При обчислені акцизного збору за фіксованими ставками в екю (євро) об’єктом оподаткування є кількісні показники реалізованих (переданих, ввезених в Україну) товарів продукції.
Акцизний збір, обчислений в екю, з товарів (продукції), що імпортується в Україну, сплачується у валюті України за валютним (обмінними) курсом Національного банку України, що діє на день подання митної декларації.
Акцизний збір, обчислений в екю, з товарів (продукції), що вироблені і реалізуються в Україні, сплачується у валюті України за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції) і залишається незмінним протягом кварталу.
Близько 85 відсотків загального обсягу надходжень акцизного збору до державного бюджету України становлять надходження акцизного збору з спирту, алкогольних та тютюнових виробів.
При здійснені своїх функцій контролю за дотриманням суб’єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та нормативних актів у сфері виробництва і торгівлі спиртом, алкогольними напоями та тютюновими виробами перед податковими та правоохоронними органами досить часто виникають проблеми, пов’язані з недосконалістю законодавства. Так, щодо окремих видів грубих порушень в цій сфері, наприклад, за порушення порядку реалізації, транспортування або зберігання спирту або алкогольних напоїв, виробництво спирту та алкогольних напоїв без ліцензії тощо, відсутня кримінальна або адміністративна відповідальність винних осіб. У результаті податкові та правоохоронні органи можуть лише фіксувати порушення, і не мають дійових засобів для покарання винних осіб та забезпечення недопущення таких порушень у подальшому.
Протягом першого півріччя 1999 р. Міністерством фінансів України та Державною податковою адміністрацією України постійно вносилися пропозиції щодо змін до існуючого законодавства, які дозволять додатково мобілізувати доходи до бюджету. Зокрема, розроблено та погоджено проект Закону України, згідно з яким скасовуються всі пільги, тимчасово надані вітчизняним товаровиробникам підакцизних товарів, а також запропоновано підвищити ставки акцизного збору на деякі товари (продукцію). Але , на жаль, на даний час зазначений законопроект не винесено на розгляд Верховної Ради України.
Слід звернути увагу на той факт, що проекти законів, які якимсь чином зачіпають податки, не завжди погоджуються з ДПА України. Наприклад, на даний час, за пропозицією народних депутатів та Мінпрому України Верховною Радою України прийнято закон, яким передбачається звільнення від акцизного збору шин для легкових автомобілів, хоча зазначені надходження від реалізації шин у 1996 році склали 14,2 млн. грн.., і ДПА України була поставлена перед фактом щодо зменшення доходної частини Державного бюджету.
Особливості нарахування та сплати акцизного збору, що справляється з виготовлених українськими виробниками та ввезених на територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначає Закон України від 15 вересня 1995 р., №329/95-ВР “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби”.
Митні збори справляються в Україні відповідно до Митного кодексу України (1970-12), Декретів Кабінету Міністрів України “Про Єдиний митний тариф України” (4-93), “Про порядок обкладання митом предметів, які ввозяться (пересилаються) громадянами в Україну” (2-93), Постанови Кабінету Міністрів України “Про ставки митних зборів” (65-97), Законів України “Про Єдиний митний тариф України” (2097-12), “Про звільнення від обкладання митом предметів , які ввозяться (пересилаються) громадянами за митний кордон України” (163/96-ВР), та інших нормативних і законодавчих документів, які регламентують сплату митних зборів.
Відповідно до розділу 5 Митного кодексу України обкладання митом товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України, здійснюється відповідно до Закону України “Про Єдиний митний тариф” (2097-12).
Статтями 47, 76, 77, 85, 86, 87 Митного кодексу передбачено справляння зборів у таких випадках:
- за видачу підприємству свідоцтва про визнання його як декларанта, при допущенні митницею підприємства до декларування на підставі договору;
- за митне оформлення транспортних засобів (у тому числі транспортних засобів індивідуального користування), товарів, спадщин, речей , які переміщуються через митний кордон України (у тому числі у міжнародних поштових відправленнях та вантажем), та інших предметів, а також за перебування їх під митним контролем;
- за митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, встановленим для митниці, і за зберігання товарів та інших предметів під відповідальністю митниці у випадках.
Ставки митних зборів встановлені Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1997 р., № 65, і коливаються від 3 до 50 доларів США, крім винятків, якими є ставка у відсотках від митної вартості (0,05 – 0,6 %), зборів за зберігання товарів та інших предметів на складах митниць – 0,1-0,5 долара США, зборів за видачу підприємству свідоцтва про визнання його декларантом 1500 доларів США (продовження терміну дії свідоцтва – 1000 доларів США).
Крім того, митним законодавством встановлено цілу низку пільг, а саме:
- мито не стягується при ввезенні товарів за рахунок коштів Державного валютного фонду України, республіканського (Республіки Крим), місцевих валютних фондів, іноземних кредитів, що надаються під гарантію Кабінету Міністрів України, а також при ввезенні засобів захисту рослин і тварин, калійних і фосфатних добрив.
- при ввезенні предметів дитячого асортименту ставки мита зменшуються на 50 відсотків.
- тимчасово до 1 січня 2008 року ввізне мито не справляється при ввезенні товарів (включаючи машинокомплекти) на митну територію України, які використовуються для будівництва і виробничої діяльності підприємств по виробництву автомобілів і запасних частин до них з інвестицією (у тому числі іноземною) виключно в грошовій формі, що становить суму, еквівалентну не менше 150 мільйонам доларів США за офіційним валютним курсом Національного банку України на день внесення такої інвестиції до їх статутного фонду, яка зареєстрована у встановленому законодавчому порядку. Порядок і обсяги ввезення цих товарів (включаючи машинокомплекти) Встановлюються Кабінетом Міністрів України. Перелік таких товарів (включаючи машинокомплекти) з визначенням кодів згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів встановлюється додаток до Закону України “Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні” (535/97-ВР), якщо такі товари не виробляються підприємствами на території України. У разі порушення цільового використання зазначених товарів платник податку зобов’язаний сплатити ввізне мито у встановленому законодавством порядку.
- на період виконання робіт щодо підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему ввізне мито не стягується при ввезенні (пересиланні) на митну територію України товарів (сировини, матеріалів, устаткування та обладнання), що надходять у рамках міжнародної технічної допомоги, яка надається на безоплатній та безповоротній основі для подальшої експлуатації, підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС і населення міста Славутич.
У результаті проведених досліджень у розділі автором зроблено висновки.
Особливість структури непрямих податків в Україні має як об’єктивні, так і суб’єктивні причини. До об’єктивних причин можна віднести те, що, по-перше, в розвинутих країнах світу в наслідок високого рівня доходів більшості населення (60% - середній клас) коло покупців підакцизних товарів ширше, ніж в Україні, де чималий контингент населення купує лише два види підакцизних товарів горілчані і тютюнові вироби; по-друге, в умовах економічної кризи, інфляції падіння рівня доходів, зростання масштабів тіньової економіки ПДВ є єдиним із найефективніших у фіскальному плані податків.
До суб’єктивних причин, що зумовлюють структуру непрямого оподаткування в Україні, можна віднести причини, породжені особливостями податкової політики з її фіскальною спрямованістю, недосконалістю, яка є наслідком як незначного досвіду проведення самостійної податкової політики, так і відсутністю достатньої кількості кваліфікованих спеціалістів.
податок додана вартість акцизний митний