Аналіз фінансового стану підприємства на прикладі ВАТ Галактон (стр. 4 из 5)
| Підстановка | Оборотні активи (Х1) | Поточні зобов’язання (Х2) | Результуючий показник – коефіцієнт покриття (У) | Розмір впливу фактора |
| «0» | 19323,60 | 34951,10 | 0,553 | 0,000 |
| «1» | 18721,80 | 34951,10 | 0,536 | -0,017 |
| «2» | 18721,80 | 25790,90 | 0,726 | 0,19 |
| Сумарний вплив факторів | 0,173 | |||
Проведемо факторний аналіз методом відносних різниць для того, щоб перевірити результати. Особливістю прийому відносних різниць є використання у процесі розрахунку не абсолютних значень показників, а їх темпів росту.
Вплив першого фактора, а це оборотні активи, розраховується за формулою:
Формула для розрахунку впливу фактора другого – поточні зобов’язання:
Загальний вплив обох факторів на результуючий показник:
Внаслідок зменшення вартості оборотних активів ми бачимо зменшення коефіцієнта покриття на 0,017 пунктів. Зменшення вартості оборотних активів оцінюється негативно. Це призводить про сповільнення виробництва, та вповільнення руху до процвітання підприємства. Внаслідок факторного аналізу проведеного нами виявлено, що внаслідок зменшення обсягів поточних зобов’язань на 26,21 відсоткових пункти або на 9160,2 тис. грн. коефіцієнт покриття збільшився на 0,19 пунктів і становить до кінця року 0,726. Загалом ситуація розглядається як негативна для підприємства, оскільки коефіцієнт покриття менше 1, це означає, що на 1 гривню поточних зобов’язань припадає 0,726 гривні оборотних активів. Це означає, що підприємство поки збиткове. Але динаміка до зростання може продовжитися в наступні роки, і врешті решт призведе до прибутковості.
Як бачимо при проведенні факторного аналізу методом відносних різниць числа співпали. Це свідчить про правильність проведення факторного аналізу.
Таблиця 3.4. Розрахунок впливу факторів на зміну коефіцієнта абсолютної ліквідності прийомом ланцюгових підстановок
| Підстановка | Грошові кошти та їх еквіваленти (Х1) | Поточні зобов’язання (Х2) | Результуючий показник – коефіцієнт абсолютної ліквідності (У) | Розмір впливу фактора |
| «0» | 840 | 34951,1 | 0,024 | 0,000 |
| «1» | 631,4 | 34951,1 | 0,018 | -0,006 |
| «2» | 631,4 | 25790,9 | 0,024 | 0,006 |
| Сумарний вплив факторів | 0,000 | |||
Проведемо факторний аналіз методом відносних різниць для того, щоб перевірити результати.
Особливістю прийому відносних різниць є використання у процесі розрахунку не абсолютних значень показників, а їх темпів росту.
Вплив першого фактора, а це грошові кошти, розраховується за формулою:
Формула для розрахунку впливу фактора другого – поточні зобов’язання:
Загальний вплив обох факторів на результуючий показник:
Як бачимо похибки немає. Це свідчить про вірність розрахунків. Що ж до даних які ми отримали, то можна сказати, що зменшення маси на підприємстві на 203,9 грн. або 24,42 відсоткових пункти при сталих поточних зобов’язаннях, зменшила коефіцієнт абсолютної ліквідності на 0,006 пунктів. Коефіцієнт став рівний 0,018. Це означає, що ми можемо негайно оплатити 0,018 частину поточних зобов’язань. Звісно коефіцієнт недостатньо великий для фінансової незалежності. Разом з тим його падіння є дуже негативним для підприємства. Зменшення поточних зобов’язань на 9160,2 тис. грн. або на 26,21 відсоткових пункти призвело до збільшення коефіцієнта на 0,006 пункти. Це оцінюється позитивно. Загальний вплив факторів, як бачимо, становить 0. Кінцеве значення коефіцієнта зупинилось на позначці 0,024, що дорівнює попередньому. В цілому динаміка нульова, проте слід збільшувати грошову масу або зменшувати вартість поточних зобов’язань для збільшення показника абсолютної ліквідності.
3.2 Аналіз показників фінансової стійкості
Під фінансовою стійкістю підприємства розуміють його платоспроможність в часі з дотриманням умови фінансової рівноваги між власними та залученими засобами. Фінансову звітність підприємства характеризують за допомогою наступних показників.
Коефіцієнт фінансової незалежності
Цей коефіцієнт (коефіцієнт автономії) – визначає частку коштів власників підприємства в загальній сумі коштів, вкладених в майно підприємства. Коефіцієнт характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов’язання за рахунок використання власних коштів, незалежність його функціонування від залучення позикових коштів.
К ф.н. = ВК / ВМ
де: ВК – власний капітал (Ф №1 – рядок 380);
ВМ – вартість майна підприємства (Ф №1 – рядок 640).
Отже даний показник на початок року становив:
А на кінець року:
Як бачимо, коефіцієнт має позитивну динаміку до зростання. Це врешті решт призводить до збільшення числа зобов’язань, які підприємство може виконати за рахунок використання власних коштів. Також при зростанні цього показника збільшиться незалежність підприємства від залучених коштів.
Коефіцієнт фінансової залежності
Цей показник є оберненим до попереднього коефіцієнта і показує скільки одиниць сукупних джерел припадає на одиницю власного капіталу.
Коефіцієнт фінансової залежності розраховується за формулою:
КФЗ = ВМ/ ВК.
Отже даний показник на початок року становив:
А на кінець року:
Коефіцієнт має позитивну динаміку до спадання. Цього і слід було очікувати, адже показник є оберненим до попереднього. Тому при зростанні коефіцієнта фінансової незалежності цей коефіцієнт спадає.
Коефіцієнт фінансової стабільності.
Показник характеризує забезпеченість заборгованості власними коштами. Перевищення власних коштів над позиковими свідчить про фінансову стійкість підприємства.
Коефіцієнт фінансової стабільності розраховується за формулою:
КФС = ВлК / ПК,
де: ВлК – власні кошти,
ПК – позикові кошти.
Для розрахунків використовуємо дані таблиці 2.4.
Отже на початок року показник фінансової стабільності вираховується так:
А на кінець року показник буде рівним:
Така тенденція до зростання є позитивною. Досягнення і перевищення одиниці свідчить про перевищення суми власних коштів над позиченими. Це свідчить про фінансову стійкість підприємства.
Коефіцієнт залежності підприємства від довгострокових зобов’язань.
Показує співвідношення між джерелами довгострокових пасивів або зобов’язань і джерелами власних коштів. Чим вище значення цього показника, тим більша залежність підприємства від довгострокових зобов’язань. Даний коефіцієнт розраховується за формулою:
КЗ ДЗ = ДвЗ / ВК,
де: КЗ ДЗ – коефіцієнт залежності підприємства від довгострокових зобов’язань,
ДвЗ – довгострокові зобов’язання (Ф №1 – рядок 480),
ВК – власний капітал (Ф №1 – рядок 380).
Розрахуємо даний коефіцієнт для нашого підприємства на початок року:
Та на кінець року:
Як бачимо, коефіцієнт має позитивну динаміку до спадання. В кінці року його значення зменшилось на 0,031 пунктів. Це дуже добре тому, що зменшується залежність підприємства від довгострокових зобов’язань.
Коефіцієнт ділової активності.
Даний показник свідчить про те, скільки виручки приносить кожна гривня майна підприємства, тобто наскільки ефективно використовується майно, що контролює підприємство. Даний коефіцієнт обчислюється за формулою:
КДА = ВР / ВМСЕР,
де: КДА – коефіцієнт ділової активності,
ВР – виручка (дохід) від реалізації (Ф №2 – рядок 010).,
ВМСЕР – середня вартість майна підприємства.
Коефіцієнт на початок року розраховуватиметься так:
На кінець року показник матиме значення:
Маємо чітку позитивну динаміку до зростання показника ділової активності. Це свідчить про те, що використовуване майно підприємства з часом починає приносити все більший прибуток. Як бачимо, до кінця року прибуток зріс на 0,751 гривні. Це свідчить ефективне використання майна підприємства.
Коефіцієнт ефективності використання фінансових ресурсів.
Характеризує скільки чистого прибутку приносить кожна гривня майна підприємства. Коефіцієнт розраховується за формулою: