпрацювання з водіями кожного навчального питання під час маршу;

підібрати командирів підрозділів і інструкторів водіння на кожний автомобіль, що виводиться на марш;

організувати підготовку офіцерів, прапорщиків і сержантів, а також інструкторів водіння. З цим особовим складом за 2-3 дні до початку маршу проводяться інструкторсько-методичні заняття. Такі заняття доцільно проводити з метою встановлення єдиних, найдоцільніших методів і прийомів навчання водіїв, організації матеріального забезпечення маршу, перевірки підготовленості командирів підрозділів і інструкторів водіння машин до проведення цих занять під час маршу. Попередня підготовка їх до такого заняття є обов’язковою умовою його успішного проведення. Інструкторсько-методичні заняття, до яких офіцери, прапорщики, сержанти, інструктори водіння машин попередньо не підготувались, проводити недоцільно.

Підготовка водіїв до маршу проводиться як під час занять на зборах допідготовки, так і у позанавчальний час. До початку маршу водії повинні вивчити питання:

дії водіїв при оголошенні збору, за сигналами управління та оповіщення;

дорожні сигнальні знаки і знаки огородження, сигнали регулювальника і світлофора;

правила проїзду залізничних переїздів, населених пунктів, подолання місцевості, зараженої радіоактивними або отруйними речовинами;

засоби індивідуального захисту та їх використання;

прийоми та способи санітарної обробки особового складу і спеціальної обробки зброї та машин;

контрольний огляд автомобіля перед виходом з парку і на шляху слідування;

способи виявлення та усунення несправностей в механізмах, системах і агрегатах машин;

особливості експлуатації автомобіля залежно від пори року і погодних умов та інші питання.

З водіями безпосередньо перед маршем проводиться докладний інструктаж, з якого вони повинні з’ясувати завдання, маршрут та його особливості, особливості водіння машин у конкретних погодних і кліматичних умовах, райони привалі, особливі знаки та покажчики, які додатково встановлені на маршруті, своє місце в колоні, дії за сигналами управління і оповіщення та інші питання.

Підготовка автомобілів та ремонтних майстерень до маршу включає:

визначення складу колони;

перевірку технічного стану автомобілів і причепів;

технічне обслуговування та ремонт машин;

визначення місця кожної машини у походній колоні підрозділу і нанесення на вітровому склі (праворуч) і задньому борту кузову (ліворуч) порядкових номерів машин у колоні;

перевірку готовності автомобілів та ремонтних майстерень до маршу.

Марш проводиться на закріплених за водіями машинах.

Крім того, у склад колони можуть включатися: санітарний автомобіль з медичним персоналом, рухомі засоби технічного обслуговування та ремонту.

Автомобілі мають бути повністю заправлені пальним та мастильними матеріалами, мати засоби буксирування, шанцевий і водійський інструмент, прилади дезактивації та інше майно згідно з чинними нормами. Підготовка машин до маршу здійснюється водіями під керівництвом інструкторів водіння у позанавчальні години.

Контроль за підготовкою машин до маршу здійснюють командири підрозділів і офіцери автомобільної служби.

При формуванні колон автомобілі, що виводяться на марш з причепами, включаються у окремі підрозділи. Місце цьому підрозділу доцільно відводити у кінці загальної колони перед її замиканням.

Засоби технічного обслуговування та ремонту забезпечуються необхідними запасними частинами і матеріалами.

Для управління колоною на мурші виділяються радіостанції, сигнальні флажки, жезли регулювальника, позначки напрямку руху.

За 1-2 дні до початку маршу проводиться перевірка готовності особового складу, машин та ремонтних майстерень. Начальник колони залучає до цього командирів підрозділів і інструкторів водіння.

Всі водії приймають участь у перевірці технічного стану закріплених за ними машин.

Особлива увага приділяється контролю за якістю обслуговування вузлів автомобіля, що впливають на безпеку руху, укладці приладів для дезактивації, шанцевого і водійського інструменту.

Про готовність оводіїв до маршу начальник колони доповідає командиру частини (з’єднання).

Проведення маршу

(другий період )

Марш проводиться в три етапи у денних умовах.

Перший етап. Марш починається з оголошення збору особового складу. Головна увага при цьому звертається на швидкість підйому особового складу, організованість прибуття в парк, послідовність і правильність пуску двигунів машин. Після сніданку, перевірки шикування походних колон та їх готовності до здійснення маршу начальник колони віддає наказ на марш.

При шикуванні і витягуванні колони необхідно добиватися від водіїв чітких дій під час зайняття свого місця в колоні. Команда про початок руху подається сигнальними прапорцями. Всі машини починають рух, приймаючи встановлені дистанції.

Головна машина має пройти вихідний пункт у зазначений планом час.

Слід враховувати, що на початку маршу, в період витячування колони, швидкості руху мають бути нижчі, завдання - більш легкі.

Другий етап . Марш по асфальтованому шосе до 35 км. На цій ділянці з водіями відпрацьовують навчальні питання:

правила зупинки машин в колоні;

контрольний огляд машин на шляху слідування;

проїзд через населені пункти;

усунення несправностей на шляху слідування;

рух у засобах індивідуального захисту;

дії водіїв за сигналами управління і оповіщення;

підтягування колони перед прибуттям в район зосередження;

розташування, укриття і маскування автомобілів та причепів у районі зосередження;

обід.

Район зосередження (привал тривалістю до 2 год) вибирається в стороні від основного маршруту. Автомобілі розміщуються зосереджено, з урахуванням зручності виходу їх на основний маршрут.

Третій етап. Марш по грунтових дорогах (довжиною до 30 км) і бездоріжжю (довжиною до 5 км) з відпрацюванням навчальних питань:

евакуація несправних і пошкоджених машин;

розворот колони у зворотному напрямку;

проїзд залізничних переїздів;

дії водіїв на привалі;

проїзд важкопрохідних ділянок маршруту;

підтягування колони перед прибуттям в пункт постійної дислокації.

Під час маршруту особливу увагу необхідно приділяти дотриманню дисципліни маршу: своєчасному початку руху дотримуванню встановлених швидкостей і дистанції між машинами і підрозділами, своєчасному проходженню пунктів регулювання і прибуття до місця паризначення у зазначений час.

У район постійної дислокації колона має прибути у зазначений планом час.

Підбиття підсумків маршу

(третій період )

Після прибуття колони в район дислокації організувати роботи з технічного обслуговування машин, а при необхідності - постановку їх на зберігання. Ці роботи виконуються кожним водіям. Для надання допомоги у приведенні техніки в порядок залучається особовий склад ремонтних підрозділів.

Після перевірки обсягу та якості виконаних робіт і підбиття підсумків маршу начальник колони доповідає командиру частини (з’єднання) про результати маршу і якість відпрацювання навчальних завдань. Під час підбиття підсумків маршу старший колони повинен зупинитися на таких питаннях:

мета, задум і хід маршу по етапах;

позитивні і негативні приклади дій водіїв та їх оцінка;

вказівки щодо усунення зазначених недоліків тощо.

3.3.2 Організація маршу на 90км

Підготовка і проведення маршу складається з трьох періодів.

У порівнянні з маршем на 70 км в організації маршу на 90 км є особливості.

Марш проводиться вночі після завершення водіями 2-х тижнів навчання у ході допідготовки.

Основне завдання маршу:

навчити водіїв водити автомобілі в колоні вночі;

в різних дорожніх умовах, на різних режимах світлового маскування та з приладами нічного бачення.

Маршрут, вибраний для маршу, не повинен співпадати з маршрутом, за яким водії здійснили марш на 70 км.

Протяжність маршруту:

по шосе - 30 км, по грунтових дорогах - 45 км, по бездоріжжю - 15 км.

Начальником колони призначається заступник командира частини. Перед маршем проводиться ретельний інструктаж всіх посадових осіб колони та групи регулювання про особливості їх роботи під час нічного маршу.

На зборах допідготовки до початку маршу з водіями вивчаються такі питання:

правила водіння машин вночі на різних режимах світлового маскування, без світла фар але з увімкненим підкузовним підсвітленням, з приладами нічного бачення;

світлові сигнали для керування машиною (колоною);

порядок руху, зупинка і стоянка транспортних засобів вночі;

сигнали регулювальника, світлофора та їх значення. Дії водіїв за цими сигналами;

дорожні знаки, встановлені на маршруті руху;

правила подолання перешкод і загороджень, проїзду залізничних переїздів та населених пунктів вночі;

об’їзд і обгін одиночних машин в нічних умовах;

дії водіїв при осліпленні світлом фар зустрічних автомобілів;

способи проведення контрольного огляду і усунення несправностей на машинах в нічних умовах.

До початку маршу всі машини доукомплектовуються світломаскувальними пристроями, підкузовним підсвітленням, приладами нічного бачення.

Для управління колоною на мурші виділяються карманні ліхтарі, ручні світлофори.

Привали призначати: перший - через 30-40 хв. На 20-30 хв., наступні - через1,0-1,5 год. На 30-40 хв. режими світломаскувальних пристроїв на машинах змінювати на привалах.

При плануванні маршу враховувати:

вихід колони на маршрут за 30-40 хв. До настання темряви;

з настанням темряви протягом 1-2 год. Водіння машин на незатемненому режимі;

водіння н маскувальному режимі 1-1,5 год.;

водіння без світла фар, але з підкузовним підсвітленням 1,0-1,5 год.;

водіння з приладами нічного бачення 1,0-1,5 год.

Залежно від умов і обстановки старший колони може змінювати вище вказаний

час.

Марш проводиться в три етапи. На першому етапі проводяться ті самі заходи, що і при організації маршу на 70 км.

Другий етап. Марш по асфальтованому шосе до 30 км. На цій ділянці з водіями відпрацювати навчальні питання:

витягування і шикування колони;

проходження колоною вихідного пункту;

рух колони на незатемненому режимі (10км) і на маскувальному режимі (20 км);

проїзд залізничного переїзду і дії водіїв при вимушеній зупинці автомобіля на переїзді;

правила зупинки машин в колоні і огородження колони;

контрольний огляд машин і усунення несправностей в системі живлення тощо.

Третій етап . Марш по грунтових дорогах (45 км) і по бездоріжжю (15 км) з відпрацюванням навчальних питань:

рух колони без світла фар, але з підкузовним підсвітленням;

правила подолання зараженої радіоактивними речовинами ділянки місцевості у протигазах;

рух колони з приладами нічного бачення;

способи витягання машин, що застрягли, та евакуації пошкоджених машин;

розворот колони у зворотному напрямку тощо.

У районі постійної дислокації частини колона повинна прибути у вказаний планом час.

3.3.3 Організація денного маршу на 250 км

Здійснення маршу з водіями на 250 км є завершальним етапом до підготовки водіїв. Час проведення маршу вказується у плані бойової підготовки частини (з’єднання).

Щоб правильно спланувати і організувати марш, необхідно враховувати його основні завдання та умови проведення (додаток 4).

Завдання маршруту.

1. Навчити водіїв:

у стислі строки готувати автомобілі і здійснювати тривалі марші у складних умовах обстановки;

швидко орієнтуватися та впевнено водити машину по перехрещеній місцевості та важко прохідній місцевості на максимально можливих швидкостях, у різні пори року, за будь-якої погоди;

долати різні перешкоди, обмежені і колійні проходи, загородження, ділянки радіоактивного зараження, водні перешкоди.

2. Удосконалювати практичні навички у водінні автомобілів в колоні, з причепами та бойовою технікою, на підвищених швидкостях.

3. Виховувати у водіїв:

стійкість уваги, швидкість реакції;

дисциплінованість, зібраність і організованість у роботі;

фізичну витривалість, опірність емоційним перевантаженням;

любов до свого автомобіля, впевненість у його високих якостях, почуття обов’язку та особистої відповідальності за виконання завдань, поставлених на період маршу.

4. Формувати у водіїв здатність витримувати великі нервово-психічні та фізичні навантаження.

5. Вивчити ділові і моральні якості водіїв.

Умови проведення маршу.

Маршрут обирається з урахуванням проходження маршрутів по полігонах, бездоріжжю, колонним шляхам, по асфальтованому шосе і грунтових дорогах, з об’їздом великих населених пунктів. Протяжність маршруту - 250 км.

Маршрут має забезпечувати відпрацювання всіх навчальних питань за планом керівника заняття.

Кожний водій бере участь у марші, як правило, на закріпленому за ним автомобілі або на автомобілі тієї марки, який він буде водити у подальшому.

В кабінах автомобілів крім водія дозволяється знаходитися тільки одній особі (старшому машини).

Перевезення особового складу в кузовах автомобілів забороняється.

Марш проводиться у світлий час доби, на тлі тактичної обстановки, з відривом від постійного місця дислокації частини на відстані не більше ніж 70 км.

Колонам і окремим автомобілям, що здійснюють 250-км марш, забороняється виїжджати або рухатись по автомагістралях і зупинятися в населених пунктах.

До маршу допускаються водії, які виконали всі вправи з практичного водіння і практичні роботи з технічного обслуговування автомобілів з позитивною оцінкою.

Привали, а також відпрацювання навчальних питань планувати і організовувати поза населеними пунктами в місцях, що забезпечують потайне розташування підрозділів.

Відпочинок особового складу в кабінах автомобілів забороняється.

250-км марш з водіями проводить командир частини (з’єднання) або його заступник. Він є керівником заняття (начальником колони).

Екіпіровка особового складу - залежно від пори року з особистою зброєю та засобами індивідуального захисту.

На марші організовувати триразове харчування особового складу, в тому числі не менше одного разу - гарячею їжею.

При плануванні маршу слід враховувати, що на початку маршу, в період витягування колони, швидкості руху колони мають бути нижче (20-30 км/год), завдання більш легкі.

Організація маршу.

Підготовка і проведення маршу з водіями складається з трьох основних періодів:

перший період - підготовка до маршу;

другий період - здійснення 250-км маршу і відпрацювання навчальних питань;

третій період - технічне обслуговування машин. Розбір маршу.

Підготовка до маршу.

(перший період)

В період підготовки до маршу проводяться такі заходи:

постановка завдання командиром частини (з’єднання) підлеглим з питань організації заняття;

вибір маршруту і району маршу;

визначення навчальних точок на маршруті та навчальних питань, що відпрацьовуються в ході маршу;

визначення складу рекогносцирувальної групи, складання плану і проведення розвідки маршруту і району маршу;

підготовка керівника заняття;

проведення одноденного навчально-методичного збору з посадовими особами щодо проведення маршу;

розробка тактичної обстановки (задуму) для проведення заняття;

розробка плану та інших документів щодо організації і проведення маршу з водіями;

підготовка особового складу і автомобілів;

матеріально-технічне забезпечення колони;

огляд особового складу, машин і ремонтних майстерень та усунення виявлених недоліків;

виховна робота з особовим складом - учасниками маршу.

При постановці завдання підлеглим командир частини (з’єднання) визначає:

загальний задум і район проведення маршу;

склад, завдання, строки роботи рекогносцирувальної групи, час подання плану її роботи для затвердження і доповіді про результати проведення розвідки маршруту і району маршу;

час розробки і подання для затвердження плану організації і проведення маршу;

порядок підготовки особового складу, автомобілів, ремонтних майстерень, засобів зв’язку;

час проведення одноденного навчально-методичного збору з посадовими особами щодо проведення маршу;

час і порядок проведення огляду особового складу, автомобілів і ремонтних майстерень.

Маршрут і район маршу вибираються за картою і повинні повністю відповідати умовам проведення маршу.

Визначення навчальних точок на маршруті і питань, що відпрацьовуються на них, доцільно здійснити у такій послідовності:

показати на карті райони постійної дислокації, зосередження (збору за тривогою), пікетаж (через 10 або 20 км), привали;

визначити характер і зміст навчальних питань, які необхідно відпрацювати з водіями у ході маршу;

намітити навчальні точки (місця) на маршруті для відпрацювання навчальних питань;

нанести навчальні точки на робочу карту і написати перелік питань, які відпрацьовуються на них.

До початку заняття заздалегідь проводиться розвідка маршруту і району маршу. З цією метою призначається рекогносцирувальна група у складі офіцера штабу, офіцерів інженерної і автомобільної служб, лікаря (фельдшера), представника тилу, начальника групи регулювання.

Для пересування групи за маршрутом виділяється 1-2 автомобілі. Екіпіровка групи: польова, з особистою зброєю і засобами індивідуального захисту. Група працює за планом, затвердженим командиром частини (з’єднання).

Під час проведення розвідки маршруту і району маршу визначаються або уточнюються:

характер маршруту та його особливості;

місця для розташування особового складу, автомобілів і ремонтних майстерень;

питання регулювання руху;

заходи щодо забезпечення безпеки руху;

заходи щодо запобігання псуванню посівів та лісонасаджень;

середні швидкості руху колони на різних ділянках маршруту та інші питання.

Внаслідок роботи рекогносцирувальна група повинна мати докладну схему маршруту.

За 3-4 дні до початку маршу з посадовими особами, що беруть участь в проведенні маршу, проводиться одноденний навчально-методичний збір (6 год.). На збір залучаються командири підрозділів, заступники командира з виховної роботи, з озброєння, з тилу, начальники служб (автомобільної, інженерної, служби РХБз, медичної, зв’язку) та інші посадові особи. Заняття проводяться за розкладом, затвердженим командиром частини. У розкладі передбачається проведення занять, на яких відпрацьовуються такі питання:

організація руху колон на марші і управління ними;

екіпіровка учасників маршу і машин;

строї підрозділів і частин при діях на машинах;

основні вказівки командира частини (з’єднання) щодо організації і проведення маршу і заходи безпеки під час руху.

Тактична обстановка (задум заняття) розробляється на кожний етап маршу і повинна відповідати характеру навчальних питань, що відпрацьовуються.

План організації і проведення 250-км маршу розробляється на карті масштабу 1: 100000. В ньому зазначаються:

основні завдання маршу;

періоди і етапи маршу, їх тривалість;

навчальні питання і місця їх відпрацювання;

організація зв’язку;

сигнали управління і оповіщення;

шикування похідної колони на марші;

маршрут руху;

райони постійної дислокації частини (з’єднання), зосередження, привалів;

розрахунки особового складу і автомобільної техніки.

До плану організації і проведення маршу додаються:

тактична обстановка (задум заняття);

список водіїв, інструкторів і автомобілів, що залучаються до маршу;

план виховної роботи;

плани проведення занять з особовим складом в період підготовки до маршу;

план проведення занять з водіями на кожній навчальній точці;

переговорна таблиця;

таблиця позивних.

Після затвердження плану організації і проведення маршу командир частини (з’єднання) оголошує наказ про проведення з водіями 250-км маршу.

Водії готуються до маршу як в останні дні занять на зборах допідготовки, так і безпосередньо у дні, що відведені на підготовку до занять.

Залежно від обстановки і пори року з водіями вивчаються:

обов’язки водіїв і порядок їх дій в період проведення 250-км маршу;

особливості водіння автомобілів у складі колони, в складних дорожніх умовах і в інших умовах, наближених до бойової обстановки;

сигнали (команди) управління колоною, оповіщення та порядок дій за ними;

заходи безпеки під час руху колони на різних ділянках маршруту та інші питання.

Крім того, з водіями проводяться практичні заняття з питань, пов’язаних з їх роботою в ході 250-км маршу.

Кожному водію доцільно вручити пам’ятку і схему маршруту. Пам’ятка водію має вміщувати основні вказівки щодо водіння автомобілів і роботи водіїв у ході маршу.

Підготовка автомобілів і ремонтних майстерень до маршу включає:

визначення складу колони;

перевірку технічного стану автомобілів і причепів;

технічне обслуговування автомобілів;

нанесення на автомобілі опізнавальних знаків і порядкових номерів згідно зі схемою шикування колони;

перевірку готовності автомобілів і ремонтних майстерень до маршу.

У склад колони необхідно в обов’язковому порядку включати санітарну машину з медичним персоналом, рухомі засоби заправлення, технічного обслуговування, ремонту і евакуації, похідні кухні і один-два резервних автомобілі.

Автомобілі повинні бути обладнані приладами дезактивації, засобами буксирування, шанцевим і водійським інструментом, а також іншим майном згідно з діючими нормами.

Засоби технічного обслуговування та ремонту забезпечуються необхідними запасними частинами і матеріалами.

Для управління колоною на марші виділяються радіостанції, сигнальні флажки, оснащення військового регулювальника, жезли та ручні світлофори, показчики напрямку руху.

За 1-2 дні до початку маршу проводиться огляд особового складу і техніки відповідно до вимог Стройового статуту Збройних Сил України і Настанови по автомобільній службі.

Проведення 250-км маршу.

(другий період)

Марш з водіями проводиться в три етапи протягом світлого часу доби.

Перший етап. Марш починається з оголошення збору особового складу і виходу в район зосередження.

Основну увагу при цьому слід звертпати на швидкість збору особового складу, організоване прибуття в парк, послідовність і правильність виконання операцій щодо пуску двигунів автомобілів і організований вихід колони в район зосередження.

В районі зосередження проводяться такі заходи:

розташування, укриття і маскування підрозділів і автомобілів з урахуванням бойової готовності і швидкого виводу їх у потрібному напрямі;

контрольний огляд автомобілів і усунення несправностей;

сніданок;

оголошення наказу на марш;

інструктаж водіїв;

висилка на маршрут групи регулювання.

Наказ на марш віддає керівник заняття перед строєм особового складу. Інструктаж водіїв проводять командири підрозділів.

До початку руху висилається група регулювання. Начальником групи призначається офіцер, який брав участь у розвідці маршруту і району маршу. У розпорядження групи виділяється один-два автомобілі. На групу регулювання можуть покладатися також завдання щодо створення тактичної обстановки за планом маршу і збір необхідної інформації для розбору дій водіїв на марші.

Команди (сигнали) для початку руху колони подаються керівником заняття.

Усі автомобілі починають рух, приймаючи встановлені дистанції. В голову колони виділяється автомобіль, яким керує один з кращих водіїв, тому що від його дій у певній мірі залежать дисципліна і безпека руху.

З навчальною метою під час маршу дозволяється використання радіостанцій. Всі переговори ведуться тільки за переговорною таблицею і з використанням кодованої карти і таблиці позивних.

Другий етап. На ділянці шосейної дороги 25-35 км відпрацювати з водіями такі навчальні питання:

дії водіїв у складі колони (своєчасний і одночасний початок руху, витримування встановлених швидкостей руху і дистанцій між машинами і підрозділами, своєчасне проходження пунктів регулювання і прибуття до місця призначення у зазначений час);

проїзд населених пунктів і залізничних переїздів;

розворот колони у зворотньому напрямку;

дії водіїв під час нападу авіації противника;

проведення контрольного огляду машин на шляху слідування.

На ділянці маршруту довжиною 20-25 км проводиться водіння машин по бездоріжжю і колонних шляхах, відпрацьовується подолання водних перешкод по мосту, ділянок місцевості, заражених отруйними або радіоактивними речовинами, застосування засобів підвищення прохідності, евакуація застряглих машин.

На грунтовій ділянці дороги загальною довжиною 25-30 км відпрацювати завдання:

відбиття нападу наземного противника;

усунення несправностей машин;

буксирування несправних машин;

дозаправлення машин ПММ.

Після завершення маршу на 75-100 км планується привал. Колона відводиться в сторону, автомобілі розташовуються розосереджено у порядку, що виключає велику витрату часу на витягування колони з району привалу. Заходи, що проводяться в районі привалу, вказані в плані організації і проведення маршу.

Третій етап. Перехід по дорогах різних категорій на тлі тактичної обстановки.

Марш починається з підйому особового складу за тривогою і зміни району за сигналом про небезпеку ядерного нападу противника. Для зміни району колона здійснює марш на відстань 7-8 км. В новому районі керівник заняття ставить завдання на здійснення маршу в район постійної дислокації.

У район постійної дислокації частини колона має прибути у встановлений термін в готовності до виконання наступних завдань.

Виконання робіт з технічного обслуговування автомобілів.

Розбір маршу.

(третій період)

Роботи з технічного обслуговування автомобілів і причепів, що брали участь у марші, проводяться водіями під керівництвом командирів підрозділів. Для надання допомоги водіям у приведенні техніки в порядок залучається особовий склад ремонтних підрозділів.

Розбір і підведення підсумків маршу і технічного обслуговування автомобілів проводяться керівником заняття з усім особовим складом, що брав участь у марші, після закінчення робіт з технічного обслуговування автомобілів і постановки їх на зборах.

З офіцерами і прапорщиками проводиться більш докладний розбір з питань організації і проведення.

Після виконання програми допідготовки і здійснення водіями маршу комісією, що призначається наказом командира військової частини, з’єднання (начальника гарнізону), приймаються екзамени з Правил дорожних руху, практичного водіння і технічного обслуговування транспортних засобів.

Водії, що не пройшли допідготовку в повному обсязі Програми допідготовки водіїв машин і не склали екзамени, до керування машиною не допускаються. З ними проводяться додаткові заняття і повторно приймаються екзамени.

Про підсумки допідготовки водіїв заступник командира з озброєння (начальник автомобільної служби) доповідає командиру частини (з’єднання) і представляє старшому начальнику по службі донесення.

3.3.4 Особливості організації та проведення

250-км маршу в гірських районах.

Під час планування тактико-спеціального заняття в гірських районах і підготовки до нього основна увага приділяється:

правильному вибору маршруту по колонних шляхах, долинах, ущелинах, лощинах;

визначенню місць привалів, середніх швидкостей руху залежно від рельєфу місцевості;

визначенню районів очікування перед подоланням перевалів;

підготовці ділянок маршруту з крутими поворотами, спусками, підйомами шляхом виставлення огороджень, показчиків, які добре видно вдень і вночі;

призначенню на перевали комендантів, а також вхідного і вихідного комендантських постів із засобами зв’язку;

ретельній підготовці особового складу і автомобілів.

Місця привалів вибираються на рівних ділянках доріг поблизу джерел води. Не можна призначати місця для привалів в руслах висохлих рік, на водостоках, в місцях, де можливі камнепади та снігові лавини.

На зборах допідготовки водіїв необхідно особливу увагу приділяти вивченню:

впливу висоти місцевості на роботу машини;

особливостей водіння автомобілів і автомобільних поїздів в гірських умовах;

способів пуску двигунів при низьких температурах оточуючого повітря;

особливостей роботи особового складу під час технічного обслуговування автомобілів в гірській місцевості.

Під час маршу водії повинні отримати практичні навички водіння автомобілів на крутих підйомах, спусках, по косогору, по подоланню серпантинів, крутих і закритих поворотів, ділянок дороги, вкритих льодом, броду через гірські ріки та інших перешкод.

Підготовка автомобілів і причепів до маршу проводиться відповідно до вимог Інструкції з експлуатації автомобільної техніки в горах.

Під час проведення маршу особлива увага приділяється:

проведенню постійної розвідки маршруту для встановлення важко прохідних ділянок, ділянок можливих обвалів, загороджень, відшукуванню шляхів обходу та ін.;

виділенню тягачів з блоковими пристроями на ділянки доріг з крутими підйомами та спусками;

забезпеченню особового складу групи регулювання та замикання запасом продовольства на весь період маршу.

За рішенням командира частини (з’єднання) можуть проводитися і інші заходи, що забезпечують успішне проведення маршу.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий