Безготівкові розрахунки (cashless settlements) - це платежі, що здійснюються як у вигляді матеріального обігу паперових документів, так і у вигляді магнітних записів, магнітного зчитування, руху електронних повідомлень.
Центральний банк (Central Bank) - державний банк, що реалізує валютну і грошово-кредитну політику уряду, здійснює грошову емісію, керує офіційними валютними резервами, є банкіром уряду.
Кореспондентські відносини - проведення операцій з рахунками в одному банку за дорученням іншого банку.
Трансакція (transactіon) - платіжна операція з використанням фінансових інструментів, подія або умова, зафіксована бухгалтерським записом.
Існує чимало різних видів безготівкових платіжних документів. У широкому значенні слова ці інструменти (чи то в електронному вигляді, чи у вигляді паперових документів), згідно з класифікацією Банку міжнародних розрахунків (м.Базель), можна розділити на кредитові та дебетові.
При кредитовому переказі (credіt transfer) платіжне розпорядження рухається в тому ж напрямку, що й кошти - від платника до одержувача.
Іншими словами, платник передає своєму банку розпорядження продебетувати його рахунок і перерахувати кошти на рахунок одержувача платежу; після цього кошти зараховуються на рахунок одержувача; банк платника обробляє цю операцію раніше за банк одержувача. Гроші в цьому випадку переміщуються слідом за потоком інформації.
При дебетовому переказі (debet transfer) платіжне розпорядження рухається у зворотному щодо коштів напрямку - від одержувача платежу до платника. іншими словами, одержувач платежу віддає банку платника (на підставі того чи іншого типу повноважень, наданих йому платником, наприклад, у вигляді паперового чека чи права на пряме дебетування) розпорядження на списання коштів з рахунку платника, переказ цих коштів одержувачу платежу та їх зарахування на рахунок останнього. Учасниками оптових платежів, як правило, є банки або агенти фінансових ринків. Це платежі на великі суми, які вимагають термінового розрахунку та високого рівня безпеки.
Банківська пластикова картка – інструмент розрахунків і кредитування.
Банківська пластикова картка - це інструмент безготівкових розрахунків і засіб отримання кредиту. Перші картки сучасного вигляду з'явилися в США на початку 50-х років. Пізніше систему карткових розрахунків було введено у банках багатьох країн.
Зручність використання кредитної картки у безготівкових розрахунках полягає в тому, що покупцю непотрібно мати при собі готівку і хвилюватися чи достатньо їх буде для чергової покупки. Власнику кредитної картки не треба марнувати час на зняття готівки зі свого рахунка у банку, на оплату комунальних та інших послуг. Всі витрати можна оплатити за допомогою кредитної системи.
В цілому можна зробити висновок, що впровадження кредитної картки у розрахунково-платіжну практику значно розширило сферу функціонування депозитних грошей, прискорило їх обіг, створило більші зручності для платників, зменшило витрати обігу.
З 1.01.2004 р. В Україні була впроваджена система електронних платежів (СЕП).
СЕП – це загальнодержавна платіжна система, яка здійснює міжбанківські розрахунки, заснована на безпаперовій технології і передачі електронних повідомлень засобами електронної пошти НБУ.
У розрахунках між банками України замість поштових і телеграфних авізо використовується тільки електронні платіжні документи, що значно знижує кількість паперових документів у проведенні безготівкових розрахунків, а отже знижує витрати в обігу і прискорює платежі. Середній час проходження платежів на сьогодні у межах регіону – один час, а міжрегіональних – 2-3 години.
СЕП забезпечує: прискорення проведення міжбанківських розрахунків, ефективне використання тимчасово вільних ресурсів банків, посилення контрольних функцій НБУ за станом рахунків комерційних банків, надання інформаційних послуг учасникам системи, можливість обміну термінової текстовою інформацією, підвищення рівня надійності розрахунків.
Впровадження СЕП дозволило значно прискорити швидкість проходження грошей через банківські рахунки, адже банки можуть використовувати не тільки кошти, що знаходяться на їх кореспондентських рахунках на початок дня, але і кошти, що надходять на протязі робочого дня.
Завдяки добре налагодженої системі міжбанківських розрахунків з'являється можливість прискорити розрахунки вітчизняних підприємств з іноземними партнерами, що дозволить активізувати економіку України.
4. Вплив структури безготівкових розрахунків на фінансове становище підприємства
Платіжні інструменти, що забезпечують безготівкові платежі на основі паперових носіїв (зокрема такі, як чеки і платіжні доручення), обробляються вручну, або містять символи, що читаються машиною для швидкісної комп'ютерної обробки. Перевагою паперових платежів є той факт, що вони не потребують від ініціатора платежу доступу до комп'ютера і забезпечують фактичне підтвердження платежу. Основний недолік - необхідність фізичної обробки і переказу для забезпечення обміну між банками платника й одержувача.
Згідно із ст.24 Закону України „Про підприємство” розрахунки підприємств по своїх зобов’язаннях проводяться в безготівковому та готівковому порядку через установи банків відповідно до правил здійснення розрахункових та касових операцій, затверджених Національним банком України.
Більшість розрахунків з виконанням зобов’язань здійснюється через установи банків безготівковим шляхом. Розрахунки готівкою між підприємствами, організаціями й установами дозволяється проводити лише тоді, коли суми окремих платежів менші від сум, встановлених банками для безготівкових розрахунків.
При проведенні безготівкових операцій банки здійснюють контроль за дотриманням підприємствами платіжної і договірної дисципліни, допомагають використовувати найбільш доцільні форми розрахунків, прискоренню обігу обігових коштів.
Всі підприємства незалежно від форми власності зобов’язані зберігати належні їм кошти в установах банків, а одержану суму готівки витрачати за цільовим призначенням.
Підприємствам законодавчо дозволено проводити розрахунки з юридичними, а також із фізичними особами за готівку.
Всі готівкові розрахунки з підприємствами, а також із фізичними особами здійснюється як за рахунок коштів, одержаних у касі банку, так і за рахунок виручки від реалізації готової продукції (робіт, послуг). Однак ті підприємства та індивідуальні підприємці, які мають податкову заборгованість, не можуть використати готівкову виручку для забезпечення господарських потреб. У таких випадках готівкові розрахунки підприємств та індивідуальних підприємців між собою, а також з громадянами можуть проводитися виключно за рахунок коштів, отриманих з установ банків.
Досягнення найвищих фінансових результатів при найменших витратах - це мета будь-якого суб'єкта господарської діяльності. Нормальна фінансова діяльність забезпечує безперебійність роботи підприємства і своєчасність розрахунків за зобов'язаннями перед іншими підприємствами, державою, робітниками. Це досягається за умови правильного і своєчасного перерозподілу фінансових ресурсів, які знаходяться у розпорядженні підприємства, що потребує відповідної інформації. Таку інформацію надає аналіз і оцінка фінансового становища підприємства.
Зміна структури безготівкових розрахунків на підприємстві впливає на оборотність коштів в його розрахунках зі своїми партнерами, а також на оборотність товарно-матеріальних цінностей, які належать або надходять на дане підприємство. Прискорення оборотності коштів в розрахунках досягається за рахунок забезпечення своєчасності платежів, а саме; максимального зближення строків оплати товару та їх надходження до покупців за рахунок використання найбільш раціональної форми безготівкових розрахунків, ефективність якої визначається її документооборотом і самою технологією розрахунків.
Зміна форми безготівкових розрахунків призводить відповідно до зміни часу між оплатою продукції та її надходженням до покупця. Це визначає коливання як дебіторської, так і кредиторської заборгованості, а також товарно-матеріальних запасів, які фіксуються у відповідних статтях балансу підприємства. Так, від документообороту тієї чи іншої форми безготівкових розрахунків залежить дебіторська і кредиторська заборгованість підприємства, величини яких приблизно відповідають структурі безготівкових розрахунків. Запаси товарно-матеріальних цінностей із зміною структури безготівкових розрахунків змінюється залежно від загальної їх норми запасу, яка розраховується на даному підприємстві. При нормуванні оборотних коштів у виробничих запасах враховується час перебування оплаченого матеріалу в дорозі - транспортний запас.
Таким чином, заміна однієї форми безготівкових розрахунків іншою призводить до відповідних змін статей балансу. Бухгалтерський баланс об'єктивно пов'язаний з відображенням фінансових результатів і фінансового становища підприємства, при цьому не тільки через характеристики наявності і використання власних і позикових коштів, але і дозволяє отримати інформацію про поточну платоспроможність підприємства, його фінансової стійкості та інші показники.
Таким чином, фінансове становище підприємства залежить від рівня ефективності використання тієї чи іншої форми безготівкових розрахунків, що потребує відповідної оцінки стану розрахунків на підприємстві і розробки певних дій. Адже правильна організація безготівкових розрахунків є важливою умовою забезпечення нормального кругообороту коштів у господарстві, зміцнення фінансової і господарської самостійності підприємства і підвищення ефективності виробництва.