У суспільно-філософській думці Київської Русі відповідно з українською духовною традицією склався своєрідний тип мислення, тип філософствування, позбавлений абстрактного, відірваного від життя теоретизування. Логічна філософська освіченість, вишуканий гносеологізм, категоріальна системотворчість не стали характерними для філософствування в Україні.
У становленні і розвитку філософської думки Київської Русі основною проблемою є проблема буття людини, її батьківщини у контексті буття всіх інших народів і світу. Боротьба проти руйнівних сил людського буття спирається на морально-божественну основу і здобуває форми конфлікту між Добром і Злом. Досвід моральності, практичного філософствування, надбаний в умовах Київської Русі, став фундаментом дальшого розвитку філософської думки.
Звертаючись до джерел філософської думки Київської Русі, ми повинні згадати: “Повість минулих літ”; “Слово про закон та благодать”; “Шестидень”; “Посланні Никифора, метрополита Київського, князю Володимиру Всеволодичу (Мономаху)” та інші.
Отже, філософська думка часів Київської Русі була переважно світлою, оптимістичною, спрямованою на етичні, культурні та соціально історичні питання.
Перелік посилань
1. Антология мировой философии. в 3 т. — Москва, 1969, т. l, c. 622.
2. Бичко І.В. Філософія: курс лекцій. К.1991
3. Волинка Г.І, Гусєв В.І. Вступ до філософії. К. 1999
4. Горлач М.І. Філософія. - www.readbookz.com
5. Горський П.С. Історія української філософії. Навчальний посібник. К. 2001
6. Іван Нечуй-Левицький, „Світогляд українського народу” (уривки). www.lavra.com.ua
7. Іларіон Київський, „Слово про закон і благодать” (уривки). Давня українська література: хрестоматія. К. 1992
8. Нагорний Ф.І. Філософія. – К., 2000.
9. Надольний І.Ф. Філософія: курс лекцій. К. 2000
10. Охридски Климент. Събрани съчинения. — София, 1979. — 4.3, с. 91.
11. Повість врем’яних літ. – К., 1990.
12. Федів Ю.О., Мозкова Н.Г. Історія Української філософії. К. 2001.
13. Щерба С.П. Філософія - www.readbookz.com