Смекни!
smekni.com

Інвестиційна діяльність (стр. 3 из 5)

В умовах взаємопроникнення суспільно-економічних систем слід враховувати необхідність максимально можливого захоплення інформаційного, а разом з цим і економічного простору. Швидке розповсюдження локальних та глобальних мереж створює принципово нову якість інформаційного обміну. За цих умов Україні необхідно активізувати створення інформаційних мереж для інформаційної підтримки вітчизняного бізнесу й забезпечення його конкурентоспроможності. Сьогодні Україна, на жаль, не репрезентована достатньою мірою в міжнародних інформаційних мережах (відсутні сервери регіонів, великих підприємств, що не дає змоги підтримувати їх імідж за кордоном).

В цілому ж слід підкреслити, що на цей час виявляється тенденція до переміщення ділової активності з традиційних центрів концентрації інвестицій на периферію, оскільки, з одного боку, в центрі склалася велика конкуренція, а з іншого - в регіонах накопичено певний досвід самостійного господарювання. Це дає підстави для оптимістичних оцінок економічних і, зокрема, інвестиційних перспектив регіонів України.

Залучення світового капіталу,а разом з цим передових технологій і досвіду менеджменту набуває великого значення. Україна зацікавлена у дисперсному розподілі прямих іноземних інвестицій (ПІІ), проте, аналіз свідчить про значну нерівномірність їх регіонального розподілу (табл. 2.3). Якщо на душу населення України припадає 89,9 дол. накопиченого обсягу ПІІ, то цей показник по м. Києву та Київській області становить відповідно 579 дол. та 195 дол. Водночас, на мешканців Чернівецької, Хмельницької, Вінницької та Тернопільської областей припадає відповідно по 11, 12, 16 та 20 дол.

Таблиця 2.3

Структура прямого іноземного інвестування за регіонами України*

Регіони України ПІІ на 01.01.2008р. КВ на душу населення у 2007р., (грн.)
Обсяг (млн.дол.) Питома вага (%) На душу населення (дол.)
Всього у тому числі: 4406,2 100,0 89,9 544
місто Київ 1522,0 34,5 579 1809
Київська область 351,1 8,0 195 604
Донецька область 334,8 7,6 69 658
Дніпропетровська область 311,9 7,1 85 642
Запорізька область 249,6 5,7 127 607
Одеська область 236,0 5,4 95 670
Львівська область 168,4 3,8 63 395
Харківська область 166,5 3,8 57 554
Крим 162,9 3,7 78 434
Полтавська область 146,1 3,3 88 753
Закарпатська область 107,5 2,4 84 343
Черкаська область 85,3 1,9 60 202
Миколаївська область 57,7 1,3 45 404
Чернігівська область 54,0 1,2 43 393
Сумська область 49,2 1,1 38 611
Волинська область 48,9 1,1 47 448
Рівненська область 47,9 1,1 41 420
Івано-Франківська область 46,3 1,1 32 523
Херсонська область 40,8 0,9 34 217
Луганська область 39,3 0,9 15 443
Житомирська область 38,1 0,9 27 199
Кіровоградська область 34,4 0,8 30 281
Вінницька область 28,1 0,6 16 222
Тернопільська область 23,0 0,5 20 203
Хмельницька область 18,0 0,4 12 309
місто Севастополь 15,5 0,4 41 313
Чернівецька область 10,0 0,2 11 206

* Розраховано за даними експрес-інформації Держкомстату України №41 від 12.02.2008 р. -С.3 та статистичного бюлетеня Держкомстату України за 2007 рік.-С.85.

Порівняння регіонального розподілу накопичених ПІІ із загальною регіональною структурою КВ за останнє десятиріччя свідчить, що найменші обсяги ПІІ припадають на області, частка яких у загальному обсязі КВ є найменшою (це, як правило, аграрні регіони).

Цікавим з огляду на причетність до колишнього єдиного економічного простору є аналіз прямого російського інвестування регіонів України (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Структура прямого російського інвестування за регіонами України*

Регіони України Російські інвестиції (на 01.01)
Всього з них у підприємства, які випускають продукцію
Обсяг тис.дол.США Питома вага (%) Обсяг тис.дол.США Питома вага (%)
Всього у тому числі: 314305,1 100 175388,0 55,8
1. Полтавська область 134441,0 42,81 134185,9 99,9
2. Крим 81612,7 26,0 234,4 0,3
3. м. Київ 50683,5 16.1 31516,9 62.1
4. м. Севастополь 11986,6 3,8 50,0 0,4
5. Рівненська область 10656,2 3,4 142,0 1,3
6. Львівська область 3236,3 1,0 23,4 0,7
7. Закарпатська область 3148,2 1,0 697,2 22,2
8. Одеська область 3057,2 1.0 658,4 21,6
9. Дніпропетровська область 2975,7 1,0 809,0 26.8
10. Донецька область 2827,0 0,9 2407,3 8,5
11. Харківська область 2094,8 0,7 1151,7 52,4
12. Херсонська область 1144,6 0,3 0,0
13. Тернопільська область 1135,6 0,3 404,9 35,1
14. Житомирська область 1000,0 0,3 767,1 77,0
15. Запорізька область 895,8 0,3 619,6 69,2
16. Кіровоградська область 716,8 0,2 700,0 99,0
17. Сумська область 521,9 0,2 267,6 51.9
18. Київська область 468,5 0,2 105,2 21.3
19. Волинська область 400,0 0,2 89,7 22,5
20. Миколаївська область 372,5 0.2 69,5 18,9
21. Івано-Франківська область 231,2 0,07 211,7 92.0
22. Луганська область 151,5 0,05 145,5 96,0
23. Черкаська область 140,2 0,05 123,4 87,8
24. Чернігівська область 137,6 0,05 0,0
25. Чернівецька область 119,7 0,03 0,0
26. Вінницька область 114,1 0,03 0,0
27. Хмельницька область 36,5 0,01 7,7 21,1

*За даними спільного дослідження Держкомстату України та Національного інституту проблем міжнародної безпеки РНБОУ.

В загальному обсязі накопичених російських інвестицій переважають: Полтавська область (42,8% загального обсягу інвестицій), Крим (26,0%), міста Київ (16,1%) і Севастополь (3,8%), Рівненська область (3,4%). Регіональна структура російських інвестицій характеризується високим рівнем концентрації: на Полтавську область, Крим та м. Київ припадає 88,7% всього накопиченого обсягу російських прямих інвестицій. В розвиток інших регіонів вкладено лише 11,3% цього обсягу.

Частка обсягу накопичених прямих російських інвестицій, що припадає на прикордонні з Росією регіони України, становила 31,6% від їх загального обсягу, причому на Крим (разом з м. Севастополь) припадає майже 94% всього обсягу російських інвестицій у прикордонні регіони.

Найбільша частка російських інвестицій в загальному обсязі накопичених ПІІ має місце в таких регіонах, як м. Севастополь (71,8%), Крим (61,5%), Полтавська (64,6%) та Рівненська (23,2%) області. В інших регіонах цей показник коливався в межах від 6,4% (Тернопільська область) до 0,1% (Черкаська область).

Аналіз показує, що у тих регіонах, де успішно діють вільні економічні зони (ВЕЗ) та території пріоритетного розвитку (ТПР) процес залучення як національного, так й іноземного капіталу має більш високу динаміку, ніж в цілому в Україні. Так, темпи приросту інвестицій у спеціальних зонах протягом 2004 - 2006 рр. становили у середньому 225%, а обсяг залучених інвестицій за цей період склав 432 млн. дол., з яких біля 217млн дол. - ПІІ (це близько 12% від приросту ПІІ за ці три роки) .

Найбільших результатів щодо запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності досягнуто у Донецькій, Закарпатській, Львівській областях та м. Харкові. За підсумками 2006 р. тут зосереджено близько 88% залучених до спеціальних зон інвестицій, створено та збережено 54% (23,2тис.) робочих місць, вироблено близько 80% продукції. Ці ж області на 01.01.2008 р. входять у першу десятку щодо залучення ПІІ. Досягнутий у Донецькій області у 2007р. приріст промислової продукції майже на 100% забезпечено завдяки випуску продукції в рамках закону про ВЕЗ. На підприємствах, що реалізують інвестиційні проекти, спостерігається соціальна стабільність, зарплата на них вдвічі вища за середню по області, відсутні затримки з її виплатою.

Водночас, за результатами проведеного у 2007 р. аналізу, спрямованість інвестицій у пріоритетні види економічної діяльності ВЕЗ і ТПР реалізується на рівні 10-20%. Серед областей з найменшими показниками реалізації пріоритетів ВЕЗ і ТПР були Луганська (7,5%) та Житомирська (12,3%) - аутсайдери у залученні ПІІ. Певною мірою це зумовлено відсутністю у місцевих органів влади стратегічних планів реалізації пріоритетних напрямів розвитку ВЕЗ і ТПР. Регіони постійно ініціюють питання щодо подальшого розширення переліків пріоритетних видів діяльності, виходячи з наявних пропозицій інвесторів, а не зі стратегії розвитку регіонів.

Велику роль у залученні інвестицій в економіку країни відіграє приватизаційний процес і, в першу чергу, "велика приватизація". За 6 років конкурсної приватизації підприємств загальний обсяг інвестицій, внесених покупцями в розвиток цих підприємств, становив 1,88 млрд. грн. та 450,9 млн. дол..