Ев = Пв (Вв) - Пв (Вв) На * Тсл / 100
де: Ев - залишкова вартість основних фондів, грн;
Пв (Вв) - початкова (відновлена) вартість фондів, грн;
На - річна норма амортизаційних відрахувань на повне відновлення початкової вартості фондів, грн;
Тсл - фактичний термін дії фондів після введення їх в експлуатацію, років;
Повна сума амортизаційних відрахувань за весь період експлуатації основних фондів до їх фізичного, або морального вибуття визначається так:
А = П + Вкр + Вм - З (Л)
де: А - повна сума амортизаційних відрахувань, грн;
П - початкова вартість фондів, грн;
Вкр - витрати на капітальний ремонт за весь термін служби фондів, грн;
Вм - витрати на модернізацію за весь термін служби фондів, грн;
З (Л) - залишкова вартість фондів на момент вибуття їх з експлуатації.
Річний розмір амортизаційних відрахувань:
Ар = А / Тн
де: Ар - річний розмір амортизаційних відрахувань, грн;
Тн - нормативний термін служби фондів, років;
Річна норма амортизаційних відрахувань:
На = Ар / П * 100
Амортизаційні відрахування проводяться кожний місяць згідно затверджених норм за окремими видами фондів. Відрахування в амортизаційний фонд здійснюються і у випадках простою або ремонту основних фондів; не проводяться відрахування лише тоді, коли фонд знаходиться в запасі (на складі) чи на консервації.
Планова сума амортизаційних відрахувань в будівельній організації:
n
Апл = å (`Ф) Наі / 100
i = 1
де: Апл - планова сума амортизаційних відрахувань, грн;
`Фi - середньорічна вартість основних виробничих фондів відповідної і - ої групи, грн;
Наі - річна норма амортизаційних відрахувань по кожній групі фондів, перелік яких позначено в нормах амортизаційних відрахувань, грн;
n - кількість груп основних фондів.
Міністерствам і відомствам, місцевим органам влади дозволено зменшувати розміри амортизаційних відрахувань для державних підприємств, згідно з темпами зниження об’ємів виробництва, якщо внаслідок індексації основних фондів ціни на їхню продукцію, за рахунок амортизаційних відрахувань, не виростуть більше ніж на 30 відсотків. Ці питання по відношенню до загальнодержавної власності повинні бути узгоджені з Міністерством економіки та Міністерством фінансів. Крім того передбачена прискорена амортизація основних фондів. Рішення про прискорену амортизацію активної частини основних виробничих фондів (але не більше ніж в два рази за встановлені державою норми) приймаються підприємством самостійно, якщо таке рішення не буде причиною підвищення рівня цін і тарифів на продукцію, що випускається . Не допускається прийняття рішення про прискорену амортизацію основних фондів, взятих в оренду без згоди орендодавця.
7.2 Інвестиції в оборотний капітал
Для забезпечення безперервності процесу виробництва товаровиробники повинні мати не тільки основні, але й фонди обороту. Вкладання в фонди обороту (оборотний капітал) призначено для забезпечення запуску виробництва і його ритмічного функціонування на протязі всього життєвого циклу. Реалізація продукції в інвестиційній сфері - це складний і довготривалий процес перетворення авансованого капіталу в виробничі запаси, які беруть участь в процесі виробництва і виготовлення готової продукції інвестиційної сфери - будівель та споруд, які передаються інвестору як засіб погашення авансованого капіталу.
Готова продукція інвестиційної сфери - це інвестиційний капітал у вигляді основних виробничих фондів і необхідного виробничого запасу сировини, основних і допоміжних матеріалів. Вартість готової продукції, а також засоби пов’язані з її переміщенням до моменту повної реалізації, називають фондами обігу. В процесі будівництва оборотні фонди та фонди обігу складають загальний кругообіг, де вартість оборотних фондів переходить з сфери виробництва в сферу обігу і, навпаки, фондів обігу в сферу виробництва.
Функціями оборотних коштів - це здійснення розрахунків, оплати за отримані товари, виконані роботи, готову продукцію. Вони постійно обслуговують всі стадії руху виробничих фондів і фондів обігу.
Джерелами оборотних коштів можуть бути як власні фінансові ресурси підрядних організацій, так і запозичені кошти, які використовуються тимчасово. Власні оборотні кошти закріпляються за будівельними організаціями в постійне користування і є частиною статутного фонду будівельної організації.
Вони складають приблизно 10 % річного об’єму будівельно - монтажних робіт, які виконуються організацією і складаються за рахунок прибутку будівельної організації або коштів які перерозподіляються вищестоящими організаціями. До власних коштів також прирівнюються стійкі пасиви: мінімальне перехідне заборговування робітникам і службовцям по зарплаті і відрахування на соцстрах, заборгованість постачальникам по акцептованим рахункам, термін сплати яких не прийшов і т.п.
Запозичені оборотні кошти надаються будівельним організаціям в тимчасове користування у вигляді авансів замовників та кредитів банку. Роль кредитів значно розширюється як в нормуванні постійного розміру оборотних коштів, так і в поповненні їх недостачі.
В залежності від сукупності дії оборотних коштів, показники їх обігу, можуть бути загальними і частковими, вони відображають використання окремих груп або елементів матеріальних ресурсів і впливають на загальний показник обігу всіх оборотних коштів. Для загальної характеристики оборотних коштів, які знаходяться з розпорядженні будівельної організації в цілому, розраховується загальна норма оборотних коштів:
Но = ОС/ ОР * 100
де: Но - норма оборотних коштів, % ;
ОС - середньорічна величина оборотних коштів, грн;
ОР - об’єм виконаних і оплачених будівельно - монтажних робіт
Ступінь використання оборотних коштів характеризується двома основними показниками:
а) коефіцієнт оборотності або числом оборотів коштів за повний період:
Коб = ОР / ОС
б) середня тривалість одного обороту в днях:
Д = Тоб / Коб = Тоб * ОС / ОР
де : Тоб - тривалість обороту, днів.
Внаслідок прискорення оборотності оборотних коштів появляється можливість використовувати вивільнені кошти в інших напрямках господарчої діяльності. Вивільнення коштів може бути абсолютним або відносним. Абсолютне - характеризує зменшення фактичних середніх залишків оборотних коштів за звітний період в порівнянні з базисним при тому ж обороті або його збільшенні. Відносне вивільнення коштів буває тоді коли темп росту об’єму обороту в звітному періоді випереджає темп росту залишків оборотних коштів. Величину умовної економії за рахунок вивільнення коштів по річному плану можна визначити по формулі:
Опл (Ф)
Еум = ¾¾¾¾¾ (`Д1 -`Д2)
Тпл (Ф)
де: Еум - умовна економія коштів за рахунок вивільнення коштів;
Опл (Ф) - об’єм будівельно - монтажних робіт на плановий період або фактично виконаний;
Тпл (Ф) - тривалість дії планового (фактичного) періоду;
`Д1 та`Д2 - середня тривалість одного обороту в днях відповідно в звітному та плановому (фактичному) періоді.
8. Інноваційні інвестиції
Інноваціями прийнято вважати вкладання інвестиційного капіталу в нововведення, які призводять до кількісних або якісних змін підприємницької діяльності. Інновація, як правило, переслідує одну або декілька суспільних цілей. Вкладання в нововведення можуть здійснюватися з метою: отримання прибутку, зниження витрат на виробництво або досягнення соціального ефекту (покращення життя населення, екологія, освіта і т.п.). Світовий досвід показує, що впровадження досягнень НТП на конкретному виробництві реалізується лише на одну третину результативного ефекту нововведення, решта використовується іншими підприємствами. Інвестиційний і інноваційний процеси як правило сумісні, більш ніж 60% приросту ефективності виробництва в західних країнах досягається за рахунок технологічного переобладнання, тобто інновацій в освоєння нових технологій і виробництво нових продуктів.
При проектуванні промислових об’єктів підвищення їх технічного рівня та економічності може здійснюватися за багатьма параметрами. Основні з них такі:
- використання в проектах нових прогресивних матеріалів і конструкцій, які могли б забезпечувати зниження матеріалоємкості і ваги будівель і споруд;
- застосування кращого іноземного досвіду в проектуванні технічно передових і економних підприємств.
Основними напрямками науково - технічного прогресу на стадії реалізації інвестиційних проектів є:
- виробництво і використання нових, ефективних засобів і предметів праці (будівельних машин, обладнання, матеріалів, конструкцій);
- проектування і будівництво будівель та споруд , які відповідають вимогам технологічної експлуатації з високими соціально - естетичними вимогами перебування в них людей;
- розробка і використання прогресивних технологічних процесів, методів організації будівельного виробництва;
- проведення реконструкції та модернізації діючих виробництв промислових підприємств інвестиційної сфери на основі впровадження нового прогресивного обладнання і технологій.
Товарне виробництво в умовах ринкової економіки - це конкурентна боротьба за ринки збуту. Перемогти в боротьбі за споживача можливо лише двома методами: зниженням ціни на товар або досягненням високого рівня якості. Перший спосіб малоефективний в умовах насиченості ринку і високого рівня життя населення. Споживач готовий платити більше за товар більш високої якості. Як правило, виробництво більш якісного продукту потребує більших затрат, хоча в окремих випадках впровадження нової технології, особливо при масовому виробництві, може призвести до подвійного ефекту: зниження собівартості продукції при одночасно більш високому рівні якості. Найефективним засобом для досягнення цих двох цілей є розвиток науки і впровадження результатів НТП на практиці. Результатом науково - технічного прогресу є нововведення, яке народжується за « допомогою » інтелектуальних інвестицій, впроваджених в інноваційну сферу. Інноваційний процес складається з декількох стадій: