Смекни!
smekni.com

Реформування податкової системи України (стр. 3 из 3)

- дотримання міжнародних правил щодо застосування нульової ставки податку лише при оподаткування експортних операцій;

- поступове зниження ставки податку.

Для поліпшення справляння податку передбачає:

- удосконалення механізму сплати податку й бюджетного відшкодування шляхом поліпшення системи адміністрування та зменшення кількості випадків ухилення від його сплати;

- оптимізацію пільгового режиму оподаткування у сфері сільського і лісового господарства, рибальства;

- впорядкування системи пільг що надаються за галузевою ознакою;

- удосконалення процедури подання в обов’язковому порядку платниками податку податкової звітності у електронному вигляді [8].

Реформування податку на додану вартість пов’язано з важливим кроком зменшення ставки цього податку протягом 2012- 2014 років на 1% щороку з 20% до 17%. Це є соціально спрямованим заходом, адже відомо, що за своєю економічною сутність ПДВ – це податок на споживання і сплачує його кінцевий споживач населення. Основний тягар цього оподаткування несуть бідніші верстви населення, оскільки саме вони повність витрачають свої доходи на споживання. Тому зменшення ставок означає, що коштів у них залишається більше [6].

6) Акцизний податок. Удосконалення справляння акцизного податку здійснюватиметься шляхом:

- послідовного запровадження положень ЄС при справлянні акцизного податку;

- посилення регулюючого впливу акцизу на ціноутворення на ринку товарів, шкідливих для здоров'я людини, з метою зменшення їх споживання;

- поступового наближення контролю виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів до норм законодавства ЄС;

- проведення щорічного корегування розмірів ставок акцизного податку на алкогольні напої й тютюнові вироби відповідно до індексів споживчих цін за попередній період.

7) Запровадження екологічного податку включило в себе:

- розширення бази шляхом включення до неї викидів у атмосферу, що здійснюється повітряними суднами, іншими пересувними джерелами забруднення, екологічно небезпечної продукції;

- підвищення ставок податку на всі види викидів і скидів забруднюючих речовин, за розміщення відходів із метою розв'язання проблеми їх накопичення й переробки;

- запровадження корегуючих коефіцієнтів до ставок податку, величина яких залежатиме від виконання суб'єктом господарювання в установлений строк заходів щодо зменшення викидів і скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, дотримання лімітів використання екологічно безпечних технології.

В Податковому Кодексі передбачено збільшення удвічі ставок екологічного податку порівняно з нормативами чинного збору за забруднення навколишнього природного середовища та розширення бази оподаткування за рахунок викидів біоксиду вуглецю.

В Податкового кодексі врегульовані правові відносини, які стосуються:

- вилучення у платників податків оригіналів первинних документів без рішення суду;

- обстеження житла громадян, або іншого володіння фізичної особи будь-коли;

- використання в практиці адміністрування податків технічних засобів: фото-, відео- та аудіо фіксації;

- проведення опитування фізичних осіб;

- донарахування податкових зобов’язань за непрямими методами без рішення суду;

- проведення документальних невиїзних перевірок без рішення керівника податкового органу;

- безакцептного списання коштів з банківських рахунків платників податків [3].

Реформування податкової системи здійснюється в умовах подолання наслідків фінансово-економічної кризи, зменшення податкових надходжень до державного й місцевих бюджетів, високого рівня бюджетного дефіциту, дефіциту ПФУ, зменшення інвестицій у економіку, падіння ділової активності в реальному секторі економіки та фінансово-кредитній сфері.

Для ефективного реформування податкової системи необхідно:

- забезпечити макроекономічну й соціальну й політичну стабільність у суспільстві;

- створити, крім фіскальних достатні умови для активізації інвестиційних процесів, зокрема надійного захисту конкуренції й контрактів, а також прав власності;

- реформувати бюджетну систему з урахуванням Європейської хартії про місцеве самоврядування ;

- узгодити податкову , бюджетну і грошово-кредитну політику;

- забезпечити прозорість економічних відносин;

- створити належні не фіксовані умови для активізації підприємницької діяльності;

- ефективно використовувати кошти державного бюджету, одержані в результаті сплати податків і зборів, раціоналізації структури державних видатків з метою збільшення обсягу державних інвестицій у людський капітал [4].

Таким чином, запропонована програма реформування податкової системи України в контексті Податкового Кодексу ґрунтується на найкращому світовому досвіді та пракриті більшості країн СНД в управлінні подібними трансформаційними програмами. Досвід свідчить, що запровадження гармонійної податкової системи на основі Податкового Кодексу є важливим кроком на шляху реформування й динамічного розвитку економіки.


Висновок

податковий кодекс дохід фіскальний

Основним джерелом формування дохідної частини державного бюджету є податки, що сплачують фізичні та юридичні особи. Водночас вони виступають важливим регулятором соціально-економічних процесів на макроекономічному та мікроекономічному рівнях. Тому податкова реформа повинна створити таку податкову систему, яка сприятиме підвищенню конкурентоспроможності національної економіки, забезпеченню стійкого економічного зростання за умови збільшення сукупних податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів, проведенню збалансованої бюджетної політики на довгострокову перспективу.

На необхідність реформування податкової системи вказують ряд проблем, основними з яких є тінізація економіки, корупція, непрозорі схеми адміністрування податків і зборів, низький рівень довіри суспільства до податкової служби. Зважаючи на це можна відокремити основні стратегічні завдання податкової реформи:

- підвищення темпів зростання економіки;

- створення сприятливих фіскальних умов для залучення прямих іноземних інвестицій, а також активізація інвестиційної діяльності всередині країни;

- створення фіскальних умов для легалізації доходів;

- формування відповідального ставлення платників податків до виконання свої податкових зобов’язань;

- демократизація податкової служби, встановлення рівноправних відносин між платниками податків та податковими органами.

Реформування податкової системи відбувається в контексті Податкового кодексу. Прийняття Податкового кодексу України сприяє систематизації та узагальнення нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері оподаткування, яких нараховується понад 2 тисячі. Податковий кодекс усуне істотну кількість суперечностей між нормативно-правовими актами, які регулювали питання оподаткування до його прийняття. Норми Податкового Кодексу України адаптовані до принципів і директив Європейського Союзу.

Його концептуальною основою стало зниження податкового навантаження на платників-суб′єктів підприємницької діяльності з метою підвищення їх інноваційної та інвестиційної активності.

Спостерігається поетапне зниження податкових ставок та перенесення більшої частини навантаження з праці та капіталу на споживання. Завдяки цьому забезпечується зменшення споживання товарів, шкідливих для здоров’я людини, а також звуження використання товарів, які забруднюють навколишнє природне середовище.

Податковий кодекс виступає інструментом реалізації економічної політики держави, що будується з урахуванням реального стану розвитку суспільно-політичних та економічних відносин та з урахуванням обраного політичного курсу розвитку країни. В той же час слід констатувати, що прийняття Податкового кодексу – вагомий крок у реформуванні податкової системи України, підвищенні прозорості структури державних фінансів та розвитку національної економіки в цілому.

Основними напрямками реформування податкової системи України є: створення якісної податкової системи, яка дозволить забезпечити сприятливі умови для ведення бізнесу, здійснення інвестицій та збільшення сукупних податкових надходжень до усіх рівнів бюджетів та державних цільових фондів. Збільшення державного бюджету не повинна залежати від рівня податкового навантаження. Зростання податкових надходжень має забезпечуватись за рахунок прискорення оборотності капіталу і підвищення ділової активності суб’єктів господарювання. Практика Євросоюзу свідчить про переважання прямих податків над непрямими. Можна запозичити практику співвідношення прямих і непрямих податків в ЄС, що зміцнить податкове навантаження з виробництва на споживання, а також на ресурсні та екологічні платежі. Таке реформування необхідно впроваджувати поступово, кожен його етап повинен розширювати гармонізацію податкової політики України.

Список використаної літератури

1. Податковий Кодекс України

2. Валігура В.А. Оцінка ефективності податкової служби України//Формування ринкових відносин в Україні – 2009. - №3 – С.59-66.

3. Варварич Т.А., Барановська І.В. Проблеми реформування податкової системи в умовах кризи//Актуальні проблеми економіки – 2009. - №8. –С.193-199.

4. Влащук М. Концептуальна стратегія реформування податкової системи, розрахунками до 2018р.//Вісник податкової служби – 2010. - №6.- С.20-22.

5. Єфименко Т.І. Податковий Кодекс України: питання ефективності та спільної злагоди//Фінанси України – 2009. - №5 – С.3-11.

6. Лондар С., Сороко С. Впровадження Податкового Кодексу – суттєвий крок в удосконаленні сфери державних фінансів//Казна України – 2010. - №4. – С.12-150.

7. Мірошник В.В. Податкова реформа в Україні в контексті євроінтеграції//Наукові праці КНТУ. Економічні науки – 2010. - №17. С. 55-68.

8. Ярошенко Ф.О. Реформування податкової системи в Україні в контексті прийняття Податкового Кодексу//Фінанси України – 2010. - №7. – С.3-21.