Теоретично можна виділити чотири основних напрямки подолання дефіциту бюджету:
— збільшення дохідної частини бюджету;
— скорочення видаткової частини бюджету;
— здійснення внутрішніх і зовнішніх позик;
— проведення грошової і кредитної емісії.
1. Збільшення дохідної частини бюджету — може бути пов'язаний з проведенням оптимальної податкової політики, яка б стимулювала виробників до розвитку виробництва і збільшення його обсягів.
2. Скорочення витрат державного бюджету. Сюди варто насамперед віднести скорочення витрат на народне господарство, зменшення до мінімуму участі держави у виробничих інвестиціях. Скорочення видаткової частини бюджету може бути досягнуте за рахунок зменшення усіх видів дотацій, субвенцій.
3. Скорочення дефіциту бюджету — здійснення внутрішніх і зовнішніх позик, тобто пошук джерел фінансування дефіциту, що склався.
15. Види бюджетного дефіциту
Бюджетний дефіцит — це перевищення видатків бюджету над його доходами
Види державного дефіциту
Циклічний дефіцит бюджету — це дефіцит, який є результатом циклічного падіння виробництва (скорочення національного доходу та обсягу виробництва) внаслідок кон'юнктурних коливань.
Структурний дефіцит бюджету — це дефіцит, який є результатом дискреційної політики (встановлення ставок оподаткування, виплати на соціальне забезпечення, розмір оборонних видатків).
За формою прояву бюджетний дефіцит поділяється на відкритий і прихований:
Відкритий - офіційно визнаний у законі про бюджет;
Прихований - офіційно не визнається. Його форми: завищення планових обсягів доходів; включення у склад доходів бюджету джерел покриття бюджетного дефіциту. Прихований дефіцит- більш негативне явище, ніж відкритий.
За причинами виникнення бюджетний дефіцит буває вимушеним і свідомим.
Вимушений - є наслідком низького рівня виробництва ВВП. Зумовлений недостатністю фінансових ресурсів у країні.
Свідомий - визначається характером фінансової політики держави - вона намагається знизити рівень оподаткування для стимулювання економіки. Недостатні ресурси держава мобілізує за допомогою позик. Крім того, використання державних позик необхідне для регулювання фінансового ринку, індикатором якого є державні цінні папери. Для них встановлюється мінімальний рівень процентних ставок при максимальній надійності, за їх допомогою держава стимулює або стримує фінансовий ринок.
За напрямом дефіцитного фінансування розрізняють активний і пасивний бюджетні дефіцити.
Активний - це спрямування коштів на інвестиції в економіку, що сприятиме зростанню ВВП.
Пасивний - покриття поточних витрат.
16. Суть і етапи бюджетного процесу
Бюджетний процес—це регламентована нормами права діяльність, пов'язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що становлять бюджетну систему України.
Можна виділити такі стадії бюджетного процесу:
1) складання проектів бюджетів;
2) розгляд та прийняття закону про державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети;
3) виконання бюджету, в тому числі в разі необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України, рішення про місцеві бюджети;
4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.
Виконання бюджету полягає в мобілізації запланованих доходів і фінансуванні передбачених видатків
17. Суть місцевих фінансів, їх структура та функції
Місцеві фінанси – система формування, розподілу й використання грошових та інших фінансових ресурсів для забезпечення місцевими органами влади покладених на них завдань та функцій.
Місцеві фінанси складаються:
- Місцеві бюджети
- фінанси підприємств, організацій та установ комунальної форм власності
Фінанси місцевих органів влади як системи охоплюють кілька основних взаємопов’язаних структурних елементів: видатки, доходи, способи їх формування, місцеві фінансові інститути, суб’єкти та об’єкти системи та відносини між суб’єктами системи, системою й іншими ланками фінансової системи держави.
Головним елементом фінансів місцевих органів влади є видатки.
Функції місцевих фінансів:
1. Розподільча функція місцевих фінансів проявляється у порядку формування доходів і видатків місцевих бюджетів, цільових фондів органів місцевого самоврядування, за допомогою яких проходить складний процес забезпечення їх фінансовими ресурсами, необхідними для виконання покладених на місцеве самоврядування функцій і завдань.
2. Контрольна функція місцевих фінансів реалізується, зокрема, в діяльності органів місцевого самоврядування при складанні проектів місцевих бюджетів, їх розгляді і затвердженні, а також виконанні місцевих бюджетів й складанні звіту про їх виконання. Контрольна функція місцевих фінансів спрямована на забезпечення передбачених пропорцій розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів, їх цільове й економне використання.
3. Формування фіскальної політики на місцевому рівні, стягнення та встановлення місцевих податків та зборів
4. Забезпечення економічного зростання
18. Видатки державного бюджету
Видатки бюджету — це економічні відносини, що виникають з приводу розподілу коштів бюджетного фонду держави.
Видатки державного бюджету можуть розподілятися за наступними ознакам:
1. Залежно від економічної характеристики операцій, під час проведення яких здійснюються бюджетні видатки, вони класифікуються на поточні й капітальні. Поточні бюджетні видаткипов'язані з наданням бюджетних коштів юридичним і фізичним особам з метою покриття їх поточних потреб. Капітальні видаткипов'язані з інвестуванням бюджетних коштів в основні фонди і нематеріальні активи, зі створенням державних запасів і резервів.
2. Функціональна класифікація відображає напрями використання коштів бюджету на виконання конкретних функцій держави:
1. Управлінська:
- державне управління;
- судова влада і прокуратура;
- правоохоронні органи і служба безпеки;
- фінансові і митні органи;
- міжнародні відносини
2. Соціальна:
- соціальний захист і соціальне забезпечення населення
- соціальна сфера
3. Економічна:
- економічна діяльність держави
- фундаментальні наукові дослідження
4. Оборонна: національна оборона
3.В основі галузевої класифікації видатків бюджету лежить поділ економіки на галузі й види діяльності (промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт, зв'язок, освіта, охорона здоров'я, культура і т. п.)
4. Програмно-цільовий метод складання та виконання бюджету дозволяє оцінити й розрахувати ефективність витрачання бюджетних коштів, та забезпечення ефективності й досягнення конкретних результатів розпорядниками бюджетних коштів.
19. Доходи державного бюджету
Доходи бюджету – це усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, залучення яких передбачено законодавством України.
Головне матеріальне джерело доходів бюджету - ВВП. Поповнення ресурсів бюджетного фонду може здійснюватись також на основі внутрішніх і зовнішніх позик і за рахунок емісії паперових грошей.
Доходи бюджету класифікують за різними ознаками.
Згідно з Бюджетним Кодексом України доходи бюджету класифікуються за такими розділами:
- податкові надходження
- неподаткові надходження
- доходи від операцій з капіталом
- трансферти.
До податкових доходів, які формують основну частину бюджетного фонду держави, відносять податки і збори, встановлені законодавством України.
Неподатковими доходами бюджету є:
- доходи від використання майна, що перебувають у державній власності;
- доходи від продажу майна, що перебувають у державній та комунальній власності;
- проценти і дивіденди, нараховані на частку майна, що належить державі в майні господарських товариств;
- доходи від платних послуг, що надаються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також бюджетними установами;
- кошти, отримані в результаті застосування заходів громадянсько-правової, адміністративної і кримінальної відповідальності;
- інші неподаткові доходи.
Офіційні трансферти – це кошти, що надходять до державного бюджету від інших органів державної влади на безоплатній та безповоротній основі.
20. Функції Державного бюджету
Державний бюджет - план формування і використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади протягом бюджетного періоду. Функції:
- акумулятивна - пов’язана з концентрацією коштів у централізованому фонді держави за допомогою прибутків бюджету;
- розподільча - реалізується через систему витрат, що повинні здійснюватися в інтересах економічного і соціального розвитку держави і задоволення потреб населення;
- контрольна - проявляється у виявленні й аналізі відхилень фактичних прибутків і витрат бюджету від запланованих
Зміст розподільної функції бюджету визначається процесами перерозподілу фінансових ресурсів між різними підрозділами суспільного виробництва. Бюджет в основному відображає вторинний перерозподіл, тобто після первинного розподілу валового внутрішнього продукту на основні його складові здійснюється вторинний перерозподіл за допомогою податків і надання за рахунок бюджету громадянам суспільних благ і послуг. До таких благ належать оборона країни, національна безпека й правопорядок, благоустрій, захист довкілля, освіта, охорона здоров'я, наука, культура тощо.