Окремою частиною системи електронних міжбанківських розрахунків є інформаційно-пошукова система (ІПС), призначена для надання різним категоріям користувачів довідкової інформації про процес виконання міжбанківських розрахунків у СЕП.
Користувачами цієї інформаційної системи є:
підрозділи НБУ;
банківські установи, які беруть участь у міжбанківських роз
рахунках у СЕП;
державні структури, що мають право на отримання такої ін
формації.
Банківським установам ІПС надає інформацію про проходження конкретних платежів. При цьому банк має право доступу лише до власної платіжної інформації (банк не може отримати довідки про роботу сторонніх банків).
Іншим своїм користувачам (підрозділам НБУ та державним структурам, наприклад Верховній Раді, Державній податковій інспекції тощо) ІПС подає звіти та відповіді на запити, різноманітні за рівнем конкретизації та охоплюваним періодом часу.
ІПС складається з окремих програмно-технічних комплексів, які використовують для своєї роботи бази даних та архіви АРМ СЕП.
Захист інформації та вирішення питань безпеки в СЕП. Невід'ємною складовою програмно-апаратних комплексів СЕП є захист електронних платіжних документів, тобто забезпечення безпеки банківських розрахунків.
Система захисту СЕП включає технологічні, апаратні, програмні та організаційні засоби захисту, передбачаючи чіткий розподіл відповідальності на кожному етапі підготовки, оброблення та здійснення платежів на всіх рівнях — від клієнта банку до АРМ-1.
З урахуванням завдань безпеки банківських розрахунків була створена Служба захисту інформації в СЕП на двох рівнях: в НБУ та в регіональних розрахункових палатах, через які здійснюються міжрегіональні та внутрішньорегіональні платежі.
Служба захисту інформації НБУ здійснює свою діяльність згідно з законами України «Про банки та банківську діяльність», «Про захист інформації в автоматизованих системах» та відповідними нормативними актами Національного банку України. У разі необхідності Служба захисту інформації НБУ надає арбітражні послуги банкам — учасникам системи електронних платежів.
З досвіду експлуатації СЕП можна зробити висновок, що Служба захисту інформації НБУ, організована на існуючих принципах її побудови, забезпечує достатній рівень безпеки в СЕП.
Система безпеки в СЕП включає цілий комплекс технологічних та бухгалтерських засобів контролю здійснення платежів у СЕП. Ці засоби контролю вбудовані у програмне забезпечення, вони не можуть бути усунені, а в разі виникнення нестандартної ситуації або підозри на несанкціонований доступ до платежів негайно інформують працівників РРП та ЦРП, що дає можливість оперативно втрутитися в таку ситуацію.
Однак застосування самих лише технологічних та бухгалтерських засобів контролю в СЕП є недостатнім для забезпечення захисту від можливих зловживань. До того ж автоматичне ведення протоколу виконуваних дій у системі платежів, у свою чергу, має супроводжуватися захистом цього протоколу від підробки та модифікації. Усі ці вимоги можуть бути виконані тільки за допомогою програмних та апаратних засобів шифрування банківської інформації. Шифруванню підлягають усі файли, що передаються між АРМ СЕП, тобто пакети відповідних платіжних документів, квитанції на них, всі інші технологічні файли. Іншими словами, перед відправленням із банківської установи всі платіжні документи СЕП обробляються апаратними або програмними засобами захисту інформації, які забезпечують виконання низки вимог безпеки інформації в СЕП, а саме:
закритість інформації, яка пересилається (повідомлення не
може бути прочитане ніким, крім адресата);
цілісність (будь-яке, випадкове або зловмисне, викривлення
повідомлення на етапі передавання буде виявлене під час приймання);
автентичність відправника (під час приймання однозначно
визначається, хто відправив конкретне повідомлення).
Основу захисту інформації в СЕП становить алгоритм шифрування із закритими симетричними ключами (ГОСТ 28147-89). Він характеризується високою стійкістю до дешифрування, але водночас висуває високі вимоги до процедури транспортування та збері-
гання закритих ключів, секретність яких і визначає реальну стійкість системи шифрування загалом. Для забезпечення секретності ключів під час їхнього транспортування, зберігання та використання застосовується комплекс технологічних і організаційних заходів.
Основними засобами захисту інформації в СЕП є апаратні засоби. У них секретність ключів забезпечується технологічно. Резервним засобом захисту в СЕП є програмне шифрування, яке реалізує такий самий алгоритм шифрування.
Транспортування, зберігання та використання програм захисту мають відповідати вимогам, які висуваються до інформації з грифом «Банківська таємниця». Задоволення цих вимог забезпечується організаційними заходами (транспортування фельд'єгерською поштою, суворий облік, робота в спеціальних приміщеннях тощо). Крім того, програмні засоби шифрування виготовляються на пункті генерації ключів НБУ адресно, для конкретного банку — учасника СЕП, і використання їх іншими банками буде негайно помічено системою захисту, а відтак дана інформація не буде прийнята до оброблення.
Під час криптування банківської інформації ведеться шифрований архів банківських платежів, де зберігаються всі зашифровані та відправлені, а також одержані та дешифровані платежі. Дешифрування повідомлень архіву можливе лише за наявності ключа, яким володіє служба захисту електронних банківських документів Національного банку. Наприкінці робочого дня цей шифрований архів обов'язково переписується на гнучкі магнітні носії. Такий архів використовується для надання інформаційно-арбітражних послуг відповідно до «Положення про інформаційно-арбітражні послуги служби захисту електронних банківських документів в СЕП».
Арбітражна версія апаратно-програмного комплексу криптографічного захисту дає змогу службі захисту електронних банківських документів Національного банку за наявності копій шифрованого архіву банківської установи — учасника СЕП дешифрувати всі повідомлення з цього архіву та з абсолютною достовірністю визначати:
ім'я абонента, який відправив (зашифрував) електронний
платіжний документ;
ім'я абонента, якому адресовано електронний платіжний документ;
дату, годину та хвилину, коли виконувалося шифрування
електронного платіжного документа;
— дату, годину та хвилину, коли та ким виконувалося дешифрування електронного платіжного документа.
Під час використання апаратних засобів захисту додатково визначається:
— номер апаратури захисту, на якій виконувалося шифрування
(дешифрування) електронного платіжного документа;
— номер електронної картки, якою користувалися під час шифрування (дешифрування) електронного платіжного документа.
Журнали реєстрації надходжень електронної пошти дають інформацію про шлях та час проходження електронного платіжного документа від однієї банківської установи до іншої через усі пункти мережі телекомунікації СЕП.
Апаратні та програмні засоби шифрування, які надаються Службою захисту інформації НБУ, дістали позитивну експертну оцінку Служби безпеки України та рекомендовані для застосування з дотриманням деяких організаційних та технологічних запобіжних заходів.
Додатково для захисту інформації в СЕП використовуються апаратні засоби шифрування в каналах телекомунікаційного зв'язку — апаратура захисту банківських даних (АЗБД). Ця апаратура забезпечує гарантований захист банківських електронних повідомлень від перейняття, підроблення та викривлення їх унаслідок зовнішнього впливу, підтримує абсолютну достовірність повідомлень, використовуючи електронні картки як носії ключової інформації. Ці засоби захисту «прозорі» для телекомунікаційних систем, сумісні зі стандартними протоколами зв'язку та працюють в автоматичному режимі.