Смекни!
smekni.com

Формування політики антикризового фінансового управління підприємством (стр. 8 из 17)

Таблиця 2.

Технічні характеристики кар’єрного роторного екскаватора ЕР-1250.

Параметр ЕР-1250 17/1,5 (розкривний або здобичний) ЕР-1250 17/1-Ц (здобичний)
Максимальна теоретична продуктивність щодо розпушеній масі, м3 2100 2300
Висота копання, м 17,00 17,000
Глибина копання, м 1,50 1,000
Ширина заходки при заданій висоті копання, м 24,00 24,00
Максимальний радіус копання, м 24,40 27,550
Радіус розвантаження, м 22,60 22,600
Потужність приводу ротора, кВт 315,00 500,000
Швидкість пересування екскаватора, м/ч 315,00 315,000
Припустимий ухил робочої площадки (результуючий) градус:
При роботі 3,00 3,000
При пересуванні 5,00 5,000
Середній питомий тиск на ґрунт, МПа 0,13 0,134
Приєднувальна потужність високовольтного електроустаткування, кВт 1063,00 1278,000
Маса екскаватора (без запасних частин і змащення), т 675,00 700,000
Діаметр ротора, м 6,40 4,000

Машина вантажно-транспортна ПД-8В призначена для навантаження і транспортування відбитої вибухом гірської маси в підземних умовах, не небезпечних щодо газу і пилу, і являє собою ковшовий фронтальний навантажувач, що зачерпує ковшем гірську масу зі штабеля для навантаження її в кузов транспортного засобу, або транспортування в ковші до рудоспуску.

Парашути шахтні для клітей призначені для утримання і плавної зупинки кліти у випадку обриву головного каната або підвісного пристрою на одноканатних підйомах вертикальних стовбурів шахт вугільної і гірничорудної промисловості. Можуть експлуатуватися зі статичним навантаженням до 30 т. на одноканатних підйомах вертикальних стовбурів шахт глибиною до 900 м, при швидкості руху до 12 м/с, незалежно від типу і розташування провідників.

Таблиця 3.

Технічні характеристики екскаватора роторного ЕРП-1600.

Параметр ЕРП1 600 18/1,6 ЕРП 1600 20/2ЦМ
Максимальна теоретична продуктивність по розпушеній масі, м3 3150,0 3350,0
Висота копання, м 18,000 21,000
Глибина копання, м 1,600 2,000
Ширина заходки при заданій висоті копання, м 27,500 36,000
Максимальний радіус копання, м 26,000 33,900
Радіус розвантаження, м 24,000 24,000
Потужність приводу ротора, квт 500,000 630,000
Швидкість пересування екскаватора, м/ч 330,000 300,000
Припустимий ухил робочої площадки (результуючий) градус:
При роботі 3,000 3,000
При пересуванні 5,000 5,000
Середній питомий тиск на ґрунт, МПа 0,146 0,147
Приєднувальна потужність високовольтного електроустаткування, квт 2250,000 1680,000
Маса екскаватора (без запасних частин і змащення), т 1090,000 1080,000
Діаметр ротора, м 7,200 4,000

Конвеєри шахтні скребкові з бічним розвантаженням КСД27Б призначені для транспортування вугілля з високопродуктивних (3000-8000 т/доб) очисних вибоїв довжиною до 300 м із шарів потужністю понад 1,2 м і падіння, що посуваються по простяганню з кутом, до 35°, а по падінню або повстанню до 10°, обладнаних механізованими комплексами 2МКД90, 3МКД90, 2МКД90Т, 3МКД90Т, 1МКДД, 2МКДД, МДМ і комбайнами типу КДК500, КДК700, ГШ500, РКУ10, РКУ13, 2ГШ68Б. Конструктивні особливості:

- конвеєр комплектується двохшвидкіснимі електродвигунами з водяним охолодженням і високим пусковим моментом;

- редуктори приводів мають два виконання: триступінчастий циліндро-конично-планетарний і двоступінчастий планетарний. Обидва типи оснащені системами водяного охолодження і розраховані на 25000 годин роботи для приводів у 160 квт і 15000 годин – для приводів у 200 квт;

- рештак посилений спеціальним профілем і днищем з якісних сталей з товщиною стінок 30 мм. Передбачуваний ресурс – 3 млн. т вугілля;

- ланцюги і сполучні ланки виконані з високоякісної сталі;

- автоматизована система управління з функціями діагностики і контролю – пристрій управління комплектне вибухозахищений КСД27.50. Можливо, застосування уніфікованого комплектного пристрою УКВ-650 разом з апаратурою АУДК.

Станок-качалка призначений для індивідуального механічного приводу до нафтових шахт штанговим насосам. Станок-качалка конструктивно являє собою індивідуальний балансирний привід штангових насосів, що складає з редуктора і здвоєного чотирьохзвенного шарнірного механізму, з роторним і роторно-балансирним зрівноважуванням, що перетворить обертальний рух кривошипів у вертикальний рух канатної підвіски гирлового штока з прикріпленої до нього колоною насосних штанг.

Верстат – качалка складається з наступних вузлів:

- рама;

- стійка;

- балансир;

- підвіска гирлового штока;

- траверса;

- шатуни з голівками шатунів;

- редуктор;

- кривошипи з противагами;

- клиноремінна подача;

- гальмо колодкове;

- шафа управління;

- електродвигун.

Особливості верстату – качалки:

- збільшено несучу здатність усіх підшипникових вузлів;

- верстат виконаний за новою технологією;

- знижено витрату електроенергії на 10%;

- збільшено несучу здатність редукторів.

2.2 Аналіз управлінських підходів до фінансової безпеки підприємства

Послідовне відновлення потенціалу ВАТ «Донецькгірмаш» – освоєння процесних інновацій і нових видів продукції з більш високими споживчими властивостями здійснюється шляхом створення випереджальних науково-технічних, конструкторських, технологічних й інвестиційних (капітальне будівництво) заділів, що є найважливішим стратегічним ресурсом його розвитку, яке розраховує на використання інтенсивних факторів економічного росту. Тривале переривання процесу відтворення цих заділів гальмує або взагалі зупиняє технологічний розвиток.

Фахівці ВАТ «Донецькгірмаш» оцінили мультиплікативний ефект дії перерахованих і ряду інших негативних факторів і процесів на поточний стан підприємства і перспективи його розвитку. Досліджували, як їхня дія відбиває на потенціалі і стані фінансової безпеки ВАТ «Донецькгірмаш». Зробили висновок, що руйнування потенціалу підприємства – це і є прояв небезпечних для його функціонування погроз. Визначили, що входить у поняття «фінансова безпека» і «фінансова небезпека». На макроекономічному рівні і рівні ВАТ «Донецькгірмаш» змістовне наповнення цього поняття розрізняється, насамперед, формами і масштабами прояву небезпеки і методами відбивання погроз.

Причини погроз фінансової безпеці багато в чому обумовлені не тільки минулим розвитком, але і помилками проведеного за роки реформ економічного курсу, аморфністю поточної науково-промислової політики, утратою керованості економіки. До них варто віднести наступні:

- відсутність концепції, стратегії і програми соціально-економічного розвитку з реально досяжними цілями;

- перманентне відставання в розробці, безсистемність і недосконалість нормативно-правового забезпечення регулювання економіки;

- високоризикова кредитно-грошова політика уряду в банківській сфері, на фондовому і валютному ринках, неефективна податкова система;

- фетишизація фінансових технологій у процесі трансформації економіки, яка змусила їх відірватися від її реального сектора, спровокувала заміну реальних грошей їхніми сурогатами або бартером, що фактично перерозподілило національний доход від товаровиробника головним чином на користь спекулятивного фінансового ринку;

- руйнування системи відтворення виробничого потенціалу (у першу чергу, його активної частини) унаслідок низької інвестиційної активності;

- ріст інфляції і відсутність нормального інвестиційного клімату в реальному секторі економіки, перевага поточних витрат на шкоду капітальним;

- неефективна і несправедлива приватизація державної власності, загальнонародного надбання;

- створення умов, що сприяють присвоєнню і вивозові фінансових ресурсів за рубіж;

- втрата державного контролю природних монополій, ослаблення регулюючої ролі держави в їхній ціновій політиці;

- несумлінність дій багатьох економічних суб’єктів на ринках України, їх низька правова дисципліна, недолік або повна відсутність економічної етики на всіх рівнях менеджменту;

- посилення регіонального і національного сепаратизму;

- слабка убудованість у світову економіку (невідповідність науково-технічного рівня більшості видів промислової продукції передовим закордонним зразкам, низька частка іноземних субсидій у національному багатстві);

- дискримінація з боку ряду країн міжнародного співтовариства в торгівлі з Україною й у її прагненні на світові ринки.

Форми прояву погроз фінансовій безпеці на різних рівнях ієрархії організаційно-економічних структур мають відмінності, незважаючи на спільність дії дестабілізуючих факторів в умовах єдиного економічного простору. До числа таких глобальних факторів варто віднести загальний спад виробництва, розлад фінансової системи, ріст соціальної напруженості, криміналізацію суспільства й економіки, подальше ослаблення конкурентноздатності.

Тому характеризувати універсальним набором показників стан фінансової безпеки потенціалу суб’єкта, що хазяює, на різних рівнях ієрархії структур типу «галузь», «корпорація», «підприємство» – некоректно. Для цього необхідні більш детальні оцінки і більш точний інструментарій, а саме поняття фінансової безпеки такого суб’єкта, що хазяює, повинне формулюватися з урахуванням специфічних особливостей його функціонування.

Під фінансовою безпекою підприємства варто розуміти захищеність його науково-технічного, технологічного, виробничого і кадрового потенціалу від прямих (активних) або непрямих (пасивних) економічних погроз, наприклад, зв’язаних з неефективною науково-промисловою політикою держави або формуванням несприятливого зовнішнього середовища, і здатність до його відтворення.