Смекни!
smekni.com

Ціноутворення та налоговий облік в ветеринарній лікарні (стр. 2 из 6)

– сприяння підвищенню кваліфікації спеціалістів ветеринарної медицини;

– сприяння впровадженню в практику досягнень ветеринарноїмедицини.

Впровадження тарифів на ветеринарні послуги, що надаються працівниками служби, передбачає застосування наступних заходів та механізмів для розв¢язання проблеми матеріально-технічного забезпечення служби:

– запровадження системи послуг, які надаються працівниками ветеринарної медицини при здійснені підприємницької діяльності суб¢єктами господарювання;

- розроблення калькуляції тарифів на ветеринарні роботи і послуги, що надаються.

Встановлення вартості послуг, які надаються населенню працівниками ветеринарної медицини, потребує досконалої науково обґрунтованої нормативної бази. Виконання цієї роботи пов`язане з проведенням великої кількості фотохронометражних спостережень для визначення на їх основі по елементних науково обґрунтованих норм часу на виконання кожного виду робіт, встановлення раціонального поділу праці між різними категоріями працівників ветеринарної лікарні.

Тільки такі дані допоможуть встановити науково обґрунтовані, неупереджені показники трудомісткості виконуваних робіт і будуть основою для розрахунку нормативної вартості певної послуги.

До складу робіт будь-якої послуги (проведення операції чи щеплення) включені всі затрати часу, що її стосуються: приймання виклику, перехід від транспортного засобу до тварини, розмова з господарем (анамнез), підготовка до роботи, дезінфекція і стерилізація інструментів, посуду, консультація з подальшого лікування тварини, відпочинок та особисті потреби тощо, тобто включені всі роботи, що стосуються певної послуги.

Наявність норм праці дає можливість розрахувати на науково обґрунтованому рівні необхідну чисельність виконавців, скоротивши до мінімуму трудомісткість виконання робіт.

Процес праці і затрати робочого часу для цілей нормування вивчають методом проведення спостережень: фотографії робочого часу, хронометражу і фото хронометражу, який об`єднує перші два поняття.

Фотографія передбачає спостереження та вимірювання часу на виконання окремих трудових операцій або елементів операцій чи процесів у їх послідовності протягом певного робочого періоду. За допомогою фотографії отримують дані, які допомагають розробляти заходи щодо раціонального використання робочого часу працівника або групи працівників.

Хронометраж – метод детального вивчення елементів операції, які періодично повторюються. Час проведення хронометражу визначається тривалістю виконання тих чи інших елементів операції або її частини. За його допомогою можна вивчати тривалість окремих елементів підготовчо-заключних робіт, проведення роботи (щеплення, операції, клінічний огляд і т.д.). При цьому трудовий процес поділяється на окремі прийоми, дії, рухи тощо. Основна фото хронометражних спостережень – виявити найдосконаліше виконання роботи, розробити норму часу на виконання окремих елементів трудового процесу.

Фотохронометраж – вид спостережень, який поєднує фотографію робочого часу і хронометраж окремих елементів роботи. Перевага фотохронометражних спостережень полягає у тому, що при їх проведенні забезпечується одержання як матеріалів фотографії робочого дня, так і хронометражних замірів за один і той же проміжок часу, чим досягається зниження трудомісткості нормувальної роботи.

При формуванні тарифів на ветеринарні послуги використовується Розрахунок накладних витрат, який враховується для складання калькуляції на надання кожного конкретного виду ветеринарної послуги (Додаток 2).

1.3 Система оподаткування установи

Згідно з чинним законодавством бюджетні установи й організації є платниками податків та платежів до бюджету.

Для розрахунків за податками та платежами до бюджету в обліку застосовуються активно-пасивний рахунок №64 «Розрахунки з податків та платежів», який має два субрахунки:

№641 «Розрахунки за платежами й податками в бюджет»;

№642 «Інші розрахунки з бюджетом».

За кредитом субрахунків відображаються суми фактично утриманих та нарахованих податків і платежів до бюджету (прибутковий податок, утриманий з фізичних осіб, податок на додану вартість, податок на прибуток, податок на землю, податок із транспортних засобів, збір за спеціальне використання водних ресурсів та забруднення навколишнього середовища, виторг від реалізації основних засобів). За дебетом відображається факт перерахування податків та платежів у дохід бюджету.

На рисунку 1 проілюстровано сукупність податків і платежів, які може сплачувати бюджетна установа.

Рис. 1. Схема розрахунків бюджетних установ за податками і платежами до бюджету

Законом передбачено особливий порядок оподаткування неприбуткових організацій. Критерієм віднесення тієї чи іншої установи або організації до неприбуткової є відповідність її статутних документів вимогам норм відповідних законів про неприбуткові організації. Статутні документи таких організацій повинні мати вичерпний перелік видів діяльності. При цьому в них не повинні зазначатися види діяльності, спрямовані на отримання прибутку. Законом передбачено (п. 7.11) перелік установ та організацій, які в разі дотримання всіх зазначених вимог щодо оформлення статутних документів можуть бути зареєстровані як неприбуткові, та перелік доходів, отриманих неприбутковими організаціями, що звільняються від оподаткування податком на прибуток.

Однак, якщо доходи неприбуткових організацій, отримані протягом звітного (податкового) року, на кінець І кварталу наступного за звітним року перевищують 25% загальних валових доходів, отриманих протягом такого звітного (податкового) року, то такі нерозподілені доходи підлягають оподаткуванню.

У разі, коли неприбуткова установа чи організація отримує дохід із джерел інших, ніж визначені Законом (п. 7.11.2–7.11.7), така неприбуткова організація повинна сплачувати податок на прибуток. Оподаткований прибуток у такому разі розраховується як різниця між сумою доходів, отриманих з таких інших джерел, та сумою витрат, пов’язаних з отриманням зазначених доходів, але в межах цих доходів.

Не підлягають оподаткуванню доходи неприбуткових установ, визначених в абзаці «а» п. 7.11.1, зокрема доходи закладів і установ освіти, науки, культури, охорони здоров’я, а також архівних установ, зареєстрованих як неприбуткові й утримуваних за рахунок бюджету, зараховуються до складу кошторисів (на спеціальний рахунок) на їх утримання й використовуються лише на фінансування видатків такого кошторису (включаючи фінансування господарської діяльності згідно з їхніми статутами), складеного й затвердженого в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.

Перелік платних послуг, які можуть надаватися зазначеними установами, установлює Кабінет Міністрів України.

Корецька РДЛ ветеринарної медицини зареєстрована як неприбуткова установа і сплачує лише податок з власників транспортних засобів та збір за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Згідно з нормами Закону від 11.12.91 №1963 «Про податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» із подальшими змінами та доповненнями до платників зазначеного податку віднесено й бюджетні установи та організації, які мають зареєстровані транспортні засоби. Звільнено від оподаткування лише навчальні заклади, які повністю фінансуються з бюджету, за умови використання транспортних засобів з метою вивчення матеріально-технічної частини, тобто отримання практичних навичок управління транспортними засобами.

Сума податку, який справляється з власників транспортних засобів, залежить від типу транспортного засобу, об’єму двигуна та ставки, визначеної з коду транспортного засобу. Під час розрахунку податку враховуються ті транспортні засоби, які за даними бухгалтерського обліку перебували на балансі підприємства станом на 1 січня поточного року. Розрахунок податку проводиться один раз на рік і подається до податкової інспекції до 1 березня наступного за звітним роком, сплачується щоквартально рівними частинами.

Операції з нарахування податку обліковуються за дебетом рахунка №80 та кредитом субрахунка №641.

Перерахування податку до бюджету проводиться за дебетом субрахунка №641 та кредитом субрахунків з обліку грошових рахунків на реєстраційних і поточних рахунках.

Крім податку з транспортних засобів, бюджетні установи сплачують до бюджету збір за викиди в атмосферне повітря забруднювальних речовин стаціонарними й пересувними джерелами забруднення, розрахунок і порядок сплати якого регулюється Інструкцією про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженою Наказом Мінекобезпеки України від 19.07.99. Суму збору платники обчислюють самостійно щокварталу на підставі затверджених лімітів, виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду, на підставі нормативів збору за ці викиди.

На суму нарахованого збору робиться запис:

Дебет рахунка №80 Кредит субрахунка №641

Порядок нарахування та сплати інших податків і платежів розглядається у відповідних розділах посібника.

Операції з обліку розрахунків за платежами і податками до бюджету відображаються в різних меморіальних ордерах.

Аналітичний облік за субрахунками №641, 642 ведеться окремо за кожним видом податків і платежів на картках ф. №292а або в машинограмі «Відомість обліку фінансово-розрахункових операцій».

Відповідно до бюджетної класифікації видатків суми загальнообов’язкових платежів та податків до бюджету (крім податку з транспортних засобів та прибуткового податку) відображаються за кодом економічної класифікації видатків №1139. Податок з транспортних засобів відображається за кодом 1135.