Смекни!
smekni.com

Державний кредит та проблеми внутрішнього і зовнішнього боргу (стр. 8 из 8)


Висновки

Отже на основі даної курсової роботи можна зробити наступні висновки. Державний кредит - це залучення державними органами управління грошових коштів на умовах позики. Державний кредит може бути внутрішнім і зовнішнім.

Внутрішній державний кредит виступає в таких формах: державні позики, перетворення частини вкладів населення в державні позики, запозичення коштів загальнодержавного позичкового фонду, казначейські позики, гарантовані позики

Міжнародний державний кредит являє собою сукупність відносин, у яких держава виступає на світовому фінансовому ринку в ролі позичальника або кредитора. Ці відносини отримують форму державних зовнішніх позик. Державний кредит за своєю економічною сутністю - це сукупність економічних відносин між державою в особі органів влади й управління, з одного боку, і фізичними та юридичними особами - з іншого, за яких держава є позичальником, кредитором і гарантом.

Існування державного кредиту призводить до появи державного боргу і необхідності чіткої системи управління ним.

Державний борг - це сума заборгованості держави перед внутрішніми і зовнішніми кредиторами.

Загальна сума державного боргу складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань держави (як внутрішніх, так і зовнішніх), і відсотків за ними, включаючи видані гарантії за кредитами, що надаються іноземним позичальникам, місцевим органам влади, державним підприємствам. Розрізняють внутрішній та зовнішній борг держави. В Україні в 1992 році прийнято Закон “Про державний внутрішній борг України”, яким визначено, що державним внутрішнім боргом України є строкові боргові зобов’язання уряду України в грошовій формі.

Станом на 1 січня 2008р., граничний розмір державного внутрішнього боргу законодавчо визначається сумою в 25,71 млрд. грн.

Зовнішній борг–сукупність зобов’язань держави перед нерезидентами, незалежно від того, в чиїй національній валюті номіновано зобов’язаня . Максимального свого значення державний борг України та його зовнішня складова досягли в 1999 році. У наступні роки його динаміка стабілізувалася. Цьому сприяли зміни у борговій політиці держави. Так, в 2000 р. призупинилося кредитування України з боку МВФ і МБРР. У 2000, 2001, 2007 роках по відношенню до попереднього періоду відбулося зменшення зовнішнього державного боргу.Ефективність використання державних запозичень значною мірою залежить від системи управління боргом. Управління державним боргом - це комплекс заходів, що здійснює держава в особі її уповноважених органів з визначення умов залучення коштів, їх розміщення і погашення, та забезпечення платоспроможності держави.

Найпоширенішими є рефінансування боргу та реструктуризація заборгованості.

Рефінансування державного боргу - це погашення основної заборгованості й процентів за рахунок коштів, отриманих від розміщення нових позик.

Реструктуризація заборгованості полягає в тому, що на певних умовах відстрочується виплата частки боргу

Боргові проблеми України не є унікальними і мають зарубіжні аналоги. Але використання досвіду розвинутих країн щодо управління боргом є проблематичним, оскільки західна практика базується на засадах досконалої конкуренції, відповідності ціни грошей на боргових та інвестиційних ринках, передбачуваності темпу кругообороту капіталу тощо. Потрібна індикативна корекція такого досвіду відповідно до специфіки економічного розвитку різних країн з урахуванням поточної ситуації.

Сьогодні зрозуміло, що оздоровлення фінансової системи України не можливе без розробки науково обґрунтованої стратегії формування і обслуговування ринку державних запозичень.


Список використаної літератури

1.Політико-економічний журнал «Економіка України» за 2002 рік № 5 с.16-24 Вахненко Т.П. «Напрямки вдосконалення боргової політики»

2.Політико-економічний журнал «Економіка України» за 2005рік № 4 с.112-118 Парнюк В.О. «Боргові парадокси України»

3.Політико-економічний журнал «Економіка України» за 2007рік № 1 с.14-24 Вахненко Т.П. «Концептуальні засади управління національним боргом України»

4.Політико-економічний журнал «Економіка України» за 2007рік № 9 с.46-52 Колосова В.П. « Основні проблеми внутрішнього боргу України»

5. .«Фінанси України» за 2001рік №4 с.35-38 Льовочкін С.В. «Проблема державного боргу»

6.«Фінанси України» за 2001рік №5 с.75-79 Редькін О.С., Кокісаров О.В. «Деякі оцінки практики державних запозичень»

7.«Фінанси України» за 2004 рік,№ 1 с. 49-55. Добровольська Л.М. «Державне кредитування»

8.«Фінанси України» за 2005 рік ,№ 9 с. 46-55. Зражевська Н.В. «Механізм реструктуризації зовнішнього державного боргу.»

9.«Фінанси України» за 2006 рік, № 11,с.143-153 Вахненко Т.П. «Міжнародний кредит у світовій валютно-фінансовій системі.»

10.«Фінанси України» за 2007 рік №10 с.3-18 Буковинський С.А, Унковська Т.Є. «Зростання ролі міжнародного кредитування»

11. «Фінанси України» за 2007р.,№12. с.40-50.Парнюк В.О. «Кредитування та відображення зовнішньоторгівельних операцій в Україні».

12. .«Фінанси України» за 2008рік № 5 с.68-73 Галан Н.І. «Трансформація державного боргу у світовому господарстві.»

13.Базилевич В.Д. ,Баластрик Л.О.Державні фінанси: Навч. посібник .-К.:Атака,2002.

14.Василик О.Д. Теорія фінансів : Підручник .-К.:НІОС,2000.

15.Грітчина М.П.Фінанси (теоретичні основи ).К.-2002р.

16.Кудряшов В.А.Фінанси.(Загальна теорія),2003р.

17.Опарін В.М..Фінанси :Навч.Посібник.-К.: КНЕУ.-2001.

18.Суторміна В.М. Федоров В.М.,Андрущенко В.А.Держава, податки, бізнес.-К.: Либідь ,1992р.

19.Федоров В.,Опарін В.,Льовочкін С. Фінансова реструктуризація в Україні : проблеми, напрямки.-К.-2002.

20.Романенко О.Р.Фінанси :Підручник .-К.Центр навчальної літератури,2004.-312с.

21.Луніна І.О.Державні фінанси України в перехідний період .- НАН України , Інститут економічного прогнозування .-К.:2000

22.Финасы.Учебник.Под. ред. Л. А. Дробозиной. -М.:ЮНИТИ,-1999р.

23.Финансы. Учебник. Под ред. М.В.Романовского, О.В.Врублевской, Б.М.Сабанти.- М.:Перспектива, Юрайт. -2001.

24.Фінанси : вишкіл студії : Навч. Посібник/ За ред.. Юрія С.І.- Тернопіль :-«Карт-бланш».-2002.