Досліджуючи результати роботи податкових органів м. Чернівці в сфері надання податкових пільг було виявлено, що пільги по податку на додану вартість в 2007 році займають 81,8% від загальної суми наданих пільг, що свідчить про вагомий, в більшій мірі негативний, вплив даного виду податкового стимулу на доходну частину бюджету та на податкову систему країни загалом.
Слід зазначити, що при формуванні доходної частини Державного бюджету обсяг податкових пільг наданих в м. Чернівці в 2007 році становить 78,4 % (179685,19 тис. грн. до 229196,28 тис. грн.) від суми фактичних надходжень до даного бюджету, що свідчить про надмірність величини наданих пільг та недоцільність застосування багатьох їх видів, а саме тих, що спричиняють недоотримання державою значних коштів.
Необхідно також наголосити на тому, що в сукупності пільг з податку на додану вартість наданих в Чернівцях в 2007 році 38,3% (59529,75 тис. грн.) займають пільги, які призводять до втрат бюджету, що також свідчить про вагомий негативний вплив.
Серед пільг, які спричиняють до втрат бюджету такі, як операції з ввезення (пересилання) товарів на митну територію України, що використовуються для виробництва товарів, операції з продажу яких споживачу оподатковуються за нульовою ставкою; операції з поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України, які використовуються для виробництва товарів, (послуг, робіт), операції з продажу яких споживачу оподатковуються за нульовою або за повною ставкою податку тощо.
Щодо питання використання податків як інструментів економічного стимулювання необхідно зазначити наступне. Стимулююча роль податкової системи може полягати лише у мінімізації негативного впливу податкової системи на діяльність господарюючих суб’єктів. Тому основною способом покращення податкової системи, підвищення сприяння податкових органів розвитку бізнесу та вдосконалення податкового стимулу має бути не створення необмеженої різноманітності пільг, а зниження загального податкового тиску на платників податків.
Загалом, якщо розглядати основні шляхи вдосконалення податкової системи, то до них можна віднести:
1. Знизити ставку податку на прибуток підприємств до 20 %.
2. Встановити принцип визначення моменту збільшення валових доходів та валових витрат за фактом переходу права власності (відвантаження товарів, надання послуг, виконання робіт).
3. Не включати до валового доходу активи, що надходять платнику податку при виконанні інвестиційних зобов’язань власниками корпоративних прав за результатами приватизації.
4. Нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту по ПДВ здійснювати виключно за «касовим» методом.
5. Відшкодування ПДВ здійснювати безпосередньо через Державне казначейство України.
6. Знизити ставку податку на додану вартість з 20 до 15 відсотків.
7. Впровадження новішого та ефективнішого механізму оподаткування сільськогосподарських товаровиробників податком на додану вартість, згідно якого такий товаровиробник може обрати режим збору податку за фіксованою ставкою, сума якого залишається в його розпорядженні як компенсація податку на додану вартість, сплаченого у складі витрат.
8. Забезпечити використання єдиних первинних документів обліку для податкового та бухгалтерського обліку.
9. Ліквідувати податкову накладну як документ податкового обліку.
10.Підтримати пропозицію Комітету з питань фінансів та банківської діяльності Верховної Ради України щодо шкали і ставок оподаткування доходів фізичних осіб.
11.Запровадження Єдиного соціального збору для роботодавців. Що, в першу чергу, дозволить суттєво скоротити витрати на адміністрування, обсяги звітності тощо.
12.Запровадити механізм виключення із сукупного доходу фізичних осіб – платників податків відсотків, сплачених ними за користування іпотечними кредитами, одержаними для будівництва житла та внесків, сплачених до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та частини внесків у системи недержавного пенсійного забезпечення.
13.Встановити розмір державного мита, виходячи виключно з вартості компенсації витрат державних органів на здійснення відповідних дій.
14.Виключити з оподаткування податком на рекламу послуг з реклами, що надаються через засоби масової інформації.
15.Зберегти спрощену систему оподаткування малого та середнього підприємництва.
16.Не вводити будь-якого майнового податку на даному етапі соціально-економічного розвитку України.
17.Знизити ставку плати за землю з 1 до 0,5 % у тих населених пунктах, де була проведена грошова оцінка землі.
Дискусія, яка точиться навколо шляхів подальшого удосконалення податкової системи України, має на меті визначення засад її побудови, а метою роботи щодо удосконалення системи оподаткування є, в кінцевому результаті, прийняття Податкового кодексу. Проте Податковий кодекс не є самодостатнім документом. Це має бути єдиний національний продукт суспільної згоди та взаєморозуміння, філософію і принципи побудови якого повинен розуміти кожен громадянин.
На думку промисловців і підприємців та з врахуванням досвіду побудови діючої системи оподаткування, доцільним видається поетапне прийняття Податкового кодексу. Метою зміни діючого податкового законодавства є його приведення до вигляду, придатного для включення в Податковий кодекс.
Що стосується основних шляхів вдосконалення пільгової системи оподаткування, то до них можна віднести:
1. Скорочення сукупності передбачених податковим законодавством пільг, а особливо з податку на додану вартість.
2. Замінити більшу частину пільг з ПДВ оподаткуванням обороту за зниженими ставками відповідно до видів діяльності, що практикується багатьма європейськими державами.
3. Забезпечити більш жорсткіший контроль над суб’єктами господарювання, що користуються пільгами, з метою усунення зловживань даними привілеями.
4. Знизити кількість пільг, що передбачають повне звільнення від сплати податків.
5. Звузити сукупність ознак платників податків, за якими визначають приналежність до певного виду пільг.
Слід зазначити, що в Постанові кабінету міністрів № 160 від 5 березня 2008 року «Про схвалення Декларації цілей та завдань бюджету на 2009 рік (Бюджетної декларації)» в розділі ІІ Декларації («Пріоритетні завдання щодо податкової політики») передбачено мінімізацію податкових пільг, а також впорядкування діючих податкових пільг, що надаються за галузевою та професійною ознаками, з метою вирівнювання податкового навантаження за видами економічної діяльності [24].
В підсумку можна сказати, що сукупність податкових пільг, які застосовуються в податковій системі України є занадто обширною. Більшість з них себе не оправдовують, а навпаки призводять до втрачання значних доходів бюджетів. Тому необхідно скоротити кількість застосовуваних пільг, але за умови одночасного зниження податкового тиску на суб’єктів господарювання з сторони основних податків. Саме за цим принципом і повинна реформуватися податкова система держави.
Що стосується досвіду зарубіжних країн в сфері застосування інструментів податкового стимулу, то його можна розглянути на податкових системах окремих країн.
Якщо дослідити податкову систему Австрії, то тут можна виділити такий вид пільги як податковий кредит, який полягає у звільненні від оподаткування частини бази оподаткування у визначеному розмірі.
Дана пільга застосовується при оподаткуванні доходу від збільшення вартості капіталу, але тільки для тих підприємств, які повністю розпродуються або закриваються. При оподаткуванні такого доходу повністю звільняється від стягнення податків дохід від продажу іноземних філій компаній. Не підлягають оподаткуванню і вірогідні втрати платника (має право відносити їх на собівартість).
Також податковий кредит застосовується для платників – фізичних осіб з необмеженою податковою відповідальністю. Але одержати його може лише один член родини за умови, що дохід дружини не перевищує встановленої суми і в родині є дитина.
В досліджуваній країні також існує пільгова ставка у розмірі 50 % від середньої податкової, яка застосовується до:
- сплачених доходів австрійськими компаніями у вигляді акцій, паїв, часток статутного фонду;
- дивідендів на капітал;
- екстраординарного доходу (приріст на капітал, при продажу компанії або її частини, від продажу окремих активів компанії, що використовуються у головному виробництві);
- інших надходжень з фонду компанії.
При оподаткуванні так званим «корпоративним податком» (податок на дивіденди виплачувані однією компанією іншій) юридичних осіб можуть звільнятися від даного податку підприємства, що беруть участь у капіталі іноземних суб’єктів господарювання.
Однак, для отримання податкових пільг австрійське підприємство за участі його в іноземній компанії зобов’язане:
- нести необмежену податкову відповідальність в Австрії;
- володіти не менш як 25% капіталу іноземної компанії;
- мати організаційно-правову структуру (згідно з австрійським законодавством);
- брати участь у капіталі іноземної компанії не менш як 12 місяців;
- питома вага цінних паперів, що приносять прибуток у вигляді процентів, не може перевищувати 25 %.
Крім того, з одержаного доходу виключається собівартість збитків, пов’язаних з виробничою або комерційною діяльністю протягом семи років.
При сплаті податку на майно подружжя, які мають необмежену податкову відповідальність і проживають разом (і з ними неповнолітні діти) обкладаються податком як одна особа. Для цієї категорії платників встановлюється неоподатковуваний мінімум на кожного члена родини з відповідними пільгами для всіх членів родини. Для платника з обмеженою відповідальністю оподатковується лише те майно, що перебуває на території Австрії.