Формування в юнаків морально-психологічної стійкості, зміцнення їх здоров’я, розвиток сили та витривалості , набуття прикладних умінь і навичок, які сприятимуть оволодінню ними після призову до Збройних Сил України програм загальновійськової підготовки молодого поповнення, - усі ці завдання вимагають подальшої інтенсифікації навчального процесу. Це досягається насамперед введенням розділу «Прикладна фізична підготовка», мета якого – вдосконалити фізичну підготовку учнів, розвивати у них якості, необхідні майбутньому воїну: силу, витривалість, швидкість, спритність. Вміння діяти при подоланні перешкод, володіти прийомами рукопашного бою – основні напрямки формування морально-психологічної стійкості.
Ці напрямки вимагають від викладача більш уважного ставлення до своєї спеціальної фізичної підготовки, методики її викладання та здійснення навчально-методичного керівництва фізичною підготовкою юнаків до служби у Збройних Силах України.
Велике значення для інтенсифікації діяльності навчального закладу має введення програми комплексних занять, які мають за мету закріпити й удосконалити вміння і навички учнів, їх практичні дії, розвивати кмітливість та ініціативу, підвищувати моральну і психологічну стійкість в умовах посилених фізичних навантажень. Проведення цих занять у формі ігор на місцевості, естафет, змагань вимагає від викладача високого професійного рівня та вмілого планування навчального процесу.
Розділ програми «Психологічна підготовка» розкриває суть та структуру психологічної підготовки і готовності до військової служби, допомагає формувати якості, необхідні юнакам на початковому етапі військової діяльності, і вимагає від викладача спеціальної підготовки.
Контрольні заняття на завершальному етапі навчання (під час навчально-польових зборів) сприяють підвищенню відповідальності викладача, який конкретизує зміст цих занять – залучає до проведення їх представників органів військового управління, освіти, цивільної оборони та ін.
Велике значення на заключному етапі захисту вітчизни мають навчально-польові збори в оборонно-спортивному оздоровчому таборі. Підготовка до них, вміле планування, постійне вдосконалення навчально-матеріальної бази, участь в їх роботі інших організацій – основні напрямки інтенсифікації навчального процесу з допризовної підготовки.
Таким чином, планування навчального процесу з захисту Вітчизни повинно бути спрямоване
- раціональну організацію навчального процесу та забезпечення навчально-виховних завдань;
- завчасну і ретельну підготовку кожного заняття та його високу військову спрямованість;
- забезпечення зв’язку з педагогічним колективом і досягнення високого рівня міжпредметних зв’язків;
- своєчасну та об’єктивну оцінку успішності кожного учня.
Це досягається завдяки високій професійній кваліфікації викладача захисту Вітчизни, його активної участі в плануванні свого навчального предмета та неухильним виконанням усіх запланованих заходів.
Висновок
Від вдалого планування викладача залежить ступінь досягнення мети всього курсу предмету захист Вітчизни. В своєму плануванні викладач ставить перед собою і перед учнями мету на кожному занятті. До його плануючих документів належать три основні:
- потижневий план;
- розклад занять;
- план-конспекти.
При складанні кожного із них необхідно дуже багато враховувати, наприклад при складанні потижневого плану необхідно враховувати навіть пору року, щоб не вийшло так що учні взимку по запланованому документу будуть відпрацьовувати способи пересування солдата на полі бою, або відпрацьовувати форсування водної перешкоди. При складанні план-конспектів необхідно продумувати навчальний матеріал і знаходити цікавий спосіб донесення його до учнів, знаходити цікаві між предметні зв’язки, складати цікаву мотивацію, адже відомо що для досягнення бажаного результату у вивченні тої чи іншої теми, необхідно зацікавити учнів, щоб їм було цікаво вивчати цей розділ.
Дуже великі цілі покладені на викладача захисту Вітчизни. Ці цілі досягаються завдяки глибоко продуманому плануванню захисту вітчизни; постійному вдосконаленню методичної майстерності викладача; систематичному контролю за ходом занять; вивченню і впровадженню в практику навчання та виховання передового досвіду; безперервного вдосконалення навчально-матеріальної бази; ефективного використання в навчанні різних технічних засобів. Однією з головних вимог до керівництва допризовною підготовкою у навчальному закладі є глибоко продумане планування навчально-виховного процесу.
Список використаної літератури:
1. Положення про допризовну підготовку.
2. програма предмету «Захист Вітчизни», 2005 рік.
3. Методичний посібник «Організація та методика допризовної підготовки», 1996 рік.
4. Керівні документи організації викладення предмету «Захист Вітчизни»