Для підвищення ефективності управління державним боргом необхідно забезпечити чітку координацію дій Національного банку України і Міністерства фінансів України. Грошово-кредитна, інвестиційна і фіскальна політика повинні розроблятись і реалізовуватись синхронно і координовано. В першу чергу це стосується управління державним боргом.
Розділ 3.ЗОВНІШНІ ЗАПОЗИЧЕННЯ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ТА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
3.1. Динаміка формування зовнішньої заборгованості України
Інтенсивне залучення іноземних кредитів під гарантії уряду у різноманітних формах і на різних умовах закономірно веде до утворення зовнішнього державного боргу.
Аналізуючи проблему зовнішнього боргу України, доцільно зупинитися на наступних аспектах проблеми: а) причини, що викликають зростання державного боргу країни; б) розміри зовнішнього державного боргу та його динаміка; в) можливі соціально-економічні наслідки, до яких призведе зростання зовнішнього державного боргу в Україні; г) заходи, що їх було б доцільно вжити для того, щоб загальмувати зростання зовнішнього державного боргу в Україні, а ще краще – припинити його зростання.
Варто зауважити, що в даній роботі буде робитися аналіз структури й динаміки переважно тієї частини зовнішнього боргу України, яка створилася внаслідок розвитку співробітництва уряду з міжнародними фінансовими організаціями та приватними кредиторами, що здійснюють кредитні операції під гарантії уряду.
Характер фінансової допомоги міжнародних фінансових організацій (МФО) і зокрема Міжнародного валютного фонду визначається загальною стратегією діяльності цих організацій, суть якої полягає в формуванні і зміцненні засад ринкової економіки та її домінанти – інституту приватної власності.
У 2000 році зовнішній державний борг України становив 10,2 млрд. дол. США. В структурі зовнішнього боргу борг міжнародним фінансовим організаціям склав 44,4%, борг іноземним країнам, в тому числі за позиками, наданими під гарантії уряду, – 31,3%, заборгованість за позиками, наданими іноземними комерційними банками – 1,5%, заборгованість по облігаціям державної зовнішньої позики – 22,8 %.
Проводячи аналіз структури зовнішнього боргу, потрібно відмітити, що кредити змінилися у бік західних кредиторів (див. Табл. 3.1).
Так, якщо на 1.01.1994 року заборгованість країнам СНД складала 75,4% усього зовнішнього боргу, то вже на початок 1997 року – 34,9; 1998 року – 27,2 і на початок 1999 року – 20,5%. Це дає підстави зробити висновок про позитивні тенденції зменшення росту боргу, зокрема за поставки енергоносіїв з Росії і Тукменістану. Зовнішній державний борг зростає в основному за рахунок кредитів, які надають міжнародні фінансові організації. Так, в структурі зовнішнього боргу на початок вересня 2000 року 20,2 % займає борг Міжнародному валютному фонду (МВФ), 20,1 % – Світовому банку (СБ), 3,0% – Європейському співтовариству (ЄС), 1,1% – Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Таблиця 3.1
(млрд. дол. США)
| 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | |
| Зовнішній борг – всього | 0,396 | 3,624 | 4,828 | 8,217 | 8,839 | 9,555 | 11,47 | 10,158 |
| 1. Заборгованість за позиками, наданими міжнародними організаціями економічного розвитку | 0,000 | 0,000 | 0,477 | 2,211 | 3,444 | 4,022 | 4,806 | 4,508 |
| Світовий банк | 0,000 | 0,000 | 0,101 | 0,503 | 0,905 | 1,212 | 1,586 | 2,040 |
| Європейське Співтовариство | 0,000 | 0,000 | 0,000 | 0,110 | 0,241 | 0,352 | 0,333 | 0,306 |
| Європейський банк реконструкції та розвитку | 0,000 | 0,000 | 0,005 | 0,033 | 0,035 | 0,066 | 0,097 | 0,114 |
| Міжнародний валютний фонд | 0,000 | 0,000 | 0,371 | 1,565 | 2,263 | 2,392 | 2,790 | 2,048 |
| 2. Заборгованість за позиками, наданими іноземними державами, в тому числі за позиками, наданими під гарантії Кабінету Міністрів України | 0,396 | 3,624 | 4,351 | 4,806 | 4,275 | 3,854 | 3,744 | 3,183 |
| Росія | 0,000 | 2,704 | 2,704 | 3,060 | 2,381 | 2,001 | 1,896 | 1,974 |
| Туркменистан | 0,000 | 0,000 | 0,713 | 0,708 | 0,704 | 0,599 | 0,458 | 0,282 |
| Молдова | 0,000 | 0,028 | 0,028 | 0,019 | 0,000 | 0,000 | 0,000 | 0,000 |
| Казахстан | 0,000 | 0,001 | 0,000 | 0,000 | 0,000 | 0,000 | 0,000 | 0,000 |
| Японія | 0,000 | 0,000 | 0,000 | 0,000 | 0,182 | 0,150 | 0,144 | 0,179 |
| Кредитні лінії | 0,396 | 0,891 | 0,906 | 0,745 | 0,860 | 1,013 | 1,046 | 0,748 |
| Інші кредити | 0,000 | 0,000 | 0,000 | 0,274 | 0,148 | 0,091 | 0,200 | 0,000 |
| 3. Заборгованість за позиками, наданими іноземними комерційними банками | 0,000 | 0,000 | 0,000 | 0,000 | 0,000 | 0,559 | 1,767 | 0,149 |
| Фідуціарні позики | 0,000 | 0,000 | 0,000 | 0,000 | 0,000 | 0,559 | 1,767 | 0,149 |
| 4. Зовнішня заборгованість, не віднесена до інших категорій | 0,000 | 0,000 | 0,000 | 1,200 | 1,120 | 1,120 | 1,155 | 2,318 |
| Облігації державної зовнішньої позики 1995 року (РАТ “Газпром”) | 0,000 | 0,000 | 0,000 | 1,200 | 1,120 | 1,120 | 1,155 | 0,179 |
Джерело: За даними Міністерства фінансів України
З початку 1998 року державний зовнішній борг збільшився на 1,9 млрд. доларів, за рахунок залучення позик для фінансування дефіциту державного бюджету із зовнішніх джерел та за рахунок надання гарантій за експортними кредитними лініями.
За характером утворення та управління державний зовнішній борг України можна розділити на три етапи. Перший етап охоплює період 1992 – 1994 років. В 1992 році на підставі постанови Президії Верховної Ради України від 15 липня уряд почав залучати кредити під державні гарантії. За цей час під державні гарантії було залучено близько одного мільярда доларів, з яких лише 104,9 млн. було погашено в першому періоді. На протязі 1993 року державний зовнішній борг становив 3,624 млрд. доларів США, в тому числі борг зріс на 2,7 млрд. доларів – за рахунок врегулювання заборгованості перед Російською Федерацією.
Другий етап розпочався з кінця 1994 року і тривав по 1996 рік. У 1995 році відбулося значне зростання державного зовнішнього боргу порівняно з 1994 роком на 70%, з яких 46 % пов’язано з початком освоєння ресурсів міжнародних фінансових організацій, а 24% припадає на зростання боргу перед країнами СНД.
З метою врегулювання прострочених боргових зобов’язань України перед Російською Федерацією 20 березня 1995 року було укладено Міжурядову угоду про реструктуризацію заборгованості України за державними кредитами, наданими Росією в 1993 році. Згідно з цією угодою було реструктуризовано платежів на загальну суму 1,130 млрд. доларів, протягом 1995 – 1996 років відбувалася сплата лише процентів за кредит. Термін погашення цього кредиту починався з 1997 року. Планові платежі по погашенню основного боргу становили 68 млн.доларів у 1997 році та згідно існуючих оцінок 106,8 млн. доларів щорічно, починаючи з 1998 до 2007 року. Зазначені заходи дозволили поліпшити структуру заборгованості за кредитами, одержаними від Російської Федерації за рахунок пролонгації строків їх повернення і встановлення більш тривалого пільгового періоду.
Протягом другого етапу під державні гарантії було залучено іноземних кредитів в Україну на суму близько 950 млн. доларів.
Третій етап розвитку державного зовнішнього боргу розпочався в 1997 році і продовжується по даний час. Відповідно до Закону України про державний бюджет на 1997 рік за рахунок надходжень з зовнішніх джерел дефіцит державного бюджету в 1997 році мав бути профінансований на суму 1,260 млрд. доларів. Залучення коштів з боку міжнародних фінансових організацій для фінансування дефіциту бюджету склало лише 311 млн. доларів, або 24,7% від запланованих у державному бюджеті надходжень.
Незадовільні темпи структурних зрушень в економіці, зокрема щодо скорочення дефіциту державного бюджету та вплив світової фінансової кризи негативно відобразилися на можливих обсягах та цілі запозичення коштів із зовнішніх джерел. Таке недонадходження коштів із зовнішніх джерел було частково компенсовано додатковим залученням коштів шляхом продажу на внутрішньому ринку облігацій внутрішньої державної позики. [35, c.44]
Залучення іноземних кредитів може мати різні джерела їх отримання:
1) МФО в їх основних трьох різновидах - МВФ, СБ, ЄБРР;
2) різні іноземні країни-позичальники капіталів та ЄС;
3) альтернативність країн-постачальників енергоносіїв тощо.
Так як в структурі державного зовнішнього боргу України заборгованість міжнародним фінансовим організаціям займає більше 41%, вважаємо за доцільне більш детально розглянути діяльність саме цих організацій.
Світовий банк і його споріднена установа – Міжнародний валютний фонд – були засновані в 1945 році, як частина нової структури в системі організації міжнародного співробітництва.
Ціль Світового банку полягає в сприянні економічному розвиткові, що буде на користь біднішим верствам населення в країнах, що розвиваються. Світовий банк надає позики країнам, що розвиваються з метою допомогти знизити рівень бідності і фінансування інвестицій, які сприятимуть економічному росту. Інвестиції спрямовуються як на будівництво шляхо-сполучень, електростанцій, шкіл, зрошувальних систем, так і на такі види діяльності, як сприяння розвитку сільськогосподарських структур, перекваліфікація вчителів та інші. Деякі позики Світового банку фінансують видатки, які сприяють підсиленню стабільності, ефективності і ринкової орієнтації економіки країни. Світовий Банк забезпечує також “технічну допомогу” або експертну пораду, що допомагає урядам країн підвищити ефективність специфічних секторів їх економік відповідно до цілей національного розвитку.