Функціональний і технологічний розвиток НСМЕП забезпечується за рахунок розроблення й впровадження таких платіжних та інформаційних технологій: операції «розширений платіж» (у тому числі «адресний платіж»); операції з повернення клієнту відповідної суми коштів у разі його відмови від проведеної фінансової операції (операція «сторно»); роботи «групи банків» (з можливостями реалізації гнучкої системи комісійних); банківських процесингових центрів (на основі автоматизованої карткової системи з делегуванням інформаційних повноважень); операцій у мережі Інтернет (впровадження Інтернет-терміналів); впровадження картки НСМЕП нового покоління (з використанням сучасних чип-модулів та оновленої версії програмного забезпечення, подвійним інтерфейсом, нефінансовими додатками); впровадження специфікацій та інформаційних технологій, сумісних з міжнародними стандартами та специфікаціями міжнародних платіжних систем (EMV тощо).
Підвищення надійності та продуктивності функціонування складових апаратно-програмного комплексу НСМЕП забезпечується за рахунок впровадження: «кластерної архітектури» побудови процесингових центрів НСМЕП (реалізація функцій сервера авторизації та сервера додатків); реплікаційних схем «теплого резервування» (реалізація функцій сервера баз даних процесингових центрів НСМЕП); резервного головного процесингового центру НСМЕП і технології резервування роботи процесингових центрів Національного банку шляхом переключення головного процесингового центру на регіональний процесинговий центр і навпаки; системного резерву модулів безпеки; «одноключової» системи захисту інформації (без використання банківських ключів); апаратних модулів безпеки з новими функціями (у тому числі в частині забезпечення роботи з картками НСМЕП нового покоління, реалізації «одноключової» системи захисту інформації); програмних модулів безпеки.
Розширення сфери застосування технологій і складових апаратно-програмного комплексу НСМЕП забезпечується за рахунок використання нефінансових додатків «платіжної картки НСМЕП нового покоління» та реалізації таких супутніх проектів: «Транспортна картка» (з урахуванням соціальної складової); «Соціальна картка»; «Митна картка»; «Електронний паспорт»; «Картка страхувальника»; «Носій електронного цифрового підпису»; «Картка водія»; «Дисконтна картка» тощо.
Діяльність та розвиток організаційної структури НСМЕП забезпечуються за рахунок: залучення до роботи в НСМЕП нових банків; залучення до роботи в НСМЕП нових учасників (банківських процесингових центрів, еквайрингових компаній та технічних еквайрів); залучення до участі у виробництві карток НСМЕП нових підприємств, що мають відповідний сертифікат якості; участі Платіжної організації, членів та учасників НСМЕП у реалізації відповідних заходів державних програм, спрямованих на розвиток масових безготівкових розрахунків в Україні; створення умов для роботи банків у НСМЕП за різними моделями (емітент з делегуванням інформаційних повноважень, еквайр з делегуванням інформаційних повноважень тощо); внесення змін до структури підрозділів Національного банку, які забезпечують діяльність НСМЕП (у разі потреби); визначення маркетингової політики НСМЕП і забезпечення її проведення; забезпечення інформаційної підтримки та пропагування НСМЕП.
Удосконалення та розвиток нормативно-правової бази НСМЕП забезпечується шляхом: створення та ведення реєстру нормативних, методичних, технологічних та організаційних документів НСМЕП; розроблення методичних і технологічних документів, які забезпечують функціонування НСМЕП; розроблення нормативних документів для забезпечення реалізації супутніх проектів; стандартизації та розроблення інтерфейсів; розроблення нормативно-правових і технічних документів для забезпечення виготовлення суміщених платіжних терміналів, поєднаних з реєстраторами розрахункових операцій; розроблення специфікацій для реалізації супутніх проектів (транспортних, соціальних тощо).
1. Показано, що сучасний етап розвитку банківського сектора потребує вдосконалення національної електронної платіжної системи, яке ми вбачаємо у розвитку національної системи масових електронних платежів, впровадження якої в промислову експлуатацію ще тільки розпочинається. Ці обставини актуалізують проблему дослідження перспектив розвитку національної електронної платіжної системи.
2. Уточнено сутність поняття «платіжної системи» як системи механізмів, що призначені для переказу грошових коштів між суб’єктами господарювання з метою розрахунку за зобов’язаннями. Провідна роль платіжної системи в сучасній економіці обумовлена її особливим статусом як необхідного елементу фінансової інфраструктури, інструменту ефективного управління економікою та засобу підвищення економічної ефективності.
3. Розкрито, що на сьогодні в Україні створена ефективна національна система електронних платежів, яка базується на повністю безпаперовій технології, має нормативно-правове, науково-практичне обґрунтування. Система складається з таких компонентів: системи електронних платежів; систем автоматизації роботи банків; внутрішньобанківських платіжних систем; систем «клієнт-банк».
Застосування національної системи електронних платежів дозволило прискорити здійснення розрахунків та обігу коштів, зменшити документообіг, знизити вірогідності фальсифікації міжбанківських розрахункових документів, посилити контроль за станом грошової маси в державі, знизити збитки держави та підприємців від низької швидкості виконання розрахунків та використання підроблених платіжних документів; підвищити можливості комерційних банків і Національного банку України контролювати здійснення платежів.
Одним з компонентів системи, що знаходиться у стані впровадження є національна система масових електронних платежів, яка являється внутрішньодержавною банківською багатоемітентною платіжною системою масових платежів, де розрахунки за товари та послуги, одержання готівки та інші операції здійснюються за допомогою платіжних смарт-карток за технологією, що розроблена Національним банком України.
4. Викладено нормативно-правові основи функціонування національної системи масових електронних платежів, які базуються на законах «Про Національний банк України» (№2922–ІІІ), «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» (№2346 – III), Постановах НБУ «Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів» (№620 вiд 10.12.2004), «Про затвердження Програми розвитку Національної системи масових електронних платежів на 2006–2008 роки (№121 від 30.03.2006) та іншими документах.
5. Доведено під час аналізу організаційної структури та порядку обліку банківських операцій у системі НСМЕП, що вона являє собою функціонально повний набір апаратних, програмних і організаційних засобів, які у сукупності забезпечують керування інтелектуальними мікропроцесорними картками, терміналами, банкоматами, інкасацію транзакцій, процесинг, кліринг, інтерфейс та інтеграцію з банківськими системами та системою електронних платежів України.
5. Виявлено в результаті аналізу стану впровадження в промислову експлуатацію національної системи масових електронних платежів на Україні, що протягом 3 років відбулося її стрімке поширення серед користувачів банківських послуг, що наближає її до здобуття соціально-орієнтованого та загальнодержавного значення.
6. Визначено ряд проблем, що потребують подальшого розв’язання, а саме: необхідність збільшення частки безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток порівняно з розрахунками готівкою; підвищення рівня безпеки застосування платіжних карток; збільшення інвестиційних можливостей банківської системи шляхом залучення коштів населення на банківські рахунки; зменшення суспільних витрат на підтримку готівкового грошового обігу.
Розгляд та аналіз викладених вище питань зумовив необхідність пошуку шляхів вдосконалення досліджуваного процесу. Автором проаналізовано існуючи пропозиції щодо цього питання та систематизовано у наступних напрямках: забезпечення функціонального і технологічного розвитку НСМЕП; підвищення надійності та ефективності функціонування складових апаратно-програмного комплексу НСМЕП; розширення сфери застосування технологій і складових апаратно-програмного комплексу НСМЕП; забезпечення діяльності та розвитку організаційної структури НСМЕП; удосконалення та розвиток нормативно-правової бази НСМЕП.
1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, №254/96-ВР.
2. Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 р. №851-IV.
3. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р. №2121-ІІІ (із змінами та доповненнями Законом України від 20 вересня 2001 р. №2740-ІІІ).
4. Закон України «Про захист інформації в автоматизованих системах». // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, №31, ст. 286.
5. Закон України «Про Національний банк України» (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України за станом на 10 січня 2002 року №2922–ІІІ).
6. Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від 05.04.2001 р. №2346-III.
7. Інструкція №7 «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України»: Постанова Правління НБУ // Галицькі Контракти. – 1996. – №41. – С. 44–48; 1997. – №23–24. – С. 173–189.
8. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні затверджена Постановою Національного Банку України №368 від 28.08.2001.
9. Постанова Національного Банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» №22 від 21.01.2004.
10. Постанова НБУ «Про затвердження Правил організації бухгалтерської та статистичної звітності в банках України» від 29.03.96 р. №80.