Смекни!
smekni.com

Вплив тіньової економіки на оподаткування (стр. 3 из 3)

Розвиток ринкових відносин у кіно-, відеобізнесі, зростання чисельності суб'єктів комерційної діяльності, які займаються виготовленням, розповсюдженням, прокатом та продажем аудіо- та відеокасет, зумовили розквіт тіньового ринку аудіо-, відеопродукції на всій території України. Внаслідок надприбутковості піратського бізнесу навколо цієї незаконної діяльності формуються злочинні угруповання. У зв'язку з цим організовану частину піратства Економічна і Соціальна Рада ООН віднесла до одного з видів організованої злочинності.

Під час проведення перевірок повноти сплати податку на додану вартість суб'єктами підприємництва, які здійснюють прокат та реалізацію відеопродукції, лише у м. Києві факти, порушень було виявлено у кожній четвертій з п'яти перевірених комерційних структур. Більшість відеокасет, які знаходились у реалізації, надходили в Україну з-за кордону контрабандним шляхом і оформлялися через фіктивні фірми. Набула поширення схема ухилення від сплати податків у даній сфері діяльності через надходження в Україну на адресу фірм комплектуючих частин для відеокасет (плівки, корпуси), які збирають у підпільних цехах та реалізують за готівку фірмам, що тиражують і продають відеофільми. Таким чином, податок на додану вартість до бюджету не сплачується. За оперативними даними, щомісячний обсяг випуску таких касет лише по м. Києву становить понад 225 тис. штук на загальну суму понад 0,5 млн. грн. Обсяги реалізації відеокасет піратського походження перевищили 100 млн. грн. і становлять 90% від загальних обсягів виготовлення і реалізації відеопродукції.

Аналогічна ситуація склалася й у сфері реалізації компакт-дисків, аудіокасет, книжкової продукції та програмного забезпечення, де загальний обсяг тіньового ринку становить 350 млн. грн.

Поглиблення процесів тінізації, які призводять до масових порушень податкового законодавства, відбувається й у сільському господарстві. Переважна їх кількість пов'язана з товарообмінними і бартерними операціями, несплатою податку на додану вартість, акцизного збору, реалізацією сільгосппродукції за ціною, нижчою за її собівартість, створенням фіктивних підприємницьких структур. Вчиненню правопорушень сприяє й те, що товарообмінні операції продовжують залишатися основною формою розрахунків у сільському господарстві, а це створює сприятливі умови для ухилення від оподаткування, внаслідок чого бюджет України зазнає значних збитків. Поширеним способом ухилення від сплати податків при реалізації сільгосппродукції, особливо при застосуванні бартерних форм розрахунків, є створення фіктивних підприємницьких структур, зареєстрованих на підставних осіб, які після проведення кількох фінансових операцій, як правило, припиняють своє існування.

Тотальна бартеризація розрахунків є вкрай негативним чинником для загальнодержавних інтересів. По-перше, вона здійснюється поза грошовими розрахунками, тобто поза банківською системою, а отже і державним контролем. По-друге, супроводжується безконтрольним маніпулюванням цін, внаслідок чого реальна вартість обмінюваних товарів відчутно занижується, провокуючи диспропорції платіжного балансу. По-третє, виступає підґрунтям тіньової економіки, в результаті чого державний бюджет постійно зазнає відчутних збитків. Одним з негативних наслідків бартеризації розрахунків в Україні є збільшення податкової заборгованості платників, оскільки при застосуванні такої форми у більшості підприємств виникає нестача обігових коштів для сплати податків, і тому понад третини заборгованості по платежах до бюджету в Україні виникає саме з цієї причини.

Набувають поширення правопорушення при здійсненні експортно-імпортних операцій щодо сільгосппродукції. Так, більшість підприємницьких структур, які експортують сільгосппродукцію, зокрема зернові та олійні культури, її виробництвом не займаються, а скуповують на елеваторах та заготівельних пунктах і виконують лише посередницькі функції. На шляху до кінцевого споживача така продукція проходить декілька заплутаних етапів купівлі-продажу, що дає змогу її власникам безперешкодно ухилятися від оподаткування. Крім того, встановлено численні факти порушень податкового законодавства керівниками підприємств агропромислового комплексу, які з метою ухилення від сплати податків реалізовували продукцію за цінами, нижчими за її собівартість. Крім несплати податків це призводить до збитків колективних підприємств (працівникам не виплачується своєчасно заробітна плата, поглиблюється криза неплатежів).

Злочинність у сфері оподаткування характеризується високим рівнем професіоналізму, налагодженими міжрегіональними і міжнародними зв'язками, високою оплатою праці учасників злочинних угруповань, зв'язком легальної діяльності з нелегальною.

Боротьба зі злочинами в сфері оподаткування значно ускладнюється участю в злочинних угрупованнях корумпованих представників різних ешелонів влади, правоохоронних органів, високим сучасним технічним забезпеченням діяльності злочинців і особистою участю в організації злочинів карних елементів, небезпечними формами протистояння злочинних угруповань як між собою при розподілі сфер впливу, так і податковим органам.

Зростає кількість протиправних проявів щодо співробітників податкових органів, усе більшого поширення набувають факти погроз і насильницьких дій. Все це вкрай негативно впливає на забезпечення надходжень до бюджету.

Аналіз статистичних та інших матеріалів, які характеризують стан боротьби з приховуванням доходів від оподаткування, свідчить про те, що не дивлячись на вжиті заходи щодо організаційно-технічного, кадрового та правового забезпечення діяльності податкових органів, у цій сфері спостерігається подальше поширення фактів ухилення від сплати податків.

Збільшення кількості порушень податкового законодавства викликано впливом багатьох обставин. Одні з них діють на загальнодержавному рівні й відображають недоліки, пов'язані з кризовим станом економіки, інші зумовлені специфічними особливостями функціонування податкової служби, виконанням обов'язків в умовах жорсткого протистояння з боку правопорушників. До найпоширеніших відносяться недоліки соціально-економічного, організаційно-управлінського та нормативно-правового характеру.

Таким чином, податкова система України потребує корінного реформування в напрямі:

забезпечення стабільності податкового законодавства;

суттєвого спрощення податкового законодавства (закони з питань оподаткування мають бути законами прямої дії);

усунення дублювання одних податків іншими;

встановлення періоду введення нової податкової норми (платник податку має заздалегідь знати, в яких податкових рамках він працюватиме);

визначення умов, за яких настає чи зупиняється відповідальність за порушення законодавства з питань оподаткування);

чіткого та вичерпного визначення всіх елементів оподаткування;

закріплення принципу одноразовості податкового покарання і розробки процедури відшкодування платнику збитків, які він поніс з вини працівників податкових органів;

посилення відповідальності працівників податкових органів за необ'єктивне проведення перевірок, навмисне приховування виявлених правопорушень.


Список літератури

1. Держава та тіньова економіка / Зінов'єв Ф.В. // Держава та регіони. Сер.: Економіка та підприємництво. - 2004. - № 4. С. 97-99.

2. Мазур І. Корупція як інститут тіньової економіки // Економіка України. - 2005. - № 8. - С.68-74.-(Економіка і право).

3. Мандибура В.О. "Тіньова" економіка України та напрями законодавчої стратегії її обмеження/ Верхов. Рада Украiни. - к.: Парламент. вид-во,1998. - 134 с. (Досвiд. проблеми. перспективи).

4. Мандыбура В., Ходачук О. Сколько градусов в "тени" // Бизнес . - 1999. 22 марта (№ 12). - С. 22.

5. Нагребельний В.П. Тіньова економіка / В.П. Нагребельний, В.М. Попович // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. - К., 1998. - Т.6. - С. 74-76 с.