Управління структурою та вартістю капіталу (стр. 4 из 9)

Рентабельності Результат від реалізації після відшкодування

змінних витрат у відносному виразі

У натуральному вимірі поріг рентабельності визначається так:

Порогова Поріг рентабельності даного товару

= =

кількість товару Ціна реалізації

змінних витрат у відносному виразі

Постійні витрати підприємства

=

Ціна одиниці товару – Змінні витрати на одиницю товару

За умови виробництва і реалізації підприємством товарів різного асортименту порогова кількість товарів окремого асортименту визначатиметься як:

Порогова кількість товару	=	Усі постійні витрати підприємства	×	Питома вага товару 1 у загальній сумі виручки від реалізації
		Ціна одиниці товару 1	–	Змінні витрати на одиницю товару 1

2. Визначення обсягу реалізації продукції, що забезпечує беззбиткову діяльність підприємства протягом відносно тривалого періоду.

Тривалий період (протягом якого можливі зміни обсягів не лише змінних, але й постійних витрат, необхідних для діяльності підприємства, рівня ринкової ціни продукції підприємства та зміна безпосередньо значень порогу рентабельності) може бути представлений як певна послідовність окремих короткочасних періодів.

3. Визначення необхідного обсягу реалізації продукції для отримання запланованої (цільової) суми валового прибутку {ВІТ) від основної діяльності.

У натуральному вимірі необхідний обсяг реалізації визначається:

Необхідний обсяг реалізації у плановому періоді	=	(Запланований обсяг валового прибутку			+		Планова сума постійних витрат по реалізованій продукції
		(Сума чистої виручки	–	Сума змінних витрат)		:		Загальний обсяг реалізації	×	Планова ціна одиниці продукції

У вартісному вимірі необхідний обсяг реалізації визначається таким чином:

Необхідний обсяг реалізації у плановому періоді	=	Запланований обсяг валового прибутку			+	Планова сума постійних витрат по реалізованій продукції
		Сума чистої виручки	–	Сума змінних витрат			:	Загальний обсяг реалізації

4. Визначення запасу фінансової міцності підприємства. Розраховується розмір можливого пониження обсягу реалізації продукції у вартісному вимірі за несприятливої ринкової кон’юнктури, що забезпечує прибуткову діяльність підприємства.

Запас фінансової міцності

=

Виручка від реалізації

–

Поріг рентабельності

Якщо розрахувати отриманий обсяг запасу фінансової міцності у процентах до виручки від реалізації, то оптимальним значенням даного показника є 10% і більше.

5. Визначення необхідного обсягу реалізації продукції для отримання запланованої (цільової) суми моржового прибутку (МП) від основної діяльності.

Необхідний обсяг реалізації у плановому періоді	=	Запланована сума маржового прибутку	+	Планова сума змінних витрат по реалізованій продукції
		Сума чистої виручки	:	Загальний обсяг реалізації

6. Визначення необхідного обсягу реалізації продукції для отримання запланованої (цільової) суми чистого прибутку (ЧП) від основної діяльності.

Необхідний обсяг реалізації у плановому періоді	=	Запланована сума чистого прибутку			+	Планова сума змінних витрат по реалізованій продукції			+	Планова сума податкових платежів
		Сума чистої виручки	–	Сума змінних витрат по реалізованій продукції			:	Загальний обсяг реалізації

7. Визначення можливих результатів зростання обсягу валового прибутку від реалізації продукції за оптимізації співвідношення постійних та змінних витрат на виробництво і реалізацію продукції.

Збільшення обсягу прибутку підприємства залежить від трьох основних факторів:

• збільшення обсягу реалізації продукції;

• підвищення ціни на продукцію;

• зниження затрат на виробництво і реалізацію. Поширеними у фінансовому менеджменті способами щодо максимізації і темпів наростання прибутку є:

1) метод граничного аналізу з оптимізацією затрат, обсягу виробництва продукції і прибутку, в основу якого покладено зіставлення граничної виручки з граничними витратами ;

2) метод операційного лівериджу.

Метод операційного лівериджу побудовано на зіставленні виручки від реалізації із загальними витратами, а також змінними та постійними витратами. Його зміст полягає в такому.

Будь-яка зміна виручки від реалізації продукції породжує ще значнішу зміну прибутку. Даний феномен має назву виробничого (операційного) важеля, сила дії якого визначається за формулою:

Сила дії виробничого важеля	=	Результат від реалізації після відшкодування змінних витрат
		Прибуток

Проте ступінь такої зміни залежить від співвідношення між постійними та змінними затратами підприємства, що називається коефіцієнтом операційного лівериджу:

Сила дії виробничого важеля	=	Результат від реалізації після відшкодування змінних витрат	=
		Прибуток

=	Постійні затрати на виробництво та реалізацію продукції
	Повна сума затрат на виробництво та реалізацію продукції

Чим більша питома вага постійних витрат у загальній сумі витрат (за постійної виручки від реалізації), тим сильніше діє виробничий важіль, і навпаки. Проте слід враховувати втрату еластичності в управлінні затратами у підприємств, що мають високий коефіцієнт операційного лівериджу, — за роздутих постійних витрат зниження виручки призведе до набагато більшої втрати прибутку. В управлінні прибутком фінансовий менеджмент підприємства повинен прагнути до економії як постійних, так і змінних витрат.

Співвідношення приросту суми валового прибутку та суми обсягу реалізації, що досягається за певного коефіцієнта операційного лівериджу, називають ефектом операційного лівериджу:

Ефект операційного лівериджу	=	Темп приросту валового прибутку, %
		Темп приросту обсягу реалізації продукції, %

При застосуванні методу операційного лівериджу необхідно враховувати ряд особливостей:

• позитивний вплив операційного лівериджу може бути досягнуто лише за умови переходу підприємством порогу рентабельності основної діяльності;

• чим вище значення коефіцієнта операційного лівериджу, тим вищим буде його ефект при збільшенні приросту обсягу реалізації продукції;

• за умови зниження обсягу реалізації продукції значною мірою знижуватиметься валовий прибуток;

• ефект операційного лівериджу може повністю виявлятись лише в короткотерміновому періоді.

Використовуючи механізм операційного лівериджу, підприємства можуть цілеспрямовано управляти постійними та змінними витратами з метою визначення такої їх комбінації, за якої б отримувався найбільший з усіх можливих прибутків.

Особливість формування прибутку підприємства в часі має специфічний характер. Бухгалтерська звітність підприємства дозволяє визначити суму прибутку за певні проміжки часу станом на певну дату. Реально формування прибутку на підприємстві відбувається постійно, що пов'язано з безперервним процесом фінансової діяльності підприємства. За кожною реалізаційною операцією, пов'язаною з відвантаженням продукції, наданням послуг, виконанням робіт або ж надходженням коштів від здійснення тих чи інших видів діяльності, відбувається процес формування прибутку. Тому з метою оперативного управління формуванням прибутку фінансові менеджери розраховують його обсяг у складі виручки від реалізації тих чи інших грошових надходжень. Даний розрахунок, як правило, проводиться з використанням показників рентабельності чи показника витрат на грошову одиницю.

Вплив на прибуток звітного періоду збиткових результатів діяльності попереднього періоду господарювання підприємства зумовлений сальдовим методом його визначення, що і призводить до часткової втрати отриманого прибутку внаслідок раніше допущених збитків.

Отриманий прибуток підприємство розподіляє за двома основними напрямами.