Смекни!
smekni.com

Побудова податкової системи та шляхи її оптимізації (стр. 3 из 5)

Основним законодавчим актом, який визначає механізм справляння та сплати податку на прибуток в Україні, є Закон України від 22.05.1997р. №283/97 "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями). Відповідними статтями цього закону встановлені основні елементи податку на прибуток, до яких відносяться: платники податку, об'єкт оподаткування, ставки, пільги.

Платникамиподаткунаприбуток є суб'єкти підприємницької діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи й організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку, а також філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку.

Об'єктомоподаткуванняподаткунаприбуток є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на:

- суму валових витрат платника податку;

- суму амортизаційних відрахувань.

Валовийдохід - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Дата збільшення валового доходу визначається, за аналогією з ПДВ, як дата першої з подій:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають реалізації; у разі реалізації товарів (робіт, послуг) за готівку – дата її оприбуткування у касі платника податку, а за відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Датою збільшення валового доходу у разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації.

До валового доходу не включаються:

- ПДВ, який нараховано на вартість продажу товарів (робіт послуг);

- суми переплат за податками, які підлягають поверненню платнику;

- номінальна вартість цінних паперів, узятих на облік;

- доходи від спільної діяльності без створення юридичної особи;

- суми коштів та вартість майна, що надходять платнику податків у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права;

- інші доходи.

Скоригованийваловийдохід – це валовий дохід без урахування вищезазначених сум.

Валові витрати виробництва та обігу – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Всі витрати підприємства можна поділити на такі групи:

1. Витрати, які включаються до складу валових витрат.

2. Витрати, які не включаються до складу валових витрат.

3. Витрати, які частково включаються до складу валових витрат, або витрати подвійного призначення .

Датою збільшення валових витрат є дата першої з подій:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а у разі їх придбання за готівку – день їх видачі з каси платнику податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) – дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які не є звичайними платниками податку на прибуток (нерезиденти, платники єдиного податку, пов'язані особи тощо), є дата оприбуткування товарів, а для робіт (послуг) – дата їх фактичного отримання від таких осіб незалежно від наявності їх оплати.

При визначенні об'єкта оподаткування необхідно враховувати зміну (приріст, убуток) балансової вартості покупних матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та в залишках готової продукції. У випадку, коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного кварталу перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного кварталу, різниця додається до суми валового доходу звітного періоду.

У разі, коли вартість таких запасів на початок звітного кварталу перевищує їх вартість на кінець того ж звітного кварталу, різниця додається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

При визначенні об'єкта оподаткування враховуються амортизаційні відрахування, методика визначення яких відрізняється від нарахування амортизації за нормами бухгалтерського обліку.

Амортизаціїпідлягають витрати на:

- придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання;

- самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб;

- проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку на:

- придбання і відгодівлю продуктивної худоби;

- вирощування багаторічних плодоносних насаджень;

- придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшої реалізації іншим платникам податку чи їх використання у виробництві (будівництві, спорудженні) інших основних фондів, призначених для подальшої реалізації іншим платникам податку;

- утримання основних фондів, що знаходяться на консервації. З метою нарахування амортизаційних відрахувань основні фонди поділяються на такі групи:

- група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, у тому числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;

- група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

-група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4;

- група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, їх програмне забезпечення та пов'язані з ними засоби зчитування або друкування інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникового зв'язку), мікрофони та рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначаються шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості основних фондів відповідних груп.

Балансова вартість групи основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок звітного періоду розраховується за формулою:

Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) - В(а-1) - А(а-1), (1)

деБ(а) - балансова вартість групи на початок звітного періоду;

Б(а-1) - балансова вартість групи на початок періоду, що передував звітному;

П(а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, проведення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів протягом періоду, що передував звітному;

В(а-1) - сума виведених з експлуатації основних фондів протягом періоду, що передував звітному;

А(а-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у періоді, що передував звітному.

Таким чином, порядок нарахування податку на прибуток підприємств може бути представлено такою структурно-логічною схемою.

Згідно з чинним законодавством, з податку на прибуток передбачено ряд пільг, основними з яких є:

- звільнення від оподаткування прибутку підприємств (організацій) громадських організацій інвалідів, де чисельність постійно працюючих інвалідів не менше 50% загальної чисельності працюючих, за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів складає у звітному періоді не менше 25% суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва, згідно з рішенням міжвідомчої комісії;

- звільнення від оподаткування прибутку від продажу на митній території України спеціальних продуктів дитячого харчування власного виробництва, спрямованого на збільшення обсягів виробництва та зменшення роздрібних цін таких продуктів;

- звільнення від оподаткування доходів від надання послуг щодо збирання та заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини (на 2004 рік ця норма закону призупинена);

- зменшення на 50% ставки податку на прибуток від продажу інноваційного продукту (на 2004 рік ця норма закону призупинена).

З податку на прибуток встановлені такі податкові періоди: календарний квартал, півріччя, 3 квартали, рік; для сільгоспвиробників -тільки рік. Платники податку на прибуток повинні подавати декларацію за звітний період.

2.3 Актуальні проблеми співвідношення прямих і непрямих податків

В зв’язку з діленням податків на прямі та непрямі фінансова наука обговорювала їх переваги та недоліки, що мело значення для побудови податкової системи. А. Сміт вважав, що прямому оподаткуванню повинні підлягати всі види доходів. Аналізуючи непрямі податки, в першу чергу на предмети першої необхідності, А. Сміт дійшов висновку, що утримання останніх сприяє скороченню виробництва. Але при цьому А. Сміт стверджував, що без непрямих податків держава залишиться без доходів, «тому вона має вагомі причини не відміняти таких податків».

Д. Рікардо не додавав значення класифікації податків, вважаючи, що всі податки сплачуються з прибутку і лише деякі – з поземельної ренти.

Ж. Сисмонді вважав, що головним недоліком непрямих податків (на споживання) є їх непропорційність доходам платників при здійсненні витрат.