Ще одним недоліком системного аналізу є те, що він перебуває на початковій стадії свого розвитку , його методологію ще ніяк не можна назвати укоріненною, а практична застосовність і ефективність багато в чому залежать від досконалості економічних, математичних, логічних методів і рівня конкретних знань про найскладніші політичні процеси, від можливостей отримання відповідної інформації про них.
Навіть при чіткій логічно-структурної основі дослідження і застосування формальних методів оцінки альтернатив і пошуку найкращих рішень величезну роль на всіх його стадіях продовжують грати суб'єктивні судження та інтуїція експертів та осіб, відповідальних за прийняття рішень. Тому системний аналіз практично ніколи повністю не досягає таких стандартів наукового дослідження, як об'єктивність, точність і відтворення результатів.
У чому полягає основне значення системного аналізу?
В якості основного і найціннішого результату системного аналізу визнається не кількісне певне рішення проблеми, а збільшення ступеня її розуміння і можливих шляхів вирішення у фахівців і експертів, що беруть участь в дослідженні проблеми, і, що особливо важливо, у відповідальних осіб, яким надається набір добре опрацьованих і оцінених альтернатив.
Корисність нових методів аналізу та управління і в першу чергу системного аналізу полягає в наступному:
1) у більшому розумінні і проникненні в суть проблеми: практичні зусилля виявити взаємозв'язки та кількісні цінності допоможуть виявити приховані точки зору за тими чи іншими рішеннями;
2) у більшої точності: більш чітке формулювання цілей, завдань ... знизить, хоча і не усуне, неминуче неясні боку багатопланових цілей;
3) більшою порівнянності: аналіз (політика) може бути здійснено таким чином, що плани для однієї країни чи району можуть бути з користю ув'язані і пореоцінені з планами і політикою щодо інших районів; при цьому можна виявити загальні елементи;
4) у корисності більшою, ефективності: розробка нових методів повинна призвести до розподілу грошових ресурсів ... більш впорядкованим чином і повинна надати допомогу в перевірці цінності інтуїтивних суджень.
Висновки
Процес глобалізації, інтеграції та диференціації сучасної земної цивілізації спричинили ряд суттєвих змін у розвитку людства. Ці зміни зачепили й таку сферу соціальної дійсності, як політичні системи, що викликало потребу їх реформування, основою якого має бути науковий аналіз політичної дійсності. При проведенні такого роду дослідження особлива увага повинна приділятися системному підходу.
За своєю природою системний аналіз є міждисциплінарною, загально-науковою наукою, яка виступає засобом формування цілісного світогляду, оскільки є методом дослідження об’єкта як цілого (тобто сукупності елементів, що пребувають у взаємодії та породжують цілісні властивості).
На сьогоднішній день системний аналіз широко використовується у різних галузях знань, що дає підставу говорити про його універсальність. Ефективність його застосування пов’язана з відносно закінченим процесом формування його як цілісної методології (зокрема, розробки його понятійно-категоріального апарату).
1. Сагатовский В.Н. Системная деятельность и ее философское осмысление // Системные исследования. – М., 1980-1981.
2. Блауберг И.В., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода. – М., 1973.
3. Уемов А.И. Системный подход и общая теория систем. – М., 1978.
4. Афанасьев В.Г. Системность и общество. – М, 1980.
5. Теория систем и вычислительные методы. – К., 1987.
6. Кузьмин В.П. Принцип системности в теории и методологии К.Маркса. – М., 1980.
7. Тиунова Л.Б. Системные связи правовой действительности. – С.-Пб., 1991.
8. Черняк Ю.И. Системный анализ в управлении экономикой. – М., 1975.
9. Системный анализ структуры управления. – М., 1975.
10. Системный анализ процессов глобального развития. – М., 1985.
11. Погостинская Н.Н., Погостинский Ю.А. Системный подход в экономико-математическом моделировании: учебное пособие. – С.-Пб., 1999.
12. Оболонский А.П. Системный анализ отрасли государственного управления // Сов. гос. и право. – 1974. – №5.
13. Спицнадель В.Н. Основы системного анализа: учебное пособие. – С.-Пб, 2000.
14. Афанасьев В.Г. Общество: системность, познание и управление. – М., 1981.
15. Афанасьев В.Г. О системном подходе в социальном сознании // Вопросы философии. – 1973. – №6.
16. Блауберг И.В., Садовский В.Н., Юдин В.Г. Системный подход в современной науке // Проблемы методологии системного исследования. – М., 1970.
1. [1] Кузьмин В.П. Принцип системности в теории и методологии К.Маркса. – М., 1980.