Смекни!
smekni.com

Підвищення ефективності пенсійного забезпечення у Дніпропетровському регіоні (стр. 2 из 16)

Німецька накопичувально-солідарна (виробнича) модель має ті ж три рівні. Особливість німецької моделі у тому, що на підприємстві створюється самоврядний структурний підрозділ, який займається корпоративними та особистими пенсійними програмами працівників. Накопичені кошти йдуть на відновлення та модернізацію виробництва. Ця модель функціонує в Австрії, Бельгії, Франції, Греції, Швеції та інших країнах.

Японська накопичувально-солідарна модель. Вона вельми своєрідна, оскільки увібрала в себе багатовікові традиції японського суспільства. Її так і хочеться назвати "умовно-накопичувальною" тому, що деюре це солідарна модель, а дефакто накопичувальна, в якій держава "своєрідно" взяла на себе функції недержавного пенсійного фонду. Мимоволі згадуєш фразу, що стала приказкою: "Схід справа тонка". Деяким аналогом японській може служити пенсійна система США для урядових чиновників.

У Японії основою пенсійної системи є державне соціальне забезпечення, яке фінансується з бюджету, але забезпечене за рахунок пенсійних внесків самих працівників та роботодавців. У зв'язку зі старінням населення та зростанням кількості пенсіонерів в Японії функціонує дворівнева модель. Основу базової пенсії складають пенсійні внески застрахованих громадян, підприємців і дотації держави (приблизно третина базової пенсії). Розмір базової пенсії у законодавчій формі встановлюється щорічно 1 квітня в фіксованому обсязі. Розмір пенсії достатній для задоволення основних потреб. Джерелом фінансування додаткових пенсій другого рівня є внески роботодавців і працівників, але виступають вони в формі додаткових пенсій: державної та корпоративної. Ця модель характерна також для Великобританії, Австралії та для деяких країн Північної Європи.

Чилійська накопичувальна модель. Введена А. Піночетом у 1981 р. Ця модель мала виключити вплив держави і політики на систему пенсійного забезпечення. Чилійська пенсійна програма розрахована на 40 років. Наприкінці цього терміну розмір пенсії має сягнути 400 доларів США. Модель дворівнева. Перший рівень це обов'язкове відрахування працівником 10% заробітної плати до одного з приватних пенсійних фондів, які жорстко контролюються державою. Другий рівень це страхування на випадок настання інвалідності чи втрати годувальника (3% від заробітної плати). За 20 років реалізації цієї моделі рівень пенсії в Чилі досяг 200 доларів США. Цю ж модель взяли за основу Аргентина, Перу, Колумбія та Казахстан.

Казахська накопичувальна модель. Запроваджена у Казахстані з 1 січня 1998 року. Її відмінністю від чилійської моделі є те, першим рівнем служать обов'язкові щомісячні пенсійні внески у обсязі 10% заробітної плати до державного Пенсійного фонду. Другий рівень це 14 недержавних пенсійних фондів, які реалізують індивідуальні та корпоративні накопичувальні пенсійні програми. На другий рівень припадає майже дві третини в загальній сумі пенсійних накопичень.

Згідно з законами України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” [1] та “Про недержавне пенсійне страхування [11], виконавча та законодавча гілки влади вже визначилися в Україні реалізується російсько-польська модель пенсійної системи (табл.1.1).

Ознайомлення з даними "Стратегії і моделі пенсійного забезпечення в світі" (табл.1.2) дозволяє не тільки погодитися, але і підтримати це рішення, оскільки. воно враховує те, що майже третина населення України – це пенсіонери, які одержують "солідарну" пенсію.

Таблиця 1.1

Характеристики пенсійної системи в Україні

Діюча в період 1991 –2003 років [2] 1.Це солідарна система (вона спирається на ідею солідарності поколінь працюючого і пенсійного. 2. Працююче покоління віддає третину свого заробітку пенсіонерам. 3. Пенсія формується за рахунок відрахувань до ПФУ: роботодавця 32% ФОП; працівника 12% брутто/заробітної плати. 4. Розмір і своєчасність виплати пенсії напряму залежить від кількості працюючих, кількості пенсіонерів та своєчасності сплати внесків до ПФУ. 5. Фактично і юридично це державна пенсія, розмір якої становить 3035% середньої заробітної плати. Діюча з 1 січня 2004 року [1] 1. Має набрати чинності 3рівнева пенсійна система, де: 1й рівень державне пенсійне забезпечення; 2й рівень обов'язкове пенсійне страхування з правом приватної власності на накопичені кошти; 3й рівень накопичувальні пенсійні системи: 2. корпоративні НПФ; професійні НПФ; відкриті НПФ; страхові компанії; банки (пенсійні депозитні рахунки). 3. Пенсія має формуватися з таких джерел: державна пенсія + додаткова страхова пенсія + накопичувальна пенсія. Обсяг такої "потрійної" пенсії має сягнути 6570% середньої заробітної плати працівника.

Аналіз даних таблиці 1.1обнадіює тим, що передбачається не сліпе копіювання, а творче засвоєння і вдосконалення світового досвіду (таблиця 1.2). В українському варіанті моделі пенсійного забезпечення передбачається, зокрема, суми пенсійного страхування в Накопичувальному фонді державного управління (2й рівень) зробити власністю українських пенсіонерів із правом передачі у спадок.


Таблиця 1.2

СТРАТЕГІЇ ТА МОДЕЛІ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ [29]

Стратегія Модель Рівні пенсійної системи
1 2 3
1. солідарна радянська державна пенсія (солідарна) немає Немає
2. солідарно-накопичувальна Російсько-польська державна пенсія (солідарна) обов'язкове страхування накопичувальна (корпоративна, особиста)
3. накопичувально-солідарна американська державна пенсія (солідарна) трудова (корпоративна) накопичувальна (особиста)
німецька (виробнича) державна пенсія (солідарна) трудова (корпоративна) накопичувальна (особиста)
4. Умовно-накопичувальна японська базова пенсія додаткова державна та корпоративна
5. накопичувальна чілійська обов'язкова накопичувальна пенсія обов'язкове страхування (3%)
казахська обов'язкова накопичувальна пенсія в державному пенсійному фонді добровільна накопичувальна пенсія

В таблиці 1.3 наведені основні макропоказники обсягів пенсійного забезпечення в розвинутих ринкових країнах світу та в Україні. Як показує аналіз даних таблиці 1.3 – низькі пенсії в Україні – це наслідок дуже низького рівня ВВП, який навіть у 2007 році не досяг рівня ВВП України 1990 року (у порівняльних цінах).

В таблиці Додатку А наведені головні риси пенсійної реформи в деяких країнах Східної Європи (порівняльна таблиця) [29].

Таблиця 1.3

Видатки на соціальний захист та пенсії за віком у відсотках до ВВП

станом на 2001 рік [30]

Країна Витрати на пенсії за віком (% від ВВП)
Бельгія 8,6
Данія 10,6
Франція 10,2
Німеччина 7,6
Греція 10,6
Ірландія 5,0
Італія 11,5
Люксембург 8,6
Голландія 9,8
Португалія 5,5
Іспанія 6,4
Великобританія 10,0
Середній показник: 8,7
Україна 9,0

Джерело (крім України): Комісія Європейського Союзу.

Як показує аналіз даних, наведених в таблиці 1.3, рівень відносних видатків на соціальний захист та пенсії за віком у відсотках до ВВП в Україні відповідає середньому показнику у Європі, одначе рівень фактичної пенсії не являється купівельно-спроможним, тобто рівень ВВП в Україні не відповідає європейському співвідношенню до прожиткового мінімуму на макрорівні.


1.2 Система державного обов’язкового пенсійного забезпечення Україні в 1991 – 2003 роках

Система державного обов’язкового пенсійного забезпечення Україні в 1991 – 2003 роках визначалась Законом України “ Про пенсійне забезпечення” [2], прийнятим 5 листопада 1991 року N 1788XII (далі – Закон № 1788).

Законом № 1788 визначені декілька історичних модифікацій системи державного обов’язкового пенсійного забезпечення Україні солідарного типу, які можна характеризувати як:

система 1991 року – етап становлення пенсійної системи та виконавчої структури Пенсійного Фонду України, як самостійної фінансово-банківської системи, бюджет якої не входить до Державного бюджету України;

система 1992 – 1996 року – етап функціонування пенсійної системи та Пенсійного фонду з бюджетом, який визначався та входив в державний бюджет України;

система 1997 – 2003 року етап функціонування пенсійної системи та Пенсійного фонду з позабюджетним пенсійним фондом, який визначався Кабінетом Міністрів України та не входив в Державний бюджет України.

Законом № 1788 у редакції 1991 року пенсійна система України консолідованого типу характеризується наступними положеннями, які практично діяли до 2002 року:

а) Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

б) Громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. За цим Законом призначаються:

1) трудові пенсії:

за віком;