регистрация / вход

Завдання Цивільної оборони України

Реферат на тему: Завдання Цивільної оборони України Завданнями Цивільної оборони України є: запобігання виникненню надзвичайних ситуацій тех­ногенного походження і здійснення заходів, спрямованих на зменшення збитків і втрат у разі аварій, катастроф, ви­бухів, великих пожеж та стихійного лиха;

Реферат на тему:

Завдання Цивільної оборони України

Завданнями Цивільної оборони України є:

запобігання виникненню надзвичайних ситуацій тех­ногенного походження і здійснення заходів, спрямованих на зменшення збитків і втрат у разі аварій, катастроф, ви­бухів, великих пожеж та стихійного лиха;

оповіщення населення про загрозу і виникнення над­звичайних ситуацій у мирний і воєнний час та постійне інформування про наявну обстановку;

захист населення від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха та від небезпеки у воєнний час;

організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха й осередках ураження;

створення систем аналізу і Прогнозування, управлін­ня, оповіщення і зв'язку, спостереження і контролю за ра­діоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх у готовності до функціонування у надзви­чайних ситуаціях мирного та воєнного часу;

підготовка і перепідготовка керівного складу, органів управління та сил ЦО;

навчання населення правил застосовування засобів ін­дивідуального захисту і поводження в надзвичайних ситу­аціях.

ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ В НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Цивільна оборона в навчальних закладах організо­вується за тим самим принципом, що й на об'єктах народ­ного господарства, але з навчальною метою. Начальником ЦО навчального закладу (школи, технікуму, ПТУ) є його директор. Розроблено організаційну структуру ЦО навчаль­ного закладу (див. схему). Склад поста радіаційного і хіміч­ного спостереження і його оснащення розглядалися рані­ше. До складу рятувальної групи входять такі ланки: лан­ка розвідки, ланка пожежогасіння, ланка рятувальників, ланка надання першої медичної допомоги. Група Охорони громадського порядку організовує охорону школи після евакуації учнів з її приміщення. Ланка обслуговування сховища підтримує порядок у підвальних приміщеннях, що використовуються як протирадіаційні укриття.

Штаб ЦО розробляє документи й організовує прове­дення заходів із цивільної оборони.

ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ РЯТУВАЛЬНИХ

ТА ІНШИХ НЕВІДКЛАДНИХ РОБІТ

У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Рятувальні роботи у мирний час проводяться в райо­нах стихійних лих, повені, землетрусу, масових пожеж, селевих потоків, на місцях аварій на виробництві і транс­порті. Мета робіт — пошук потерпілих, рятування їх з-під завалів, зруйнованих будинків, захисних споруд, на­дання першої медичної допомоги, евакуація з осередків ураження до медичних установ.

Розвідуючи маршрути руху і ділянки (об'єкти) робіт, розвідгрупа (ланка) висувається до осередку ураження за наміченим маршрутом. Розвідники за приладами визнача­ють зараженість маршруту радіоактивними й отруйними речовинами, встановлюють знаки огородження з правого боку дороги за ходом руху. Якщо рівні радіації і заражен­ня ОР високі, то шукають обхід (прохід) і позначають йо­го напрям.

Дані про стан маршруту, його прохідність, кордони за­раження, напрями обходів командир розвідгрупи допові­дає по радіо начальнику штабу ЦО об'єкта і наносить на карту (схему) маршрут.

Виходячи на територію об'єкта, розвідники визнача­ють рівні радіації, наявність отруйних речовин, розшуку­ють сховища, укриття й оглядають їх, встановлюють зв'язок з людьми, які там перебувають. На території об'єкта визначають характер руйнувань будинків і споруд, напрям поширення пожеж, виявляють ушкодження та аварії на комунально-енергетичних мережах. Визначають місця, небезпечні для роботи формувань. Шукають марш­рути для введення сил ЦО й евакуації потерпілих. Розчи­щають проходи (проїзди) у завалах, якщо немає об'їзду. Там, де висота завалу не вище 1 м, шлях прокладають бульдозером по проїжджій частині вулиці, а в зонах суцільних завалів, що перевищують 1 м, — по завалу. Ши­рина шляху при односторонньому русі повинна бути не менше 3,2 — 3,5 м. Для роз"їзду зустрічних машин через кожні 150—200 м влаштовують спеціальні майданчики. Ширина шляху при двосторонньому русі 7—8 м. Шсля закінчення робіт встановлюють дорожні знаки й організо­вують регулювання руху.

Локалізацію і тушіння пожеж здійснюють протипо­жежні сили з допомогою рятувальних та інших форму­вань. Щоб не допустити злиття окремих вогнищ у су­цільні, одночасно з тушінням прокладають просічні смуги, щоб відсікти вогонь. На шляху поширення пожежі розби­рають або руйнують конструкції будинків, що горять, ви­даляють легкозаймисті матеріали.

Розшук і рятування потерпілих організовують і прово­дять на всій території об'єкта або житлового кварталу, де є повністю або частково зруйновані будинки. Одночасно з цим вживають заходи щодо попередження повторних об­валів, відключають газову й електричну мережі, припиня­ють подачу води.

Щоб врятувати людей, які опинились у глибині зава­лу, роблять проходи до них, використовуючи порожнечі, утворені після руйнування великих елементів конст­рукцій. Якщо східці зруйновано, то з приміщень верхніх поверхів потерпілих виносять по тимчасових дерев'яних трапах, через вікна або по приставних драбинах, обов'яз­ково підстраховуючи канатом. Тих, хто перебуває у тяж­кому стані, спускають на лямках. Перш ніж відкривати сховище, укриття, завал, треба встановити зв'язок з людь­ми, з'ясувати, в якому вони стані. Зв'язок встановлюється через повітрозабірні отвори, люки, стояки водопостачання або опалення, що ведуть до сховища. Коли порушено сис­теми фільтровентиляції, то для подачі повітря розчищають повітрозабірні канали, а якщо це неможливо, бурять отво­ри в стіні або перекритті і подають повітря компресором. Розкривати сховища й укриття починають з відкопування заваленого основного або аварійного входу (виходу).

Першу медичну допомогу потерпілим надає санітарна дружина. Для цього її особовому складу визначають ділян­ку робіт, пункти (місця) вантаження потерпілих на транс­порт, шляхи і пункти винесення (евакуації) їх, місця відпочинку і приймання їжі, порядок поповнення медич­ними засобами і взаємодії з іншими формуваннями, а та­кож повідомляють, які ланки додаються для перенесення потерпілих.

В осередку хімічного ураження при наданні першої медичної допомоги на потерпілого у першу чергу швидко надягають протигаз, вводять йому відповідний для даної отруйної речовини антидот, проводять часткову санітарну обробку відкритих ділянок шкіри рідиною з ІПП-8.

Усіх потерпілих евакуюють на незаражену територію, де їм надаватиметься перша лікарська допомога. Для пере­несення до пунктів вантаження з рятувальних формувань виділяється необхідна кількість людей. Перед вантажен­ням на транспорт перевіряють правильність надання пер­шої медичної допомоги, вводять знеболювальні засоби.

До виконання рятувальних та інших невідкладних робіт залучаються військові частини, невоєнізовані форму­вання ЦО загального призначення.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Які основні завдання ЦО України?

2. Розкажіть про організацію ЦО в школі.

3. Хто і як проводить рятувальні роботи в осередках ураження?

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий