1. Наявність оборотніх коштів на початок року = (Вк + Дк) - ∑НА = 92503,6 - 67225,0 = =25218,6
Даний показник характеризує величину власних коштів.
Потреба в оборотних коштах на початок року = ∑(ОА – ГК) - ∑ПЗ = (17274,3 – 7803,1 – 116,7) - 8159,4 = 1195,1
25218,6 > 1195,1 , тобто наявні оборотні активи перевищують суму потреби в оборотних коштах, то ми маємо надлишок оборотних активів
Наявність оборотніх коштів на кінець року = 90867,3 – 68260,0 = 22607,3
Потреба в оборотніх коштах на кінець року = (23786,3 – 6285,5 – 307,9) –15516,0=
=1676,9
22607,3 > 1676,9 , то ми маємо надлишок оборотніх коштів.
Як на початок так і на кінець року наявний надлишок оборотніх активів, отже є водночас і проблема нераціонального використання оборотніх активів і можливість вкладення цих активів в розвиток даного підприємства.
2.Кр.вна початок року = Фн / М = 17274,3 / 67225,0 = 0,26
Показник відображає питому вагу вартості оборотних коштів у загальній вартості майна підприємства.
Кр.вна кінець року = 23786,3 / 68260,0 = 0,35
3.О = (СТ) / Р = ((17274,3 + 23786,3)/2 360) / 80544,1 = 91,76
Цей показник характеризує час, за який оборотні кошти здійснюють один оборот.
4.Ов.з = (Св.з. Т) / Рс. = ((16496,3 + 14690,1)/2 360) / 52981,4 = 105,95
Показник, що відображає час перетворення товарно - матеріальних цінностей на готову продукцію чи гроші.
5.Од.з = (Дз Т) / Р = (7726,35 360) / 80544,1 = 34,53
Даний показник відображає середній термін отримання платежу.
6.Ок.з. = (Кз Т) / Р = (82,15 360) / 80544,1 = 0,38
Відображає час покриття дебіторської заборгованості.
7.Ог.к. = Ов.з + О д.з + Ок.з = 105,95 + 34,53 + 0,38 = 140,86
Показник, що відображає час обороту грошових коштів.
8.Ко = Р/ С = 80544,1 / 20530,3 = 3,92
Коефіцієнт оборотності – характеризує кількість оборотів з період, що аналізується .
9. Кз = С / Р = 20530,3 / 80544,1 = 0,26
Коефіцієнт обернений до коефіцієнта оборотності, показує скільки оборотніх коштів авансовано в 1 грн реалізованої продукції.
10. Ке = П / С = 3629,4 / 20530,3 = 0,18
Характеризує, скільки прибутку припадає на 1 грн оборотних коштів
11. Р = (П / С) 100% = (3629,4 / 20530,3) 100% = 18%
Показник, який визначає використання оборотних коштів.
Умовні скорочення в розрахунках:
Вк - власні кошти;
З - забезпечення наступних витрат;
Оз - основні засоби та інші позаоборотні активи;
Пк - позикові кошти;
Фн - фактична наявність оборотних коштів;
Н - норматив оборотних коштів;
М - вартість майна підприємства;
С - середня вартість оборотних коштів;
Т - тривалість періоду, за який обчислюється обертання оборотних коштів;
Р - обсяг реалізації продукції;
П - прибуток від реалізації продукції.
Вплив на розміщення оборотних коштів на фінансовий стан підприємства найчастіше відображається такими показниками, як :
1) коефіцієнт швидкоі ліквідності;
2) коефіцієнт покриття балансу;
3) коефіцієнт абсолютної ліквідності.
Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кш.л) визначається як відношення грошових коштів, короткострокових цінних паперів, коштів у розрахунках та інших активів до суми короткострокових зобов`язань:
Кш.лна початок року = (7803,1+116,7+1572,2+8) /8159,4 = 1,16
Кш.лна кінець року = (6285,5 + 307,9 + 8993,0+ 12,4) / 15516,0 = 1,01
Вказаний показник характеризує платоспроможність підприємства. Так як значення показника як на початок так і на кінець року становить більше одиниці, то підприємство, згідно прийнятим значенням, вважається платоспроможним.
Коефіцієнт покриття (Кп) визначається як відношення всіх поточних активів підприємства до суми короткострокових зобов`язань:
Кпна початок року = 17274,3 / 8159,4 = 2,12
Кп на кінець року = 23786,3 / 15516,0 = 1,53
Цей коефіцієнт характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення його боргів протягом року. Важають, що його рівень у межах 2,0 - 2,5 є прийнятним.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кабс.л.) визначається як відношення суми коштів та короткострокових фінансових вкладень підприємства до короткострокових зобов'язань
Кабс.лна початок року = (84,7+7803,1+116,7) / 8159,4 = 0,98
Кабс.лн акінець року = (119,7+6285,5+307,9) / 15516,0 = 0,43
Показник характеризує негайну готовність підприємства погасити свою заборгованість. Достатнім є значення коефіцієнта в межах 0,25 - 0,35. Отже дане підприємство є готовим погасити свою заборгованість.
РОЗДІЛ ІІІ. Удосконалення управління оборотними активами на підприємстві.
3.1. Планування потреби в оборотних активах та їх нормування.
Господарсько-підприємницька діяльність неможлива без оборотних коштів. Ця потреба є одним з об'єктів фінансового планування і відображення в обліку та звітності. Розмір оборотного капіталу, який утворює кожну складову поточних активів, має відповідати потребам і можливостям підприємства зі створення й реалізації продукції.
Крім того, виникає необхідність у плануванні фінансових ресурсів для допоміжних і підсобних, житлово-комунальних господарств, соціально-побутових та інших закладів непромислового характеру.
У практиці використовуються два методи визначення потреби в оборотних коштах: прямий і економічний.
Метод прямого розрахунку забезпечує розробку обгрунтованих норм і нормативів на кожному підприємстві з урахуванням багатьох факторів, які пов'язані з особливостями постачання, виробництва та реалізації продукції.
Планування оборотних коштів здійснюється відповідно до кошторисів витрат на виробництво і невиробничі потреби та бізнес-плану, який охоплює й пов'язує виробничі й фінансові показники, створюючи саме цим умови для успішної комерційної діяльності та розвитку підприємництва.
Визначення потреби в оборотних коштах здійснюється через їх нормування. Нормування оборотних коштів передбачає врахування багатьох факторів, які впливають на господарську діяльність підприємств. На підприємствах виробничої сфери до них належать:
умови постачання підприємств товарно-матеріальними цінностями: кількість постачальників, строки поставки, розмір транзитних партій, кількість найменувань матеріальних цінностей, форми розрахунків за матеріальні цінності;
організація процесу виробництва: тривалість виробничого циклу, характер розподілу витрат протягом виробничого циклу, номенклатура випущеної продукції;
умови реалізації продукції: кількість споживачів готової продукції, їх віддаленість, призначення продукції, умови її транспортування, форми розрахунків за відвантажену продукцію.
За відповідності складу, структури й наявності оборотних коштів запланованому обсягу виробництва та реалізації підприємство в змозі отримувати прибуток з мінімальними витратами.
У разі заниження розміру оборотних коштів можливі перебої в постачанні й виробничому процесі, зменшення обсягу виробництва та прибутку, виникнення прострочених платежів і заборгованості, інші негативні явища в господарській діяльності.
Надлишок оборотних коштів призводить до нагромадження надмірних запасів сировини, матеріалів; послаблення режиму економії; створення умов для використання оборотних коштів не за призначенням.
Значення нормування оборотних коштів полягає в такому.
По-перше, правильне визначення нормативу оборотних коштів забезпечує безперервність і безперебійність процесу виробництва.
По-друге, нормування оборотних коштів дає змогу ефективно використовувати оборотні кошти на кожному підприємстві.
По-третє, від правильно встановленого нормативу оборотних коштів залежить виконання плану виробництва, реалізації продукції, прибутку та рівня рентабельності.
По-четверте, обгрунтовані нормативи оборотних коштів сприяють зміцненню режиму економії, мінімізації ризику підприємницької діяльності.
Визначення планової потреби в оборотних коштах передбачає розробку норм відносно тривалої дії і нормативів на конкретний період - рік (як правило), півріччя, квартал. Це досягається за проведення таких робіт:
1. Визначення норм запасів за статтями нормованих оборотних коштів.
Норма оборотних коштів - це відносний показник, який обчислюється в днях, відсотках чи гривнях. Норми в днях щодо виробничих запасів розраховуються за окремими видами матеріальних цінностей. У разі великої номенклатури розрахунок здійснюється в тій частині, яка становить (вартісне) не менше 70%-80% загальних витрат за статтею в цілому.
2. Встановлення одноденного витрачання матеріальних цінностей, виходячи із кошторису витрат на виробництво. Одноденне витрачання на підприємствах несезонних галузей промисловості рекомендується розраховувати на підставі даних четвертого кварталу планового року, що, як правило, має найбільший обсяг виробництва. У сезонних галузях промисловості одноденне витрачання визначається на підставі кварталу з найменшим обсягом виробництва.
Визначаючи одноденні витрати незавершеного виробництва, виходять із суми витрат на виробництво валової чи товарної продукції. Щодо готової продукції відповідно беруть для розрахунку виробничу собівартість товарної продукції.
3. Визначення нормативу оборотних коштів за кожною статтею в грошовому вираженні проводиться множенням одноденних витрат в грошовому вираженні на відповідну норму запасу в днях.
4. Розрахунок сукупного нормативу, або загальної потреби в оборотних коштах, на підприємстві проводиться підсумовуванням нормативів за окремими статтями.
5. Заключний етап нормування - визначення норм та нормативів за окремими статтями оборотних коштів для підрозділів підприємств, де використовуються матеріальні цінності та виготовляється продукція.
Найбільш трудомісткою і складною є розробка норм запасу. Норми запасу в днях застосовуються протягом кількох років, якщо суттєво не змінюються умови виробництва, постачання та збуту, розрахунків.
Визначення потреби в оборотних коштах прямим методом передбачає виконання розрахунків для кожного елемента оборотних коштів. Вони здійснюються на тривалий період, якщо раптово не змінюються асортимент продукції, технологія виробництва, умови постачання та збуту продукції. Обчислений методом прямого розрахунку норматив щорічно коригується підприємством з урахуванням змін виробничої програми і швидкості обертання оборотних коштів. Для корекції використовується економічний метод розрахунку.